Рішення

від 09.02.2024 по справі 680/598/22

ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/598/22

Провадження № 2/670/25/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Корчової А.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства «Чернишова Івана Гавриловича», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Чернишова Івана Гавриловича», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, мотивуючи свої вимоги наступним. ОСОБА_3 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6823387000:10:001:0273 загальною площею 2,000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Отроківської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області с. Антонівка (на даний час - с. Антонівка Кам`янець-Подільський район Хмельницької області). Позивач дізнався, що 06.05.2021 року державним реєстратором Новоушицької селищної ради Хмельницької області, як органом реєстрації зареєстроване речове право (рішення про державну реєстрацію номер 58000762 від 06.05.2021 року), яке виникло на підставі договору оренди землі б/н від 01.12.2020 року, що був укладений між позивачем та фермерським господарством «Чернишова Івана Гавриловича». Ознайомившись з відповідним договором, було встановлено, що 01.12.2020 року між орендодавцем ОСОБА_3 та фермерським господарством «Чернишова Івана Гавриловича», як орендарем, укладено договір оренди землі б/н, за яким передано в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Отроківської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області площею 2,0000 га з кадастровим номером 6823387000:10:001:0273, відповідно до пункту 8.1. договору до 01.12.2030 року. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, 06.05.2021 року внесено запис про реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6823387000:10:001:0273, номер запису 58000762. Даний запис здійснено на підставі договору оренди землі б/н від 01.12.2020 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем фермерським господарством «Чернишова Івана Гавриловича», строк дії 01.12.2030 року. Договір № б/н від 01.12.2020 року не відповідає внутрішній волі позивача, оскільки він його не підписував, наміру укладати договір оренди належної йому земельної ділянки, якою користувався відповідач, не було і не має, волевиявлення на укладення такого договору позивач взагалі не виявляв. Навпаки, уже третій рік (2020-2022 роки) позивач вимагає від відповідача звільнити його земельну ділянку, яку останній самовільно обробляє і використовує в своїх цілях. Підтвердженням цього є додана до позову копія заяви до керівника фермерського господарства «Чернишова Івана Гавриловича», де позивач звертається ще 30.10.2021 року з вимогою звільнити самовільно захоплену земельну ділянку з кадастровим номером 6823387000:10:001:0273, додаючи документи які підтверджують його право власності на земельну ділянку. Відповідач отримав дану заяву 03.11.2021 року, підтвердженням чого є повернення позивачу повідомлення Укрпошти про вручення рекомендованого листа за № 3262100011838. Також позивач звертався до правоохоронних органів з вимогою вчинити певні дії для захисту та реалізації його права власності. В 2022 році позивач повторно звертався до керівника фермерського господарства «Чернишова Івана Гавриловича» про повернення йому його земельної ділянки, оскільки останній продовжує її обробляти і користуватися нею. Оскільки між позивачем та відповідачем по справі відсутні будь-які договірні відносини, земельна ділянка кадастровий номер 6823387000:10:001:0273 безпідставно та незаконно перебуває у володінні відповідача по справі, що створює перешкоди позивачу, як власнику земельної ділянки вільно користуватись та розпоряджатись нею. Враховуючи дані обставини, реєстрація договору оренди землі від 01.12.2020 року, який позивач не підписував, порушує права останнього, як власника земельної ділянки, у зв`язку з чим, такий запис слід припинити. Крім того, оскільки земельна ділянка знаходяться у фактичному користуванні відповідача без відповідних правових підстав, обраний спосіб захисту, усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом повернення земельної ділянки власнику, призведе до ефективного захисту порушених прав. Позивач просить суд зобов`язати фермерське господарство «Чернишова Івана Гавриловича» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 6823387000:10:001:0273 площею 2,0000 га, що належить на праві власності ОСОБА_3 , шляхом повернення земельної ділянки власнику та стягнути із відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою судді Волкової О.М. від 03.07.2023 року справу, у якій ухвалою Новоушицького районного суду від 14.09.2022 року відкрито загальне позовне провадження, прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25.09.2023 року справу призначено до розгляду по суті.

25.10.2023 року у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_5 у відставку справу передано судді Мамаєву В.А.

Ухвалою судді Мамаєва В.А. від 30.10.2023 року справу прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що зайняття земельнихділянок фактичнимкористувачем (тимчасовимволодільцем)треба розглядатияк таке,що неє пов`язаниміз позбавленнямвласника йогоправа володінняна цюділянку.Тож,у цьомувипадку ефективнимспособом захиступрава,яке позивачяк власникземельних ділянок,вважає порушеним,є усуненняперешкод укористуванні належнимйому майно,зокрема шляхомзаявлення вимогипро поверненнятаких ділянок.Більше того,негаторний позовможна заявитивпродовж усьогочасу триванняпорушення правзаконного володільцявідповідних земельнихділянок.Така правовапозиція викладенау постановіВеликої ПалатиВерховного судувід 16.06.2020року усправі №145/2047/16-ц.Велика Палата Верховного суду, ухвалюючи постанову у справі № 513/879/19 від 29.11.2023 року, не відступила від висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц, тому посилання представника відповідача на те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту є необґрунтованим. Крім того, до закінчення судових дебатів заявив, що позивачем протягом п`яти днів з дня проголошення рішення будуть надані докази витрати на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача - фермерського господарства «Чернишова Івана Гавриловича» - Чернишов І.Г. позов не визнав і пояснив, що у 2020 році до нього прийшов ОСОБА_4 - батько позивача і запропонував укласти договір оренди землі з його сином, попросив кошти у розмірі 5000 грн на приватизацію земельної ділянки сина. Після приватизації земельної ділянки ОСОБА_4 приніс копію паспорту і коду сина, правовстановлюючий документ на земельну ділянку сина. Умови договору оренди землі оговорювали з ОСОБА_4 . Після цього ФГ «Чернишова І.Г.» був підготовлений договір оренди землі з ОСОБА_3 , який передали його батьку - ОСОБА_4 , який через деякий час приніс договір вже з підписом орендодавця. Хто його підписав він не знає. На підставі вказаного договору було здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. У 2021 році ФГ «Чернишова І.Г.» почало обробіток землі позивача. Орендну плату позивачу за 2021 рік вони направили поштовим переказом, але позивач відмовився від його отримання, а потім орендна плата не виплачувалась, оскільки між сторонами спір розглядується у суді. Просить відмовити у задоволені позову.

Представник відповідача - фермерського господарства «Чернишова Івана Гавриловича» - Терлич В.Г. у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що відповідач на законних підставах здійснювала користування земельною ділянкою позивача, оскільки відбулася державна реєстрація право оренди земельною ділянкою. Вважає, що у задоволені позову необхідно відмовити, оскільки позивач обрав неефективний спосіб захисту. Так, згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 513/879/19 від 29.11.2023 року, належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує. Також надав письмові пояснення в яких вказує, що дійсно у жовтні 2020 року він надав керівнику ФГ «Чернишов Іван Гаврилович» ОСОБА_6 копію паспорта та ідентифікаційного коду сина - ОСОБА_3 та витяг з реєстру прав на нерухоме майно про право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровим номером 6823387000:10:001:0273 для підготовки фермерським господарством договору оренди земельної ділянки. При цьому в розмові з ОСОБА_6 ним було запропоновано умови угоди щодо орендної плати погодити з власником, оскільки син говорив, що за укладення договору інші орендарі району платять 1000 грн за рік оренди при укладені договору та не менше 8000 грн щорічно орендної плати. Особисто він договір не підписував, оскільки син його на це не уповноважував. Договір оренди не відповідає внутрішній волі його сина, оскільки він його не підписував, наміру укласти договір оренди у нього не було. Навпаки вже третій рік син вимагає від відповідача звільнити його земельну ділянку, яку останній обробляє і використовує в своїх цілях.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6823387000:10:001:0273, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої в с. Антонівка Новоушицького району Хмельницької області (в даний час Новоушицька селищна рада), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 227724458 від 12.10.2020 року та інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 18.02.2022 року.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2020 року ОСОБА_3 передав фермерському господарству« ОСОБА_6 » земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6823387000:10:001:0273 в оренду, договір укладено на 10 років, з 01.12.2020 року по 01.12.2030 року з правом пролонгації. Право оренди зареєстровано 06.05.2021 року державним реєстратором Новоушицької селищної ради Новоушицького району Хмельницької області Когут Ю.Ю., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58000762.

Згідно висновку експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.06.2023 року № 1196/1197/23-26 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи № 680/598/22, підпис у договорі оренди земельної ділянки № б/н від 01.12.2020 року (кадастровий номер земельної ділянки: 6823387000:10:001:0273, площею 2,0 га), укладеному між ОСОБА_3 та фермерським господарством«Чернишова ІванаГавриловича» в розділі «підписи сторін» в колонці «від орендодавця» у рядку відведеному для підпису орендодавця виконано не ОСОБА_3 , не ОСОБА_4 , не ОСОБА_6 , а іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до законодавчого визначення, правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Із положень частини першої статті 627 ЦК України слідує, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені за коном як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині третій статті 640 ЦК України унормовано, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Частиною першою статті 93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини другої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом статей 125 і 126 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

В силу частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України «Про оренду землі» № 161-ХІV (надалі Закон № 161-ХІV).

Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 161-ХІV (в редакції на час укладення договору) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Із положень частини 1статті 14 Закону № 161-ХІV (в редакції на час укладення договору) слідує, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Як передбачено статтею 15 Закону № 161-ХІV (в редакції на час укладення договору)істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду в справі № 145/2047/16-цконстатувала, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно дочастини 1та 3ст.12та ч.1ст.81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вимогою про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користування своєю земельною ділянкою шляхом її повернення з незаконного володіння відповідача, посилаючись на те, що договір оренди своєї земельної ділянки з відповідачем він не підписував, умови договору оренди з відповідачем не узгоджував.

