Постанова

від 15.01.2024 по справі 755/10908/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/3720/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 755/10908/21

15 січня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Смолко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Скрипець Таїсії Анатоліївни на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Галагана В.І., у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мішенін Іван Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Документи-Україна», Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання рішення протиправним і скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування майна,-

в с т а н о в и в:

У червні 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа» (далі - ОСББ «Русанівська вежа») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мішенін Іван Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Документи-Україна», Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання рішення протиправним і скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування майна

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 20 березня 2018 року рішенням установчих зборів власників житлових та нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Русанівська вежа». 31 січня 2019 року багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 передано від Комунального підприємства «Житло-Сервіс» в управління та обслуговування позивачу, що підтвердується відповідним актом приймання-передачі від 31 січня 2019 року. Разом із актом приймання-передачі ОСББ «Русанівська вежа» отримало проектно-технічну документацію на будинок, а саме: поповерховий план, план-схему прибудинкової території, технічний паспорт, акт готовності об`єкта до експлуатації та топоплан.

При детальному вивченні технічного паспорту будинку (інвентаризаційна справа № 0203/17) було виявлено, що до місць спільного користування, крім іншого, належить акумуляторний пункт (пункт ХХІV у технічному паспорті), загальною площею 22,9 кв.м., який є спільною сумісною власністю власників квартир та нежитлових приміщень всього будинку. Проте, з часу прийняття будинку в управління і на даний час вказане приміщення здається в оренду сторонніми особами та використовується під кав`ярню « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». На підтвердження права власності на вказане приміщення, особи які передають його оренду, надали технічний паспорт на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , відповідно до якого загальна площа приміщення складає 27,9 кв.м. (тамбур - 2,5 кв.м., основне приміщення - 23,2 кв.м., санвузол - 2,2 кв.м.), однак нежитлове приміщення з таким номером відсутнє в технічному паспорті на будинок. Параметри приміщення АДРЕСА_3 , не співпадають з жодним з приміщень, розташованих на 1-му поверсі будинку та у технічному паспорті приміщення №325 відсутня прив`язка до поповерхового плану поверху.

Зазначало, що після введення будинку в експлуатацію, усі місця загального користування, у т.ч. приміщення акумуляторного пункту, набувають статусу спільного-сумісного майна усіх співвласників багатоповерхового житлового будинку (ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України), аотже їх відчуження можливе лише з погодження усіх співвласників та від їх імені.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , підтверджується, що вперше право власності на спірне нежитлове приміщення АДРЕСА_2 було зареєстроване 19 червня 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Оленою Олександрівною. Право власності було зареєстроване за громадянином України ОСОБА_2 . Підставами реєстрації права власності зазначено: довідка серія та номер: Ф/497, видана 17.02.2017 року, видавник: ПАТ «Київміськбуд»: договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 16020/РН-Н. виданий 26.07.2016 року, видавник: компанія ПАТ «Київміськбуд» покупець ОСОБА_2 ; акт прийому-передачі майнових прав на об`єкт до договору купівлі-продажу майнових прав №16020/РН-Н від 26.07.2016 року, серія та номер: б/н, виданий 17.02.2017 року, видавник: передав ПАТ «Київміськбуд» прийняв ОСОБА_2 .

Позивач вказував, що у доданих матеріалах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, замість документів, вказаних у якості підстави реєстрації права власності за ОСОБА_2 , додано скан-копії зовсім інших документів, що стосувалися нежитлового приміщення (творча майстерня) № НОМЕР_1 , загальною площею 73,1 кв.м. розташоване у будівлі АДРЕСА_4 , а тому вважав, що заявлені державним реєстратором підстави реєстрації права власності на нежитлове приміщення №325 в будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , не відповідають фактично внесеним до реєстру документам.

При цьому, ПрАТ «ХК «Київміськбуд», як забудовник, стверджує про те, що у компанії відсутній договір №16020/РН-Н від 26.07.2016 року, акт прийому-передачі майнових прав на об`єкт ОСОБА_2 від 17.02.2017 року, тобто, у забудовника відсутні документи, заявлені державним реєстратором Рисак О.О., як підстави набуття права власності ОСОБА_2 на спірне приміщення АДРЕСА_2 .

Зважаючи на ту обставину, що в реєстрі прав власності на нерухоме майно у якості документів, які б мали підтверджувати право власності ОСОБА_2 на спірне нежитлове приміщення містяться копії документів щодо отримання права власності на нежитлове приміщення в іншому районі м. Києва, а також, враховуючи лист ПрАТ «ХК «Київміськбуд» про те, що компанією не реалізовувалось спірне приміщення, позивач вважав, що станом на 19 червня 2017 року були відсутні будь-які підстави для реєстрації права власності на нежитлове приміщення №325 в будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , а тому наявні підстави для визнання протиправним рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне нежитлове приміщення за ОСОБА_2 та визнання недійсними наступних договорів відчуження цього приміщення, з витребуванням спірного приміщення від останнього набувача як таке, що вибуло із спільної сумісної власності співвласників будинку без їхньої на те волі.

Посилаючись на викладене, позивач ОСББ «Русанівська вежа» просив суд:

визнати протиправним рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Олени Олександрівни щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення №325 в будинку АДРЕСА_1 19 червня 2017 року за ОСОБА_2 та скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення №325 в будинку АДРЕСА_1 , здійснене 19червня 2017 року державним реєстратором Комунальногопідприємства«Київжитлоспецексплуатація» Рисак Оленою Олександрівною за громадянином України ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 20.12.2003 Калінінським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області;

визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21 червня 2017 року, за яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_5 , виданий 24.10.2000, видавник: Черкаським РВ УМВС України в Черкаській області, країна громадянства: Україна) придбала нежитлове приміщення №325 в будинку АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Козаєвим Н.М. 21 червня 2017 року та зареєстровано в реєстрі нотаріуса за №3314;

визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21 березня 2018 року, за яким ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_7 , виданий 28.05.1997, видавник: Крюківський РВ УМВС України в Полтавській області, країна громадянства: Україна) придбала нежитлове приміщення №325 в будинку АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мішенін І.С., та зареєстровано в реєстрі нотаріуса за №320;

визнати недійсним договір купівлі-продажу 26 листопада 2019 року, за яким ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 , країна громадянства: Україна) продала нежитлове приміщення АДРЕСА_2 . Договір посвідчено приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малим О.С. та зареєстровано в реєстрі нотаріуса за №1658;

витребувати нежитлове приміщення АДРЕСА_2 від набувача ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 , країна громадянства: Україна).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2023 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мішенін Іван Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Документи-Україна», Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд», про визнання рішення протиправним і скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування майна - задоволено частково.

Визнано протиправним рішення державного реєстратора КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Олени Олександрівни щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення № 325 в будинку АДРЕСА_1 20.06.2017 року за ОСОБА_2 та скасовано державну реєстрацію права власності, здійснену 19.06.2017 року за ОСОБА_2 на нежитлове приміщення № 325 в будинку АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 21 червня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 3314.

Витребувано нежитлове приміщення згідно технічної документації ХХІV як допоміжне приміщення для розміщення АБЖ (№ 325) в будинку АДРЕСА_1 від набувача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 , АДРЕСА_5 ) на користь співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа» судовий збір у розмірі 10 483,65 грн., тобто, по 2 620,91 грн. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 2 270,00 грн., тобто, по 567,50 грн. з кожного.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа» (код ЄДРПОУ 42473801, м. Київ, пр.-т Соборності, 30-А) в дохід держави судовий збір у розмірі 4 540,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Скрипець Таїсія Анатоліївнаподала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у позові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа».

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, обставини, що мають значення для справи, є недоведеними, викладені у рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи, рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що скасований судом реєстраційний запис був здійснений на підставі вірних правоустановлюючих документів, а суд неправильно дослідив обставини справив цій частині вимог, без врахування витребуваних ухвалою Дніпровського районного суду від 03 лютого 2022 року у приватного нотаріуса КМНО Козаєва П.М. копії документів, на підставі яких державним реєстратором Рисак О.О. було зареєстровано право власності покупця - ОСОБА_2 на нежитлове приміщення №325, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: копії договору купівлі-продажу майнових прав №16020/РН-Н від 26.07.2016 року, видавник ПАТ «ХК «Київміськбуд», покупець ОСОБА_2 ; копії Акту прийому-передачі майнових прав на об`єкт від 17.02.2017 року до договору купівлі-продажу майнових прав №16020/РН-Н від 26.07.2016 року, серія та номер: б/н, виданий 17.02.2017 року, видавник: передав ПАТ« ХК» Київміськбуд», прийняв ОСОБА_2 ; копії довідки, серії та номер: №Ф/497, виданої 17.02.2017 року, видавник: ПАТ «ХК «Київміськбуд»; копії витягу із Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданої20.06.2017рокуДержавним реєстратором Рисак О.О., за № 90069375, оригінали яких зберігаються у справах нотаріуса.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що заявлені державним реєстратором підстави реєстрації права власності на нежитлове приміщення №325 в будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , не відповідають фактично внесеним до реєстру документам, а подані відповідачем ОСОБА_2 під час реєстрації документи не давали змоги встановити набуття ним права власності на спірне нерухоме майно, тому наявні підстави для визнання протиправним рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне приміщення за ОСОБА_2 та визнання недійсним подальших договорів відчуження цього приміщення - є необгрунтованими та такими, що зроблені в результаті неправильного дослідження доказів та неповного з`ясування обставин справи.

При ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховані правові висновки Верховного Суду щодо належного способу захисту та невірно застосовані норми матеріального права, оскількивимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння.

Таким чином, на думку відповідача ОСОБА_1 , заявлені позивачем вимоги про визнання протиправним рішення державного реєстратора, скасування реєстраційного запису за первинним набувачем та визнання недійсним одного із ланцюга договорів купівлі-продажу спірного приміщення - не підлягали задоволенню, як неефективні способу захисту, результатом задоволення яких стало не відновлення прав, а створення прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

До того ж, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог ОСББ «Русанівська вежа» та, задовольняючи позовну вимогу про визнання протиправним рішення державного реєстратора та скасування реєстраційного запису, додатково (без заявленої позивачем вимоги) припинив право власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення №325 в будинку АДРЕСА_1 .

Судом першої інстанції також неналежно досліджені обставини щодо правового статусу спірного приміщення, яке витребував у відповідача, та не враховано ту обставину, що одне і теж приміщення не може одночасно мати статус нежитлового приміщення, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна, та допоміжного приміщення, яке призначено для експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

При цьому суд не врахував того, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що приміщення АДРЕСА_2 є допоміжним та коли-небудь використовувалось для експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

А із наданих відповідачем ОСОБА_1 та витребуваних у нотаріуса КМНО Козаєвої Н.М. доказів вбачається, що забудовником ПАТ «КХ» «Київміськбуд» були відчужені майнові права на Об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення №325 з фукціональним призначенням «офісне приміщення» на першому поверсі у житловому будинку АДРЕСА_1 , площею 27,9 кв. м.

При цьому, майнові права на нежитлове приміщення №325 відчужувались забудовником (ПАТ «ХК» Київміськбуд») - 26.07.2016 року, тобто, вже після прийняття в експлуатацію завершеного будівництва житлового будинку- 19.07.2016 року на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 08.07.2016 року та після виготовлення технічного паспорту на будинок від 08.07.2016 року , на який посилався суд.

Крім того, факт розміщення на першому поверсі будинку саме нежитлового приміщення додатково підтверджується технічним паспортом від 08.06.2017 року на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 (інвентаризаційна справа № 2017-0214) та технічним паспортом від 15.08.2017 року на нежитлове приміщення (інвентаризаційна справа №15/08-17-ТІ).

Суд не надав оцінки також тій обставині, що «акумуляторний пункт» (підпункт XXIV у технічному паспорті на будинок від 08.07.2016 року) має загальну площу 22,9 кв.м, в той час як нежитлове приміщення №325 згідно із технічним паспортом має загальну площу 27,9 кв.м.

Також під час розгляду Дніпровським районним судом м.Києва справи №755/5298/21, з предметом позову - усунення перешкод в користуванні власником - ОСОБА_1 спірним приміщенням, представник ОСББ «Русанівська вежа» та голова ОСББ «Русанівська вежа» визнали, що акумуляторний пункт та приміщення №325, якого немає в технічній документації, це не одне і теж приміщення.

Звернула увагу на те, що технічний паспорт на квартирний (багатоквартирний) житловий будинок АДРЕСА_1 від 08.07.2016року, який містить очевидні ознаки його підроблення, не оформлений відповідно до вимог законодавства, оригінал якого не був поданий до суду та не досліджувався в судовому засіданні - не може належно засвідчувати ті обставини, що спірне приміщення було запроектоване та збудоване як допоміжне приміщення в будинку.

Отже, на думку відповідача ОСОБА_1 , позивачем не тільки не доведено належними доказами, що нежитлове приміщення № 325 і «акумуляторний пункт» це одне і теж приміщення, а й визнано протилежне, і як наслідок, позивач заявив вимоги про витребування нежитлового приміщення, на яке ні він, ні співвласники будинку не мають жодних прав, а відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Крім того, судом першої інстанції не були враховані правові висновки Верховного суду щодо втручання у право на мирне володіння майном.

Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 , придбаваючи спірне майно, мала всі підстави вважати, що документи ,на підставі яких попередні власники майна володіли зазначеним майном, є законними та розраховувати на певний стан речей, тобто, правомірно очікувати, що після отримання цього майна вона матиме змогу ним мирно володіти. Існувало чотири рівня державних гарантій перед тим, як нежитлове приміщення №325 перейшло до відповідача ОСОБА_1 , які мали забезпечити, щоб перехід права власності на спірне приміщення відбувся відповідно до закону.

При цьому, неналежне виконання даного зобов`язання вищевказаними особами або недосконалість механізмів, встановлених державою для здійснення уповноваженими особами зазначених дій, не може мати наслідком покладання на відповідача ОСОБА_1 (останнього набувача майна) індивідуального та надмірного тягаря.

За вище зазначених обставин, конструкція за якою добросовісний набувач втрачає майно і вимушений сам шукати способи компенсації своїх втрат є неприйнятною, не відповідає критерію обґрунтованої пропорційності та покладає на відповідача ОСОБА_1 , як добросовісного набувача, індивідуальний та надмірний тягар, що є порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини та основоположних свобод, якою визначено, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним» (вказана позиція сформована у правових висновках, викладених у постанові Великої палати Верховного суду від 02 листопада 2021 року (провадження №12-35гс21), постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі № 725/1824/20 (провадження № 61 -15705св21), постанові Верховного суду від 27травня 2020 року у справі №641 /9904/16-ц (провадження №61-22378св19).

До дня призначення справи до розгляду відзив на апеляційну скаргу від позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа», відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мішеніна Івана Сергійовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Документи-Україна», Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» не надійшов.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Скрипець Таїсія Анатоліївна підтримала доводи апеляційної скарги та просила скаргу задовольнити.

Представники позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа» - П`янков Ігор Євгенійович, ОСОБА_6 просили апеляційну скаргу залишити без задоволенння, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мішенін Іван Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Документи-Україна», Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд»в судове засідання не з`явились, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

Про день та час слухання справи вказані сторони судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.

Відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» та третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мішеніна Івана Сергійовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Документи-Україна», Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд».

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М.,пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що убудинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Русанівська вежа» (а.с. 18-24 том 1).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСББ «Русанівська вежа» зареєстроване 14 вересня 2018 року (а.с. 17 том 1).

Відповідно до наказу № 1 від 09 січня 2019 року «Про передачу багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 на обслуговування ОСББ «Русанівська вежа» та передачу технічної документації», КП «Житло-Сервіс» передав житловий будинок АДРЕСА_1 з інвертарною вартістю в сумі 225 333 751,68 грн, а ОСББ «Русанівська вежа» прийняло на обслуговування житловий будинок (а.с. 26 том 1 зворот).

Факт приймання-передачі житлового будинку АДРЕСА_1 від КП «Житло-Сервіс» в управління та обслуговування ОСББ «Русанівська вежа», а також обладнання, матеріалів, проектно-технічної документації житлового будинку, внутрішньобудинкових засобів обліку, підтверджується комісійними актами (а.с. 25-38 том 1).

Відповідно до технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 08 липня 2016 року, замовник ПАТ «ХК «Київмісьбуд», до місць спільного користування, крім іншого, належить Акумуляторний пункт (пункт ХХІV у технічному паспорті), загальною площею 22,9 кв.м. (а.с. 139-144 том 1).

Згідно з технічним паспортом на громадський (виробничий) будинок (приміщення), виготовлений станом на 08 червня 2017 року на замовлення ОСОБА_2 , та станом на 15 серпня 2017 року на замовлення ОСОБА_4 , нежилове приміщення № 325 у будинку АДРЕСА_1 знаходиться на першому поверсі, загальною площею 27,9 кв.м., за призначенням приміщень: тамбур 2,5 кв.м., основне приміщення - 23,2 кв.м., санвузел 2,2 кв.м. (а.с. 52-54 том 1, а.с. 41-42 том 2).

Із наданих письмових пояснень представника третьої особи у справі ПрАТ «ХК «Київмісьбуд» (замовник об?єкта по АДРЕСА_6 вбачається, що згідно проектної та технічної документації першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення № 325 є найбільш схожим на приміщення " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (згідно проектної документації) або XXIV (згідно технічної документації).

Відповідно до ДБН В.2.5-23:2010 Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення, АБЖ (агрегат безперервного живлення), тобто обладнання, що необхідне для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку.

У той же час, приміщення АДРЕСА_2 , що є найбільш схожим на приміщення XXIV, згідно технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок, позначено саме римськими цифрами. Таке приміщення XXIV було запроектовано та збудовано як допоміжне приміщення для розміщення АБЖ.

Також компанія ПрАТ «ХК «Київміськбуд» повідомила суд про те, що на момент підготовки технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_7 було відсутнєта у компанії відсутні будь-які дані про інвестора (покупця) ОСОБА_2 , а також інвестиційний контракт №16020/РН-Н від 26.07.2016 року, укладений між ПрАТ "ХК 'Жиївміськбуд" та ОСОБА_2 ; інвестиційний контракт №9046/РН-Н від 24.12.2014 року, укладений між ПрАТ "ХК "Київміськбуд" та ОСОБА_2 , укладення будь-яких договорів (контрактів) щодо відчуження нежитлового приміщення АДРЕСА_2 (а.с. 123-138 том 1).

Листом № 01562/0/2-21 від 14квітня 2021 рокукомпанія ПрАТ «ХК «Київміськбуд» підтвердила, що закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок АДРЕСА_1 переданий компанією 18 листопада 2016 року експлуатуючій організації КП «Житло-Сервіс» разом із усією проектною документацією та технічним паспортом на будинок (а.с. 66 том 1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нежитлове приміщення, загальною площею 27,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта 1280002480000) вбачається, що 19 червня 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Оленою Олександрівною внесено запис про право власності 21006689 та 20 червня 2017 року прийнято рішення про проведення державної реєстрації права власності (приватна) на нежитлове приміщення, загальною площею 27,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_8 , за суб?єктом ОСОБА_2 (з відкриттям розділу), індексний номер 35768964. Підстава для державної реєстрації: довідка серія та номер: Ф/497, видана 17.02.2017 року, видавник: ПАТ «Київміськбуд»; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 16020/РН-Н, виданий 26.07.2016 року, видавник: компанія ПАТ «Київміськбуд», покупець ОСОБА_2 ; акт прийому-передачі майнових прав на об`єкт до договору купівлі-продажу майнових прав №16020/РН-Н від 26.07.2016 року, серія та номер: б/н, виданий 17.02.2017 року, видавник: передав ПАТ «Київміськбуд» прийняв ОСОБА_2 (а.с. 57-58 том 1).

21 червня 2017 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлового приміщення ОСОБА_2 відчужив нежитлове приміщення № 325, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_4 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. 21 червня 2017 року та зареєстровано в реєстрі нотаріуса за №3314, який став підставою для проведення державної реєстрації права власності (приватна) на нежитлове приміщення, загальною площею 27,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_8 , за суб?єктом ОСОБА_4 (а.с. 52, 57 том 2).

21 березня 2018 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажунежитлового приміщення ОСОБА_4 , як продавець, передала у власність покупцю ОСОБА_3 нежитлове приміщення № 325, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мішеніним І.С. 21 березня 2018 року та зареєстровано в реєстрі нотаріуса за №320, який став підставою для проведення державної реєстрації права власності (приватна) на нежитлове приміщення, загальною площею 27,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_8 , за суб?єктом ОСОБА_7 (а.с. 59-62, 64-67 том 2).

26 листопада 2019 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлового приміщення ОСОБА_3 відчужила нежитлове приміщення № 325, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. 26 листопада 2019 року та зареєстровано в реєстрі нотаріуса за №1658, який став підставою для проведення державної реєстрації права власності (приватна) на нежитлове приміщення, загальною площею 27,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_8 , за суб?єктом ОСОБА_1 (а.с. 69-72, 73-78 том 2).

На виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року Департамент з питань реєстрації надіслав суду належним чином засвідчені копії документів реєстраційної справи №1280002480000 щодо об`єкта нерухомого майна нежитлове приміщення, загальною площею 27,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_8 , які надійшли на зберігання та перебувають на обліку в Департаменті (а.с. 18-79 том 1).

Із поданих Департаментом матеріалів вбачається, що у реєстраційній справі №1280002480000, сформованої державним реєстратором Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Оленою Олександрівною, серед документів, які стосуються вчинення реєстраційних дій за заявою ОСОБА_2 про державну реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна нежитлового приміщення, загальною площею 27,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_8 , містяться також документи оформлені на суб?єкта ОСОБА_2 щодо іншого нежитлового приміщення (творча майстерня) № НОМЕР_1 загальною площею 73,1 кв.м. розташоване у будівлі АДРЕСА_4 , а саме: інвестиційний контракт № 9046/РН-Н від 24 грудня 2014 року (про інвестування у жежитлове будівництво), укладений між ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» та інвестором Шульгою Дмитром Валерійовичем, акт прийому-передачі приміщення від 19 грудня 2016 року, довідка, видана ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», № Ф/4244 від від 19 грудня 2016 року на підтвердження сплати ОСОБА_2 у повному обсязі вартості об?єкту - нежитлового приміщення (творча майстерня) АДРЕСА_9 (поштова адреса: АДРЕСА_10 ) - а.с. 36-38, 39, 45 том 2.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 в частині витребуванням у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни належним чином засвідчених копій правовстановлюючих документів, на підставі яких зареєстровано право власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення № 325, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: договору купівлі-продажу майнових прав № 16020/РН-Н від 26.07.2016 року, укладеного між ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ОСОБА_2 ; акту прийому-передачі майнових прав на об`єкт від 17.02.2017 року до договору купівлі-продажу майнових прав № 16020/РН-Н від 26.07.2016 року, укладеного між ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ОСОБА_2 ; довідки про 100 % оплату № Ф/497 від 17.02.2017 року, видану ПАТ «ЗК «Київміськбуд»; витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданий 20.06.2017 року державним реєстратором Рисак О.О. за № 900069375.

Роз?яснено приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Козаєвій Н.М., що витребувані докази слід направити на адресу Дніпровського районного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду (а.с. 98-100 том 2).

З матеріалів справи вбачається, що доказів вручення приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Козаєвій Н.М. для виконання копії ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року про витребування доказів матеріали справи не містять.

На день ухвалення судом першої інстанції судового рішення по суті справи витребувані матеріали від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни не надійшли.

09 червня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва зареєстрована кореспенденція вх. № 27578, що надіслана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Наталіює Михайлівною, де у супровідному листі остання повідомила суд про те, що оригінал ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року про витребування доказів вона не отримувала від суду, про її наявність дізналась 31 травня 2023 року з Єдиного реєстру судових рішень (а.с. 48 том 3).

На виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Наталією Михайлівно надані наступні документи: договір купівлі-продажу майнових прав № 16020/РН-Н від 26 липня 2016 року, укладений між ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ОСОБА_2 ; акт прийому-передачі майнових прав на об`єкт від 17 лютого 2017 року до договору купівлі-продажу майнових прав № 16020/РН-Н від від 26 липня 2016 року, укладеного між ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ОСОБА_2 ; довідку ПАТ «ХК «Київміськбуд» від 17 лютого 2017 року № № Ф/497 на підтвердження оплати ОСОБА_2 100 % вартості майнових прав згідно з договором купівлі-продажу майнових прав № 16020/РН-Н від 26 липня 2016 року; витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданий 20 червня 2017 року державним реєстратором Рисак О.О. за № 90069375, оригінали яких були надані для посвідчення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 325, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та зберігаються в справах нотаріуса (а.с. 49-56 том 3).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа», суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що вимоги позивача ОСББ «Русанівська вежа» про визнання протиправним рішення державного реєстратора КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Олени Олександрівни щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення № 325 в будинку АДРЕСА_1 20 червня 2017 року за ОСОБА_2 , та скасування державної реєстрації права власності, здійсненої 19червня 2017 року за ОСОБА_2 на нежитлове приміщення № 325 в будинку АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , є належним способом захисту порушеного права позивача в розрізі даного спору, оскільки згідно даних дослідженої судом реєстраційної справи № 1280002480000 на спірне нерухоме майно, державним реєстратором Рисак О.О. здійснено реєстрацію права власності за відповідачем ОСОБА_2 на підставі документів, які не давали змоги встановити набуття права власності ОСОБА_2 на спірне нерухоме майно, реєстраційна справа містить документи на інвестування відповідачем в об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_11 , в той час як відповідачем подано заяву, яка задоволена державним реєстратором, щодо спірного об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_8 , а документи, зазначені державним реєстратором в Державному реєстрі права власності як підставу для набуття права власності, - в матеріалах реєстраційної справи відсутні.

Крім того, згідно даних технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1 спірне приміщення ХХІV було запроектовано та збудовано як допоміжне приміщення для розміщення АБЖ (акумуляторний пункт).

В частині вимог позивача про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції визнав правомірною вимогу позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_4 від 21 червня 2017 року, предметом якого є спірна нерухомість, обгрунтовуючи висновок тим, що відповідач ОСОБА_2 на момент вчинення правочину не набув законного права власності на нерухоме майно та не був наділеним правом на його відчуження.

Разом з тим, за висновком суду першої інстанції, не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 21 березня 2018 року та від 26 листопада 2019 року, оскільки такі правочини було вчинено після недійсного правочину, а тому визнання недійсними наступних договорів відчуження нерухомого майна є неналежним способом захисту.

Витребовуючи спірне нежитлове приміщення від останнього набувача ОСОБА_1 на користь співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власників багатоквартирного будинку не з їхньої волі, іншим шляхом.

В частині вимог до відповідача до КП «Київжитлоспецексплуатація» як органу, державний реєстратор якого здійснила оспорювану державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що державний реєстратор є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа»в цій частині вимог.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача ОСББ «Русанівська вежа» учасниками справи не оскаржується.

Доводи і вимоги апеляційної скарги позивача стосуються оскарження рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення державного реєстратора КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Олени Олександрівни щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення № 325 в будинку АДРЕСА_1 20.06.2017 року за ОСОБА_2 , та скасування державної реєстрації права власності, здійсненої19.06.2017 року за ОСОБА_2 на нежитлове приміщення № 325 в будинку АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 ; визнання недійсним договорукупівлі-продажу від 21червня 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за № 3314; витребування нежитлового приміщення згідно технічної документації ХХІV як допоміжного приміщення для розміщення АБЖ (№ 325) в будинку АДРЕСА_1 від набувача ОСОБА_1 (на користь співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСББ «Русанівська вежа», з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення в оскарженій частині не відповідає з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Правом на звернення досуду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

У справі, яка є предметом перегляду, спірні правовідносини стосуються реалізації права позивача на користування допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку під номером АДРЕСА_2 , яке за вимогами позивача було запроектовано та збудовано як допоміжне приміщення для розміщення в будинку АБЖ (акумуляторний пункт) та вибуло із спільної сумісної власності співвласників будинку без їхньої на те волі.

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 вищевказаного Закону спільне майно багатоквартирного будинку - це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

У частині другій статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і та інше) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

У Рішенні від 09 листопада 2011 року № 14-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Разом з тим, у житлових будинках можуть бути як допоміжні, так і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 ЖК України) і в результаті реєстрації відповідно до вимог закону права власності на житло - квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, і до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 598/175/15-ц (провадження № 14-363цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 598/175/15-ц (провадження № 14-363цс19) зазначено, що нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені колегією суддів апеляційного суду на підставі наданих сторонами та досліджених доказів, свідчать про те, що 26 липня 2016 року між ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу майнових прав №16020/РН-Н, за умовами якого компанія ПАТ «ХК «Київміськбуд» продає, а покупець ОСОБА_2 придбаває майнові права на об?єкт нерухомого майна, а саме - нежитлове приміщення № 325, з функціональним призначенням «офісне приміщення», за адресою (будівельна адреса): АДРЕСА_12 . Об?єкт має наступні характеристики: № приміщення 325, поверх 1, загальна проектна площа 27,9 кв.м., план приміщення - викопіювання з проектної документації

У пункті 1.2. договору визначено, що під майновими правами сторони розуміють право набути у власність закріплений за покупцем Об`єкт після введення Об`єкту будівництва в експлуатацію шляхом держаної реєстрації такого права на підставі цього Договору. Майнові права на Об`єкт належать Компанії на підставі Рішенням Київської міської Ради V сесії, V скликання за № 1352/4185 від 29.11.2007 року, Договором оренди земельної ділянки від 27.07.2004 року, угоди про поновлення та внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки ВМ №069199,посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстровано в реєстрі за номером 716, зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації в книзі записів державної реєстрації договорів від 08.09.2009 року за номером 66-6-00543 (далі - «Об`єкт капітального будівництва»), Експертного звіту від 17.05.2013року за № 3-018-13 ЕП/КО, Дозволу на виконання будівельних робіт №ЮЗ 11511088450 від 29.11.2011 року та Повідомленням про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт яке зареєстроване в Держархбудінспекції України за № 40-5847 від 31.07.2013 року, Договору підряду № 168/КБ від 26.06.2013 року.

Компанія зобов`язана передати покупцеві майнові права на об`єкт, а покупець прийняти їх. Передача та приймання майнових прав здійснюється сторонами за актом прийому-передачі майнових прав після отримання Сертифікату відповідності закінченого будівництва об`єкта та проведення кінцевих розрахунків за фактично збудовану площу відповідно до технічного паспорту, виготовленого суб`єктом госпсдарювангія, що проводить технічну інвентаризацію. Покупець набуває права власності на майнові права після підписання ним Акту прийому- передачі майнових прав- 1.4. договору.

Після набуття прав власності на майнові права покупець самостійно звертається до суб`єкта, який здійснює повноваження у сфері державної реєстрації прав, за реєстрацією права власності на об`єкт - 1.5. договору.

17 лютого 2017 року між ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ОСОБА_2 підписано акт прийому-передачі майнових прав на Об`єкт до Договору купівлі-продажу майнових прав № 16020/РН-Нвід 26.07.2016року, яким засідчено факт про те, що на виконання зобов`язань, визначених п.1.1. Договору купівлі-продажу майнових прав № 16020/РН -Н від 26.07.2016 Компанія передає, а Покупець приймає майнові права на Об`єкт, а саме - нежитлове приміщення з наступними характеристиками: житловий будинок АДРЕСА_12 ; (поштова адреса: АДРЕСА_8 ); номер приміщення - 325 (триста двадцять п`ять); поверх будинку - 1 (один); загальна площа - 27,9 кв.м.. Об`єкт побудований згідно з діючими будівельними нормами і умовами Договору. Покупець сплатив 100 % вартості майнових прав, згідно розділу 3 Договору, в сумі 611010,00 гри, (Шістсот одинадцять тисяч десять гривень 00 коп), в тому числі ПДВ, на Об`єкт загальною площею - 27,9 кв.м. (а.с. 51 том 3).

Окремою довідкою від 17 лютого 2017 року № Ф/497 ПАТ «ХК «Київміськбуд» підтвердило, що ОСОБА_2 згідно з договором купівлі-продажу майнових прав № 16020/РН-Н від 26.07.2016 року вартість майнових прав на об`єкт, а саме - нежитлове приміщення № 325 загальною фактичною площею 27,9 кв.м, яке розташоване на 1 поверсі у житловому будинку АДРЕСА_12 (поштова адреса: АДРЕСА_1 ), сплатив в розмірі 611 010,00 (шістсот одинадцять тисяч десять гри. 00 коп.), разом з ПДВ, що відповідає оплаті 100% вартості майнових прав (а.с. 50 том 3).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин про те, що правова підстава для укладення зазначеного договору купівлі-продажу майнових прав визнана судом недійсною, також відсутні докази щодо визнання передачі майнових прав на спірне нежиле приміщення ОСОБА_2 незаконною.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нежитлове приміщення, загальною площею 27,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта 1280002480000) підтверджується, що 19 червня 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Оленою Олександрівною внесено запис про право власності 21006689 та 20 червня 2017 року прийнято рішення про проведення державної реєстрації права власності (приватна) на нежитлове приміщення, загальною площею 27,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_8 , за суб?єктом ОСОБА_2 (з відкриттям розділу), індексний номер 35768964.

Підстава для державної реєстрації: довідка серія та номер: Ф/497, видана 17.02.2017 року, видавник: ПАТ «Київміськбуд»; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 16020/РН-Н, виданий 26.07.2016 року, видавник: компанія ПАТ «Київміськбуд» покупець ОСОБА_2 ; акт прийому-передачі майнових прав на об`єкт до договору купівлі-продажу майнових прав №16020/РН-Н від 26.07.2016 року, серія та номер: б/н, виданий 17.02.2017, видавник: передав ПАТ «Київміськбуд» прийняв ОСОБА_2 (а.с. 57-58 том 1).

Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 зазначеного Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Перевірка документів на наявність підстав, зокрема, для прийняття відповідних рішень є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставами для відмови в державній реєстрації прав є те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Із поданих Департаментом з питань реєстрації матеріалів вбачається, що у реєстраційній справі №1280002480000, сформованій державним реєстратором Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Оленою Олександрівною, серед документів, які стосуються вчинення реєстраційних дій за заявою ОСОБА_2 про державну реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна нежитлового приміщення, загальною площею 27,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_8 , містяться також документи, оформлені на суб?єкта ОСОБА_2 щодо іншого нежитлового приміщення (творча майстерня) № НОМЕР_1 загальною площею 73,1 кв.м. розташоване у будівлі АДРЕСА_4 ( а.с. 36-38, 39, 45 том 2).

Відповідно до частини 1, 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( в редакції, чинній на час проведення реєстраційних дій) реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об`єкта. Реєстраційна справа включає документи у паперовій та електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій. Документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії та які підлягають поверненню заявнику, зберігаються у реєстраційній справі у формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій.

До повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить, зокрема формування та зберігання реєстраційних справ (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Порядок формування та зберігання реєстраційних справ визначається Міністерством юстиції України - частина 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Загальні засади формування та зберігання реєстраційних справ у паперовій формі у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, права і обов`язки суб`єктів, що забезпечують зберігання реєстраційних справ, врегульовано Порядком формування та зберігання реєстраційних справ, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3267/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.2016 за № 1499/29629 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1 розділу II Порядку реєстраційна справа формується у паперовій формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та внесення до нього відповідних відомостей, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) запису про державну реєстрацію створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця і державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу та фізичну особу - підприємця державним реєстратором прав на нерухоме майно, державним реєстратором, яким здійснено зазначені дії. У разі коли прийняття документів забезпечувала уповноважена особа фронт-офісу, реєстраційна справа формується посадовою особою із зберігання реєстраційних справ відповідного суб`єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ.

Як передбачено пунктом 4 розділу VI Порядку у разі виявлення невідповідностей між документами, що були отримані посадовою особою із зберігання реєстраційних справ, та описом до них така посадова особа зазначає про це в описі та не пізніше наступного робочого дня звертається до відповідного суб`єкта державної реєстрації, нотаріуса чи фронт-офісу, що здійснювали передачу реєстраційної справи чи документів, з вимогою про надання в повному обсязі документів.

У разі надходження реєстраційної справи, сформованої з порушенням вимог цього Порядку, посадова особа із зберігання реєстраційних справ приймає відповідну справу на облік відповідно до пункту 3 цього розділу з обов`язковим повідомленням суб`єкта державної реєстрації чи нотаріуса про допущені порушення.

Правовий аналіз наведених норм законодавства та встановлених фактичних обставин справи у своїй сукупності дозволяють колегії суддів апеляційного суду зробити висновок про те, що формування та зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, сформованих у процесі проведення реєстраційних дій, не впливає на порядок проведення державної реєстрації прав, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за яким державний реєстратор в день реєстрації відповідної заяви здійснює перевірку документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв та у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав приймає рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом- частина 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Висновок суду першої інстанції про те, що державним реєстратором Рисак О.О. здійснено реєстрацію права власності за відповідачем ОСОБА_2 на спірне нежитлове приміщення на підставі документів, які не давали змоги встановити набуття права власності ОСОБА_8 на вказане нерухоме майно, оскільки зазначені державним реєстратором в Державному реєстрі права власності документи, які стали підставоюдля набуття права власності, в матеріалах реєстраційної справи відсутні, є безпідставними, спростовуються сукупністю досліджених при розгляді справи доказів.

Із поданих Департаментом з питань реєстрації матеріалів вбачається, що у реєстраційній справі №1280002480000, сформованій державним реєстратором Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Оленою Олександрівною, серед документів, які стосуються вчинення реєстраційних дій за заявою ОСОБА_2 про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна-нежитлового приміщення, загальною площею 27,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_8 , також містяться документи, оформлені на суб?єкта ОСОБА_2 , щодо іншого нежитлового приміщення (творча майстерня) № НОМЕР_1 загальною площею 73,1 кв.м. розташоване у будівлі АДРЕСА_4 ( а.с. 36-38, 39, 45 том 2).

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що окрім паперової форми реєстраційної справи, в Єдиному державному реєстрі містяться документи в електронній формі, подані для державної реєстрації.

А подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі документи підлягали поверненню такому заявнику (частина 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

При цьому, судом першої інстанції для перевірки наявності документів, поданих заявником ОСОБА_2 в паперовій формі для проведення реєстраційних дійдержавним реєстратором Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Оленою Олександрівною на спірне майно, під час судового розгляду справи на підставі ухвали від 03 лютого 2022 року було витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів, на підставі яких зареєстровано право власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення № 325, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: договору купівлі-продажу майнових прав № 16020/РН-Н від 26.07.2016 року, укладеного між ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ОСОБА_2 ;акту прийому-передачі майнових прав на об`єкт від 17.02.2017 року до Договору купівлі-продажу майнових прав № 16020/РН-Н від 26.07.2016 року, укладеного між ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ОСОБА_2 ; довідки про 100 % оплату № Ф/497 від 17.02.2017 року, видану ПАТ «ЗК «Київміськбуд»; витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданий 20.06.2017 року державним реєстратором Рисак О.О. за № 900069375 (а.с. 98-100 том 2).

На виконання ухвали суду першої інстанції приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Наталією Михайлівно надіслані витребувані судом письмові докази за переліком, із зазначенням про те, що оригінали вказаних документів надані для посвідчення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 325, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та зберігаються в справах нотаріуса (а.с. 48, 49-56 том 3).

Однак витребуванні судом вищенаведені докази не були предметом дослідження суду першої інстанції, чим було порушено принцип безпосередності судового розгляду- статті 89, 229 ЦПК України.

Крім того, судом першої інстанції не надана належна правова оцінка доводам позивача, а також поданим на їх обґрунтування доказам у їх сукупності, щодо належності спірного приміщення до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріали справи не містять даних про наявність у зазначеному приміщенні технічного обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир, тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою.

При цьому, зазначене приміщення тривалий час, ще до передачі житлового будинку АДРЕСА_1 від КП «Житло-Сервіс» в управління та обслуговування ОСББ «Русанівська вежа», використовувалось як самостійний об`єкт цивільно-правових відносин.

Твердження позивача про те, що приміщення АДРЕСА_2 відповідно до проектної та технічної документації першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1 є найбільш схожим на приміщення " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (згідно проектної документації) або XXIV (згідно технічної документації), яке було запроектовано та збудовано як допоміжне приміщення для розміщення АБЖ (агрегат безперервного живлення), є припущеннями, а на припущеннях суду заборонено ухвалювати судове рішення (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, яка переглядається, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що факт порушення прав позивача ОСББ «Русанівська вежа», які підлягають захисту в судовому порядку в обраний ним спосіб - про визнання протиправним рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 20.06.2017 року за ОСОБА_2 , та скасування державної реєстрації права власності; визнання недійсним договорукупівлі-продажунежитлового приміщення від 21 червня 2017 року; витребування нежитлового приміщення від останнього набувача ОСОБА_1 , не встановлено, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позову ОСББ «Русанівська вежа» з цих підстав.

Обгрунтованими є також доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним, тоді як завлодіння ОСББ «Русанівська вежа» нежитловим приміщення всупереч чинному законодавству не відповідає критерію обґрунтованої пропорційності та покладає на відповідача ОСОБА_1 , як добросовісного набувача нежитлового приміщення, індивідуальний та надмірний тягар, що є порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Отже, доводи відповідача ОСОБА_1 , наведені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення учасників справи, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин, а тому висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСББ «Русанівська вежа» без оцінки вказаних обставин у сукупності не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України.

Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позовних вимог позову ОСББ «Русанівська вежа», а це відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення у відповідній частині та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСББ «Русанівська вежа» про визнання протиправним рішення державного реєстратора КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак О.О. щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення № 325 в будинку АДРЕСА_1 19 червня 2017 року за ОСОБА_2 таскасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення № 325 в будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; визнання недійсним договорукупівлі-продажунежилового приміщення АДРЕСА_2 укладеного 21 червня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 3314; витребування нежитлового приміщення АДРЕСА_2 від набувача ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача ОСББ «Русанівська вежа» учасниками справи не оскаржується,а тому суд апеляційної інстанції, відповідно до принципу диспозитивності, не має права робити висновків щодо неоскарженої частини рішення.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.

Оскільки позовні вимоги ОСББ «Русанівська вежа» залишені без задоволення, то судові витрати за подання позовної заяви до суду не відшкодовується та покладається на особу, яка подалапозов до суду.

Понесені відповідачем ОСОБА_1 та документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 13 888,65 грн, вимоги якої задовольняються, слід покласти на позивача ОСББ «Русанівська вежа».

Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо факт недоплати судового збору з`ясовано судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд залежно від конкретних обставин справи може у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час подання позову (2021 рік), за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн) - підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Як вбачається з матеріалів справи заявлені позовні вимоги позивача ОСББ «Русанівська вежа» складаються одночасно із вимог майнового і немайнового характеру та відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

При цьому, як розяснено у пункті 31 постанови постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», що у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується за загальною сумою всіх вимог.

Отже, при поданні позивачем у 2021 році позовної заяви підлягав сплаті судовий збір в частині вимог майнового характеру (витребування майна) - 8 213,65 грн (1,5 відсотка від 547 577,00 грн) та за 4 (чотири) вимоги немайнового характеру - 9 080,00 грн (4 х 2270,00 грн), а всього 17 293,65 грн.

Однак, при подачі позивачем ОСББ «Русанівська вежа» позовної заяви не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі. Оплата судового збору підтверджена лише в сумі 10 483,65 грн (а.с. 11, 12, 84, 85 том 1).

За таких обставин позивачмає доплатити судовий збір у розмірі 6 810,00 грн, який підлягає стягненню з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа» в дохід держави.

У відповідності до вимог підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4, частини 4 статті 6 Закону судовий збір за подання апеляційної на рішення суду першої інстанції в частині оспорюваних вимог повинен складати розмір 19 130,47 грн із розрахунку (8 213,65 грн + 2270,00 грн +2270,00 грн) х 150% .

Однак, при подачі апеляційної скарги відповідачем ОСОБА_1 сплата судового збору підтверджена лише в сумі 13 888,65 грн (а.с. 58 том 3).

Відповідно відповідач (апелянт) ОСОБА_1 має доплатити судовий збір у розмірі 5 241,82 грн, який підлягають стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 1,5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 2, 9, 10, 17, 18, 23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 15, 16, 382 ЦК України, ст.ст. 141, 263,367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Скрипець Таїсії Анатоліївни задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2023 року в частині задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мішенін Іван Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Документи-Україна», Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання рішення державного реєстратора КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Олени Олександрівни щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення № 325 в будинку АДРЕСА_1 протиправним і скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, визнання договору купівлі-продажу від 21 червня 2017 року недійсними, витребування майна, і в частині стягнення судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мішенін Іван Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Документи-Україна», Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання протиправним рішення державного реєстратора КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак О.О. щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення № 325 в будинку АДРЕСА_1 19 червня 2017 року за ОСОБА_2 таскасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення № 325 в будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; визнання недійсним договорукупівлі-продажунежилового приміщення АДРЕСА_2 укладеного 21 червня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 3314; витребування нежитлового приміщення АДРЕСА_2 від набувача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа» (код ЄДРПОУ 42473801) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 13 888,65 грн.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська вежа» (код ЄДРПОУ 42473801) судовий збір в дохід держави у розмірі 6 810,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) судовий збір в дохід держави у розмірі 5 241,82 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий Судді: