Постанова

від 06.02.2024 по справі 910/14606/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/14606/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» (далі - Товариство, позивач, скаржник) - Холод О.А. (адвокат),

відповідача - державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі - Організація, відповідач) -Поліщук Н.В. (самопредставництво),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО-2017» (далі - ТОВ «КЛО-2017», третя особа) - Гуназа Ю.Є (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 (головуючий - суддя Копитова О.С., судді Остапенко О.М., Поляков Б.М.), рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 (головуючий - суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

у справі №910/14606/21

за позовом Товариства

до Організації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «КЛО-2017»,

про визнання права інтелектуальної власності, визнання незаконним правових актів індивідуальної дії та зобов`язання вчинити дії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ВСТУП

Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для визнання недійсними рішення про відмову в державній реєстрації та висновку про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційного оцінювання.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство звернулося до суду з позовною заявою до державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - Укрпатент) [ухвалою суду першої інстанції від 13.12.2023 замінено Укрпатент на правонаступника Організацію] про:

- визнання незаконним рішення Укрпатенту «Про відмову в державній реєстрації торговельної марки» по заявці позивача від 21.12.2018 №m201830297;

- визнання незаконним висновок Укрпатенту «Про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи №147243/ЗМ/20 від 30.12.2020» по заявці позивача від 21.12.2018 №m201830297;

- визнання права інтелектуальної власності за позивачем на торговельну марку по заявці від 21.12.2018 №m201830297;

- зобов`язання Укрпатенту внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про реєстрацію на ім`я позивача торговельної марки по заявці від 21.12.2018 №m2018 30297.

1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення Укрпатенту є незаконним і наявні підстави для реєстрації торговельної марки за заявкою Товариства.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №910/14606/21, у задоволенні позову відмовлено.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Товариство, посилаючись на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також скаржник просив суд стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 22 160 грн та суму понесених витрат у суді першої та апеляційної інстанцій.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. У поданій касаційній скарзі Товариство з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вважає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.2. Скаржник зазначає, що ні судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не було належним чином досліджено усі обставини справи, не було встановлено наявності фактичних підстав для застосування відповідачем абзацу п`ятого пункту 2 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон) до спірних правовідносин під час ухвалення висновку «Про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи» від 30.12.2020 №147243/ЗМ/20.

4.3. Висновок від 30.12.2020 №147243/ЗМ/20 є протиправним, оскільки відповідач жодним чином не міг застосовувати абсолютну підставу для відмови (абзац п`ятий пункт 2 статті 6 Закону), порівнюючи знак поданий на державну реєстрацію позивачем з іншими будь-якими вже зареєстрованими знаками (торговими марками) інших осіб, в тому числі і ТОВ «КЛО-2017».

4.4. Товариство вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, що є порушенням норм процесуального права, та в свою чергу призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права, що полягає в неправильному застосуванні норми закону - абзацу п`ятого пункту 2 статті 6 Закону, яка не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

5.2. Третя особа у відзиві на касаційну скаргу заперечила проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просила відмовити у її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції стосовно строку звернення Товариства з позовом вказано таке.

6.1.1. За результатами кваліфікаційної експертизи заявки від 21.12.2018 №m 2018 30297, закладом експертизи 30.12.2020 винесено висновок, який після затвердження набув статусу Рішення про відмову реєстрації знака (вих. №147243/ЗМ/20).

6.1.2. Відповідач стверджує, що матеріалами справи підтверджено те, що рішення про відмову реєстрації знака вих. №147243/ЗМ/20 від 30.12.2020 надіслано заявнику рекомендованим листом 05.01.2021 та особисто вручено 12.01.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте суд першої інстанції не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки, з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення неможливо встановити кореспонденція якого змісту була направлена на адресу в Чернігівській області, а також не можливо встановити дійсного адресата листа, оскільки, поле «найменування адресата» містить лише зазначення «Товариство з обмеженою відповідальністю».

