Постанова

від 06.02.2024 по справі 903/69/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року Справа № 903/69/18 (903/431/21)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 31.10.2023 у справі №903/69/18(903/431/21) (ухвалене суддею Гарбар І.О., повний текст складений 01.11.2023)

за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3

до ТОВ "ІНВЕСТ+",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ,

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом №7 від 23.10.2014

в межах провадження у справі №903/69/18

за заявою ОСОБА_4

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+",

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 31.10.2023 у справі №903/69/18(903/431/21) позов задоволений.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" оформлене протоколом загальних зборів учасників №7 від 23.10.2014.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" на користь ОСОБА_2 2270,00 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що обставини та наявні в матеріалах справи докази, зокрема, висновок експерта, яким встановлено, що підписи від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" за №7 від 23.10.2014 виконані іншими особа, підтверджують наявність підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 звернувся до суду 20.11.2023 із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Волинської області від 31.10.2023 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест+" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест+" від 23.10.2014.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- експертиза №11663/23-34/23834/23-34 від 26.09.2023 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз не була проведена у зв`язку із ненаданням суддею дозволу на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу у всіх наданих (досліджуваному та порівняльних) документах;

- проявивши формалізм при розгляді клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд першої інстанції позбавив можливості учасника справи належним чином підтвердити свої доводи, внаслідок чого порушив принципи змагальності та рівності учасників судової процедури, оскільки рішення у даній справі прямо впливає па права і обов`язки ОСОБА_1 , оскільки оскаржуваним рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест+" №7 від 23.10.2014 вирішувалось питання про надання згоди виступити майновим поручителем за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер-Топ" та передачу нежитлового приміщення будівлі Е (1-2), загальною площею 650,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в іпотеку ОСОБА_1

Листом суду апеляційної інстанції від 13.12.2023 матеріали справи витребовувалися з Господарського суду Волинської області.

21.12.2023 матеріали справи №903/69/18(903/431/21) надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 31.10.2023 у справі №903/69/18(903/431/21) залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази сплати 3405,00 грн та докази надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами з описом вкладення іншим сторонам у справі.

03.01.2024 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору та докази надіслання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 31.10.2023 у справі №903/69/18(903/431/21). Розгляд апеляційної скарги призначений на "23" січня 2024 р. об 11:30 год.

В судове засідання 23.01.2024 представники сторін не з`явилися. Однак, на адресу суду 22.01.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. 23.01.2024 на адресу суду від ТОВ "ІНВЕСТ+ надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 задоволено клопотання учасників справи про відкладення розгляду апеляційної скарги та призначено судове засідання на 06.02.2024 об 11:30 год.

В судове засідання 06.02.2024 представники сторін не з`явилися. Про місце, час і дату повідомлялися належним чином.

Однак, на адресу суду 06.02.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. 06.02.2024 на адресу суду від ТОВ "ІНВЕСТ+ надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні та можливістю у даній справі врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно зі ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях. Учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Ухвалами суду апеляційної інстанції від 08.01.2024 та 23.01.2024 явка учасників справи не визнавалася обов`язковою.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Також суд бере до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи судом. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку неодноразово було предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України, відповідно до висновків якого обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Враховуючи повторну неявку сторін у справі, які були належним чином повідомлені про судове засідання, суд не вбачає підстав для задоволення зазначених клопотань та відкладення розгляду справи.

З огляду на те, що явка учасників провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а їх повторна неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд даної справи за відсутності учасників провадження у справі.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Волинської області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №903/69/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ+.

09.06.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Господарського суду Волинської області із спільною позовною заявою до ТОВ "ІНВЕСТ+", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом №7 від 23.10.2014 в межах провадження у справі №903/69/18.

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначають, що їм як учасникам ТОВ ІНВЕСТ+ від арбітражного керуючого стало відомо про процедуру банкрутства товариства, і зокрема про те, що 23.10.2014 відбулись загальні збори ТОВ ІНВЕСТ+, оформлені протоколом загальних зборів №7 від 23.10.2014.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.05.2022 у справі №903/69/18 (903/431/21), позов задоволено; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+", оформлене протоколом загальних зборів учасників №7 від 23.10.2014 (т.2, а.с.151-158).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 залишено без змін рішення Господарського суду Волинської області від 05.05.2022 у справі №903/69/18 (903/431/21), (т.2, а.с.240-252).

Постановою Верховного Суду від 07.12.2022 рішення Господарського суду Волинської області від 05.05.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 по справі №903/69/18 (903/431/21) скасовано. Справу №903/69/18 (903/431/21) направлено на новий розгляд до господарського суду Волинської області (т. 3, а.с.105-122).

Рішенням Господарського суду Волинської області від 31.10.2023 у справі №903/69/18(903/431/21) позов задоволений (т. 4, а.с. 87-95).

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" оформлене протоколом загальних зборів учасників №7 від 23.10.2014.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" на користь ОСОБА_2 2270,00 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно Статуту (нова редакція), затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ "ІНВЕСТ+" 29.04.2014 (протокол №6) та зареєстрованого державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області 30.04.2014 за №1198/050004008383, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" з кодом ЄДРПОУ 38592825 зареєстроване в якості юридичної особи суб`єкта господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с.20-32).

Згідно Статуту товариства (нова редакція), затвердженого Загальними зборами учасників (протокол №6 від 29.04.2014), учасниками ТОВ "ІНВЕСТ+" виступають:

- ОСОБА_2 , паспорт: серія НОМЕР_1 , виданий Луцьким MB УМВС України у Волинській області, дата видачі: 23.01.2002, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_5 , паспорт: серія НОМЕР_3 , виданий Луцьким РВ УМВС України у Волинській області, дата видачі: 21.07.2010, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_4 ;

- ОСОБА_3 , паспорт: серія НОМЕР_5 , виданий Луцьким МУ УМВС України у Волинській області, дата видачі: 27.06.1997, який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_6 ;

- ОСОБА_6 , паспорт: серія НОМЕР_7 , виданий Луцьким МУ УМВС України у Волинській області, дата видачі: 06.08.1996, яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , ІПН НОМЕР_8 .

Відповідно до п.п. 4.1-4.2. Статуту товариства (нова редакція), для забезпечення діяльності товариства, за рахунок внесків учасників товариства, створено статутний (складений) капітал у розмірі 2 300 000 грн, що становить 100% статутного капіталу.

Вклад, оцінений в гривнях, становить частку в статутному (складеному) капіталі. частки учасників в статутному (складеному) капіталі товариства становлять:

- ОСОБА_2 володіє часткою в розмірі 25% статутного капіталу товариства, що в грошовому виразі становить 575 000 грн;

- ОСОБА_5 володіє часткою в розмірі 25% статутного капіталу товариства, що в грошовому виразі становить 575 000 грн;

- ОСОБА_3 володіє часткою в розмірі 25% статутного капіталу товариства, що в грошовому виразі становить 575 000 грн;

- ОСОБА_6 володіє часткою в розмірі 25% статутного капіталу товариства, що в грошовому виразі становить 575 000 грн.

Згідно п. 9.1. Статуту (нова редакція) учасники мають право:

- брати участь в загальних зборах з правом вирішального голосу і голосувати особисто або через своїх представників;

- обиратися та бути обраними до органів управління та контролю товариства;

- брати участь в управлінні справами товариства у порядку, визначеному Статутом;

- брати участь в розподілі прибутків товариства та отримувати їхню частку (дивіденди);

- отримувати інформацію про діяльність товариства, а саме: на вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства, протоколи загальних зборів тощо;

- отримувати частину вартості майна товариства у випадку його ліквідації пропорційно частці у статутному (складеному) капіталі;

- придбати у першочерговому порядку цінні папери, випущені товариством;

- отримувати на праві користування майно товариства та користуватися у першочерговому порядку послугами, які надає товариство;

- а також інші права передбачені Статутом товариства та чинним законодавством України.

Управління товариством здійснюється: а) загальними зборами учасників; б) директором товариства; в) ревізійною комісією (п. 11.1. Статуту).

Відповідно до п.п. 11.2.-11.7. Статуту (нова редакція) вищим органом товариства є загальні збори учасників. Вони складаються із учасників або призначених ними представників.

Представники учасників можуть бути постійно або призначатися на певний строк. Учасник має право в будь -який час замінити свого представника, сповістивши про це інших учасників. Учасники вправі передавати свої повноваження на зборах іншому учаснику або його представнику. Учасники мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток у Статутному (складеному) капіталі товариства.

Загальні збори учасників обирають голову зборів учасників на строк до 3-х років повноваження якого припиняються обранням нового Голови зборів.

Збори розпочинає Голова. Позачергові збори скликаються та проводяться Голова зборів учасників.

Голова зборів: організує ведення протоколу Загальних зборів учасників товариства; від імені Загальних зборів учасників товариства укладає контракт з директором товариства.

Загальні збори учасників обирають Голову та секретаря зборів засновників.

Збори можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства.

Виключною компетенцією зборів є:

а) визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного (складеного) капіталу;

в) створення та відкликання виконавчого органу товариства;

г) затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку, визначення порядку покриття збитків;

д) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

е) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

є) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

ж) встановлення-розміру, форми і порядку внесення засновниками додаткових вкладів;

з) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;

й) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;

і) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

ї) виключення учасника з товариства;

й) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Рішення з питань, зазначених у пунктах "а", "б", "ї" вважаються прийнятими, якщо за них проголосують засновники, що володіють у сукупності 50 відсотками загальної кількості голосів товариства.

З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів. Пунктами 11.8.-11.9. Статуту (нова редакція) визначено, що чергові загальні збори учасників скликаються не рідше двох разів на рік. Позачергові збори учасників скликаються Головою зборів у разі неплатоспроможності товариства, у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення Статутного (складеного) капіталу.

Загальні збори учасників також скликаються на вимогу директора.

Учасниками товариства, що володіють у сукупності більш як двадцятьма відсотками голосів можуть вимагати скликання позачергових загальних зборів, учасників у будь-який час і з будь якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів вимога учасників про скликання не виконана, вони мають право самі скликати загальні збори.

Про проведення Загальних зборів засновники інформуються головою зборів за 30 днів до їх проведення, шляхом надіслання поштового повідомлення. У повідомленні про проведення Загальних зборів повинно бути зазначено час і місце проведення зборів товариства та порядок денний.

Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було поставлено на пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання Загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, пов`язаними з порядком денним зборів. З питань, не включення до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (Представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. Директор має право брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу. Учасники, які беруть участь у зборах реєструються секретарем із зазначенням кількості голосів, яку має кожний з учасників. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Згідно п. 9.3. Статуту (нова редакція) учасник товариства може звернутися до суду з заявою про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників, які прийняті з порушенням чинного законодавства України.

Як вбачається із матеріалів справ, учасники ТОВ "ІНВЕСТ+" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із позовною заявою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ІНВЕСТ+" (код ЄДРПОУ 38592825) оформленого протоколом загальних зборів учасників №7 від 23.10.2014.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Отже, предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ІНВЕСТ+" (код ЄДРПОУ 38592825) оформленого протоколом загальних зборів учасників №7 від 23.10.2014 /т. 1 а.с. 177/.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ЦК України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Згідно зі ст.ст. 97, 98 ЦК України, органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Частинами 1, 3 ст. 167 ГК України встановлено, що корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств.

Таким чином, поняття корпоративні права є формою управління товариством шляхом управління діяльності товариства, у тому числі і через вищий орган управління - загальні збори, шляхом винесення на обговорення та включення до порядку денного відповідних питань, необхідних для сталого функціонування та розвитку товариства, які в свою чергу спрямовані на отримання належної частини прибутку та майнових та/або грошових активів у разі припинення діяльності товариства, тощо.

При цьому, загальні збори є волеутворюючим органом товариства, рішення на якому приймається з урахуванням волі учасників та з огляду на кворум при голосуванні за такі рішення.

Згідно статті 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Згідно із ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Відповідно до ст. 61 названого Закону, загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до ст. 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №926/3973/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16 викладено правову позицію, відповідно до якої рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

У постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №915/698/18 викладено правову позицію, згідно з якою безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах;

4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 по справі №923/876/16, суд зазначає, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.

Судом встановлено, що відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ "ІНВЕСТ+" (код ЄДРПОУ 38592825) оформленого протоколом загальних зборів учасників №7 від 23.10.2014 /т. 1 а.с. 177/:

Склад учасників:

- ОСОБА_2 учасник, частка якого складає 25% Статутного (складеного) капіталу товариства;

- ОСОБА_5 учасник, частка якого складає 25% Статутного (складеного) капіталу товариства;

- ОСОБА_3 учасник, частка якого складає 25% Статутного (складеного) капіталу товариства;

- ОСОБА_6 учасник, частка якого складає 25% Статутного (складеного) капіталу товариства.

