Ухвала

від 09.02.2024 по справі 464/5457/21

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/5457/21

пр № 2-зз/464/2/24

УХВАЛА

про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову

09 лютого 2024 року м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої судді Сабари Л.В.,

секретаря судового засідання Андрушко Н.М.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову,

встановив:

05.02.2024 через систему «Електронний суд» надійшло клоптання ОСОБА_3 , про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування клопотання покликається на те, що ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 28.07.2021 було накладено арешт на майно, яке належало їй на праві власності, а саме квартиру загальною площею 74.0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2227811146101); нежитлове приміщення підвалу під індексом ІІ, площею 19.2 кв.м., розміщене за адресою АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1644139046101); земельну ділянку площею 0.0482 га, кадастровий номер 4623686600:04:000:0745 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1935019146236); квартиру загальною площею 50.7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1042573246101);. Також Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 14.08.2023 заборонено ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчудення, перереєстрації нерухомого майна нежитлового приміщення підвалу під індексом ІІ, площею 19.2 кв.м., розміщене за адресою АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1644139046101). Вважає, що при постановленні вказаних рішень Сихівським районним судом м.Львова було невраховано те, що вона ніколи не користувалася, не володіла та не розпоряджалася майном за адресою. АДРЕСА_4 , не була його власником. Шлюб між нею та ОСОБА_4 було розірвано 12.05.2018, а останній набув прав на вищевказане майно на підставі рішення суду у 2007 році. У звязку із чим, майно, на котре накладено арешт набуте нею поза шлюбом, та не може бути предметом стягнення. Крім того, ухвала Сихівського районного суду від 14.08.2023 приймалася за участі головуючого судді Мички Б.Р., при наявності конфлікту інтересів, так як останні було заявлено собі самовідвід. Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 28.07.2021 та арешти в частині об`єктів нерухомого майна саме квартири загальною площею 74.0 кв.м., у АДРЕСА_1 , нежитлового приміщення підвалу під індексом ІІ, площею 19.2 кв.м., у АДРЕСА_2 , земельної ділянки площею 0.0482 га, кадастровий номер 4623686600:04:000:0745, квартири загальною площею 50.7 кв.м., у АДРЕСА_3 , а також ухвалу від 14.08.2023 щодо нежитлового приміщення підвалу під індексом ІІ, площею 19.2 кв.м., у АДРЕСА_2 та скасувати заборону вчиняти будь-які дії нерухомого майна нежитлового приміщення підвалу під індексом ІІ, площею 19.2 кв.м., розміщене за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.02.2024 заяву передано на розгляд судді Сабарі Л.В.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки доводи, викладені у такій є необґрунтованими, а потреба у вжитті заходів забезпечення позову на даний час не відпала. Крім цього, зауважив, що вимога заяви про скасування ухвали суду, якою вжито заходів забезпечення позову, не підлягає задоволенню, оскільки така вимога може розглядатися виключно судами вищої інстанції, зокрема апеляційним судом, до повноважень якого входить перегляд рішень, а також скасування таких у зв`язку із порушенням норм матеріального або процесуального права.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

В провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про стягнення збитків (упущеної вигоди), позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_8 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" про стягнення збитків (упущеної вигоди) та визнання договорів недійсними.

У відповідності до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, серед котрих накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії. При цьому, ч.2 вказаної норми передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч. 1 ст. 158 ЦПК України).

Дослідивши матеріали заяви, суд встановив наступне.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 28.07.2021 заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : земельну ділянку площею 0.0194 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0375 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783400346233); земельну ділянку площею 0.0606 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0376 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783386246233); садовий будинок, що складається з 1-ї кімнати, кухні, холу, гардеробної, ванни, коридору та 2-х приміщень підвалу, розміщений за адресою АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна 38759462; нежитлове приміщення підвалу під індексом ІІ, площею 19.2 кв.м., розміщене за адресою АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1644139046101); накладено арешт на частку в статутному капіталі приватного підприємства - Фірма «Скорті», ідентифікаційний код юридичної особи 19340170, місцезнаходження АДРЕСА_6 , у розмірі 100%, що належить ОСОБА_4 ; накладено арешт на частку в статутному капіталі приватного підприємства «Бізнес», ідентифікаційний код юридичної особи 20819073, місцезнаходження АДРЕСА_7 , у розмірі 100%, що належить ОСОБА_4 ; накладено арешт на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Анаско Інк», ідентифікаційний код юридичної особи 43248217, місцезнаходження 79066, м. Львів, вул. Полуботка, 21, кв. 47, у розмірі 100%, що належить ОСОБА_4 , накладено арешт на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Анаско Айсел», ідентифікаційний код юридичної особи 44002604, місцезнаходження 79006, м. Львів, вул. Конопницької, 8, у розмірі 100%, що належить ОСОБА_4 ; накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 : квартиру загальною площею 74.0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2227811146101); земельну ділянку площею 0.0482 га, кадастровий номер 4623686600:04:000:0745 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1935019146236); квартиру загальною площею 50.7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1042573246101); квартиру загальною площею 50.4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 665172346101).

Постановою Львівського апеляційного суду від 07.11.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_6 та апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 28.07.2021 без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.01.2023 касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, постанову Львівського апеляційного суду від 07.11.2022 у частині залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 28.07.2021 скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Львівського апеляційного суду від 09.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 28.07.2021 в частині накладення арешту на квартиру загальною площею 50,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 665172346101) скасовано та постановлено в цій частині нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру загальною площею 50,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 665172346101) відмовлено. В решті ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 28.07.2021 залишено без змін.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 14.08.2023 заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кузьмича В.В. про забезпечення позову задоволено, заборонено відповідачу ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження (перереєстрації) нерухомого майна нежитлового приміщення підвалу під індексом ІІ, площею 19.2 кв.м., розміщеного за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1644139046101; заборонено відповідачу ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії щодо відчуження (перереєстрації) нерухомого майна садового будинку, розміщеного за адресою АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2419979546233; заборонено відповідачу ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії щодо відчуження (перереєстрації) нерухомого майна земельної ділянки площею 0.0606 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0376, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783386246233; заборонено відповідачу ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії щодо відчуження (перереєстрації) нерухомого майна земельної ділянки площею 0.0194 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0375, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783400346233.

З цього слідує, що Сихівським районним судом м. Львова вжито заходів забезпечення позову до його пред`явлення згідно ухвали від 28.07.2021, а також після подання заяви про збільшення позовних вимог від 14.08.2023.

Ухвала Сихівського районного суду м. Львова неодноразово була предметом перегляду в судах апеляційної та касаційної інстанції, за результатами котрих було встановлено порушення норм матеріального права при накладенні арешту на квартиру загальною площею 50,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 665172346101), у зв`язку із чим, Львівським апеляційним судом в цій частині ухвалу скасовано. В решті ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 28.07.2021 залишено без змін, що свідчить про її законність.

При вирішенні клопотання про скасування ухвал Сихівського районного суду від 28.07.2021 та 14.08.2023 суд зважає на наступне.

Згідно ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Так, п.3 ч.1 ст.353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову.

Підставами оскарження ухвали можуть бути її незаконність і (або) необґрунтованість (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).

Статтею 376 ЦПК України передбачено підстави для скасування рішення суду, яким в силу ст. 258 ЦПК України також є ухвала.

Одночасно згідноч.ч.4,5ст.158ЦПК Україниза результатамирозгляду клопотанняпро скасуваннязаходів забезпеченняпозову,вжитих судом,постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Аналіз вищевказаних норм, дає підстави суду прийти до висновків, що за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову суд вправі скасувати заходи забезпечення позову, або відмовити в скасуванні забезпечення позову.

Одночасно, перегляд ухвали, як рішення суду з питань неповноти встановлення обставин, які мають значення для справи чи постановлення їх неповноважним судом, в силу ст.ст. 17, 24 ЦПК України, наслідком котрого може бути її скасування, здійснюється судом апеляційної інстанції у порядку та строки визначені Главою 1, Розділу V ЦПК України.

За таких обставин, клопотання в частині скасування ухвал Сихівського районного суду м.Львова від 28.07.2021 та 14.08.2023 до задоволення не підлягає, оскільки суд першої інстанції не переглядає власні рішення, та не скасовує їх з підстав порушення норм матеріального чи процесуального права при їх постановленні.

При вирішенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд враховує наступне.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України викладених в п.10 постанови №9 від 22.10.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Також, за правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 р. №4-рп/2011, інститут забезпечення позову передбачено з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України. Цей інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення, оскільки забезпечення позову спрямоване на недопущення ситуацій, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Аналіз зазначених правових норм і роз`яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо

З огляду на це, забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому, забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (ст. 154 ЦПК України).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Як вбачається з доводів, викладених у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, відповідач ОСОБА_3 вважає, що такі мають бути скасовані в силу того, що при постановленні вказаних ухвал Сихівського районного суду м.Львова від 28.07.2021 та 14.08.2023 було невраховано те, що вона ніколи не користувалася, не володіла та не розпоряджалася майном за адресою: АДРЕСА_4 , не була його власником, а, майно, на котре накладено арешт набуте нею поза шлюбом, та не може бути предметом стягнення. Крім того, ухвала Сихівського районного суду від 14.08.2023 прийнята за участі головуючого судді Мички Б.Р., при наявності конфлікту інтересів, так як останнім заявлено самовідвід.

Такі твердження заявника суд розцінює критично, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 28.07.2021 застосовано заходи забезпечення позову, з метою гарантування задоволення законних вимог позивачів до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як встановлено судом, викладених у позовних заявах.

Після відчуження ОСОБА_4 нерухомого майна, в тому числі нежитлового приміщення підвалу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1644139046101) на користь зокрема ОСОБА_3 , позивачами збільшено позовні вимоги в частині визнання угод, на підставі котрих перейшло право власності на такі об`єкти нерухомого майна до останніх, недійсними.

Згідно зіст.216ЦК Українинедійсний правочинне створюєюридичних наслідків,крім тих,що пов`язаніз йогонедійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Наразі в провадженні суду на розгляді перебуває спір про стягнення упущеної вигоди, вимоги позивачів у котрому забезпечені ухвалою від 28.07.2021, а також спір з приводу недійсності правочинів, вимоги котрого забезпечені ухвалою від 14.08.2023, шляхом застосування різних за своєю правовою природою видів забезпечення.

Розгляд справи не завершений, судове рішення по суті не прийнято, а отже й потреба у забезпеченні позову не відпала, підстави для скасування заходів забезпечення позову, про що зазначено у частині дев`ятій статті 158 ЦПК України, у зв`язку із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, відсутні, частково доводи відповідача викладенні у клопотанні, були неодноразово предметом апеляційного та касаційного перегляду, в тому числі за її апеляційними скаргами, а твердження про постановлення рішення неповноважним судом, може бути підставою для перегляду ухвали, у випадку дотриманні порядку та строків на апеляційне оскарження, а тому суд приходить до висновку, що клопотання є не вмотивованим, а тому до задоволення не підлягає.

На підставі ст. 149, 150, 156, 158 ЦПК України, керуючись ст. 258, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

постановив:

у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування ухвал Сихівського районного суду м.Львова від 28.07.2021 та від 14.082023, та скасування заходів забезпечення позову вжитих щодо об`єктів нерухомого майна, а саме квартири загальною площею 74.0 кв.м., у АДРЕСА_1 , нежитлового приміщення підвалу під індексом ІІ, площею 19.2 кв.м., у АДРЕСА_2 , земельної ділянки площею 0.0482 га, кадастровий номер 4623686600:04:000:0745, квартири загальною площею 50.7 кв.м., у АДРЕСА_3 відмовити повністю.

Роз`яснити заявнику, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 лютого 2024 року.

Головуюча Сабара Л.В.