Постанова

від 05.02.2024 по справі 466/11710/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/11710/23 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.

Провадження № 22-ц/811/3469/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Псярук О.В.,

з участю: представника апелянта адвоката Подоляка Б.Р., представника відповідача Гриценко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Подоляка Богдана Романовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2023 року у справі за позовом адвоката Подоляка Богдана Романовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2023 року адвокат Подоляк Богдан Романович, який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, у якій просив суд постановити ухвалу, якою накласти арешт на грошові кошти та інші цінності (майно), що знаходяться в індивідуальному сейфі в АКБ «Індустріалбанк» (м. Львів, пр. Чорновола, 67), наданому в користування ОСОБА_2 , згідно з Договором на користування індивідуальним сейфом (фізичною особою) №3110/1301/67/18 від 23.10.2018.

Заяву мотивував тим, що 07 листопада 2023 ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, у якому просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину грошових коштів та інших цінностей, що знаходяться в індивідуальному сейфі в АКБ «Індустріалбанк», наданому в користування ОСОБА_2 згідно з Договором на користування індивідуальним сейфом (фізичною особою) №3110/1301/67/18 від 23.10.2018 і визнати за нею право власності на 1/2 частину грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2 в АТ «Кредобанк», АТ «Сенс Банк». У позові зазначає, що за час перебування у шлюбі позивача з відповідачем, ними набуто у спільну власність подружжя грошові кошти у розмірі 1 000 000 доларів США, що станом на день подання позову еквівалентно 36 281 200 грн., які зберігаються в індивідуальному сейфі, згідно з Договором на користування індивідуальним сейфом (фізичною особою) №3110/1301/67/18 від 23.10.2018. Зазначає, що оскільки згадані грошові кошти та цінності набуто позивачем з відповідачем за час перебування у шлюбі, такі є їхньою спільною сумісною власністю подружжя. Також, оскільки позивач позбавлена доступу до вказаного індивідуального сейфу, позивач позбавлена можливості вказати точну суму коштів та цінностей, які знаходиться у такому сейфі. Оскільки, у добровільному порядку відповідач не бажає здійснити поділ спільного майна подружжя, у позивача є всі підстави вважати, що з метою приховування спільного майна для унеможливлення його подальшого поділу між сторонами, відповідач може вилучити грошові кошти та інші цінності з вищезгаданого індивідуального сейфу, змінивши їх місце зберігання, що істотно ускладнить, а фактично унеможливить виконання рішення суду у даній справі, також ускладнить ефективний захист і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду. Крім того, зазначає, що при вжиті таких заходів забезпечення позову виключається заподіяння відповідачу будь-яких збитків, оскільки забезпечувані грошові кошти надалі будуть зберігатися в індивідуальному сейфі.

Крім того, за дійсних обставин справи вважає, що у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, по справі можливо застосувати зустрічне забезпечення у розмірі 5000 грн. Просить суд застосувати зустрічне забезпечення у розмірі 5000 грн., зобов`язавши позивачку внести вказані кошти на депозитний рахунок суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2023 року у задоволенні заяви адвоката Подоляка Богдана Романовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою адвоката Подоляка Богдана Романовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Подоляк Богдан Романович, подавши апеляційну скаргу.

Вважає ухвалу незаконною у зв`язку з порушенням судом норм процесуального права.

Вказує, що у позові ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на частину грошових коштів та інших цінностей , що знаходяться в індивідуальному сейфі, згідно з Договором на користування індивідуальним сейфом (фізичною особою) №3110/1301/67/18 від 23.10.2018.

Оскільки позивач позбавлена доступу до вказаного індивідуального сейфу, вона позбавлена можливості вказати точну суму коштів та цінностей, які знаходиться у такому сейфі. У добровільному порядку відповідач не бажає здійснити поділ спільного майна подружжя, тому у позивача є всі підстави вважати, що з метою приховування спільного майна для унеможливлення його подальшого поділу між сторонами, відповідач може вилучити грошові кошти та інші цінності з вищезгаданого індивідуального сейфу, змінивши їх місце зберігання, що істотно ускладнить, а фактично унеможливить виконання рішення суду у даній справі, також ускладнить ефективний захист і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Не погоджується з висновком суду щодо зустрічного забезпечення, оскільки вважає, що у даній справі судом не встановлено наявність підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Просить скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта адвоката Подоляка Б.Р., представника відповідача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що у заяві про забезпечення позову слід відмовити, оскільки запропоновані позивачем заходи зустрічного забезпечення позову у розмірі 5000 грн. є явно не співмірними із заходами забезпечення позову, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Встановлено, що в провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Представником позивачки подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на грошові кошти та інші цінності (майно), що знаходяться в індивідуальному сейфі в АКБ «Індустріалбанк» (м. Львів, пр. Чорновола, 67), наданому в користування ОСОБА_2 , згідно з Договором на користування індивідуальним сейфом (фізичною особою) №3110/1301/67/18 від 23.10.2018. Застосувати зустрічне забезпечення в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Згідно ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до частини третьої статті 150ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що "…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу".

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Із матеріалів заяви вбачається, що між сторонами дійсно виник спір та побоювання заявника, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не спростовані.

Враховуючи, що предметом позову є поділ майна подружжя, колегія суддів вважає, що накладення арешту на грошові кошти та інші цінності (майно), що знаходяться в індивідуальному сейфі в АКБ «Індустріалбанк» (м. Львів, пр. Чорновола, 67), наданому в користування ОСОБА_2 є достатнім та співмірним заходом забезпечення позову, та ефективним способом запобігання можливому невиконанню чи ускладненому виконанню рішення суду в майбутньому.

При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Щодо зустрічного забезпечення позову, колегія суддів вважає, що в даній справі немає підстав для його застосування.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до ч.1 ст.. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст..13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції , було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Конституційний Суд України у п.9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нове судове рішення, яким заяву адвоката Подоляка Богдана Романовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Подоляка Богдана Романовича задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2023 року скасувати.

Постановити нове судове рішення, яким заяву адвоката Подоляка Богдана Романовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти та інші цінності (майно), що знаходяться в індивідуальному сейфі в АКБ «Індустріалбанк» (м. Львів, пр. Чорновола, 67), наданому в користування ОСОБА_2 , згідно з Договором на користування індивідуальним сейфом (фізичною особою) №3110/1301/67/18 від 23.10.2018.

В решті вимог заяви відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 08 лютого 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.