6.1.3. Отже, суд першої інстанції погоджується з позивачем, що копія висновку від 30.12.2020 №147243/ЗМ/20, що набуло статусу рішення отримано позивачем лише у відповідь на адвокатський запит від 05.08.2021 - 12.08.2021, що підтверджується вихідним номером конверта та трекінгом відстеження відправлення.

6.1.4. З даним позовом Товариство звернулось до Господарського суду міста Києва 02.09.2021, про що міститься календарний штемпель на поштовому конверті, тобто двомісячний строк звернення до суду позивачем не пропущений.

6.2. Щодо правомірності позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій зазначили таке.

6.2.1. Датою подання заявки №m 2018 30297 стосовно реєстрації знака для товарів 4 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП) є 21.12.2018.

6.2.2. Станом на 21.12.2018 (дату подання заявки) діяв Закон у редакції зі змінами, внесеними Законом України від 09.04.2015 N317-УІІІ, що набрав чинності з 21.05.2015.

6.2.3. Формальна експертиза за заявкою від 21.12.2018 №m 2018 30297 завершена 23.10.2019 згідно з Висновком формальної експертизи заявки на знак для товарів і послуг №110811/ЗМ/19.

6.2.4. Отже, експертиза заявки №m 2018 30297 проводилась відповідно до Закону зі змінами від 16.08.2020, при цьому, відповідність позначень за такими заявками умовам надання правової охорони повинна була визначатись згідно із законодавством, що діяло на дату подання заявки, тобто відповідно до Закону в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 09.04.2015 №317-УІІІ, що набрав чинності з 21.05.2015.

6.2.5. Як зазначалось вище, заявником подано заявку від 21.12.2018 №m 2018 30297 про реєстрацію знака для товарів 4 класу МКТП.

6.2.6. За заявкою від 21.12.2018 №m 2018 30297 позивача Укрпатент (орган який до 08.11.2022 виконував функції НОІВ [Національний орган інтелектуальної власності ]) провів формальну та кваліфікаційну експертизи відповідно до Закону та встановлених на його основі Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28.07.1995 №116 [далі - Правила], під час якої заявлені до реєстрації позначення перевірялись на відповідність умовам надання правової охорони, визначених законом.

6.2.7. Укрпатент, реалізуючи власні функції НОІВ при проведенні кваліфікаційної експертизи заявки позивача від 21.12.2018 №m 2018 30297, здійснив перевірку на відповідність умовам надання правової охорони, визначеним Законом, у тому числі, пунктами 2 та 3 статті 6 Закону: чи не є воно схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні, чи не є воно таким, що може ввести в оману щодо послуги (товару) або особи, яка її надає. При цьому, Укрпатент використовував інформаційну базу закладу експертизи, в тому числі матеріали раніше поданих заявок, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.

6.2.8. Як підтверджено матеріалами справи, заявнику надіслано Повідомлення від 21.10.2020 №112260/ЗМ/20 щодо можливої відмови у реєстрації знака за заявкою від 21.12.2018 №m 2018 30297 відносно усього переліку товарів і/або послуг, в якому зазначено таке:

- заявлене комбіноване позначення для всіх товарів 4 класу, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку товарів, є таким, що може ввести в оману споживача щодо товарів (належність їх іншому виробнику), бо до його складу включено зображувальний знак у вигляді стилізованого «дракона» (опис знаку) [свідоцтво від 25.04.2014 №184873, заявка від 03.04.2013 № m201305707), раніше зареєстрованого в Україні на ім`я ТОВ «КЛО-2017» (UА), щодо споріднених товарів 4 класу; пункт 3 статті 6 розділу ІІ Закону;

- у випадку незгоди з наведеними підставами, заявник має право протягом двох місяців від дати отримання цього повідомлення подати до Укрпатенту мотивовану відповідь з доводами на користь реєстрації торговельної марки (пункт 4.5.3 Правил);

- будь-яке коригування переліку товарів і послуг, запропоноване в контексті мотивованої відповіді, має бути наведене виключно за текстом узгодженого переліку, наявного у Висновку формальної експертизи, з обов`язковим виділенням (підкресленням тощо...) того, про що йдеться.

6.2.9. Як підтверджено матеріалами справи та підтверджено самими сторонами, заявник (позивач) надав відповідь щодо можливої відмови у реєстрації знака, та зазначив, що запропонований товарний знак не є тотожним і схожим з відомим знаком настільки, що його можна сплутати.

6.2.10. За результатами кваліфікаційної експертизи заявки від 21.12.2018 №m 2018 30297 закладом експертизи 30.12.2020 винесено висновок (вих. №147243/ЗМ/20) про невідповідність позначення умовам надання правової охорони, яке після затвердження набуло статусу Рішення про відмову реєстрації знака.

6.2.11. Зі змісту наявного в матеріалах справи висновку Укрпатенту від 30.12.2020, вбачається, що підставами для відмови позивачу в наданні правової охорони заявленому ним комбінованому позначенню за заявкою №m 2018 30297 відповідно до рішення про відмову реєстрації знака від 30.12.2020 вих. №147243/ЗМ/20, є: позначення за заявкою №m 2018 30297 для всіх товарів 4 класу МКТП є таким, що може ввести в оману споживача щодо товарів (належність їх іншому виробнику), бо до його складу включено зображувальний знак у вигляді стилізованого «дракона» (свідоцтво № 184873 від 25.04.2014, заявка № т 201305707 від 03.04.2013р.), раніше зареєстрованого в Україні на ім`я ТОВ «КЛО-2017» (UА) , щодо споріднених товарів 4 класу.

6.2.12. Отже, кінцевою (остаточною) підставою для відмови у наданні правової охорони заявленому комбінованому позначенню за заявкою №m 2018 30297 після проведеної експертизи по суті є абзац п`ятий пункту 2 статті 6 Закону, в редакції, що діяла на дату подання заявки.

6.2.13. За вказаних обставин, не є обґрунтованими доводи позивача в частині задоволення позовних вимог з тих підстав, що у повідомленні від 21.10.2020 №112260/3М/20 Укрпатент здійснив посилання на можливу підставу відмови у реєстрації - пункт 3 статті 6 Закону, а у висновку від 30.12.2020 вих. №147243/ЗМ/20 фактично відмовив з підстав передбачених абзацом п`ятим пункту 2 статті 6 Закону, оскільки такі дії Укрпатенту не суперечать Закону.

6.3. На підтвердження позовних вимог, а саме те, що позначення за заявкою №m 2018 30297 [] не є тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою за свідоцтвом України №184873 [] та не є таким, що може ввести в оману споживача щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу відносно торговельної марки за свідоцтвом України №184873, позивачем надано Висновок експерта Жирко В.В. від 06.12.2021 №СЕ-19/104-21/36962-ІВ, який суд першої інстанції оцінив критично та відхилив судом, з огляду на таке.

6.3.1. На розгляд експерта поставлено два питання:

« 1. Чи є позначення за заявкою №m 2018 30297 тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою за Свідоцтвом України №184873?

2. Чи є позначення за заявкою №m 2018 30297 таким, що може ввести в оману споживача щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносно торговельної марки за Свідоцтвом України №184873?».

6.3.2. Відповідаючи на поставлені питання, судовий експерт Жирко В. В. дійшов висновків що позначення за заявкою №m 2018 30297 не є тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою за Свідоцтвом України №184873, а також не є таким, що може ввести в оману споживача щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносно торговельної марки за Свідоцтвом України №184873.

6.4. Суд констатує, що позначення за заявкою №m 2018 30297 та торговельна марка №184873 є комбінованими, а саме складаються як із словесних елементів, так і зображувальних елементів. Можливість введення в оману споживача можуть мати як словесні, так і зображувальні позначення (знаки), а також комбіновані позначення (знаки).

6.5. Суд першої інстанції зазначив, що:

- відповідаючи на поставлене питання стосовно схожості чи відмінності конкуруючих комбінованих позначень за свідоцтвом України №184873 (власник третя особа) та за заявкою №m 2018 30297 (заявник позивач), експертом було досліджено лише словесні елементи позначень, які експерт визначив як домінуючі;

- проте, таке дослідження, без врахування інших елементів позначень, зокрема зображувальних, кольорового виконання, суд вважає неправильним методологічно, оскільки, позивач і третя особа діють на одному ринку продажу товарів на автозаправних станціях, і використання конкуруючих комбінованих позначень відбувається саме в цій діяльності;

- експерту необхідно було врахувати, що використання конкуруючих позначень на вивісках АЗК, сприймається споживачем саме візуально та в цілому, а не тільки щодо одного елементу комбінованого позначення, словесного;

-отже, висновок експерта про те, що словесний елемент конкуруючих комбінованих позначень, є домінуючим, та проведення дослідження щодо порівняння тільки словесного елемента, є неповним, і експерт, відповідаючи на поставлені питання, зобов`язаний був провести дослідження та порівняти позначення в цілому (колір, зображення, словесний елемент) з огляду на комбінованість позначень;

- експертом залишено поза увагою спільний складовий елемент зображень позначень за заявкою №m 2018 30297 та за торговельною маркою №184873, та жодним чином зображувальні позначення не були досліджені на предмет однорідності в частині розташувань елементів, кольорів тощо;

- у свою чергу, позивач в своїй відповіді на повідомлення Укрпатенту від 21.10.2020 №112260/3М/20, а також безпосередньо в позовній заяві вказує на те, що домінуючими елементами комбінованого позначення третьої особи відповідно до торговельної марки №184873 є зображення дракона та текстова частина, а домінуючим елементом позначення позивача за заявкою №m 2018 30297 є словесне позначення, а також один зображувальний елемент;

- крім того, експертом не досліджено питання використання позивачем (Товариством) і третьою особою (ТОВ «КЛО-2017») комбінованих позначень відносно класів МКТП у своїй господарській, зокрема, відносно товарів і послуг 4 класу МКТП, позначення за якими подане на реєстрацію позивачем згідно із заявкою №m 2018 30297;

- за таких обставин, висновок експерта про те, що позначення за заявкою №m 2018 30297, не є таким, що може ввести в оману споживача щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послуги з використанням торгівельної марки за свідоцтвом №184873, без порівняння видів діяльності, в яких юридичні особи використовують дані позначення, та порівняння товарів щодо яких господарюючими суб`єктами використовуються позначення, є неповним;

-на переконання суду першої інстанції, висновок експерта повинен бути повним і категоричним, та не має допускати іншого розуміння змісту, ніж зазначений. Втім, в порушення приписів пункту 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, експертом не зазначено докладного опису проведеного дослідження, і відповідно такий висновок не може вважатися обґрунтованим, при цьому висновки експерта суперечать іншим матеріалам справи, з чого слідує, що вказаний висновок судового експерта не є належними і допустимим доказом у даній справі;

- за обставин, встановлених судом вище, висновок експерта Жирко В.В. від 06.12.2021 №СЕ-19/104-21/36962-ІВ відхиляється як неповний та необґрунтований в достатній мірі.

6.6. Суд першої інстанції погоджується з висновком Укрпатенту та зазначає, що відносно торговельної марки за свідоцтвом України №184873, зображувальний елемент у вигляді істоти чорного кольору з круглим тулубом з крилами чи ніжками (чи у вигляді стилізованого «дракона») та фон жовтого кольору є відмітними елементами даної торговельної марки, що робить відмітною в цілому торговельну марку за свідоцтвом України №184873. Позначення за заявкою позивача №m 2018 30297 містить тотожні зображувальні елементи у вигляді істоти чорного кольору з круглим тулубом з крилами чи ніжками (чи у вигляді стилізованого «дракона») та фону жовтого кольору, що може ввести в оману споживача щодо товарів (належність їх іншому виробнику) та послуг, що їх надає третя особа (ТОВ «КЛО-2017»).

6.7. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що:

- з аналізу абзацу п`ятого пункту 2 статті 6 Закону, в редакції, що діяла на дату подання заявки, вбачається, що позначення в тому числі здатне ввести в оману щодо особи, що надає послуги, або виробляє товар;

- отже, наявність в позначенні за заявкою №m 2018 30297 та в торговельній марці за свідоцтвом України №184873, що належить та використовується в господарській діяльності третьою особою [ТОВ «КЛО-2017»] (що не заперечується учасниками справи), спільного (однакового) зображувального знаку у вигляді стилізованого «дракона» чорного кольору, однакового фону жовтого кольору, може породжувати у свідомості споживача асоціації, пов`язані з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності.

6.8. Суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, що з метою з`ясування ступеню впливу на споживача, закладу експертизи необхідно було дослідити товари, а також послуги, для яких заявляється позначення (в тому числі їх спорідненість в межах одного класу МКТП) та використовується протиставлене позначення, що на переконання суду встановлено в оскаржуваному висновку, що набуло статусу рішення, на підставі поданих відповідачеві документів.

6.9. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виснував, що:

- товари та послуги 4 класу МКТП, що заявлені на реєстрацію у заявці №m 2018 30297 є спорідненими для товарів і послуг, що їх надає інша особа відповідно до 4 класу МКТП, для яких зареєстроване свідоцтво України від 25.04.2014 №184873 на володільця реєстрації - ТОВ «КЛО-2017» (третя особа), що було встановлено Укрпатентом при проведенні експертизи по суті;

- при використанні заявленого позначення у заявці №m201830297 для маркування товарів 4 класу МКТП у свідомості споживачів можуть виникнути асоціації, які насправді не відповідають дійсності та пов`язані з ТОВ «КЛО-2017», яке є володільцем торговельної марки за свідоцтвом України від 25.04.2014 №184873, а відтак, його використання заявником не виключатиме небезпеку введення в оману споживачів.

6.10. Суди попередніх інстанцій зазначили, що:

- у своїх письмових пояснення, що надійшли до суду 25.03.2022 ТОВ «КЛО-2017» проінформувало господарський суд, що в даний час Шосткинський міськрайонний суд Сумської області розглядає справу №589/1884/19 по обвинуваченню колишнього директора Товариства ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 229 Кримінального кодексу України (незаконне використання знака для товарів і послуг). Зокрема, в період 2013-2017 років Товариство, здійснюючи роздрібну торгівлю пальним, на інформаційних табло (стелях), стендах, фризі навісів автозаправних станцій у Сумській області, використовувало позначення у вигляді стилізованого «дракона»;

- відповідно до Висновку комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності у кримінальному провадженні від 27.12.2014 №12014200110002360, складеного 19.10.2017 за №1156, позначення, нанесені на інформаційному табло (стелях), стендах, фризі навісів автозаправних станцій Товариства є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів і послуг зі свідоцтвом України від 25.04.2014 №184873, у тому числі відносно товарів і послуг 4 класу МКТП;

- з огляду на триваюче кримінальне провадження (розгляд кримінальної справи №589/1884/19 відповідно до інформації з Судової влади України станом на дату винесення рішення триває) висновок комісійної судової експертизи в кримінальному провадженні не може бути оцінений в даній господарській справі саме як висновок судової експертизи, проте може бути оцінений судом як належний та допустимий письмовий доказ, отриманий в рамках кримінального провадження №12014200110002360 від 27.12.2014, яке триває і на теперішній час, який додатково підтверджує, що існує можливість сплутування споживачами особи виробника товарів (у даному випадку позивача та третьої особи під час продажу товарів 4 класу МКТП).

6.11. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виснував, що:

- Укрпатент при прийнятті висновку від 30.12.2020 (вих. №147243/3М/20) про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи, діяв у межах делегованих йому повноважень із застосуванням порядку розгляду заявок, передбаченого Законом, Правил, Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджених наказом ДП "Український інститут промислової власності" від 07.04.2014 №91 та із з`ясуванням ступеню впливу на споживача послуг для яких заявляється та використовується протиставлене позначення, на підставі поданих закладу експертизи (Укрпатенту) документів заявником, що узгоджується з конституційним принципом верховенства права;

- з огляду на принципи оцінки доказів, наявних у справі, твердження позивача про те, що відповідачем у справі було прийнято неправомірне рішення щодо відмови у наданні правової охорони за заявкою від 21.12.2018 № m201830297, не знайшло свого підтвердження за матеріалами справі;

- позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення прийнятим Укрпатентом рішенням, у вигляді висновку, прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а відтак позовні вимоги про визнання незаконним рішення «Про відмову в державній реєстрації торговельної марки» по заявці позивача від 21.12.2018 № m201830297 є необґрунтованим і такими, що не підлягають задоволенню;

- у зв`язку з відмовою у задоволенні основної вимоги, від задоволення якої залежить задоволення інших позовних вимог, решта похідних вимог задоволенню не підлягають.

7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №910/14606/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т.М., судді Бенедисюк І.М., Колос І.Б.

7.2. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.12.2023 у зв`язку з відпусткою судді Колос І.Б. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/14606/21, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.

7.3. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/14606/21 на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

7.4. Протокольною ухвалою від 23.01.2024 Суд залишив клопотання ТОВ «КЛО-2017» про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу без розгляду, втім, прийняв до розгляду відзив на касаційну скаргу, оскільки, в силу приписів частини восьмої статті 165 ГПК України вказаний відзив поданий у строк, який не перевищив п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження у даній справі.

7.5. Від Товариства 02.02.2024 до Суду через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі.

7.6. Від Організації 05.02.2024 до Верховного Суду надійшли пояснення на касаційну скаргу.

7.7. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.8. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.3. Касаційне провадження у даній справі відкрито на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

8.4. Так, скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування господарськими судами положень абзацу п`ятого пункту 2 статті 6 Закону у спорах, предметом розгляду яких є визнання незаконним рішення про відмову в державній реєстрації торговельної марки та висновку про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи.

8.5. Відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

8.6. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

8.7. Слід зазначити, що висновки Верховного Суду стосовно питання застосування положень абзацу п`ятого пункту 2 статті 6 Закону у спорах, в яких предметом розгляду є визнання незаконним рішення про відмову в державній реєстрації торговельної марки та висновку про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи відсутні.

8.8. Отже, з огляду на відсутність таких висновків, необхідно з`ясувати наявність або відсутність неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

8.9. Верховний Суд виходить з того, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).

8.10. Відносини, що виникають у зв`язку з набуттям і здійсненням прав на торговельні марки в Україні регулюється Законом.

8.11. Скаржник зазначає, що ні судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не було належним чином досліджено усі обставини справи, не було встановлено наявності фактичних підстав для застосування відповідачем абзацу п`ятого пункту 2 статті 6 Закону під час ухвалення висновку про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи.

8.12. На думку Товариства, висновок від 30.12.2020 №147243/3M/20 є протиправним, оскільки, відповідач жодним чином не міг застосовувати абсолютну підставу для відмови у реєстрації торговельної марки позивача (абзац п`ятий пункту 2 статті 6 Закону), порівнюючи знак поданий на державну реєстрацію позивачем з іншими будь-якими вже зареєстрованими знаками (торговими марками) інших осіб, в тому числі, і ТОВ «КЛО-2017».

8.13. Позивач зазначає, що неодноразово в судовому засіданні наголошував, що вищевказані підстави є взаємовиключними, оскільки, у випадку якщо знак сам по собі є оманливими або таким, що може ввести в оману, то він не може бути вже зареєстрованим на ім`я іншої особи, оскільки, в такому випадку такій особі контролюючий орган повинен був також винести рішення про відмову у наданні правової охорони, керуючись підпунктом ґ пункту 4.3.1.3 Правил, пункт 2 статті 6 Закону, але у оскаржуваному висновку фактично міститься порівняння з раніше зареєстрованим в Україні знаком на ім`я третьої особи (свідоцтво від 25.04.2014 №184873).

8.14. Зі змісту судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій, погодилися з висновком Укрпатенту та зазначили, що відносно торговельної марки за свідоцтвом України №184873, зображувальний елемент у вигляді істоти чорного кольору з круглим тулубом з крилами чи ніжками (чи у вигляді стилізованого «дракона») та фон жовтого кольору є відмітними елементами даної торговельної марки, що робить відмітною в цілому торговельну марку за свідоцтвом України №184873. Позначення за заявкою позивача №m 2018 30297 містить тотожні зображувальні елементи у вигляді істоти чорного кольору з круглим тулубом з крилами чи ніжками (чи у вигляді стилізованого «дракона») та фону жовтого кольору, що може ввести в оману споживача щодо товарів (належність їх іншому виробнику) та послуг, що їх надає третя особа (ТОВ «КЛО-2017»).

8.15. Частиною першою статті 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

8.16. В силу приписів частини третьої статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

8.17. До об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема торговельні марки (знаки для товарів і послуг) [ частина перша статті 155 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частина перша статті 420 ЦК України].

8.18. Відповідно до статті 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

8.19. Згідно з частиною першою статті 157 ГК України право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом [аналогічні норми містяться у статті 494 ЦК України та Законі].

8.20. Згідно з пунктом 3 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 23.12.1993 відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки.

8.21. Як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на 21.12.2018 [дата подання заявки] діяв Закон у редакції зі змінами, внесеними законом від 09.04.2015 №317-УІІІ, що набрав чинності з 21.05.2015.

8.22. Відповідно до статті 1 Закону в редакції від 21.05.2015 знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

8.23. Пунктом 1 статті 5 Закону в редакції від 21.05.2015 передбачено, що правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

8.24. Згідно з пунктом 2 статті 5 Закону в редакції від 21.05.2015 об`єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

8.25. Відповідно до статті 6 Закону в редакції від 21.05.2015 згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують: державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);

офіційні назви держав;

емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;

офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;

нагороди та інші відзнаки.

Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Компетентним органом щодо назви держави є колегіальний орган, утворений Установою.

Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які:

звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;

складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;

складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв`язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;

є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;

складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;

відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.

Позначення, вказані в абзацах другому, третьому, четвертому, шостому та сьомому цього пункту, можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака.

Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності;

фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;

кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями; знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.

Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють:

промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;

назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;

прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Не можуть одержати правову охорону та не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, що суперечать вимогам частини другої статті 5 цього Закону та вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

8.26. Згідно з пунктом 4.3.1.9 Правил до позначень, що є такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов`язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака, не виключає небезпеку введення в оману споживача, в тому числі щодо особи виробника (продавця) чи надавача послуг.

8.27. Верховний Суд виходить з того, що припис абзацу п`ятого пункту 2 статті 6 Закону є абсолютним критерієм для відмови в наданні правової охорони та стосується виключно змісту самого заявленого на реєстрацію позначення.

8.28. Доводи скаржника про те, що Укрпатент не повинен був, застосовуючи таку підставу як абзац п`ятий пункту 2 статті 6 Закону, посилатися при цьому та досліджувати раніше зареєстровану торговельну марку, відхиляються, з огляду на таке.

8.29. Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що Укрпатентом встановлено, що заявлене позивачем позначення не відповідає умовам надання правової охорони на такій підставі:

для всіх товарів 4 класу МКТП, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку товарів, є таким, що може ввести в оману споживача щодо товарів (належність їх іншому виробнику), бо до його складу включено зображувальний знак у вигляді стилізованого «дракона» (опис знаку) (свідоцтво №184873 від 25.04.2014, заявка №m 2013 05707 від 03.04.2013, раніше зареєстрованого в Україні на ім`я ТОВ «КЛО - 2017» (UA), щодо споріднених товарів 4 класу МКТП.

8.30. Тобто зміст позначення, заявленого позивачем на реєстрацію, включає у себе елементи (зображення стилізованого «дракона» чи «істоти» чорного кольору на жовтому фоні), які очевидно можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар/надає послугу з продажу такого товару (ТОВ «КЛО-2017»).

8.31. Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що наявність в позначенні за заявкою №m 2018 30297 та в торговельній марці за свідоцтвом України №184873, що належить та використовується в господарській діяльності третьою особою - ТОВ «КЛО-2017» (що не заперечується учасниками справи), спільного (однакового) зображувального знаку у вигляді стилізованого «дракона»/«істоти» чорного кольору, однакового фону жовтого кольору, може породжувати у свідомості споживача асоціації, пов`язані з певним виробником товару, які насправді не відповідають дійсності.

8.32. Крім того, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами попередніх інстанцій з`ясовано, що:

- Шосткинський міськрайонний суд Сумської області розглядає справу №589/1884/19 по обвинуваченню колишнього директора Товариства ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 229 «Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару» Кримінального кодексу України;

- в період 2013-2017 років Товариство, здійснюючи роздрібну торгівлю пальним, на інформаційних табло (стелях), стендах, фризі навісів автозаправних станцій у Сумській області, використовувало позначення у вигляді стилізованого «дракона»;

- згідно з висновком комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності у кримінальному провадженні від 27.12.2014 №12014200110002360, складеного 19.10.2017 за №1156, позначення, нанесені на інформаційному табло (стелях), стендах, фризі навісів автозаправних станцій Товариства є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів і послуг зі свідоцтвом України від 25.04.2014 №184873, в тому числі відносно товарів і послуг 4 класу МКТП.

8.33. Отже, висновок про те, що при використанні заявленого позначення у заявці №m 2018 30297 для маркування товарів 4 класу МКТП у свідомості споживачів можуть виникнути асоціації, які насправді не відповідають дійсності та пов`язані з ТОВ «КЛО-2017», яке є володільцем торговельної марки за свідоцтвом України від 25.04.2014 №184873, а відтак, його використання заявником не виключатиме небезпеку введення в оману споживачів щодо особи надавача послуг з продажу товарів 4 класу МКТП, ґрунтується на обставинах справи, які були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, наданих учасниками процесу.

8.34. Отже, доводи позивача про те, що Укрпатентом було застосовано дві підстави [абзац п`ятий пункту 2 статті 6 Закону (не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу) та абзац другий пункту 3 статі 6 Закону (не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг)] не підтвердилися під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій та спростовані фактичними обставинами, які встановлені судами попередніх інстанцій на підставі, поданих сторонами доказів.

8.35. Суд акцентує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

8.36. Отже, підстава касаційного оскарження - пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримала підтвердження.

8.37. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

8.38. Зі змісту судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку наданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду даного господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

8.39. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 зі справи №373/2054/16-ц).

8.40. Отже, позивачем не мотивовано та не доведено, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права щодо порядку та оцінки доказів, зокрема, отримання доказів та/або дослідження доказів, з огляду на статі 76 - 79 ГПК України

8.41. З огляду на викладене доводи касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження, та підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

8.42. Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.

8.43. Верховний Суд окремо вважає за необхідне вказати, що у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

8.44. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.

8.45. Слід зазначити, що в силу приписів частини другої статті 309 ГПК України формальні порушення не можуть бути підставою для скасування з формальних міркувань правильного по суті і законного рішення.

8.46. ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.47. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8.48. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення.

10. Судові витрати

10.1. У силу приписів статті 317 та статті 315 ГПК України, у постанові, яка набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає, зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

10.2. Судовий збір сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки, Верховний Суд касаційну скаргу позивача залишає без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

10.3. Втім, не здійснюється перерозподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, та судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу), понесені скаржником під час розгляду справи судом касаційної інстанції не стягуються з відповідача, оскільки, у задоволенні касаційної скарги Товариства відмовлено.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №910/14606/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова