Ухвала

від 03.09.2024 по справі 680/598/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

03 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 680/598/22

провадження № 61-9716ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.,

розглянув касаційну скаргу представника Фермерського господарства «Чернишова Івана Гавриловича» - адвоката Терлича Валерія Габоровича на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 01 лютого 2024 року, додаткове рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області

від 04 березня 2024 року, постанову Хмельницького апеляційного суду

від 11 червня 2024 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду

від 24 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Чернишова Івана Гавриловича», третя особа - ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати Фермерське господарство « Чернишова Івана Гавриловича » (далі - ФГ « Чернишова Івана Гавриловича ») усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що належить йому на праві власності, шляхом її повернення.

Вказував, що він є власником земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 6823387000:10:001:0273, розташованої на території колишньої Отроківської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (далі - земельна ділянка).

За умовами договору оренди земельної ділянки від 01 грудня 2020 року він передав ФГ «Чернишова Івана Гавриловича» у строкове платне користування земельну ділянку строком на 10 років. Речове право фермерського господарства на земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію індексний номер 58000762

від 6 травня 2021 року).

Він не укладав із ФГ «Чернишова Івана Гавриловича» договір оренди землі та не підписував його. Земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні фермерського господарства без будь-яких правових підстав, а її зайняття відповідачем треба розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Відтак у порядку задоволення негаторного позову ФГ «Чернишова Івана Гавриловича» має повернути позивачу земельну ділянку, а державна реєстрація речового права фермерського господарства підлягає припиненню.

01 лютого 2024 року рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області позов задоволено.

Зобов`язано ФГ «Чернишова Івана Гавриловича» усунути перешкоди у користування земельною ділянкою, що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом повернення земельної ділянки ОСОБА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

04 березня 2024 року додатковим рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області стягнуто з ФГ «Чернишова Івана Гавриловича» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі

9 066,67 грн.

11 червня 2024 року постановою Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу ФГ «Чернишова Івана Гавриловича» залишено без задоволення, рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 01 лютого 2024 року та додаткове рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області

від 04 березня 2024 року залишено без змін.

24 червня 2024 року додатковою постановою Хмельницького апеляційного суду стягнуто з ФГ «Чернишова Івана Гавриловича» на користь ОСОБА_1

3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

07 липня 2024 року представник ФГ «Чернишова Івана Гавриловича» - адвокат Терлич В. Г. через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 01 лютого 2024 року, додаткове рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 04 березня 2024 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 червня 2024 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 червня 2024 року, в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

06 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу представника ФГ «Чернишова Івана Гавриловича» - адвоката Терлича В. Г. залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків, зокрема, для надання належним чином оформленого ордеру на надання правничої допомоги.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.

Необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення в справі незначної складності з ціною позову, що не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

За вимогами частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Частина третя статті 389 ЦПК України визначає випадки, за яких рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції не підлягають касаційному оскарженню, а саме не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Додатково у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України конкретизовано випадки, за яких касаційне провадження має бути відкрите попри те, що справу визнано малозначною.

Такими випадками, зокрема, є наявність у касаційній скарзі питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (підпункт «а»); особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (підпункт «б»); значний суспільний інтерес або винятковість її значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт «в»); віднесення судом першої інстанції справи до категорії малозначних помилково (підпункт «г»).

Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

У справі предметом позову є вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсними.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

З матеріалів касаційного оскарження та оскаржуваних судових рішень вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 6823387000:10:001:0273, розташованої на території колишньої Отроківської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області становить 33 920,75 грн.

Встановлено, що за умовами договору оренди земельної ділянки від 01 грудня

2020 року ОСОБА_1 передав ФГ «Чернишова Івана Гавриловича» земельну ділянку в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років, тобто з 01 грудня

2020 року до 01 грудня 2030 року з правом пролонгації, із внесенням орендарем орендної плати у грошовій та/або натуральній формі в розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, що становить 2 949,63 грн.

Отже, сукупність платежів за користування земельною ділянкою протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки, не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою (242 240,00 грн).

У касаційній скарзі заявник не зазначив, що розгляд справи в касаційному суді має виняткове значення для фермерського господарства.

Малозначна справа є такою з огляду на свої властивості, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України міститься серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову в відкритті провадження) в справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Верховний Суд враховує предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, судову практику в такій категорії справ та вважає, що справа є незначної складності і не відноситься до переліку справ, передбаченого частиною четвертою статті 274 ЦПК України, та відсутні підстави, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд зауважує, що зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги відповідно до цивільного процесуального закону, проте не є безумовною підставою для відкриття провадження у справі на рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням статусу Верховного Суду, в деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, так як розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Такий висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

Заявник подав касаційну скаргу на судові рішення в справі незначної складності з ціною позову, яка не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Фермерського господарства «Чернишова Івана Гавриловича» - адвоката Терлича Валерія Габоровича на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 01 лютого 2024 року, додаткове рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 04 березня 2024 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 червня 2024 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Чернишова Івана Гавриловича», третя особа - ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

Є. В. Петров

В. В. Пророк