Рішення

від 27.11.2023 по справі 173/2221/20

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 173/2221/20

Провадження № 2/361/727/23

27.11.2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Коваль О.О.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та такими що призвели до порушення авторського права, стягнення компенсації,

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2020 року позивач звернулась до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області до відповідача із позовом про визнання дій протиправними та такими, що призвели до порушення авторського права, стягнення компенсації, в якому просила:

-визнати дії відповідача ОСОБА_3 , вчинені шляхом недозволеного використання ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_8. Творів та їх частин: ? ІНФОРМАЦІЯ_1 ? - варіанти 1, 2; ІНФОРМАЦІЯ_9? - протиправними та такими, що призвели до порушення авторського та інтелектуального права позивача ОСОБА_2 .

-постановити рішення про виплату компенсації відповідачем ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 у розмірі 90 мінімальних заробітних плат, що у разі ухвалення рішення по справі у 2020 році складає 425 070гривень та судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в тому числі - по сплаті судового збору.

Свій позов обґрунтовувала тим, що 4 грудня 2017 року позивач виявила, що невідомі їй особи на ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_8 за комерційною назвою ?інтернет-магазин ІНФОРМАЦІЯ_10 розмістили в базі даних веб-вузла ілюстровані пропозиції придбати в них у формі товару контрафактні примірники об`єктів захищеного авторського права, приналежних позивачу, а саме: ? ІНФОРМАЦІЯ_11?, що становить першу протиправну дію.

04.12.2017 року проведено замовлення вибіркових позицій товару на ресурсі з використанням типових форм для оформлення покупки. На електронну адресу покупця надійшло повідомлення від імені ОСОБА_4 , яким підтверджено наявність товару та викладено номер платіжної картки ПАТ Приватбанк: ? НОМЕР_1 ОСОБА_5 ?, для оплати товару.

04.12.2017 року на електронну скриньку покупця надійшов рахунок на оплату за замовлений товар та додано фото у додатку до листа: ІНФОРМАЦІЯ_12

На вказаний картковий рахунок було проведено платіж, а за фактом оплати якого - 05.12.2017 відправлено товар службою Нова Пошта , 12.12.2017 посилку отримано.

Свого дозволу зазначеній особі на розпорядження творами та прибутку від них позивач відповідачу не надавала. Ім`я автора при демонстрації та продажу творів, назва концептуальної колекції та творчого проекту, закріплені за об`єктами авторства - відповідачем не вказано.

Оскільки факт виникнення авторства будь-якого твору за конкретною особою їх творця є його невід`ємною умовою творення, відповідач знав, або не міг не знати, що внаслідок його комерційної діяльності - порушуються права автора.

Відсутність документального дозволу правовласника на використання її творів є доказом того, що відповідачем одночасно порушено як виключно немайнові, так і майнові права правовласника, що за визначенням п.?а? ст. 50 Закону № 3792-ХІІ (в редакції станом на 2017 рік, коли позивач дізналася, що її права порушено) за характером їх вчинення - є протиправними.

Позивач звертає увагу на той факт, що відповідач проводила особисту переписку з клієнтом без використання автоматизованих інструментів ресурсу, що є нетиповим для інтернет-магазинів.

За відомостями, опублікованими Міністерством Юстиції України в ЄДРПО України ТОВ ?Бекстедж Про? фізична особа ОСОБА_3 зазначена як засновник та керівник. Останнім зареєстрованим місцем проживання якої вказано: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначила, що твори, які в протиправний спосіб використовував відповідач, створювалися правовласницею у графічній формі в період з 2004 по 2010 роки. В матеріальній формі, як вироби утилітарного призначення - їх було введено в цивільний обіг з 2008 року як в Інтернеті, так і у звичний спосіб продажу. Позивач посилається на те, що згідно доданих Договорів, графічна форма об`єктів у вигляді файлів та ескізів - набувала видозмін на речову форму твору у вигляді значків, атрибутики та прикрас на ексклюзивних умовах: Договір № 246 від 22.12.2008 року з ТОВ ?Виробнича компанія Знак?, чинний до 22.12.2017 року з можливістю його пролонгації за відсутності заперечень сторін; додатковий Договір від 2015 року; Договір з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 №1 від 12 травня 2014 року; Договір з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 № 01/04 від 04 січня 2016 року, включно за ексклюзивними ескізами автора, без права передачі авторських прав третім особам чи виконавцю?; Договором на поставку товару з ФОП ОСОБА_8 від 11.05.2012 року з товарними позиціями, ідентичними коротким назвам творів.

Закріпленням авторства позивача та її творчого внеску при створенні Творів слугують зокрема: зареєстровані Державною службою інтелектуальної власності на ім`я ОСОБА_9 : Свідоцтво № НОМЕР_2 про реєстрацію авторського права на твір від 17.12.2010 ІНФОРМАЦІЯ_13, Свідоцтво № НОМЕР_3 про реєстрацію авторського права на твір від 29.12.2014 року ІНФОРМАЦІЯ_14.

Відповідно змісту висновку № 31-01 від 12 квітня 2019 року за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, судового експерта Петренка С.А. (Свідоцтво № 1231 від 18 жовтня 2017 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), підготовлений для використання в цивільному судочинстві:

-Твір під назвою ? ІНФОРМАЦІЯ_3 є оригінальним та таким, що створений творчою працею автора ОСОБА_2 .? (Об`єкт № 1, складний твір).

-Окремі складові частини збірки творів під назвою ? ІНФОРМАЦІЯ_4 та власні назви деяких з них, є об`єктами авторського права (авторства ОСОБА_2 ), які можуть використовуватись самостійно, а саме:

-Значки Частини 2: ІНФОРМАЦІЯ_15;

-Значок Частина 3: ІНФОРМАЦІЯ_16;

-Значок Частина 4: ІНФОРМАЦІЯ_17;

Використані відповідачем зображення матеріальних об`єктів - ідентичні графічним зображенням авторських творів та далі - наведені в наступному порядку:

Об`єкт № 1 - частини якого опубліковано відповідачем без зазначення імені автора, назви твору та вихідних даних;

Об`єкт № 2, названий відповідачем як: ІНФОРМАЦІЯ_18;

Об`єкт № 3, названий відповідачем як: ІНФОРМАЦІЯ_19;

Об`єкт № 4, названий відповідачем як: ІНФОРМАЦІЯ_20.

Об`єкт № 5, названий відповідачем як: ІНФОРМАЦІЯ_21,

Об`єкт № 6, названий відповідачем як: ІНФОРМАЦІЯ_22;

Об`єкт № 7, названий відповідачем як: ІНФОРМАЦІЯ_23;

Об`єкт № 8, названий відповідачем як: ІНФОРМАЦІЯ_24;

Об`єкт № 9, названий відповідачем як: ІНФОРМАЦІЯ_25.

Також відповідно до Експертного висновку № 31-01 судовий Експерт зазначає: ?Невиключний перелік видів творів ужиткового мистецтва перераховано у Постанові Кабінету Міністрів ?Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об`єктів авторського права і суміжних прав? від 18.01.2003 № 72. Так, до творів декоративно-ужиткового мистецтва відносяться: твори ужиткового призначення: посуд, столові набори, ювелірні вироби, вази, шкатулки, скриньки, корзинки, ляльки, іграшки, меблі та інші художньо оформлені вироби.

Загальний обсяг самостійних порушень прав позивача визначається за кількістю фактично доведених протиправних дій відповідача шляхом недозволеного використання ним кожного з захищених об`єктів, в підсумку складає 9 порушень.

Для розрахунку суми компенсації на час ухвалення рішення суду у 2020 році позивачем застосовано наступну формулу: D = nf х d х м.з.п, де:

D - підсумковий розмір компенсації, що встановлюється за рішенням суду на час ухвалення рішення у гриванях;

nf (fault) - кількість фактів протиправного використання об`єктів авторства - 9;

d - (dаmаgе) - презюмований обсяг компенсації з можливого обсягу - у мінімальних заробітних платах: від 10 до 50000, встановлена законом на момент прийняття судом рішення про стягнення компенсації, зазначений позивачем як ?10 м.з.? (дефініція у мінімальних заробітних платах на час ухвалення рішення по справі - ?90 м.з.?);

м.з.п, - дефініція в гривнях розміру мінімальної заробітної плати на поточний рік: згідно ст.8 Закону України ?Про Державний бюджет України на 2020 рік? та п.5 ст.38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати - становить 4723 грн.

Загальний обрахунок компенсації та підсумок - наступні:

D = 9 фактів х 10 м.з. х 4723 грн = 425 070 гривень.

Позивач звертає увагу суду, що ставку компенсації вона встановлює за найнижчим порогом мінімальної ставки компенсації, що обраховується судом

11 лютого 2021 року ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Петрюк Т.М. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 30 березня 2021 року.

07 травня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, в якому він просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача посилався на те, що авторські права ОСОБА_2 разом з реєстрацією авторських прав на Збірку автоматично не розповсюджуються на твори, які до неї входять.

Ознайомившись з копіями договорів, які позивач надав до позовної заяви можна встановити, що вони не містять у собі перелік об`єктів авторського права ОСОБА_2 , які зазначені у ІНФОРМАЦІЯ_5 ) - свідоцтво про державну реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_10 від 29.12.2014 р. Всі формулювання предмету договорів є загальними без будь-яких ідентифікацій та переліку товарів, що зазначені у Збірці позивача.

Крім того немає жодних доказів виконання умов цих договорів - рахунків, накладних, актів виконаних робіт, актів приймання-передачі, ескізів, ілюстрацій, малюнків тощо.

Отже перелічені договори є неналежними доказами створення ОСОБА_2 об`єктів авторського права, які викладені у Збірці творів, зареєстрованих відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_3 від 29.12.2014 р.

Копії скріншотів: з веб-сторінки інтернет-магазину ІНФОРМАЦІЯ_26 розміщеної у соціальної мережи Фейсбук; електронного листування зі службою підтримки Рrоm.uа від ОСОБА_12 на імя ОСОБА_13 ; статті ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6; об`яв продажу значків та символіки - не є доказами створення об`єктів авторського права, які входять до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також представник відповідача звергнув увагу суду, що свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_2 , копію якого надано до позовної заяви, підтверджується авторство ОСОБА_2 на збірку фото та творів фотоживопису ІНФОРМАЦІЯ_7.

У позовній заяві та позовних вимогах не зазначається про порушення авторських прав на будь-які фото та твори фотоживопису. Відтак до предмету судового провадження за цивільною справою №173/2221/20 це свідоцтво не відноситься.

Таким чином, позивач не надала доказів, які б підтверджували факт створення нею об`єктів авторського права, які є складовими Збірки творів і є окремими творами: ІНФОРМАЦІЯ_8.

Оскільки, відповідно до норм чинного законодавства, авторське право упорядника збірника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих творів та (або) інших даних для створення своїх творів, отже будь-яка особа має право на свій розсуд використовувати окремі твори, які входять до збірки.

З підстав відсутності авторських прав ОСОБА_2 на спірні об`єкти, відповідач, ОСОБА_3 , не вчиняла незаконних дій щодо порушення авторських прав укладача (позивача, ОСОБА_2 ) на ІНФОРМАЦІЯ_5 ) - свідоцтво про державну реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_3 від 29.12.2014 р.

Наданий позивачем висновок експерта №31-01 від 12.04.2019 р. складений за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовлений до використання в цивільному судочинстві є неналежним доказом по справі, оскільки не встановлює обставин, які мають значення по цивільній справі № 173/2221/20 щодо наявності авторських прав позивача на окремі твори, а також щодо фактів порушення відповідачем авторського права позивача.

У висновку експерта прямо зазначається обставини, які мають значення для надання висновку у замовленні громадянки ОСОБА_2 від 04 грудня 2019 року не зазначені.

Крім того у самому висновку визначено, що значки мають творчий вклад лише у формі, контуру прапорів, але не мають творчого вкладу у кольоровому виразі тощо. Також відповідно до наданого висновку експерта не можливо встановити, хто є автором окремих об`єктів, які включені до Збірки творів.

Таким чином, висновок експерта №31-01 від 12.04.2019 р. складений за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовлений до використання в цивільному судочинстві не є підставою визнання наявності у ОСОБА_2 авторських прав на окремі твори: ІНФОРМАЦІЯ_9.

Як вбачається із Збірки, на яку позивачем було зареєстровано авторське право згідно свідоцтва про державну реєстрацію № НОМЕР_3 від 29.12.2014 р., окремі твори, які включені до складу цієї Збірки є державні символи України (тризуб, блакитно-жовтий колір стягу України тощо).

Таким чином, позивач не може мати авторські права на державні символи, а отже і не може вимагати відновлення порушеного авторського права та виплати компенсації.

Для того, щоб встановити, що ОСОБА_3 було здійснено продаж контрафактного примірнику об`єкту авторського права позивача необхідно підтвердження отримання відповідачем грошових коштів від іншої особи за такий об`єкт та підтвердження передачі у власність такого контрафактного примірнику об`єкту цій же особі.

В додатках до позовної заяви додано копію імовірного скріншоту електронного листування.

З цієї інформації не можливо встановити про який значок йде мова. Відсутня будь-яка інформація щодо визначення (найменування, ілюстрації) об`єкта авторського права ОСОБА_2 . Також відсутня інформація щодо дати цього листування, а також відсутні будь-які реквізити отримувача цього листа.

Звертає увагу суду, що відправник цього електронного листа ? ОСОБА_14 ?, а не ОСОБА_3 , відповідач по справі. Також з цієї інформації не можливо встановити про які значки йде мова. Чи відносяться ці значки до авторських об`єктів ОСОБА_2 . Крім того, отримувачем цього листа є ?

ОСОБА_15 інформації вказаної в експрес-накладній вбачається, що відправником є Товариство з обмеженою відповідальністю ?Бекстейдж ПРО?. Таким чином, стороною по цим правовідносинам є саме юридична особа ТОВ ?Бекстейдж ПРО?, а не фізична особа ОСОБА_3 .

Отримувач ОСОБА_16 , не ? ОСОБА_15 ? з якою попередньо велось, якесь електронне листування. Крім того, не зрозуміло, яке відношення до ОСОБА_17 , ОСОБА_18 має позивач, ОСОБА_2 , яким чином вона отримала ці документи від зазначених осіб, чи є у позивача оригінали цих письмових та електронних документів.

Як вбачається з копії експрес-накладної, опис відправлення - ?Сувеніри?. Що саме мається на увазі під ?Сувенірами? не зазначається. Чи входять до ?Сувенірів? об`єкти авторського права позивача- встановити з цієї експрес-накладної не можливо.

Оголошена вартість товару - 200 грн. Як вбачається з попереднього листування, то вартість значків становила 90 грн. Чому змінилась ціна, чи є цей тим самим товаром - встановити з вказаної експрес-накладної не можливо. Як і не можливо встановити, що цією операцією порушено авторські права ОСОБА_2 на Збірку творів ІНФОРМАЦІЯ_10 - свідоцтво про державну реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_10 від 29.12.2014 р.

На підтвердження проведення операції, яка нібито порушує авторські права ОСОБА_2 , позивач надає квитанцію ТS 211288 від 05.12.2017 р.

З цієї квитанції не можливо встановити на чий рахунок було здійснено операцію. Крім того назва операції ?Поповнення картки по номеру? не дає можливості встановити, на виконання яких правовідносин здійснена ця операція, а також які авторські права ОСОБА_2 були порушені під час проведення цієї операції.

Матеріали, які були надані позивачем разом з позовною заявою не містять в собі фактів здійснення продажу ОСОБА_3 іншим особам контрафактних примірників об`єктів авторського права ОСОБА_2 , а також інших порушень авторського права позивача.

Відповідно до відомостей за результатами WНОIS-запиту доменної зони ІНФОРМАЦІЯ_8/ реєстрантом вказаної доменної зони є ?ООО Веksteydzh Меnеdzhment?.

Позовні же вимоги ОСОБА_2 спрямовані до фізичної особи громадянки України ОСОБА_3 , яка не є власником сайту ІНФОРМАЦІЯ_8/ та не несе відповідальність за його зміст.

Таким чином, відповідач, ОСОБА_3 , жодним чином не порушувала аторське право позивача та не здійснювала продаж контрафактних примірників об`єктів авторського права ОСОБА_2 .

Крім того, такі електронні докази як скріншоти електронного листування, по-перше, викликають сумніви щодо правдивості інформації зазначеної у них, по-друге, є неналежно оформленими відповідно до норм які до них пред`являються Цивільним процесуальним кодексом України. Вказане стосується і письмових доказів - квитанції, експрес-накладної, договори тощо.

Докази надані позивачем є недопустимими, неналежними, недостовірними та недостатніми для підтвердження фактів створення об`єктів авторського права, які входять до Збірки творів, а також щодо встановлення фактів тривалого продажу контрафактних примірників об`єктів авторського права ОСОБА_2 на які поширюється правовий захист.

Розмір компенсації за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_3 у 90 мінімальних заробітних плат 425070,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства.

У позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що 4 грудня 2017 року їй стало відомо про розміщення її об`єктів авторського права на веб-ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_8/.

Штамп Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на позовній заяві ОСОБА_2 про порушення авторського права та стягнення компенсації свідчить про звернення до суду 08 грудня 2020 року.

Отже, з дати коли позивач довідалась про порушення свого права та до дати звернення нею до суду з вимогою захистити свої права минуло більше ніж три роки, а саме - 3 роки та 4 дні.

Ознайомившись із суттю позовної заяви, доданими до неї документів, а також позовними вимогами, можна дійти до висновку, що позивач зловживає своїм правом на позов, оскільки немає жодного доказу порушення відповідачем авторських прав ОСОБА_2 .

Також з інформації судового реєстру у судах України вбачається чисельна кількість

однакових позовів від ОСОБА_2 за однаковими обставинами та визначеннями розміру компенсації за застарілим законодавством у розмірах десятків та сотень тисяч гривень. При цьому у позовних вимогах ОСОБА_2 не виносить питання щодо здійснення захисту її авторських прав (припинення факту порушення, відновлення авторського права, надання спростування або зазначення її як автора, або посилання на неї як на автора твору тощо), а наполягає саме на стягненні компенсацій як з відповідача за цією цивільною справою, так і з інших осіб за схожими цивільними справами.

Такі позовні вимоги вбачають лише мету користі (наживи) позивача на інших особах, а не спрямовані на справжній захист своїх авторських прав.

17 травня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що сукупність доказів позовної заяви: додатки - 10, 11, 12, 15, 17, 18 - беззаперечно вказують на те, що кошти отримала відповідач, а сайт перебуває у розпорядженні виключно відповідача.

17 - контакти ООО ?Бекстейдж Про?. Електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_17/ ОСОБА_14 , е-шаіl: ІНФОРМАЦІЯ_11.

10 - ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_12 ІНФОРМАЦІЯ_13

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_14);

13 - отримувач коштів за вказаними реквізитами є ОСОБА_3 .

15 - ТТН Нової пошти - відправник% ОСОБА_3 , тел..: НОМЕР_5 ;

18 - витяг ЄДРПОУ комерційна назва сайту "БЕКСТЕЙДЖ ПРО" - ідентична назві юридичної особи (ТОВ "БЕКСТЕЙДЖ ПРО"), ЄДРПОУ: 39849755. ОСОБА_22 , зазначена як керівник з 18.06.2015 року. Адреса: АДРЕСА_2 .

Наступні електронні докази - додатково доводять ідентичність відомостей особи розпорядника ресурсу:

1. за офіційними відомостями, опублікованими Міністерством Юстиції України в реєстрі ЄДРПОУ - керівником "БЕКСТЕЙДЖ ПРО", ОСОБА_3 , вказано електронну адресу сайту "БЕКСТЕЙДЖ ПРО" ІНФОРМАЦІЯ_17/, у володінні якої перебуває цей ресурс. *;

2. Станом на 2017 рік розділ ?Контакти ООО ?Бекстейдж Про? опублікував контактні дані: е-mаіl: ІНФОРМАЦІЯ_17/, ОСОБА_23 НОМЕР_6 е-mаіl: ІНФОРМАЦІЯ_15/.

3. розділ сайту ІНФОРМАЦІЯ_16 в цей часовий період публікує контактні дані: ІНФОРМАЦІЯ_17/та телефони: НОМЕР_7 .

НОМЕР_8 . на ще одному ресурсі в розпорядженні відповідача за веб-адресою: www.bspromo.com.ua/ ВАСКSТАGЕ, ІНФОРМАЦІЯ_18. ідентичний вказаному у договорі з адвокатом.

5. за офіційними відомостями, опублікованими Міністерством Юстиції України в реєстрі ЄДРПОУ - телефон: НОМЕР_5 - закріплено за ФОП ОСОБА_3 за ІНН: НОМЕР_9 , зареєстрована: ? АДРЕСА_3

Відповідач не надала доказів того, що автор дозволила їй використовувати будь-який з творів, не надала доказів того, що вона є автором будь-якого з переліку об`єктів авторського права позивача.

Відповідач добровільно визнає свою причетність до виготовлення контрафактних примірників, заявляючи на віднесення їх до державних символів, нагород, відзнак, знаків органів державної влади.

На доведення своєї заяви відповідач не надав жодного доказу наявності ліцензійних договорів на виготовлення таких виробів та затвердженої специфікації на будь-який з творів з переліку авторських, хоча виготовлення таких виробів можливе за умови затвердження їх визначень та специфікацій спеціальним органом, внесення їх в державний реєстр, проходження виконавцем тендерних процедур та наявністю договору із замовником, яким може бути виключно держ авне представництво.

Окрім того, більшість таких виробів виготовляються з дорогоцінних металів, на що потрібна окрема ліцензія. Докази - відсутні.

За відсутності знань у певній галузі, застосовується експертний висновок та інші джерела доказування. Судовий експерт ОСОБА_25 , який виніс Висновок - є передовим фахівцем у галузі інтелектуальної власності.

Позивач є фаховим культурологом. останнє місце роботи на державній - посаді - старший викладач КНКіМ.

За відсутності правових підстав вважати утилітарні вироби - державними символами, відповідач лише констатує зміст, ст. 10 Закону України ?Про авторське право? та суміжні права, але не наводить правових визначень та не конкретизує: який саме значок не підлягає правовому захисту.

Компенсація є специфічним способом захисту авторського права та суміжних прав, альтернативним відшкодуванню збитків та упущеної вигоди. Зокрема - на автора не покладається обов`язок доводити загрозу порушення його прав чи розмір шкоди, якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача.

Компенсація підлягає виплаті у разі доведення порушення майнових прав суб`єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб`єкт такого права доводити не зобов`язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського та/або суміжних прав може бути підставою для стягнення компенсації.

19 травня 2021 року надійшла відповідь на відзив, аналогічно поданій до суду 17 травня 2021 року.

27 липня 2021 року позивач подала до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що відсутність закону прямої дії, яким законодавчо викладено детальний опис та зображення Державного Прапора та Герба України, критеріальні ознаки, конкретні дії, що кваліфікуються як наруга, способи, умови та обмеження їх використання на всіх рівнях суспільства, яким врегульовані суспільні відносини - не компенсується посиланням на статтю 20 Основного Закону та статтю 10 ?Про авторське право і суміжні права?, оскільки не забезпечує вичерпного юридичного обґрунтування, яким народні, етнічні традиційні символи виробів утилітарного призначення - можуть бути віднесеними до державних символів України.

Виходячи з юридично доведеного факту відсутності ефективної системи регулювання та правового захисту інтересів громадян в частині державних знаків, але на дотримання концепції якості закону, просить суд розглядати дану справу з урахуванням наступного:

- Порядок використання і захисту державних символів та офіційних знаків Держави Україна: Державного Герба та прапора України згідно вимог статті 20, пункту 4 частини другої статті 92 Конституції України виключно законами України - не встановлено.

- Конституційно-правове питання державних символів (офіційних знаків Держави України) та суспільно-правові відносини у відповідності до вимог Конституції України на державному рівні - не врегульовані.

- Графічні елементи народної, етнічної, релігійної, культової символіки - до державної символіки або знаків держави - законом не віднесені.

- Застосування вжиткових творів у якості державних нагород, відзнак, військових формувань, офіційного представлення держави та її органів - не передбачено.

- Твори образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва з елементами народної, етнічної, релігійної, культової символіки - є обороноздатними на загальних підставах.

- У випадку відсутності ?якісного закону? або за наявної правової прогалини та мінімальному нормативному закріпленні норм права можливе застосування принципу ?іn dubіо рrо trіbutаrіо?.

09 вересня 2021 року ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Петрюк Т.М. дану справу було передано на розгляд за підсудністю до Бровапрського міськрайонного суду Київської області.

10 листопада 2021 року дана справа надійшла до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2021 року вказана справа розподілена судді Радзівіл А.Г.

11 листопада 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонногосуду Київської області Радзівіл А.Г. дану справу прийнято до свого розгляду та призначено підготовче судове засідання на 10 березня 2022 року.

