УХВАЛА
08 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 911/1149/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-1"
на рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2022 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023
у справі за позовом Фермерського господарства "Агроперспектива-ХХІ"
до Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" Скрипки Лілії Володимирівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-1",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Обухівської районної державної адміністрації Київської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ,
про скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до відповідачів про (з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви):
- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості" Скрипки Лілії Володимирівни про державну реєстрацію права власності за індексним номером 44176260 від 21.11.2018, на підставі якого право власності на земельну ділянку площею 65,8646 га з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Край-1";
- скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-1" на земельну ділянку площею 65,8646 га з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022 та припинення його.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, про те, що державний реєстратор безпідставно здійснив державну реєстрацію права приватної власності на спірну земельну ділянку за громадянином ОСОБА_2 з подальшою реєстрацією права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Край-1". Натомість позивач є орендарем спірної земельної ділянки відповідно до умов посвідченого нотаріально договору оренди від 27.04.2016, який укладений з орендодавцем - Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області на підставі наказу від 04.03.2016 № 10-3272/15-16-сг, із строком дії до 29.04.2023.
Господарський суд Київської області рішенням від 28.11.2022 задовольнив позовні вимоги.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується те, що право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 і відповідно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Край-1" зареєстровано на підставі підроблених документів.
Оскільки державна реєстрація права створює спростовувану презумпцію правомірності відомостей, внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Край-1" вчинена у протиправний спосіб, зазначені обставини позбавляють можливості позивача укласти додаткову угоду щодо продовження строку оренди/поновлення договору на новий строк із належним орендодавцем та здійснити державну реєстрацію речового права оренди за позивачем.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.10.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін.
04.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Край-1" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 (повний текст складений 25.10.2023), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024.
05.02.2024 на запит до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 911/1149/21.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Щодо строку на касаційне оскарження
За положенням статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до статті 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Скаржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 04.01.2024, у якій просить поновити строк на касаційне оскарження у зв`язку з тим, що повний текст оскаржуваної постанови не був вручений скаржнику у день його складення. Тому 15.12.2023 адвокат звернувся до суду з відповідним клопотанням про видачу копії судового рішення. Таким чином, скаржник отримав оскаржувану постанову 15.12.2023, про що свідчить розписка в матеріалах справи.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Так, відповідно до матеріалів справи оскаржувану постанову надіслано скаржнику за юридичною адресою, яку він також зазначив при зверненні з апеляційною скаргою: Шевченка, 1-а, Васильків, Обухівський район, Київська область, 08601.
Однак 10.11.2023 поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою про причину повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова вважається врученою скаржнику 08.11.2023, тобто в день проставлення працівником поштового зв`язку відмітки "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже, з урахуванням наведених обставин, останнім днем на звернення з касаційною скаргою в межах строку, передбаченого частиною другою статті 288 ГПК України, було 28.11.2023.
Натомість скаржник звернувся з касаційною скаргою 04.01.2024, тобто із значним пропуском строку, передбаченого статтею 288 ГПК України.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Повернення до суду поштового повідомлення із відміткою про неможливість вручення у зв`язку з відсутністю особи за вказаною адресою може свідчити про умисне неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Край-1" оскаржуваного судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наведені у касаційній скарзі обставини щодо дати отримання копії судового рішення спростовуються даними наявного поштового повідомлення, яке повернулося до суду. Зазначені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Отже, скаржнику необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, надавши на їх підтвердження відповідні докази.
Щодо обов?язку реєструвати електронний кабінет
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
На виконання вимог пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Край-1" у касаційній скарзі зазначило про те, що у нього відсутній електронний кабінет.
Однак колегія суддів зазначає про обов`язок юридичної особи зареєструвати електронний кабінет в силу статті 6 ГПК України.
При цьому реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-1" у паперовій формі підписав адвокат Крикунов Дмитро Олександрович на підставі ордера від 04.01.2024 серії АІ № 1269736, у якого наявний електронний кабінет.
Відповідно до абзацу другого частини шостої статті 6 ГПК України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Таким чином, обов`язок відповідача зареєструвати електронний кабінет встановлений відповідно до абзацу першого частини шостої статті 6 ГПК України і навіть у випадку, якщо касаційну скаргу підписує його адвокат, у якого наявний електронний кабінет.
Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу, що передбачено абзацом другим частини другої статті 174 ГПК України.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги відповідачу необхідно зареєструвати електронний кабінет відповідно до вимог статті 6 ГПК України, надавши до Верховного Суду відповідні відомості, а також навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, надавши на їх підтвердження відповідні докази.
Керуючись статтями 6, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-1" на рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №911/1149/21 залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.
4. Роз`яснити скаржнику, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені частинами другою та третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2024 |
Оприлюднено | 12.02.2024 |
Номер документу | 116888070 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Рогач Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні