Ухвала
від 06.02.2024 по справі 488/1424/23
КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1424/23

Провадження № 2/488/281/24

УХВАЛА

Іменем України

06.02.2024 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі Волошиній Я.І.,

за участю представника відповідача Лененко Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому, з урахуванням наданих уточнень, просить:

-визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області № 47-к від 14.04.2023 р. про її звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України;

-поновити її на посаді заступника начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області або на іншій рівнозначній посаді;

-стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.04.2023 р. по дату поновлення на роботі, виходячи із розрахунку 2809,87 грн. середньоденної заробітної плати.

Ухвалою судді від 29.05.2023 р. було відкрито провадження у даній справі і її розгляд був призначений за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

До початку першого судового засідання у справі, від учасників справи до суду надійшло декілька клопотань, зокрема.

Від представника позивача адвоката Тобота Ю.С. надійшло клопотання про залучення до участі в справі в якості відповідача правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. Крім цього, представник позивача просила виключити зі складу учасників справи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області, Фонд соціального страхування України, Голову Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області Бойчук С.О. та Голову Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматського О.О.

Дане клопотання мотивоване тим, що спочатку позов був поданий до відповідачів - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області та Фонду соціального страхування України, і третіми особами, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору були вказані - Голова Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області Бойчук С.О. та Голова Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський О.О.

Ухвалою судді від 18.05.2023 р. позовна заява була залишена без руху, і на виконання цієї ухвали позивачем була подана позовна заява в уточненій редакції, де відповідачем був вказаний - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області. При цьому жодних вимог до Фонду соціального страхування України позивачем не визначено. Крім цього, в уточненій позовній заяві позивач не вказав третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, оскільки вони виконували свої повноваження з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області, і на даний час їх повноваження припинилися.

Представник позивача у своєму клопотанні вказав, що з метою усунення суперечностей між первісною та уточненою позовними заявами, вона просить залучити правонаступника первісного позивача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, та виключити зі складу учасників справи відповідача Фонд соціального страхування України та третіх осіб, зазначених у первісній редакції позову.

Від представника відповідача Лененко Ю.К. надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі, яке мотивовано тим, що предметом спору у даній справі є поновлення позивачки на посаді, що відноситься до публічної служби, а відтак такі спори підлягають розгляду за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, представник позивача подала заяву про розгляд клопотань у їх відсутність.

Представник відповідача у судовому засіданні просила задовольнити її клопотання про закриття провадження у справі, та не заперечувала проти задоволення клопотання представника позивача.

Ознайомившись із клопотаннями учасників справи, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Частина 1 ст. 19 ЦПК України визначає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п. 17 ч.1 ст. 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. До свого звільнення позивачка працювала на посаді заступника начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1 Закону України "Про державну службу" державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з п. 15 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну службу" дія цього Закону не поширюється на працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб`єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, що діяла до 01 січня 2023 року) визначено, що Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією.

Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 6.1 Типового положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 24 січня 2017 року № 6, оплата праці працівників Управління здійснюється за рахунок коштів Фонду.

Враховуючи те, що позивачка, перебуваючи у трудових відносинах з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області, не була державним службовцем, і займана нею посада не належить до посад публічної служби, то відповідно вона не здійснювала службову діяльність у розумінні статті 19 КАС України. Суд вважає, що спір у даній справі виник у трудових правовідносинах, не пов`язаних з проходженням публічної служби, отже є приватноправовим незалежно від участі у ньому суб`єкта публічного права та має вирішуватися за правилами цивільного судочинства. Відтак, відсутні підстави для закриття провадження у даній справі за п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, і тому клопотання представника відповідача про закриття провадження суд знаходить необґрунтованим та не вбачає підстав для його задоволення.

Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.11.2023 р. у справі № 188/741/23 провадження № 61-13277св23.

Щодо клопотання представника позивача, то суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно доп.п.2-3Розділу УІІ«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про внесеннязмін доЗакону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування» таЗакону України«Про загальнообов`язковедержавне пенсійнестрахування»» №2620-ІХвід 21.09.2022р.,-припинено Фондсоціального страхуванняУкраїни тауправління виконавчоїдирекції Фонду,реорганізувавши їхшляхом приєднаннядо Пенсійногофонду Україниз 1січня 2023року.Пенсійний фондУкраїни тайого територіальніоргани єправонаступниками Фондусоціального страхуванняУкраїни,його виконавчоїдирекції,управлінь виконавчоїдирекції Фондута їхвідділень.Кабінету МіністрівУкраїни увстановленому порядкувжити заходів,що випливаютьіз цьогоЗакону. До завершення заходів, пов`язаних з приєднанням до Пенсійного фонду України Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції виконавча дирекція та робочі органи Фонду соціального страхування України.

Згідно Постанови КМУ № 1442 від 27.12.2022 р. «Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України», - припинено з 1 січня 2023 року, реорганізувавши шляхом приєднання до Пенсійного фонду України: Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2023 року Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Виходячи із цього, та із приписів ст. 55 ЦПК України, клопотання представника позивача про заміну відповідачів їх правонаступником, суд вважає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Разом із цим, суд знаходить необґрунтованим клопотання представника позивача про виключення зі складу учасників справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області, Фонд соціального страхування України, Голову Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області Бойчук С.О. та Голову Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматського О.О.

Суд виходить із того, що відповідно до ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

При цьому, чинний ЦПК України не передбачає такої процесуальної дії як - виключення зі складу учасників справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.182-183,255-256,353ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовити.

Клопотання представника позивача задовольнити частково.

Залучити доучасті всправі Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вМиколаївській областів якостіправонаступника відповідачів- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Миколаївській області та Фонду соціального страхування України.

У задоволенні клопотання представника позивача про виключення зі складу учасників справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

СУДДЯ Л.І. Селіщева

СудКорабельний районний суд м. Миколаєва
Дата ухвалення рішення06.02.2024
Оприлюднено13.02.2024
Номер документу116911350
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них у зв’язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця

Судовий реєстр по справі —488/1424/23

Ухвала від 14.01.2025

Цивільне

Корабельний районний суд м. Миколаєва

Селіщева Л. І.

Ухвала від 09.07.2024

Цивільне

Корабельний районний суд м. Миколаєва

Селіщева Л. І.

Ухвала від 06.02.2024

Цивільне

Корабельний районний суд м. Миколаєва

Селіщева Л. І.

Ухвала від 16.06.2023

Цивільне

Корабельний районний суд м. Миколаєва

Селіщева Л. І.

Ухвала від 29.05.2023

Цивільне

Корабельний районний суд м. Миколаєва

Селіщева Л. І.

Ухвала від 18.05.2023

Цивільне

Корабельний районний суд м. Миколаєва

Селіщева Л. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні