Ухвала

від 06.02.2024 по справі 953/10856/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10856/23

н/п 1-кс/953/1095/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2024 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 42023222010000261 ОСОБА_4 , про відсторонення від посади:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, лікаря-офтальмолога, завідувача третього відділення КНП «Міська клінічна лікарня № 14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ст. 336 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6

підозрюваний ОСОБА_5

захисник адвокат ОСОБА_7

у с т а н о в и в:

1. Процедура

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить відсторонити від посади - завідувача третього відділення КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також від виконання обов`язків на посаді лікаря-офтальмолога КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР у межах строку досудового розслідування, тобто по 01.04.2024.

2. Зміст поданого клопотання

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 , працюючи лікарем-офтальмологом у КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» та обіймаючи посаду завідувача третього відділення зазначеного закладу охорони здоров`я, будучі службовою особою, вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, а саме складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за наступних обставин.

25.07.2023, приблизно об 11 годині (більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено) до КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР, за направлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.07.2023, звернувся ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження обстеження, у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, в особливий період.

Для проходження обстеження ОСОБА_8 був спрямований працівниками приймального відділення до лікаря-офтальмолога ОСОБА_5 ..

У період проходження зазначеного обстеження, а саме з 25.07.2023 по 27.07.2023, ОСОБА_8 , звернувся з проханням до лікаря-офтальмолога ОСОБА_5 з проханням внести завідомо недостовірні данні щодо стану здоров`я ОСОБА_9 , а саме щодо наявності вад зору, які унеможливлюють його проходження військової служби, на що ОСОБА_5 погодився.

Так, ОСОБА_10 , достовірно знаючи про відсутність захворювань чи вад зору, які б могли стати перешкодою у проходженні служби за призовом під час мобілізації, в особливий період ОСОБА_8 , маючи на меті вчинення дій, щодо сприяння та пособництва ОСОБА_8 в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, діючи з прямим, єдиним умислом, направленим на складання та видачу неправдивих офіційних документів, а саме виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 7943 за формою первинної облікової документації № 027\о затвердженої наказом МОЗ України від 14.02.2012 № 110 (Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 661/20974) та акту дослідження стану здоров`я № 287 за формою, додатку № 10 до Положення про військову-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженої наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800), знаходячись на своєму робочому місці, а саме у робочому кабінеті на другому поверсі КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР за адресою м. Харків, вул. Олеся Гончара, 5, 27.07.2023 (більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено)відобразив у вищевказаній медичній документації завідомо недостовірні данні щодо стану здоров`я ОСОБА_8 , а саме щодо наявності вад зору, які унеможливлюють проходження ОСОБА_8 військової служби. Так, ОСОБА_5 у медичній документації ОСОБА_8 зазначено наступний діагноз: периферійна вітреохориоретинальна дистрофія типу «слід равлика» правого ока; дирчастий розрив сітківки в меридіані 12 годин лівого ока; периферійна вітреохориоретинальна дистрофія обох очей з наявністю «німого» розриву сітківки на лівому оці.

Відповідно висновку судово-медичної експертизи від 13.10.2023 № 09-1429/2023, отриманого під час досудового розслідування, встановлено, що у ОСОБА_8 , відсутня периферійна вітреохориоретинальна дистрофія типу «слід равлика» правого ока; відсутній дирчастий розрив сітківки в меридіані 12 годин лівого ока; відсутня периферійна вітреохориоретинальна дистрофія обох очей з наявністю «німого» розриву сітківки на лівому оці.

Крім того, ОСОБА_5 ,, працюючи лікарем-офтальмологом у КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» та обіймаючи посаду завідувача третього відділення зазначеного закладу охорони здоров`я вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ст. 336 КК України, а саме пособництво в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

01.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень-злочинів, передбаченого ч.5 ст. 27 ст. 336, ч. 1 ст. 366 КК України.

3.Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити з підстав, наведених в його обґрунтування.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

4.Підстави для забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення його дієвості.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України є відсторонення від посади.

Порядок відсторонення від посади регулюється ст. 154 КПК України, відповідно до якої воно здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців та може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Згідно із ст. 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: (1) правову підставу для відсторонення від посади; (2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; (3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

4.1. Набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа,якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, щоповідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ст. 336 КК України, складено і підписано 01.02.2024 та вручено останньому 01.02.2024 о 13:55 годині.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

4.2. Наявність обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетністьостанньої до його вчинення вірогідною та достатньою для обрання відносно неї запобіжного заходу.