01 лютого 2022 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, аналогічно поданому 07 травня 2021 року.

18 лютого 2022 року позивач подала до Броварського міськрайонного суду Київської області відповідь на відзив, в якій зазначає, що особу відповідача беззаперечно ідентифіковано за ознакою отримувача коштів на добровільно вказаний банківську картку: НОМЕР_1 , номером телефону: НОМЕР_5 , наданим компанії Нова Пошта.

У всіх заявах по суті відповідач вказує номер телефону, ідентичний в вихідних даних сайту ІНФОРМАЦІЯ_10 - НОМЕР_11. Додаток 1 - до відповіді на відзив є Відомості ЄДРПОУ ?ТОВ ?Бекстедж Про?? ОСОБА_3 зазначена як засновник та керівник, електронна адреса mail: ІНФОРМАЦІЯ_7 , закріплена за ТОВ ?Бекстедж Про? - ідентична доменному імені сайту mail: ІНФОРМАЦІЯ_19, та контактним даним на сайтах. Реєстра також містить адресу відповідача, вказану у відзиві: АДРЕСА_2 .

Позивач зазначає, у відповіді на відзив про те, що на її думку відповідач не заперечує зафіксованих фактів використання творів, та не надав доказів на спростування фактів його протиправної поведінки вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону України ?Про авторське право і суміжні права?, за якими настає майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав.

Також, відповідач не заперечує факту відсутності дозволу автора на використання її творів, отже - не спростував передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614, 1166 ЦК України); відповідач не спростував авторства позивача, презумованого частиною першою статті 435 ЦК України, статтею 11 Закону України ?Про авторське право і суміжні права?) у порідку, визначеному ЦПК України належними та допустимими доказами власного авторства; відповідач не надала документальних доказів на доведення факту упорядкування позивачем збірного твору з авторських творів інших авторів з обов`язковим наведенням переліку відомостей про його складові, чим не спростував способу створення складного за композиційною побудовою твору ІНФОРМАЦІЯ_20 шляхом створення творчою працею автора. Не вказано: яка з частин збірного твору - запозичена в інших авторів.

Крім того позивач зазгначила, що відповідач не надала документальних доказів чи експертних висновків, які характеризують будь-яку частину збірки як державна символіка, або державана чи президентська нагорода.

13 червня 2022 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просила відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи свій відзив аналогічно викладеному у попередніх відзивах на позовну заяву.

26 вересня 2022 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач, будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з`явилась, була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити, пояснення надав аналогічно викладеним у відзивах на позовну заяву.

Суд, вислухавши представника відповідача, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1, 2, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до положень ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Правоі нтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

За змістом ст.435 та ч.1 ст.437 Цивільного кодексу України, ст.11 Закону України ?Про авторське право і суміжні права?: первинним суб`єктом авторського права є автор твору; авторське право виникає з моменту створення твору.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 438 Цивільного кодексу України автору твору належать особисті немайнові права, встановлені статтею 423 цього Кодексу.

Згідно ст. 441 Цивільного кодексу України використання твору є його опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, базданих, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Відповідно до ст.1 Закону України ?Про авторське право і суміжні права? автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо.

Статтею 14 Закону України ?Про авторське право і суміжні права? регламентовано право автора вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо, а також вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Відповідно до ст. 15 ч. 1 Закону України ?Про авторське право і суміжні права? до майнових прав автора належить виключне право на використання твору, а також виключне право надавати дозвіл на використання твору іншими особами.

Тобто, предметом доказування у цій справі є саме протиправне використання твору, авторське право на який належить позивачу.

Згідно зі ст.32 Закону України ?Про авторське право і суміжні права? автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.

Підставою для судового захисту відповідно до ст. 50 Закону України ?Про авторське і суміжні права? є вчинення будь-якою особою дій, що порушують майнові права суб`єктів авторського права, визначені ст.ст. 15, 39, 40, 41 цього Закону, з урахуванням обмежень, передбачених ст. ст. 21-25, 42 і 43 Закону.

Відповідно до приписів ст. 52 вказаного Закону при порушенні будь-якою особою авторських прав, передбачених ст. 50 цього Закону, недотримання передбачених договором умов використання творів, суб`єкти авторського права мають право звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право, подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або виплату компенсацій, вимагати, втому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень.

Згідно п. 12 та п.42 Постанови Пленуму Верховного Суду України ?Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав? від 04.06.2010 № 5 суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи; шкоди, завданої суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об`єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об`єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об`єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

Отже, при розгляді справ даної категорії позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача.

Позивач стверджує про порушення її авторського права шляхом позадоговірного використання об`єктів авторського права ОСОБА_2 " ІНФОРМАЦІЯ_4 та її окремих частин на Інтернет-ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_8 за комерційною назвою ?інтернет-магазин ІНФОРМАЦІЯ_10 та їх продажу.

Позивачем були надані, а судом досліджені, окрім іншого, наступні докази: висновок судового експерта Петренко С.А. № 31-01 за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності: ? ІНФОРМАЦІЯ_3 з Додатком №1; Свідоцтво про реєстрацію авторського права № НОМЕР_2 від 17.12.2010; Свідоцтво про реєстрацію авторського права № НОМЕР_3 від 29.12.2014; Договір № 246 ОСОБА_2 Знак від 22.12.2008; Договір №246 ОСОБА_2 Знак від 12.01.2015; Договір №01/04 ОСОБА_6 - ФОП ОСОБА_7 від 04.01.2016; Договір №1 ОСОБА_6 - ФОП ОСОБА_7 від 12.05.2014; витяг із сайту ІНФОРМАЦІЯ_21 детальна інформація про юридичну особу, диск із файлами.

В той же час, як надані позивачем докази підтверджують її авторство на ІНФОРМАЦІЯ_3 та Збірку ІНФОРМАЦІЯ_7, а не на окремі їх складові частини, які включають в себе, окрім іншого, національну символіку України.

Надані позивачем та досліджені судом докази існування та придбання значків у відповідача, Експрес-накладна № 59000301344452 Нова Пошта; копія переказу на картку ПриватБанку, не вказують на порушення відповідачем будь-яких прав та інтересів позивача, а лише констатують факт виникнення не заборонених чинним законодавством України правовідносин.

Таким чином, матеріали справи не містять детального опису ні авторського твору позивача, ні порівняльних характеристик опублікованого та замовленого нею в Інтернет-магазині відповідача значка. При цьому їх схожість не є такою, що має очевидний характер, а суду не притаманні функції експерта, тому суд не може встановлювати ідентичність значка на власний розсуд.

Схожі висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 359/11743/15-ц (провадження № 61-3880св18), від 16 грудня 2020 року у справі № 760/19169/15 (провадження №61-19706св18).

За змістом п.п. 29, 38 постанови Пленуму ВГСУ ?Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності? № 12 від 17.10.2012 року з огляду на приписи щодо обов`язку доказування і подання доказів суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати, що позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача.

Вирішення питання про те, чи відбулося використання спірного твору шляхом його відтворення (повністю або частково) та чи мало місце створення похідного твору як самостійного об`єкта авторського права може потребувати спеціальних знань, а отже призначення судової експертизи.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином саме позивач повинна була довести факт використання об`єктів її авторського права відповідачем. Однак, всупереч наведеним нормам процесуального законодавства остання не надала належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що примірники товару, які були розміщені на зазначених Інтернет- ресурсах, а також - придбані нею у відповідача - є такими, що порушують її авторське право, а наданий позивачем висновок експерта не констатує авторство ОСОБА_2 на складові частини Збірки та ідентичність частин Збірки використаними відповідачем зображенням.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року в справі №628/1475/19 (провадження №61-7554св21) зазначено, що ?правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні?.

Системний аналіз вказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що для покладення на особу відповідальності за порушення майнових прав суб`єкта авторського права встановленню підлягає факт неправомірного використання твору, який є результатом творчої праці автора.

Такі ж висновки містяться в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №359/11743/15-ц (провадження №61-3880св18).

Вимога позивачки про стягненя компенсації у розмірі 425070,00 грн., не може бути задоволена, оскільки компенсація підлягає до виплати у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права, тому для задоволення вимог про стягнення компенсації необхідна наявність доказів вчинення особою дій, які визначаються порушенням авторського права.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 76-83, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та такими що призвели до порушення авторського права, стягнення компенсації, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.