Судом беззаперечно встановлено, що договір оренди землі № б/н від 01.12.2020 року земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 6823387000:10:001:0273, не підписував ні позивач, ні його батько - ОСОБА_4 , а підписаний іншою особою, відповідач умови договору оренди з позивачем не узгоджували, а отже сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, зокрема строку його дії, розміру та порядку виплати орендної плати, тощо, а тому такий правочин у формі договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6823387000:10:001:0273 є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Така ж правова позиція викладена в постанові Великої Палата Верховного Суду в справі № 145/2047/16-цвід 16 червня 2020 року в аналогічних правовідносинах, яка відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути врахована судом при розгляді даної цивільної справи.

Суд не погоджується з твердженням представника відповідача ОСОБА_2 про те, що позивач обрав неефективний спосіб захисту, оскільки належним способом захисту згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 513/879/19 від 29.11.2023 року, повинна була вимога про визнання відсутнім у відповідача права оренди, з наступних підстав.

За змістом частини першої статті 2 ЦПК України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача. Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86)).

Так, предметом спору у справі № 513/879/19, на який посилається представник відповідача, був спір між сторонами договору оренди землі щодо визначення моменту укладення та набрання чинності договором оренди землі, який сторони відразу не зареєстрували, тривалий час належно виконували, а після зміни правового регулювання зареєстрували право оренди.

У справі,що розглядається,позивач звернувсяз вимогоюпро поверненняземельної ділянки,посилаюсь нате,що договірне підписував,умови договоруне погоджував,тож відповідачбезпідставно відмовляєв поверненнівикористовуваної земельноїділянки позивачуяк їївласнику,покликаючись наумови договору,підписаних невстановленоюособою замістьпозивача,тобто відповідаютьспірним правовідносинами,що булипредметом розгляду у справі № 145/2047/16-ц (п. 7.24-7.25 Постанови від 16.06.2020 року). Тому предметом розгляду цих справ були різні спірні правовідносини. Крім того, Велика Палата Верховного суду, ухвалюючи постанову у справі № 513/879/19 від 29.11.2023 року, не відступила від висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц, а отже посилання представника відповідача на те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту є необґрунтованим.

З врахуваннямнорм цивільногозаконодавства таправової позиціїВеликої ПалатиВерховного Суду сформульованої у постанові від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц,суд вважає,що позивачемобрано правильнийта ефективнийспосіб захиступорушеного правау виглядінегаторного позовупро усуненняперешкод укористуванні належнимйому майномшляхом заявленнявимоги проповернення позивачуз володіннявідповідача,належної йомуземельної ділянки,а такожналежними тадопустимими доказамидоведено обґрунтованістьсвоїх позовнихвимог,а томупозов підлягаєзадоволенню. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи та звільнений від судового збору, а його позовні вимоги задоволено, із відповідача на користь Держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача необхідно стягнути вартість проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 5735 грн 52 коп., сплата якої позивачем підтверджується квитанцією АТКБ «Приватбанк» від 10.04.2023 року.

Враховуючи, що представником позивача до закінчення судових дебатів у справі зроблена заяву про надання доказів витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів з дня проголошення рішення суду, то відповідно п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України необхідно призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

На підставі ст.ст. 11, 16, 202, 203-205, 207, 215, 626-627, 638, 640 ЦК України, ст.ст. 93, 124-126, 152 ЗК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 279, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до фермерськогогосподарства «ЧернишоваІвана Гавриловича»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача ОСОБА_4 про усуненняперешкод укористуванні земельноюділянкою задовольнити.

Зобов`язати фермерське господарство «Чернишова Івана Гавриловича» усунути перешкоди у користування земельною ділянкою кадастровий номер 6823387000:10:001:0273 площею 2,0000 га, що належить на праві власності ОСОБА_3 , шляхом повернення земельної ділянки ОСОБА_3 .

Стягнути з фермерського господарства « ОСОБА_6 » на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з фермерського господарства «Чернишова Івана Гавриловича» на користь ОСОБА_3 витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі по 5735 (п`ять тисяч сімсот тридцять п`ять) гривень 52 копійки.

Призначити судове засідання на 04 березня 2024 року на 14 год. 00 хв. для розгляду питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, встановивши позивачу та його представнику строк для подання доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу - п`ять днів після ухвалення рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - фермерське господарство «Чернишова Івана Гавриловича», ідентифікаційний код юридичної особи 14178345, місце знаходження: с. Антонівка, вул. Лесі Українки, 13, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область.

Третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлено 09.02.2024 року.

Суддя В.А. Мамаєв