Згідно здоводами,викладеними уклопотанні,та документами,наданими напідтвердження цихдоводів,обґрунтованість підозрищодо вчинення ОСОБА_10 інкримінованогозлочину підтверджуєтьсясукупністю зібранихдоказів,зокрема,заявою ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копією медичної карти стаціонарного хвогого №7943 на ім`я ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; висновком експерта №09-1429/2023; іншими матеріалами досудового розлідування у їх сукупності.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_10 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_10 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_10 конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

4.3. Наявність правових підстав для відсторонення від посади

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для застосування такого заходу забезпечення слідчий суддя має виходити з того чи пов`язане розслідуване кримінальне правопорушення із зайняттям особи відповідної посади та чи існують підстави вважати, що подальше перебування особи на такій посаді створює умови, за яких особаможе знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень при виконанні ним безпосередніх службових обов`язків завідувача третього відділення КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР, а також при виконанні обов`язків на посаді лікаря-офтальмолога КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР.

У судовому засіданні прокурор на існуванні ризиків, передбачених, окрім іншого, п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У контексті ризику незаконного впливу на свідків, слідчий суддя погоджується, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Разом із цим, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення взагалі не доведений ані слідчим у клопотанні, ані прокурором під час судового розгляду, що свідчить про відсутність у ОСОБА_11 прокримінальної поведінки.

У той же час, у ході судового розгляду установлено, що відносно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.02.2024 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягаєу забороні підозрюваному залишати житло у період часу з 23:00 години до 05:00 години, з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На переконання слідчого судді, застосований запобіжний захід має забезпечувати виконання підозрюваним покладених на ньогопроцесуальних обов`язків та запобігання спробам незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Водночас, слідчий суддя відзначає, що відсторонення від посади та застосування запобіжного заходу є самостійними заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються незалежно один від одного.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що здійснення ОСОБА_5 впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження можливе при виконанні ним безпосередніх службових обов`язків завідувача третього відділення КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР, проте, прокурором не доведено під час судового розгляду, що існує ймовірність такого впливу ОСОБА_5 у зв`язку із виконанням ним обов`язків лікаря-офтальмолога КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР.

4.4. Наслідки відсторонення від посади для інших осіб

Слідчий суддя відзначає, що у клопотанні органом досудового розслідування не обґрунтовується, які наслідки можуть настати у випадку відсторонення ОСОБА_5 від посади завідувача третього відділення та лікаря-офтальмолога КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР.

Проте, під час судового розгляду установлено, що підозрюваний ОСОБА_5 є наразі лікуючим лікарем понад тридцяти пацієнтів, у тому числі військових, поранених унаслідок бойових дій, які перебувають на лікуванні в умовах стаціонару та очікують на оперативні втручання.

Відтак, оскільки у судовому засіданні не встановлено достатніх підстав існування відповідних ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, які обумовлені зайняттям підозрюваним посадилікаря-офтальмолога КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР, і на думку слідчого судді забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення ОСОБА_5 від цієї посади матиме суттєві наслідки для інших осіб, клопотання слідчого у цій частині задоволенню не підлягає.

5.Висновки зарезультатами розглядуклопотання

З урахуванням того, що у цьому кримінальному провадженні до підозрюваного вже застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а ризик вчинити інше кримінальне правопорушення не доведено, ризик впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження має умовний характер, у слідчого судді наявні сумніви, що потреби досудового розслідування виправдовують додаткове обмеження прав підозрюваного шляхом відсторонення його від посади лікаря-офтальмолога КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР.

Інші доводи ізаперечення сторони обвинувачення висновків слідчого судді про часткове задоволення клопотання не спростовують.

Керуючись статтями 131-132, 154, 156-157,309,369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотанняслідчого СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , - задовольнити частково.

Відсторонити на строк дії ухвали підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від займаної посади завідувача третього відділення КНП «Міська клінічна лікарня № 14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР.

У задоволенні клопотання у іншій його частині, - відмовити.

Строк дії ухвали по 01.04.2024 (включно).

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити для виконання до КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений і підписаний 09.02.2024.

Слідчий суддя - ОСОБА_1