Рішення

від 23.11.2023 по справі 911/1632/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/1632/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю МПЛ Агро (08352, Київська обл., с. Вороньків, вул. Українська, буд. 127В)

про стягнення 892775,72 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: Тітов І.С.

від відповідача: Гасанов Р.А.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МПЛ Агро (далі відповідач) про стягнення 892775,72 грн заборгованості за договором постачання природного газу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 04.10.2022 №41АР200-101101-22 щодо здійснення повного розрахунку за отриманий природний газ у строк, визначений договором, та щодо дотримання дисципліни споживання природного газу за вказаним договором.

З наведених підстав позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 892775,72 грн заборгованості, з яких 100065,56 грн основного боргу, 26064,23 грн пені, 760542,77 грн штрафу, 1563,85 грн 3% річних та 4539,31 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2023 відкрито провадження у справі №911/1632/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій, підготовче засідання призначено на 20.07.2023.

В підготовче засідання 20.07.2023 з`явився представник позивача, відповідач не з`явився, протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 03.08.2023.

24.07.2023 та повторно 02.10.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив від 17.07.2023 на позовну заяву, у якому відповідач визнав факт виникнення у нього основного боргу в сумі 100065,56 грн, однак при цьому повідомив суд про повне погашення відповідачем вказаного основного боргу на момент подання відзиву на позову. У відзиві на позов відповідач не погодився з вимогами позивача про стягнення штрафу в сумі 760542,77 грн та надав свій контррозрахунок максимального розміру штрафу в сумі 64259,59 грн.

В підготовче засідання 03.08.2023 з`явився представник позивача, відповідач не з`явився, протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 14.09.2023.

В підготовче засідання 14.09.2023 з`явились представники сторін, протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 12.10.2023 для надання сторонам можливості реалізувати їх процесуальні права на стадії підготовчого провадження.

В підготовче засідання 12.10.2023 з`явилися представники сторін, за наслідками з`ясування правових позицій сторін протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.11.2023.

В судове засідання 09.11.2023 з`явились представники сторін, які надали пояснення по суті справи, в судовому засіданні оголошувалась перерва на 23.11.2023.

21.11.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 100065,56 грн. Позивач визнав, що відповідач після відкриття провадження у справі погасив основний борг в сумі 100065,56 грн, а тому позивач відмовляється від цих позовних вимог та просить суд закрити провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України в цій частині вимог.

У судове засідання 23.11.2023 з`явились представники сторін, які надали пояснення по суті справи. За результатами з`ясування обставин справи, перевірки їх доказами та проведення судових дебатів 23.11.2023 у судовому засіданні після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, пояснення та клопотання позивача, а також заперечення, клопотання та пояснення відповідача щодо позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставин справи, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

04.10.2022 між ТОВ Твій Газзбут (постачальник, позивач) та ТОВ МПЛ Агро (споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АP200-101101-22 (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2022 році природний газ (далі газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Пунктом 1.2 Договору визначено річний плановий обсяг постачання газу, а саме - до 65000 куб. м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього Договору, а саме жовтень 2022 15000 куб.м, листопад 2022 25000 куб.м, грудень 25000 куб.м газу.

За умовами пункту 2.5.1 Договору за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (п.2.5.2 Договору).

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п.2.5.3 Договору).

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ чи оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішення законної сили обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника (пункт 2.5.4 Договору).

Ціна одного кубічного метру (куб. м) природного газу визначена в ст.3 Договору.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором.

Відповідно до п.4.1 та п.4.2 Договору розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Права та обов`язки сторін за Договором визначені в розділі 5 цього Договору.

Відповідно до п.6.2.1 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в періоді, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 6.2.3 Договору встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідач замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ Твій Газзбут в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п.10.1 Договору).

Відповідно до Додатку 1 до Договору планові обсяги постачання газу у 2021 по місяцях становили: 4000 куб. м. у кожному місяці з січня по грудень 2021.

Додатковою угодою від 31.10.2022 до Договору сторони змінили плановий обсяг споживання у листопаді 2022, а саме до 10000 куб.м, та узгодили нову ціну за газ для звітного періоду листопада 2022.

Додатковою угодою від 30.11.2022 до Договору сторони узгодили ціну за газ для звітного періоду грудня 2022.

Додатковою угодою від 30.12.2022 до Договору сторони погодили планові обсягу постачання постачальником споживачу газу у 2023 та узгодили ціну за газ, починаючи з 01.01.2023.

На виконання умов Договору постачальник протягом жовтня 2022-лютого 2023 передав, а споживач прийняв природний газ на загальну суму 514840,11 грн, а саме:

- у жовтні 2022 природний газ обсягом 190,7 куб. м на загальну суму 9184,86 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2022,

- у листопаді 2022 природний газ обсягом 2637,88 куб. м на загальну суму 87482,36 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2022,

- у грудні 2022 природний газ обсягом 8786,18 куб. м на загальну суму 305441,81 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2022,

- у січні 2023 природний газ обсягом 2268,56 куб. м на загальну суму 112665,52 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2023,

- у лютому 2023 природний газ обсягом 1,32 куб. м на загальну суму 65,56 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2023.

Вищевказані акти приймання-передачі природного газу на загальну суму 514840,11 грн підписані обома сторонами без будь-яких зауважень.

Відповідач не оспорює, що у періоді до звернення позивача до суду з цим позовом відповідач отриманий від позивача газ на загальну суму 514840,11 грн оплатив лише частково, а саме в загальній сумі 414774,55 грн (а саме 14.12.2022 в сумі 9184,86 грн, 18.01.2023 в сумі 20000,00 грн, 24.01.2023 в сумі 199924,17 грн, 03.02.2023 в сумі 173000,00 грн та 31.03.2023 в сумі 12665,52), у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем за поставлений згідно з Договором природний газ виник основний борг в загальній сумі 100065,56 грн (514840,11-414774,55= 100065,56).

Вказаний основний борг в сумі 100065,56 грн відповідач оплатив після звернення позивача до суду з даним позовом, а саме 22.06.2023 в сумі 100065,00 грн та 23.06.2023 в сумі 0,56 грн, у зв`язку чим від позивача 21.11.2023 до Господарського суду Київської області надійшла заява про відмову від позову в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 100065,56 грн.

Дослідивши заяву позивача про відмову від позову в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 100065,56 грн, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п.1 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

За вказаних обставин, суд приймає відмову позивача від позову в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 100065,56 грн та закриває провадження у справі №911/1632/23 в частині цих позовних вимог про стягнення 100065,56 грн згідно з п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи спір в частині решти позовних вимог та надаючи правову оцінку вищевказаним обставинам справи, які підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями письмових доказів, суд виходить з того, що згідно з ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори, а укладений між сторонами цієї справи Договір за своєю правовою природою є договором поставки природного газу.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Частиною 3 ст.12 Закону України Про ринок природного газу визначено, що права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України Про ринок природного газу постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Приписами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1 та 2 ст.692 Цивільного кодексу України на покупця покладається обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; при цьому, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом п.2 ч.2 ст.13 Закону України Про ринок природного газу споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 Цивільного кодексу України).

У пункті 4.2 Договору сторони погодили, що остаточна оплата в розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Отримання відповідачем природного газу за Договором та виникнення у зв`язку з цим у відповідача перед позивачем простроченого боргу (який в подальшому був погашений відповідачем повністю, але з простроченням) підтверджується вказаними вище письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, та відповідачем не заперечується.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам про стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, а також запереченням відповідача щодо цих вимог, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися також неустойкою.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Згідно з п.6.2.1 укладеного сторонами Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши надані позивачем розрахунок пені на суму 26064,23 грн за періоди прострочення загалом з 11.11.2022 по 14.05.2023, розрахунок 3% річних на суму 1563,85 грн за періоди прострочення загалом з 11.11.2022 по 14.05.2023 та розрахунок інфляційних втрат на суму 4539,31 грн за періоди прострочення загалом з листопада 2022 по березень 2023, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідають обставинам справи та вказаним нормам законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, пунктом 6.2.3 укладеного сторонами Договору встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідач замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Щодо вимог позивача про стягнення 760542,77 грн штрафу, то суд погоджується з доводами відповідача про те, що за умовами пункту 6.2.3 укладеного сторонами Договору штраф підлягає нарахуванню за звітний період, у якому фактичний обсяг споживання газу був менший від підтвердженого обсягу природного газу, в той час як позивачем в розрахунку штрафу на загальну суму 760542,77 грн був використаний річний період. Так, позивач в своєму розрахунку штрафу хоч і передбачив графу (стовпчик) щодо кількості днів у звітному періоді, у якому фактичний обсяг споживання газу був менший від підтвердженого обсягу природного газу, (а саме жовтень 2022 31 день, листопад 2022 30 днів, грудень 2022 31 день), однак у розрахунку позивача штраф за жовтень 2022 в сумі 356636,75 грн, за листопад 2022 в сумі 122078,27 грн та грудень 2022 в сумі 281827,74 грн фактично обчислений як за календарний рік, а не за звітний місяць (тобто за всі дні 2022 року безвідносно до кількості днів у звітному періоді, за який нарахований штраф). Отже, розрахунок позивача не відповідає умовам Договору.

Крім того, суд також погоджується з доводами відповідача під час розгляду справи про те, що заявлений позивачем до стягнення штраф, нарахований згідно з пунктом 6.2.3 Договору, за своєю правовою природою і згідно норм законодавства є збитками і позивач при цьому не надав суду доказів понесених збитків (шкоди), не довів вини заподіювача шкоди та причинного зв`язку між діями заподіювача та настанням збитків.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Право постачальника вимагати на підставі Правил постачання природного договору та договору від споживача відшкодування збитків за перевищення/недовикористання останнім замовленого об`єму природного газу не звільняє позивача від тягаря доказування понесених збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.06.2022 у справі № 904/6994/20, а також висновкам постанови Верховного Суду від 01.11.2023 у справі №911/1893/22 про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, у тому числі штрафу згідно з пунктом 6.2.2 та пунктом 6.2.3 договору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в позовних вимогах про стягнення 760542,77 грн штрафу (збитків), оскільки вони позивачем не доведені.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 100065,56 грн основного боргу, 26064,23 грн пені, 760542,77 грн штрафу, 1563,85 грн 3% річних та 4539,31 грн інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 26064,23 грн пені, 1563,85 грн 3% річних та 4539,31 грн інфляційних втрат. Провадження у справі №911/1632/23 в частині позовних вимог про стягнення 100065,56 грн основного боргу підлягає закриттю згідно з п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також з урахуванням того, що спір про стягнення 100065,56 грн основного боргу виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Судовий збір за подання даного позову становить 13391,64 грн (1,5% від ціни позову 892775,72 грн), отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1983,49 грн витрат зі сплати судового збору (100065,56+26064,23+1563,85+4539,31 = 132232,95: 892775,72 х 13391,64 = 1983,49 грн).

Керуючись ст. 2, 4, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 130, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут до Товариства з обмеженою відповідальністю МПЛ Агро про стягнення 100065,56 грн основного боргу, 26064,23 грн пені, 760542,77 грн штрафу, 1563,85 грн 3% річних та 4539,31 грн інфляційних втрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МПЛ Агро (08352, Київська обл., с. Вороньків, вул. Українська, буд. 127В, ідентифікаційний код 41822457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2, ідентифікаційний код 43965848) 26064 (двадцять шість тисяч шістдесят чотири) грн 23 коп. пені, 1563 (одну тисячу п`ятсот шістдесят три) грн 85 коп. 3% річних, 4539 (чотири тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) грн 31 коп. інфляційних втрат та 1983 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят три) грн 49 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут до Товариства з обмеженою відповідальністю МПЛ Агро в частині стягнення 760542,77 грн штрафу відмовити.

4. Закрити провадження у справі №911/1632/23 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут до Товариства з обмеженою відповідальністю МПЛ Агро про стягнення 100065,56 грн основного боргу згідно з п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.02.2024

Суддя О.О. Третьякова