Ухвала

від 08.02.2024 по справі 189/351/24

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/351/24

2/189/241/24

У Х В А Л А

Іменем України

08.02.2024 року смт. Покровське

Суддя Покровськогорайонного судуДніпропетровської областіСтепанова О.С.розглянувши позовнузаяву ОСОБА_1 до Фізичноїособи -підприємця ОСОБА_2 про стягненняорендної платиза користуванняземельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Покровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою.

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір» в зв`язку з його незадовільним матеріальним становищем, так як на даний час він має статус внутрішньо переміщеної особи, не працює, надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі дружині, ОСОБА_3 , яка є інвалідом 1 групи «А», у період з 01.10.2022 року по теперішній час. У разі відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, просить розстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по даній справі.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

Стаття 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас саме стаття 8 Закону України «Про судовий збір», яка є спеціальною, конкретизує порядок, умови такого звільнення і коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суддею достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 не відноситься до категорії осіб, визначених ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Як роз`яснено в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відповідному співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду, а саме 05.02.2024 року становить 1211,20 грн.

Як вбачається з довідки з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 07.01.2024 року, сума пенсії ОСОБА_1 за 2023 рік становить 60300.00 грн., що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (як передбачає п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).

Крім того, позивачем не було надано інших документів, які б підтвердили його майновий стан, наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Таким чином, оскільки відсутні встановлені законом підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору та для його розстрочення, то клопотання підлягає відхиленню, а судовий збір - сплаті на загальних підставах.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р., в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У зв`язку з наведеним, відмова позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати чи розстрочення судового збору, як це передбачено законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

На підставівикладеного такеруючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір»,ст.136,353 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, розстрочення сплати судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Степанова