Рішення

від 06.02.2024 по справі 638/10014/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/10014/23

Провадження № 2/638/1479/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.,

за участі секретарів судових засідань - Кріцак А.М., Осіпової Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Хлопова Андрія Володимировича до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Богодухівської міської ради Харківської області, про визначення місця проживання дитини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась, через свого представника - адвоката Хлопова А.В., до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачка була одружена з відповідачем з 24.12.2009 по 19.02.2013. Їх шлюб розірваний заочним рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 19 лютого 2013 року. 29.07.2019 Богодухівським районним судом Харківської області виданий виконавчий лист № 613/209/19 згідно з яким з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1100 грн. щомісячно, з індексацією суми досягнення дитиною повноліття. Такий виконавчий лист перебуває на виконанні у Чугуївському відділі державної виконавчої служби Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Як до винесення судового рішення та видачі виконавчого листа, так і за вказаним рішення боржник аліменти взагалі не сплачував. Наразі, відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному боржників, відповідач є боржником за виконавчим провадженням № НОМЕР_4 про стягнення аліментів підтверджується Витягом з реєстру (Інформація з Єдиного реєстру боржників). Також, звертає увагу, що весь час дитина проживає із позивачем та знаходиться на її утриманні. Згідно повідомлень Богодухівського ліцею № 2, ОСОБА_3 навчався в цьому Комунальному закладі з 01.09.2019 по 12.09.2022. Дитина проживала з матір`ю, бабусем та дідусем. ОСОБА_1 відповідально ставилася до виховання та навчання дитини, до закладу освіти дитину в перші дні приводила і забирала мати. За період навчання в ліцеї його батько, ОСОБА_2 жодного разу в закладі не з`являвся, успішністю дитини не цікавився, із учителями не спілкувався, батьківські збори не відвідував. Схожу відповідь надав Харківський ліцей №143, до якого був зарахований ОСОБА_3 відповідно до наказу про зарахування від 28.06.2023 №47-у. Міська дитяча поліклініка № 1 у своїй відповіді повідомила, що станом здоров`я дитини та відвідуванням поліклініки займається мати ОСОБА_1 . Батько дитини не звертався до поліклініки з питання, які стосуються здоров`я дитини. Богодухівський РВП ГУНП повідомив, що позивач на обліках Богодухівського РВП - не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувалась, заяви і скарги стосовно неї до Богодухівського РВП не надходили. Відповідач взагалі не приймає участь у розвитку та вихованні дитини. Добровільно та у примусовому порядку матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, дитиною не цікавиться. Зважаючи на те, що відповідач із позивачем та їх дитиною не спілкується, позивач, зокрема, не має змоги без згоди Відповідача: виїжджати із дитиною за межі України для її освіти, лікування, відпочинку; реєструвати нове місце проживання дитини; надавати заяви до освітніх закладів для зарахування дитини до таких установ.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 серпня 2023 року позовна заява залишена без руху, на виконання якої представником позивача надано заяву.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова Теслікової І.І. від 28 серпня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою в порядку загального позовного провадження. Запропоновано позивачу та відповідачу скористатися вимогами ст. 178-180, 193 ЦПК України.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2023 року клопотання представника позивача - адвоката Хлопова Андрія Володимировича про витребування доказів задоволено. Витребувано з Служби у справах дітей Богодухівської міської ради Харківської області висновок про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 28 листопада 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 06 лютого 2024 року вирішено про заочний розгляд справи.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином про що свідчать зворотні поштові повідомлення про отримання кореспонденції.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надіславши заяву про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд встановив.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 19 лютого 2013 року (справа №2031/880/2012).

Сторони, від шлюбу, мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 24 червня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1 100 (одна тисяча сто) гривень, щомісячно, з індексацією суми, починаючи з 13 лютого 2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Згідно розрахунку державного виконавця Чугуївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дьякової Г.О. від 28.07.2023 заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_2 станом на 28.07.2023 складає 59319,50 грн.

Згідно відповіді КЗ «Богодухівський ліцей №2»Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області № 01-34/96 від 03.08.2023 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчався в КЗ «Богодухівський ліцей № 2» з 01.09.2019 по 12.09.2022. За заявою матері був відрахований для подальшого навчання в початковій школі № 2 м. Мосіна, Польща. Дитина проживала з матір`ю, бабусею та дідусем у с. Сухини. Мати, ОСОБА_1 , відповідально ставилася до виховання та навчання дитини. Також активну участь у навчанні та вихованні ОСОБА_3 брали бабуся, ОСОБА_5 , і дідусь, ОСОБА_6 . ОСОБА_3 був забезпечений усім необхідним для навчання та розвитку. ОСОБА_1 систематично цікавилася навчанням дитини та його фізичним та духовним розвитком, відвідувала батьківські збори. До закладу освіти дитину в перші дні навчання приводила і забирала мати. У подальшому, за заявою матері, ОСОБА_3 було зараховано на підвіз шкільним автобусом. Уроки відвідував систематично, без поважних причин не пропускав. На заняття завжди приходив чистим, охайним. Хлопчик доброзичливий, ввічливий, допитливий, намагався відстоювати свою думку. Дитина виявляла інтерес до навчання. Дотримувався правил учня визначених у закладі. За період навчання дитини в ліцеї його батько, ОСОБА_2 , жодного разу в закладі не з`являвся, успішністю дитини не цікавився, із учителями не спілкувався, батьківські збори не відвідував. Про стосунки батька з дитиною та між батьками дитини нічого не відомо.

Згідно відповіді №507 від 27.07.2023 директора КНП «Міська дитяча поліклініка №1 ХМР» дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в КНП «Міська дитяча поліклініка №1» Харківської міської ради згідно укладеної декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Станом здоров`я дитини та відвідуванням поліклініки займається мати, ОСОБА_1 . Батько дитини не звертався до поліклініки з питань, які стосуються здоров`я дитини.

Згідно відповіді №13аз/119-70/01-2023 від 24.07.2023 т.в.о. начальника Богодухівського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 на обліках Богодухівського РВП - не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувалась, заяви і скарги стосовно неї до Богодухівського РВП не надходили.

Згідно відповіді КЗ «Харківський ліцей №143 Харківської міської ради» № 168/01-33/Х-133/150.10 від 24.07.2023 вбачається, що станом на 24 липня 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зарахований до складу учнів 5-Б класу комунального закладу «Харківський ліцей № 143 Харківської міської ради» (наказ про зарахування від 28.06.2023 №47-у). Зарахування здійснено на підставі заяви матері ОСОБА_1 , особової справи та медичної карти дитини. Щодо стану відвідування ОСОБА_3 закладу освіти, то адміністрація ХЛ № 143 додатково повідомляє, що тривають літні канікули, тому діти заклад освіти не відвідують. Крім того, під час навчання онлайн діти також заклад освіти не відвідують. Поруч з цим, слід зазначити, що мати ОСОБА_3 , ОСОБА_1 цікавиться питаннями організації навчального процесу з 01.09.2023, спілкується в телефонному режимі з класним керівником та адміністрацією закладу освіти, періодично відвідує заклад освіти. Про характер стосунків між батьком і дитиною, між батьками дитини адміністрації закладу освіти нічого не відомо.

Згідно з ч.ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Згідно із ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Згідно зі ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору.

Міжнародні та національні норми права не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди, насамперед, мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Службою у справах дітей Богодухівської міської ради Харківської області 27 листопада 2023 року складено висновок № 01-32/967 щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому зазначено, що Служба у справах дітей, як орган опіки та піклування, вважає доцільним визначити місце проживання дитини з матір`ю ОСОБА_1 .

Суд погоджується з наданим висновком Служби у справах дітей Богодухівської міської ради Харківської області, оскільки він достатньо обґрунтований та не суперечить інтересам дитини. При складанні висновку органом опіки було перевірено та враховано, що дитина проживає з матір`ю, де створені усі умови для проживання дитини. Дитина навчається у КЗ «Харківський ліцей №143 ХМР». З`ясувати думку батька, не виявилось можливим, Фактичне місце проживання ОСОБА_2 невідоме.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) викладено висновок про те, що положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, встановлюють, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей».

Згідно з міжнародними та національними правовими нормами до прав дитини належить, зокрема, право на врахування її думки щодо питань, які стосуються її життя.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Відповідно до положень ст. 12 ч. І Конвенції ООН від 20 листопада 1989 р. «Про права дитини» (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року ), держави - учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

У судовому засіданні не було опитано ОСОБА_3 з огляду на його малолітній вік.

Сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків. Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що на теперішній час дитина ОСОБА_3 мешкає з матір`ю, яка забезпечує розвиток дитини у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що є благополучним.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про судові витрати суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 81, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 75,76,104, 105, 110-114, 161, 171 СК України, ст.ст. 9, 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов представника ОСОБА_1 - адвоката Хлопова Андрія Володимировича до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Богодухівської міської ради Харківської області, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Повний текст рішення складено 12 лютого 2024 року.

Суддя Теслікова І.І.