Ухвала

від 14.05.2024 по справі 173/2221/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

14 травня 2024 року місто Київ

Справа № 173/2221/20

Апеляційне провадження № 22-ц/824/9191/2024

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року (ухвалене у складі судді Гадзивіл А. Г., повне рішення складено 10 лютого 2024 року)

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та такими що призвели до порушення авторського права, стягнення компенсації

ВСТАНОВИВ

У 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 в якому просила:

-визнати дії відповідача ОСОБА_2 , вчинені шляхом недозволеного використання ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_1 та їх частин:ІНФОРМАЦІЯ_2 - протиправними та такими, що призвели до порушення авторського та інтелектуального права позивача ОСОБА_1 ;

-постановити рішення про виплату компенсації відповідачем ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 у розмірі 90 мінімальних заробітних плат, що у разі ухвалення рішення по справі у 2020 році складає 425 070гривень та судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в тому числі - по сплаті судового збору.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 08 березня 2024 року за допомогою системи «Електронний суд» направила до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

У зв`язку з поданням апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду та відсутністю матеріалів цивільної справи, апеляційний суд був позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження у справі за відсутності матеріалів цивільної справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року витребувано з Броварського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 173/2221/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та такими що призвели до порушення авторського права, стягнення компенсації.

Матеріали цивільної справи № 173/2221/20 надійшли до Київського апеляційного суду 07 травня 2024 року.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що апеляційне провадження не може бути відкрито.

В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказує, що позивач є членом малозабезпеченої сім`ї, на підставі чого отримує відповідні виплати, які на період воєнного часу автоматично продовжені.

Зазначає, що її середньомісячний дохід з жовтня 2022 року по грудень 2023 року складає 1 341 грн 75 к. Також у позивача на праві власності відсутнє будь-яке нерухоме майно.

Крім того, позивач наразі проживає на тимчасово окупованій території, статус внутрішньо переміщеної особи нею не набувався, за місцем проживання призупинено роботу державних органів та їх представництва, тому на підтвердження перебування за місцем реєстрації надає квитанції про оплату житлово-комеунальних послуг.

Суд, дослідивши долучені позивачем докази на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, дійшов наступних висновків.

Положеннями статті 8 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу ст.8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї із вказаних у статті умов.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення відсплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вбачається, що вимога сплати збору цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішенні від 26.07.2005 у справі«Kniat v. Poland» ЄСПЛ указав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Аналіз цих норм дає підстави вважати, що сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу позивача, про відсутність майна, документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги тощо.

На підтвердження свого майнового стану ОСОБА_1 надано довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої у останньої відсутні об`єкти нерухомого майна.

Також позивачем надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 27.12.2023 року.

Однак надані позивачем Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 27.12.2023 року не містять інформації про річний дохід позивача за попередній календарний рік (2023 рік), оскільки у відомостях вказана інформація за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року.

Розмір доходу за вказаний період становить 18 565 грн 82 к.

Таким чином, апеляційний суд встановив відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, але вважає за можливе зменшити розмір судового збору, який має сплатити позивач, з огляду на наступне.

Позивач вказує, що проживає на тимчасово окупованій території.

Щодо доказів наданих на підтвердження проживання на тимчасово окупованій території суд зазначає наступне.

Позивач на підтвердження проживання на тимчасово окупованій території долучає до апеляційної скарги:

- квитанцію про оплату № 81864936, згідно якої ОСОБА_3 24.03.2021 року здійснено сплату комунальних послуг за особовим рахунком НОМЕР_1 Херсонській обласній Енергопостачальній компанії;

- показання лічильників за електроенергію за лютий 2022 року;

- квитанцію 133810618 від 03.04.2022 року про оплату послуг за постачання природного газу, платник ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , Дніпряни;

- показання лічильників за електроенергію за вересень 2022 року.

Однак такі докази не свідчать про проживання позивача станом на момент звернення з апеляційною скаргою у березні 2024 року на тимчасово окупованій території, оскільки інформація, що у них відображена, станом на квітень 2021 року та лютий, квітень, вересень 2022 року. Такі докази не приймаються судом до уваги.

Доказом з якого вбачається, що позивач зареєстрована на тимчасово окупованій території, є Витяг з реєстру територіальної громади, сформований 23.11.2023 р.

У вказаному витягу зазначено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Крім того позивач вказує, що є членом малозабезпеченої сім`ї, на підтвердження чого надає довідку Новокаховського Управляння праці та соціального захисту населення № 47/98 від 10.03.2021 р..

Згідно інформації зазначеної в даній довідці, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради і отримує державну соціальну допомогу як малозабезпечена сім`я з 01.01.2020 р. по 30.06.2020 р., з 01.07.2020 р. по 31.12.2020 р., з 01.01.2021 р. по 30.06.2021 р.

Доказів про перебування на обліку як малозабезпечена сім`ї з 01.07.2021 року позивачем не надано та матеріали справи не містять.

Разом з тим, апеляційний суд враховує, що згідно ст. 15 ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» визначений частиною першою статті 6 цього Закону строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яким вона була призначена раніше, продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів.

Постановою Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.

Постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 передбачено, що строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), та пільг, які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - відповідні території).

Таким чином, з аналізу вказаного вбачається, що позивач продовжує перебувати на обліку та отримувати виплати, як малозабезпечена сім`я.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При звернені з апеляційною скаргою мав бути сплачений судовий збір у розмірі 6 109 грн 80 к. ((840,80+4250,7)*150%*0,8).

Апеляційний суд вважає, що сплата такого судового збору з урахуванням доходів позивача, є надмірним тягарем.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд апеляційної інстанції вважає, що помірним судовим збором для позивача, з урахуванням її доходів, є сума 900 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 900 грн 00 к. на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Солом.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010

Код класифікації доходів бюджету 22030101

та надати до суду оригінал квитанції про сплату вказаних коштів.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Оскільки, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О. В.

УХВАЛИВ

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити частково.

Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року до 900 грн 00 к.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків не більше 5-ти днів з дати отримання ухвали.

Недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду оригіналу документу про сплату судового збору .

Попередити заявника, якщо у визначений судом строк він не усуне недоліки своєї апеляційної скарги (не подасть докази сплати судового збору), апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.

Суддя Желепа О.В