Були присутні:

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_5 ;

- ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_6

На зборах присутні учасники, які володіють 100% голосів. Відповідно до Статуту товариства та чинного законодавства України загальні збори учасників вважаються правомочними.

Голова зборів ОСОБА_5 , секретар зборів ОСОБА_6 .

Порядок денний:

1. Розгляд клопотання ТОВ "АЛЬТЕР-ТОП" (далі Позичальник) про надання згоди Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" виступити майновим поручителем (Іпотекодавцем) по грошових зобов`язаннях Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕР-ТОП" перед гр. ОСОБА_1 (Позикодавець).

2. Розгляд питання про уповноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" на підписання договору іпотеки та додаткових угод до нього та всіх інших документів, необхідних для проведення активної операції з позикодавцем.

По першому питанню:

Слухали: ОСОБА_3 , який зачитав клопотання ТОВ "АЛЬТЕР-ТОП", що в зв`язку із укладенням між позичальником та позикодавцем договору позики на суму 7 000 000 грн. строком на 2 роки зі сплатою за користування грошовими коштами 0,0 % річних (безпроцентний), товариство (ТОВ "АЛЬТЕР-ТОП") просить виступити майновим поручителем по зобов`язаннях, що виникнуть з вищезгадуваного договору позики.

Вирішили: надати згоду Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" виступити майновим поручителем по зобов`язаннях Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕР-ТОП", що виникнуть в зв`язку із укладенням між позичальником та позикодавцем договору позики, на суму 7 000 000 грн., строком на 2 роки зі сплатою за користування грошовими коштами 0,0 % річних (безпроцентний). В якості належного виконання зобов`язань ТОВ "АЛЬТЕР-ТОП", передати в забезпечення (іпотеку) позикодавцю майно товариства, а саме: Нежитлові приміщення в будівлі, літера "Е (1-2)", загальною площею 650,6 кв.м., що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 .

Голосували: одноголосно "За".

По другому питанню:

Слухали: ОСОБА_2 , який запропонував уповноважити директора ТОВ "ІНВЕСТ+" ОСОБА_7 правом підпису на укладення договору іпотеки з позикодавцем відповідно, з правом укладення додаткових угод до договорів та всіх інших документів, необхідних для проведення активної операції.

Вирішили: уповноважити директора ТОВ "ІНВЕСТ+" ОСОБА_7 правом підпису на укладення договору іпотеки з позикодавцем відповідно, з правом укладення додаткових угод до договорів та всіх інших документів, необхідних для проведення активної операції.

Голосували: одноголосно "За".

Учасники товариства:

Голова зборів: ОСОБА_5

Секретар: ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Однак ОСОБА_2 та ОСОБА_3 участі в зборах учасників ТОВ ІНВЕСТ+ 23.10.2014 не брали, про їх проведення повідомлені у будь-який спосіб не були, відповідно на таких загальних зборах не виступали, за питання порядку денного не голосували та не ставили своїх підписів на протоколі № 7 загальних зборів учасників ТОВ ІНВЕСТ+.

Позивачі вважають, що рішення загальних зборів учасників ТОВ ІНВЕСТ+ від 23.10.2014, оформлене протоколом № 7 є недійсним у зв`язку із неповноважністю самих загальних зборів, а також у зв`язку з тим, що підписи в протоколі навпроти прізвищ учасників ТОВ ІНВЕСТ+ - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказаним особам не належать.

Вказані обставини, на думку позивачів, свідчать про наявність підстав для визнання рішення загальних зборів учасників ТОВ "ІНВЕСТ+", результати якого оформлено протоколом №7 від 23.10.2014, недійсним.

При цьому позивачами зазначено, що про протокол загальних зборів учасників №7 від 23.10.2014 їм стало відомо з листа ліквідатора ТОВ "ІНВЕСТ+" Рабана М.Т. від 29.03.2021 про надання інформації, в якому ліквідатор просив учасників ТОВ "ІНВЕСТ+" ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надати інформацію та підтверджуючі документи (у разі наявності), а саме щодо:

- Чи брали Ви участь у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест +" на яких було прийнято рішення про передачу в іпотеку нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" відповідно до протоколу №7 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" від 23 жовтня 2014 року?

- Чи надавали Ви згоду на передачу в іпотеку майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" ОСОБА_1 ?

- Чи відомо Вам, з якою метою Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" виступило майновим поручителем за іншу юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕР-ТОП" перед ОСОБА_1 ?

ОСОБА_2 листом від 01.04.2021 у відповідь на запит від 29.03.2021 повідомив, що йому не було відомо про те, що ТОВ "ІНВЕСТ+" передало в іпотеку наявне у нього нерухоме майно. Своєї згоди на подібного роду речі він не надавав, участі у зборах товариства 23.10.2014р. не приймав, про ТОВ "АЛЬТЕР-ТОП" та ОСОБА_1 чує вперше.

ОСОБА_3 листом від 02.04.2021 у відповідь на запит від 29.03.2021 повідомив, що участі у загальних зборах учасників ТОВ "ІНВЕСТ+" 24.10.2014 не приймав, протокол від 24.10.2014 №7 не підписував. Своєї згоди, як учасника ТОВ "ІНВЕСТ+" на передачу в іпотеку майна ТОВ "ІНВЕСТ+" ОСОБА_1 не надавав. Вважає, що дане поручительство є незаконним, тому, він як учасник товариства його не схвалював.

Відповіді ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на запит ліквідатора Рабана М.Т. від 29.03.2021 в матеріалах справи відсутні. Відповідно до наданих в засіданні суду представником відповідача пояснень відповіді від зазначених осіб до ліквідатора не надходили.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 11.8 Статуту (нова редакція) ТОВ "ІНВЕСТ+", в редакції станом на час проведення оспорюваних загальних зборів учасників 23.10.2014, про проведення Загальних зборів засновники інформуються головою зборів за 30 днів до їх проведення, шляхом надіслання поштового повідомлення. У повідомленні про проведення Загальних зборів повинно бути зазначено час і місце проведення зборів товариства та порядок денний.

Відповідно до п. 11.9 Статуту (нова редакція) ТОВ "ІНВЕСТ+", в редакції станом на час проведення оспорюваних загальних зборів, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (Представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. Директор має право брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу. Учасники, які беруть участь у зборах реєструються секретарем із зазначенням кількості голосів, яку має кожний з учасників. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Судом встановлено, що на час проведення загальних зборів учасників ТОВ "ІНВЕСТ+" 23.10.2014 позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були учасниками цього товариства та володіли часткою в статутному капіталі по 25% кожний, а тому вони мали право на участь у вказаних загальних зборах цього товариства.

Крім того, за твердженням позивачів повідомлення про проведення 23.10.2014 загальних зборів учасників ТОВ "ІНВЕСТ+" вони не отримували. Матеріали справи таких доказів не містять.

Відповідачем вказане не спростовано.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

Звертаючись до суду, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

В матеріалах справи відсутні належні, допустимі і достатні докази в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, якими підтверджується повідомлення позивачів про проведення загальних зборів учасників ТОВ "ІНВЕСТ+" 23.10.2014, про їх порядок денний, що є порушенням порядку скликання цих зборів, а також прав позивачів, як учасників товариства з часткою у статутному капіталі товариства, брати участь в управлінні товариством, адже порушено право позивачів на управління товариством шляхом участі у загальних зборах його учасників.

Враховуючи, що 23.10.2014 загальні збори учасників ТОВ "ІНВЕСТ+" були проведені з порушенням порядку їх скликання та за відсутності передбаченого Статутом товариства кворуму, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства загальних зборах були порушені.

Відтак враховуючи, що позивачі володіють загальною часткою статутного капіталу ТОВ "ІНВЕСТ+" у розмірі 50%, загальні збори учасників останнього відбулися за відсутності кворуму, а тому за змістом п. 11.9. Статуту ТОВ "ІНВЕСТ+" такі збори були неповноважними, а рішення прийняті на таких зборах порушують корпоративні права позивачів. Відсутність кворуму є безумовною підставою для визнання таких рішень недійсними.

Також судом встановлено, що відсутній реєстр учасників зборів ТОВ "ІНВЕСТ+" із зазначенням кількості голосів кожного учасника, передбаченого п. 11.9. Статуту ТОВ "ІНВЕСТ", що унеможливлює встановлення правомочності загальних зборів, підставності прийнятого рішення.

Викладені порушення та недоліки протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ІНВЕСТ+" від 23.10.2014 №7 дозволяють зробити обґрунтований висновок про те, що 23.10.2014 загальні збори ТОВ "ІНВЕСТ+" не проводилися.

Крім того, ухвалою від 22.10.2021 задоволено клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 02.09.2021 про призначення експертизи, призначено по справі судову почеркознавчу експертизу проведення якої доручено експертам Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, в рамках проведення почеркознавчої експертизи на вирішення експерту поставлено наступні питання:

Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 на протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" за №7 від 23.10.2014, особисто ОСОБА_3 чи іншою особою?

Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 на протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" за №7 від 23.10.2014, особисто ОСОБА_2 чи іншою особою?

13.12.2021 на адресу Господарського суду Волинської області від Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України супровідним листом від 10.12.2021 №19/103/3/7-12041-2021 надійшов висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 09.12.2021 №СЕ-19/103-21/9202-ПЧ в якому експертами здійснено наступні висновки:

- підпис від імені ОСОБА_3 на протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" за №7 від 23.10.2014 виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

- підпис від імені ОСОБА_2 на протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" за №7 від 23.10.2014 виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (т. 2 а.с. 9-87).

Як зазначалося вище, постановою Верховного Суду від 07.12.2022 рішення Господарського суду Волинської області від 05.05.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 по справі №903/69/18 (903/431/21) скасовано. Справу №903/69/18 (903/431/21) направлено на новий розгляд до господарського суду Волинської області (т. 3, а.с.105-122).

При цьому, судом касаційної інстанції зазначено, що встановлення обставин дати виготовлення протоколу загальних зборів від 23.10.2014 буде мати прямий наслідок на встановлення обставин того чи дійсно не підписували оскаржуваний Протокол зборів ТОВ ІНВЕСТ+ позивачі у даній справі і вплине на оцінку висновку Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 09.12.2021р. №19/103/3/7-10439-2021, що у своєму наслідку співвідноситься з підставами позовних вимог за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства.

При новому розгляді справи, 25.01.2023 представник третьої особи надіслав на електронну адресу суду пояснення та клопотання (т.3, а.с.143-149), в якому просив суд призначити у справі комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи підпис на протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест + за №7 від 23.10.2014, виконано особисто ОСОБА_3 чи іншою особою?

2. Чи підпис на протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест + за №7 від 23.10.2014, виконано особисто ОСОБА_2 чи іншою особою?

3. Чи відповідає в оригінальному примірнику протоколу загальних зборів №7 від 23.10.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест+ давність виконання: а) друкованого тексту документа датуванню протокола - 23.10.2014; б) підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 датуванню протоколу - 23.10.2014.

Проведення вказаної експертизи просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Як вбачається із постанови Верховного Суду, якою справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, остання не містить жодних висновків про порушення, допущені при проведенні почеркознавчої експертизи та мотивації стосовно неповноти чи неправильності такого висновку.

Отже, зауваження до наявного в матеріалах справи висновку Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 09.12.2021 №СЕ-19/103-21/9202-ПЧ суд касаційної інстанції не висловив, а вказав виключно на необхідність ретельнішого зібрання документів для проведення технічної експертизи документа. Отже, підстави для проведення повторної чи додаткової почеркознавчої експертизи в даному випадку відсутні.

З врахуванням викладеного, клопотання представника ОСОБА_1 про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи задоволено частково. Призначено у справі технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертизу, на вирішення експерту поставлено питання:

- Чи відповідає в оригінальному примірнику протоколу Загальних зборів №7 від 23.10.2014 ТОВ "ІНВЕСТ+" давність виконання:

а) друкованого тексту документу датуванню протоколу 23 жовтня 2014 року;

б) підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 датуванню протоколу - 23 жовтня 2014 року.

Згідно з висновком експертів №11663/23-34/23834/23-34 від 26.09.2023, складеним експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз: "Відповісти на питання "Чи відповідає в оригінальному примірнику протоколу Загальних зборів № 7 від 23.10.2014 ТОВ "ІНВЕСТ+" давність виконання: друкованого тексту документу датування протоколу 23.10.2014 та підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - датуванню протоколу - 23.10.2014?" не видається можливим, у зв`язку із ненаданням суддею дозволу на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу у всіх наданих (досліджуваному та порівняльних) документах, відсутністю у експертів впроваджених у судово-експертну практику України методик встановлення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів та підписів, нанесених чорнилами для пишучих приладів, у зв`язку із відсутністю в зразках порівняння сукупності часових ознак, які б свідчили про період нанесення друкованого тексту в досліджуваному документі, а також через відсутність методик із встановлення абсолютного часу виконання друкованих текстів, нанесених з використанням друкуючих пристроїв з лазерним способом друку.

Згідно з ч. 1 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 зазначено, що відсутність встановлення фактичних обставин справи щодо наявності чи відсутності у ліквідатора боржника статистичної звітності та документів ТОВ Інвест+ за 2013-2015 роки, які можна було б використати для задоволення клопотання експертів, яке викладене у супровідному листі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07.02.2022 №1088/819-4-22/34, свідчить про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних доказів у справі №903/69/18 (903/431/21), про що вказується у касаційній скарзі скаржника.

Разом з цим, ліквідатор на вимогу ухвали Господарського суду Волинської області від 23.05.2023 надав для огляду та проведення експертизи оригінали документів за означений період, що були передані попереднім керівником ліквідатору, а саме:

- Договір банківського рахунку №03/117-15/453 від 20.02.2013;

- Договір про виконання робіт з охоронного спостереження об`єкту №9/л від 11.07.2013;

- Контракт на управління підприємством від 13.02.13р.;

- Наказ №4 від 30.06.2014;

- Лист №2015 від 20.05.2014.;

- Договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ Інвест+ від 29.04.2014;

- Картку із зразками підписів і відбитка печатки р. №224.

Додатково повідомив, що у ліквідатора відсутні і ніколи йому не передавались такі документи як:

- порівняльні зразки документів - оригінали достовірно датованих документів, в яких містяться рукописні записи та підписи, виконані (не обов`язково фігурантами досліджуваного документа) пастами кулькових ручок синьо-фіолетового кольору (такими ж за кольором та відтінком, як і в досліджуваному) за період часу, починаючи з місяця датування досліджуваного документа (жовтень 2014 року) та завершуючи датою, яка визначається із обставин справи (наприклад датою фактичної появи досліджуваного документа або його копії в суді), у кількості не менше 20 (двадцяти) зразків з різними датами складання за кожен рік досліджуваного періоду;

- порівняльні зразки документів - оригінали достовірно датованих документів, на яких наявні друковані тексти, які друкувались на тому ж самому друкуючому пристрої, що і друкований текст у досліджуваному документі; порівняльні зразки необхідно надати за період часу, починаючи з місяця датування досліджуваного документа (жовтень 2014 року) та завершуючи датою, яка визначається із обставин справи (наприклад датою фактичної появи досліджуваного документа в суді); у кількості 5-10 зразків з різними датами складання за кожен місяць досліджуваного періоду.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, на виконання вказівок суду касаційної інстанції, встановлено фактичні обставини справи щодо наявності чи відсутності у ліквідатора боржника статистичної звітності та документів ТОВ Інвест+ за 2013-2015 роки.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У пунктах 1-3 частини першої статті 237 ГПК передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким внесено зміни до ГПК України, зокрема змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).

Таким чином, суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Колегія суддів вважає, що доказ на підтвердження недійсності рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+", яке оформлене протоколом загальних зборів учасників №7 від 23.10.2014, а саме висновок експерта, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 та від імені ОСОБА_2 виконані іншою особою, є більш вірогідним, ніж заперечення та докази скаржника.

Беручи до уваги встановлені обставини та докази у справі, зокрема, висновок експерта, а також враховуючи вказівки, викладені у постанові суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ+", яке оформлене протоколом загальних зборів учасників №7 від 23.10.2014.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Волинської області від 31.10.2023 у справі №903/69/18(903/431/21) слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 31.10.2023 у справі №903/69/18(903/431/21) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 31.10.2023 у справі №903/69/18(903/431/21) - без змін.

2. Справу №903/69/18(903/431/21) повернути до Господарського суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "09" лютого 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.