Ухвала
від 02.02.2024 по справі 272/500/23
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 272/500/23

провадження № 61-952 ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2023 року тапостанову Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом Андрушівської міської ради Бердичівського району Житомирської області до ОСОБА_1 , третя особа - Андрушівський ліцей № 2 Андрушівської міської ради Бердичівського району Житомирської області, про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої незаконним звільненням працівника в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Андрушівська міська рада Бердичівського району Житомирської області (далі - міська рада)звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 111 750,21 грн у відшкодування збитків, які були виплачені за рішенням суду незаконно звільненому працівнику як середній заробіток за час вимушеного прогулу, в порядку регресу.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року, позов міської ради задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь міської ради 111 750,21 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника.

У січні 2024 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову у цій справі становить 111 750,21 грн, яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250=757 000).

Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявник посилається на випадки, передбачені підпунктами «а», «б» і «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у таких справах підлягають касаційному оскарженню.

Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявник у касаційній скарзі не довела факт існування суперечності висновків суду першої та апеляційної інстанцій відносно судової практики Верховного Суду у справах з ідентичними фактичними обставинами. Доводи заявника полягають у її незгоді з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, однак не обґрунтовують фундаментальність вирішених у справі правових питань.

Посилання заявника на те, що вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи є безпідставними, оскільки касаційна скарга не містить інформації, при розгляді якої саме іншої справи, заявник позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями.

Також, ОСОБА_1 посилається на те, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має для неї виняткове значення, оскільки на її думку стягнення міською радою яка здійснює бюджетні видатки на користь освітніх закладів на свою користь збитків, може спричинити недовіру до місцевого самоврядування та суспільне обурення. Також зазначає, що є пенсіонеркою з невеликою пенсією, тому у разі стягнення значної суми в період дії воєнного стану, буде позбавлена засобів до існування.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтересабо має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчий процес (референдум), обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо. Проте, заявником не наведено належних обґрунтувань про значний суспільний інтерес відповідно до зазначених критеріїв.

Зазначені заявником доводи зводяться до незгоди особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями про відшкодування збитків та не свідчать про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції. Поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навела переконливих доводів та не надала відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа має для неї виняткове значення.

Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в цій справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Правом на апеляційне оскарження ОСОБА_1 скористалася.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом Андрушівської міської ради Бердичівського району Житомирської області до ОСОБА_1 , третя особа - Андрушівський ліцей № 2 Андрушівської міської ради Бердичівського району Житомирської області, про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої незаконним звільненням працівника в порядку регресу.

Копію ухвали та додані до скарг матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення02.02.2024
Оприлюднено12.02.2024
Номер документу116891027
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них

Судовий реєстр по справі —272/500/23

Ухвала від 02.02.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Постанова від 21.12.2023

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Трояновська Г. С.

Постанова від 21.12.2023

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Трояновська Г. С.

Ухвала від 23.11.2023

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Трояновська Г. С.

Ухвала від 23.11.2023

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Трояновська Г. С.

Рішення від 26.10.2023

Цивільне

Попільнянський районний суд Житомирської області

Рудник М. І.

Рішення від 26.10.2023

Цивільне

Попільнянський районний суд Житомирської області

Рудник М. І.

Ухвала від 25.07.2023

Цивільне

Попільнянський районний суд Житомирської області

Рудник М. І.

Ухвала від 25.07.2023

Цивільне

Попільнянський районний суд Житомирської області

Рудник М. І.

Ухвала від 29.06.2023

Цивільне

Попільнянський районний суд Житомирської області

Рудник М. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні