Постанова

від 31.01.2024 по справі 925/155/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/155/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І.С.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.

за участю представників учасників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кет Україна"

про ухвалення додаткового рішення

до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 925/155/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кет Україна"

до Фізичної особи-підприємця Дикун Тетяни Олегівни

про розірвання договору та стягнення 134 120,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Дикун Тетяни Олегівни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 та рішення Господарського суду Черкаської області від 26.05.2023 у справі №925/155/23 та призначено розгляд цієї скарги в судовому засіданні на 20.12.2023.

У відзиві на касаційну скаргу представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кет Україна" адвокат Федько Т.В. зазначив, що орієнтовний розмір витрат Позивача на професійну правничу допомогу складає 40 000 грн. Також зазначав, що у відповідності до вимог частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, докази щодо витрат, які пов`язані із розглядом даної справи, будуть надані до суду протягом п`яти днів після ухвалення Верховним Судом відповідної постанови, про що Позивач робить відповідну заяву.

За результатами перегляду справи №925/155/23 у касаційному порядку постановою Верховного Суду від 17.01.2024 у задоволенні касаційної скарги ФОП Дикун Тетяні Олегівні було відмовлено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 та рішення Господарського суду Черкаської області від 26.05.2023 у справі №925/155/23 залишено без змін.

23.01.2024 безпосередньо до Касаційного господарського суду представник ТОВ "Кет Україна" адвокат Федько Т.В. подав заяву про винесення додаткового рішення у справі №925/155/23, у якій просить стягнути з Відповідача судові витрати на правничу допомогу у сумі 44 587,58 грн. До вказаної заяви представником додано докази понесених витрат: оригінал Звіту від 17.01.2024 про надання правової допомоги за Договором №01/12-01 від 01.12.2023, засвідчена копія Акту приймання-передачі послуг від 17.01.2024 за Договором №01/12-01 від 01.12.2023, засвідчена копія рахунку-фактури №АО-0003 від 17.01.2024.

29.01.2024 від представника ФОП Дикун Т.О. адвоката Наконечного В.Л. до суду касаційної інстанції надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому останній просить зменшення розмір ТОВ "КЕТ Україна" на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до розміру 10000,00 грн. Клопотання обґрунтовано тим, що Позивачем не надано до суду доказів обґрунтованості перевищення суми, визначеною у попередньому розрахунку, який був наданий Позивачем до Відзиву на касаційну скаргу. Так, у попередньому розрахунку орієнтована сума витрат, яку може понести Позивач була вказана 40 000 грн., а у заяві про винесення додаткового рішення Позивач вказує розмір витрат 44 587,58 грн. Також Відповідач звертає увагу на те, що заявлений до стягнення Позивачем розмір витрат на оплату допомоги не відповідає критерію розумності.

Колегія суддів, розглянувши заяву представника ТОВ "Кет Україна" адвоката Федько Т.В. про розподіл судових витрат, понесених стороною в суді касаційної інстанції, зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації) консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, як. сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у сплаві сторона зробила про це відповідну заяву, У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої' допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї) що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховною Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг):

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг),

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На цьому неодноразово наголошував Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 Господарського процесуального кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ять-сім, дев`ять статті 129 Господарського України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Як вбачається із матеріалів справи, 1 грудня 2023 між ТОВ "Кет Україна" та Адвокатським об`єднанням "Лавринович і партнери" укладено договір про надання правової допомоги №01/12-01, відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику професійну правничу допомогу, визначену в пунктах 1.2-1.3. цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти її та оплатити своєчасно та у повному обсязі.

На виконання вимог пункту 1.2 Договору про надання правової допомоги Виконавцем на ім`я адвоката Федько Т.В. для здійснення представництва у даній справі було видано відповідний ордер.

Відповідно до Договору про надання правової допомоги Виконавець зобов`язується надати Замовнику професійні Послуги пов`язані з представництвом і захистом інтересів Замовника у Верховному Суді (Касаційному господарському) при перегляді за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Дикун Тетяни Олегівни в касаційному порядку рішення Господарського суду Черкаської області, прийнятого 26.05.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі №925/155/23 за позовом Замовника до Фізичної особи-підприємця Дикун Тетяни Олегівни про розірвання договору та стягнення 134 120 грн.

Відповідно до пункту 2.2 Договору, вартість правової допомоги, визначеної в пунктах 1.2-1.3 цього Договору, розраховується на основі фактичних трудовитрат Виконавця, виходячи з розміру погодинної ставки, яка складає гривневий еквівалент 120 Євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день виставлення рахунку-фактури.

Відповідно до пункту 2.3. Договору вартість наданої допомоги, визначається шляхом множення погодинної ставки, вказаної у пункту 2.2 цього Договору на кількість витрачених годин. Протягом п`яти календарних днів після ухвалення рішення суду у справі, зазначеної в пункту 1.2 Договору, Виконавець складає детальний опис виконаних робіт із зазначенням витраченої адвокатом Виконавця часу на надання Допомоги та після підписання Акту приймання-передачі послуг, направляє рахунок-фактуру для здійснення оплати, яка здійснюється Замовником протягом 60 календарних днів.

Відповідно до Звіту від 17.01.2024 про надання правової допомоги за Договором Виконавець надав Замовнику наступну допомогу, пов`язану з розглядом справи №925/155/23:

- проведено вивчення поданої представником ФОП Дикун Т.О. касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 та рішення Господарського суду Черкаської області від 26.05.2023 у справі №925/155/23 (загальний обсяг сторінок: 19 сторінок);

- робота адвоката над підготовкою Відзиву на касаційну скаргу (загальний обсяг сторінок: 16 сторінок);

- направлення Відзиву на адресу ФОП Дикун Т.О., а також подання його канцелярії Верховного Суду (Касаційного господарського суду);

- робота адвоката по здійсненню представництва інтересів ТОВ "Кет Україна" у судовому засіданні, призначеному на 20.12.2023 о 16:30 у Верховному Суді (Касаційному господарському суді) під час розгляду справі №925/155/23;

- робота адвоката по здійсненню представництва інтересів ТОВ "Кет Україна" у судовому засіданні, призначеному на 17.01.2024 о 15:30 у Верховному Суді (Касаційному господарському суді) під час розгляду справі №925/155/23.

Відповідно до Акту приймання наданих послуг від 17.01.2024, який підписаний сторонами, підтверджено факт отримання допомоги в зазначеному обсязі та факт відсутності будь-яких претензій чи застережень щодо наданої допомоги та їхньої вартості. Сума правової допомоги, яка була надана Виконавцем Замовнику складає 44 587, 58 грн.

Так, ТОВ "Кет Україна" до Верховного Суду було подано відзив на касаційну скаргу та його представник-адвокат Федько Т.В. приймав участь у судових засіданнях 20.12.2023 та 17.01.2024.

Суд виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Як вже вказувалась вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись зазначеними критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, заяву про зменшення витрат на правову допомогу, колегія суддів касаційної інстанції, враховує: складність справи, зокрема, спір стосувався про розірвання договору надання послуг №573/2021 від 06.12.2021 та стягнення грошових коштів, які були сплачені за послуги, які не були надані, виконання робіт і послуг адвоката, а саме: у контексті надання правової (правничої) допомоги під час розгляду цієї справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт/надання послуг (зазначено 10,5 годин (всього тарифіковано 9 годин); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а саме складання і написання відзиву; значення справи для сторони, а також ураховує: пов`язаність цих витрат з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, дії сторони щодо досудового вирішення спору.

У справі, що розглядається, Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись у тому числі критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

Верховний Суд при не покладанні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

З огляду на викладене, вирішуючи, чи є розмір витрат Позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням складності та значення справи для сторін, Суд враховує, що під час розгляду даної справи в судах попередніх інстанцій позиція Позивача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатським об`єднанням.

Разом з тим, правова позиція Позивача вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії касаційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається. Окрім того, Суд звертає увагу на те, що вивчення поданої касаційної скарги, направлення відзиву на адресу скаржника і подання його до Касаційного господарського суду охоплюється правовою допомогою зі складання відзиву на касаційну скаргу та не є окремою та самостійною послугою, що свідчить про розумну необхідність зменшення розміру судових витрат у цій частині, оскільки розмір заявлених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності); такі витрати не мають характеру необхідних і не співмірних з виконаною роботою в суді касаційної інстанції.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ТОВ "Кет Україна" на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, враховуючи наявність заперечень інших учасників справи, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, Суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Позивачем у суді касаційної інстанції, у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Кет Україна" про винесення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі №925/155/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дикун Тетяни Олегівни на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кет Україна" витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді касаційної інстанції, в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Черкаської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко