Рішення

від 31.01.2024 по справі 190/4/22

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/4/22

Провадження №2/190/5/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м.П"ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Білоус Ю.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 01 жовтня 2020 року між ним та ОСОБА_4 укладено договір позики № 0110-1/20 із заставним забезпеченням, відповідно до умов якого він передав відповідачу грошові кошти в розмірі 39 770 доларів США, що еквівалентно 1 131 456, 50 грн., а відповідач в свою чергу зобов`язувався повернути грошові кошти в строк до 01 січня 2021 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань по поверненню суми позики ОСОБА_4 передав у заставу належну йому земельну ділянку площею 18,0400 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. Крім того, 02.10.2020 року до договору позики із заставним забезпеченням між ними була укладена додаткова угода № 01, відповідно до умов якої сторони вирішили доповнити розділ I основного договору, а саме визначили, що позичальник може не повертати позику якщо укладе з позикодавцем договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого є земельна ділянка площею 18,0400 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області та з того часу зобов`язання, передбачене договором позики із заставним забезпеченням №0110-1/20 від 01.10.2020 року вважається припиненим. Проте ОСОБА_4 своїх зобов`язань за договором позики не виконав.

У зв`язку з чим, просить стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість за договором позики від 01 жовтня 2020 року у розмірі 221 121 доларів США, з яких 39 770 доларів США основна сума боргу; 141 581 доларів США проценти за користування коштами; 39 770 долаів США штраф та сплачений ним судовий збір.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 18,0400 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. Позивач ОСОБА_3 , займається сільськогосподарською діяльністю, тому ОСОБА_3 маючи намір придбати у власність належну ОСОБА_4 земельну ділянку домовився з останнім, що ОСОБА_4 продасть позивачу належну йому земельну ділянку. Проте, оскільки на той час, а саме станом на 20 жовтня 2020 року діяв мараторій на відчуження земельної ділянки, нотаріусом було відмовлено у посвідченні договору купівлі-продажу належної відповідачу земельної ділянки. У зв`язку з чим вони домовились передати майно і гроші із наступним переоформленням права власності у майбутньому, а згодом оформити продаж земельної ділянки шляхом укладення договору позики. Тому, 01.10.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір позики із заставним забезпеченням № 0110-1/20, згідно якого позикодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у розмірі 39770 доларів США, що еквівалентно 1 131 456, 50 грн., які були передані позикодавцем та отримані позичальником в момент підписання договору. З метою забезпечення виконання зобов`язань по поверненню суми позики ОСОБА_4 передав у заставу належну йому земельну ділянку площею 18,0400 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. Крім того, 02.10.2020 року до договору позики із заставним забезпеченням між сторонами була укладена додаткова угода № 01, відповідно до умов якої сторони вирішили доповнити розділ I основного договору, а саме визначили, що позичальник може не повертати позику якщо укладе з позикодавцем договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого є земельна ділянка площею 18,0400 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області та з того часу зобов`язання, передбачене договором позики із заставним забезпеченням №0110-1/20 від 01.10.2020 року вважається припиненим. 01.10.2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір застави, за умовами якого заставодержатель має право у випадку невиконання заставодавцем зобов`язань за договором одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. В той же день, 01.10.2020 року ОСОБА_4 на підтвердження продажу земельної ділянки, розрахунку за продане ним нерухоме майно була написана власноручна розписка, за якою ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 грошові кошти в рахунок купівлі-продажу землі у сумі 39 770 доларів США, тобто насправді було укладено договір купвлі-продажу земельної ділянки. ОСОБА_4 отримав кошти за продану землю, а ОСОБА_3 була передана земельна ділянка разом з правовстановлюючими документами. ОСОБА_4 ніколи не брав кошти у позику у позивача та отримав вказані кошти за передачу ним земельної ділянки. Фактично зазначеним договором приховувалася угода купівлі-продажу земельної ділянки. Наразі ОСОБА_4 не заперечує проти оформлення між ними договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

01 жовтня 2020 року між ОСОБА_3 (позикодавець) та ОСОБА_4 (позичальник) укладено договір позики із заставним забезпеченням № 0110-1/20, згідно якого позичальник в порядку і на умовах визначених даним договором зобов`язується надати позичальнику предмет позики (грошові кошти) в розмірі визначеному цим договором, а останній зобов`язується прийняти позику і повернути названу позику позикодавцеві у визначений цим договором строк.

Розмір позики за цим договором становить 39 770 доларів США/п.1.3 Договору/.

Відповідно до п. 1.4. спірного договору з метою забезпечення належного виконання своїх зобов`язань по поверненню суми позики по договору позичальник передає у заставу об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, площею 18,040 га, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.

Також пунктом 3 Договору визначені штрафні санцкії за неналежне виконання зобов`язання, а саме у разі прострочення виконання зобов`язання позичальником за даним договором, тобто пропущення строку повернення позики, позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю окрім суми позики пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, період нарахування та стягнення пені складає три роки, за кожен день прострочення виконання зобов`язання до дня фактичного повернення суми позики.

У разі порушення строків повернення позики позичальник додатково сплачує на користь позикодавця штраф у сумі еквівалентній 39770 долари США за середнім курсом продажу комерційними банками м. Дніпра на день повернення грошових коштів, а також додатково відсотки за користування чужими грошовими коштами з розрахунку 1% за кожен день від суми позики, за весь період такого користування/а.с.14-15/.

Згідно копії розписки від 01 жовтня 2020 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 кошти у розмірі 39 700 доларів США в рахунок оплати за землю, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, площею 18,040 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063 та зобов`язувався після зняття мараторію на продаж сільськогосподарських земель у місячний термін переоформити вказану вище земельну ділянку на ОСОБА_3 .. У випадку невиконання умов договору зобов`язувався компенсувати отримані ним кошти у подвійному розмірі/а.с.19/.

02.10.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду № 01 до договору позики із заставним забезпеченням № 0110-1/20 від 01.10.2020 року, згідно якої сторони доповнили розділ I основного договору, а саме визначили, що позичальник може не повертати позику якщо укладе з позикодавцем договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого є земельна ділянка площею 18,0400 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області та з того часу зобов`язання, передбачене договором позики із заставним забезпеченням № 0110-1/20 від 01.10.2020 року вважається припиненим./а.с.18/.

Згідно копії договору застави № 01 від 01 жовтня 2020 року, укладеного між ОСОБА_3 (заставодержатель) та ОСОБА_4 (заставодавець) заставодержатель у випадку невиконання умов договору заставодавцем своїх зобов`язань за договором, має право одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Підстава появи зобов`язання, забезпеченого заставою за цим договором є договір позики із заставним забезпеченням № 0110-1/20 від 01.10.2020 року, розмір забезпеченої заставою вимоги складає 39 700 доларів США. Предметом застави є об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка площею 18,0400 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області/ а.с.16/.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановивши, що ОСОБА_4 не виконав умов укладеного із ОСОБА_3 договору грошової позики, оскільки у визначений сторонами у договорі строк кошти не повернув, тому суд приходить до висновку про те, що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу суму боргу в розмірі у розмірі 221 121 (двісті двадцять одну тисячу сто двадцять один) доларів США, що еквівалентно 6 025 729,60 грн., з яких основна сума боргу - 39 770 доларів США, що еквівалентно 1 083 764,32 грн., проценти за користування грошовими коштами - 141 581 доларів США, що еквівалентно 3 858 200, 96 грн. які нараховані у межах погодженого сторонами договору строку; штраф - 39 770 доларів США, що еквівалентно 1 083 764,32 грн..

Заперечуюи проти вимог, представник відповідача вказувала, що ОСОБА_4 ніколи не брав кошти у позику у позивача та отримав вказані кошти за отриману ним земельну ділянку. Фактично зазначеним договором приховувалася угода купівлі-продажу земельної ділянки.

Судом встановлено, що рішенням П`ятихатського районного суду Дніпроптеровської області від 05 січня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики із заставним застереженням, договору застави удаваними правочинами та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року рішення П`ятихатського районного суду Дніпроптеровської області від 05 січня 2023 року залишено без змін/а.с.222-226/.

Таким чином, у цій справі відповідач не довів наявність інших, аніж позикових правовідносин за договором позики, а тому відповідні доводи представника відповідача є безпідставними.

За таких олбставин, беручи до уваги те, що відповідач не виконав умов укладеного з позивачем договору позики, оскільки у визначений сторонами у договорі строк отримані від ОСОБА_3 грошові кошти позикодавцю не повернув, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що боржник зобов`язаний сплатити позивачу суму основного боргу, обумовлений договором штраф за несвоєчасне повернення позики та суму відсотків за користування грошовими коштами, а тому вимоги позивача є законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.128, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комісарівка П`ятихатського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заборговність за договором позики від 01 жовтня 2020 року у розмірі 221 121 (двісті двадцять одну тисячу сто двадцять один) доларів США, що еквівалентно 6 025 729 (шість мільйонів двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн. 60 коп., з яких основна сума боргу - 39 770 доларів США, що еквівалентно 1 083 764,32 грн., проценти за користування грошовими коштами - 141 581 доларів США, що еквівалентно 3 858 200, 96 грн., штраф - 39 770 доларів США, що еквівалентно 1 083 764,32 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 11 350 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2022 року у цивільній справі № 190/4/22.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09 лютого 2024 року.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса