Ухвала

від 07.02.2024 по справі 754/13965/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

справа № 754/13965/23

провадження № 22-ц/824/6563/2024

07 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Кирилюк Г. М., перевіривши дотримання вимог щодо форми і змісту апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Гончарука Михайла Петровича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про стягнення компенсації за невикористані відпустки, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені та моральної шкоди,

встановив:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року вказаний позов повернуто особі, яка її подала.

03.01.2024 представник позивачів - адвокат Гончарук М. П. на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року подав апеляційну скаргу.

31.01.2024 матеріали справи надійшли на адресу Київського апеляційного суду.

Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 п. 4 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено рішення або ухвала, що оскаржується.

Судом встановлено, що Дніпровським районним судом м. Києва 19 грудня 2023 року постановлено ухвалу про повернення позовної заяви особі, яка її подала.

В прохальній частині апеляційної скарги адвокат Гончарук М. П. просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року про зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, що підлягає уточненню.

Враховуючи викладене, представнику позивачів - адвокату Гончаруку М. П. необхідно уточнити, яку ухвалу суду першої інстанції він оскаржує та направити даний текст апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, надавши копії її відповідно кількості учасників справи.

Крім цього, всупереч положенням п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.

В апеляційній скарзі представник позивачів зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Згідно з висновком Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі, тому оплачується судовим збором.

Ще однією з позовних вимог позивачів є вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

З цього приводу Верховний Суд при розгляді справи № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) у своїй постанові від 30 січня 2019 року надав судам відповідні роз`яснення.

У вищезазначеній постанові ВС зазначив, що стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховуються у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Середній заробіток за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст. 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене Верховний Суд зробив висновок, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Отже, вимоги щодо стягнення середнього заробітку є відповідно такими, що підлягають оплаті судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).

Згідно з пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання апеляційної скарги на ухвалу суду, судовий збір становить 536, 80 грн.

У зв`язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення недоліків - оплати судового збору в розмірі 536,80 грн за реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ)- 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку - 899998, рахунок отримувача - UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

На підтвердження сплати судового збору до Київського апеляційного суду необхідно надати квитанцію (платіжне доручення).

Крім цього, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу;

Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

З огляду на те, що апеляційна скарга була направлена в електронній формі через електронний кабінет, скаржнику необхідно направити на адресу Київського апеляційного суду докази її направлення іншим учасникам справи.

Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гончарука Михайла Петровича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали, який не може перевищувати десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк