Рішення

від 14.05.2024 по справі 619/875/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/875/24

провадження № 2/619/547/24

Заочне рішення

іменем України

14 травня 2024 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/875/24,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

вимоги позивача: про збільшення розміру аліментів та стягення пені за прострочення сплати аліментів.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 06.02.204 в системі «Електронний суд» звернулася до суду з позовом, у якому просить збільшити розмір аліментів, визначений судовим наказом Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.08.2013, що стягуються з ОСОБА_2 з 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 1/3 частину всіх видів (доходу) заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, стягнути пеню та 3% річних у сумі 209296,93 грн. У обґрунтування позову зазначено, що з відповідачем вона перебувала у шлюбі та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . На виконання наказу про стягнення аліментів Основ`янсько-Слобідським ВДВС у м. Харкові СМУМЮ було відкрито виконавче провадження №73018278. У 2013 році вона вибрала спосіб стягнення аліментів на дитину у частці від доходу, однак помилково вказала у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова її заяву про виправлення описки повернуто. Наразі, з народженням дитини, у неї змінився майновий та сімейний стан, оскільки вона доглядає за сином ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначений до сплати розмір аліментів є недостатнім для задоволення потреб, так як у даний час збільшилися потреби у розвитку, навчанні, вихованні. Відповідач має постійний офіційний заробіток, купує мотоцикли та подорожує країною. Крім того, з 2013 року у відповідача покращився майновий стан, про що свідчить придбання квартири, земельних ділянок. Відповідач є здоровий, працездатний, інших дітей на утриманні не має. Відповідно до ст. 196 СК України відповідач має сплатити неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів, що становить 159406,25 грн та 3% річних, що становить 49890,68 грн.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 09.02.2024 позов ОСОБА_1 залишено без руху та 13.02.2024 недоліки усунуто.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України 13.02.2024 судом сформовано засобами системи «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь №446053 щодо місця перебування та місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 13.02.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.03.2024, яке відкладено на 16.04.2024 за клопотанням відповідача та на 14.05.2024 у зв`язку з витребуванням доказів.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, направивши у системі «Електронний суд» заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі.

Частиною 3статті 211 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить його особистий підпис у явочному листі (а.с.86.).

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи не з`явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до наказу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.08.2013 по справі № 641/8022/13-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття або до зміни матеріального становища сторін (а.с. 15).

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.04.2013 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 14).

ОСОБА_6 28.09.2016 змінила прізвище на « ОСОБА_7 », про що свідчить копія свідоцтва про зміну прізвища серії НОМЕР_1 від 28.09.2016 (а.с. 8).

Згідно із частиною 4 статті 273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Стаття 15 ЦК Українизакріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин 1-2 статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей150,180 СК Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положеньстатті 181 СК Україниспособи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1статті 192 СК Українивстановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разізміни матеріальногоабо сімейногостану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі N 565/2071/19, аналіз цієї норми права дає підстави для висновку щопідставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підставадля зменшення або збільшення розміру аліментів.

Водночас такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів.

Також ВС зазначив, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Тобто, закон пов`язує виникнення права на зміну розміру аліментів зі зміною матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів, якщо такі обставини виникли після ухвалення рішення про стягнення аліментів (визначення аліментів за домовленістю між батьками).

Як на підставу зміни сімейного стану позивачка посилається на народження нею ІНФОРМАЦІЯ_3 сина ОСОБА_4 , тоді як належних та допустимих доказів на підтвердження цього факту суду не надано.

На підтвердження зміни матеріального становища відповідача позивачкою надана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.01.2024, за відомостями якої ОСОБА_2 є власником: 1) частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15.02.2022; земельної ділянки з кадастровим номером 6325484500:01:000:0364 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Леб`язької сільської ради на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, яка передана в оренду на підставі договору з Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрос»; 3) земельної ділянки з кадастровим номером 6325484500:01:000:0361 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15.02.2022, яка передана в оренду на підставі договору з Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрос» зі сплатою оренди в розмірі 2273,92 грн ( а.с. 18-19).

За відомостями ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_2 за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 отримав від продажу рухомого майна 40000,00 грн та іншого дохід в сумі 1012,92 грн (а.с. 90).

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другийчастини третьої статті 181 СК України).

Аналіз положень статті 192 СК України свідчить про те, що зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 і ця судова практика є незмінною.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині зміни способу стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню та визначенню розміру аліментів у частці від заробітку в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки відповідно дост. 12 Закону України «Про охорону дитинства»на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Водночас суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, що він відповідач працездатний, нікому іншому аліменти не виплачує, наявність права власності на нерухоме майно.

Крім того суд зазначає, що визначений судовим наказом Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.08.2013 по справі № 641/8022/13-ц, спосіб стягнення аліментів у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не відповідає способам, визначеним ч. 3 ст. 181 СК України, якою передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частцівід доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною 1 ст. 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1,6статті 81ЦПК Україникожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку пронаявність або відсутність обставин справи, які входять предмета доказування.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення неустойки (пені), позивачка посилається на довідку про заборгованість, яка видана Основ`янсько-Слобідським ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (а.с. 51) та із якої вбачається, що на виконанні перебуває виконавче провадження №73018278, яке відкрито 11.10.2023 з примусового виконання виконавчого листа № 641/8022/13-ц виданого 11.10.2023 Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 1/4 частини всіх заробітків (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 26.10.2023 наявна заборгованість зі сплати аліментів у сумі 159406,25 грн.

У справі № 333/6020/16-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважала, що пеня зазаборгованість зісплати аліментівнараховується навесь розмірнесплачених увідповідному місяціаліментів закожний деньпрострочення їїсплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Крім того, аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), та зазначено про необхідність обчислення пені за прострочення сплати аліментів за кожен день прострочення сплати аліментів.

У Постанові Верховного Суду України № 754/4461/21 від 09 листопада 2022 року викладено правову позицією щодо порядку проведення розрахунку неустойки (пені), яка стягується на підставі ст. 196 СК України. Зокрема, зазначено, що розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяці, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це вид забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, то строк виконання цього обов`язку буде різним, а тому кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Отже, пеня за прострочення зі сплати аліментів нараховується за кожним періодичним платежем окремо з дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, після чого розмір нарахованої пені за кожним щомісячним платежем підсумовується та визначається загальна сума пені за порушення аліментних зобов`язань.

Суд зазначає, що позивачкою не наданий детальний розрахунок державного виконавця про заборгованість зі сплати аліментів із зазначенням конкретного періоду та розміру несплачених аліментів за кожен місяць, а довідка Основ`янсько-Слобідським ВДВС у м. Харкові СМУМЮ свідчить лише про загальний розмір заборгованості в сумі 159406,25 грн.

Крім того, суд зазначає, що за відомостями зазначеної довідки розмір аліментів, що стягуються з відповідача становить 1/4частину всіхзаробітків (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тоді як судовим наказом Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.08.2013 по справі № 641/8022/13-ц визначено інший розмір аліментів.

До того ж, позивачкою надається скріншот, який свідчить про стягнення 16.11.2023 на її користь аліментів у розмірі 63710,00 грн (а.с. 23).

Суд зазначає, що обов`язком здійснювати розрахунок заборгованості по сплаті аліментів наділений державний виконавець, а не суд при ухваленні рішення про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Частиною 4 ст. 195 СК України встановлено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Відповідач не погодився з розрахунком заборгованості по аліментам та оскаржив його до Комінтернівського районного суду м. Харкова, але рішення до цього часу не прийняте.

Врахїовуючи викладене, позов в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та 3% річних задоволенню не підлягає.

За відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження у Основ`янсько-Слобідському ВДВС у м. Харкові СМУМЮ на примусовому виконанні перебуває ВП №73018278, яке відкрите 11.10.2023, де боржником значиться ОСОБА_2 , а стягувачем ОСОБА_1 , тому судовий наказ Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.08.2013 по справі № 641/8022/13-ц підлягає відкликанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Як встановлено ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог.Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки при зверненні до суду з даним позовом позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_9 задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений наказом Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.08.2013 по справі № 641/8022/13-ц та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Леб`яже Чугуївського району Харківської області на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду і до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Судовий наказКомінтернівського районного суду м. Харкова від 17.08.2013 по справі № 641/8022/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі30%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку - відкликати.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадяцять гривень 20 копійок).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя І. М. Нечипоренко