Ухвала

від 09.02.2024 по справі 619/875/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/875/24

провадження № 2/619/547/24

Ухвала

09 лютого 2024 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області,

суддя Нечипоренко І.М.,

справа № 619/875/23,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 .

Питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» звернулася до суду з позовом, у якому просить збільшити розмір аліментів, визначених судовим наказом Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.08.2013 по справі № 641/8022/13-ц, які стягуються з ОСОБА_2 на її користь з 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 1/3 частку всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття та стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до ухвалення судом рішення про стягнення пені, 3 % річних за прострочення сплати аліментів.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.175, 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

При цьому, позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) у розмірі: 1) одного відсотка від суми несплачених аліментів та 2) 3 % річних за прострочення сплати аліментів, не зазначивши при цьому конкретну суму таких стягнень, що позбавляє суд можливості розглянути справу в межах її позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України , у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додатидо позовноїзаяви доказнадсилання іншимучасникам справикопій поданихдо судудокументів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно доположень частини7статті 43ЦПК України,уразі поданнядо судудокументів велектронній форміучасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Пунктами 19, 59 «Правил надання послуг поштового зв`язку» затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Як зазначено у ч. 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі Правила № 270), оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Частиною 11 Правил № 270 визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до ч. 19 Правил № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описомвкладення та/або з післяплатою.

Із системного аналізу зазначених норм Правил № 270 можна зробити висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.

Верховний Суд у постанові від 14.11.2018 по справі № 761/9285/17 зробив висновок про те, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 61 Правил № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.

Листуванняз описом вкладенняна відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом)підтверджує вмістконверту, у якому направляється звернення, а тому заповнений удвохпримірниках бланк опису вкладення є обов`язковим додатком.

Водночас, ОСОБА_3 подано позовну заяву в системі «Електронний суд», проте, матеріали справине містятьдоказів надсиланнявідповідачу листомз описомвкладення заявита копійподаних досуду документів (ф. 107).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст.185ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. 43, 177, 185, 318, 353 ЦПК України, суддя

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ухвали для їх усунення.

Якщо позивач (представник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. М. Нечипоренко