Ухвала

від 06.02.2024 по справі 953/10856/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10856/23

н/п 1-кс/953/1094/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2024 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 42023222010000261 ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, лікаря-офтальмолога, завідувача третього відділення КНП «Міська клінічна лікарня № 14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ст. 336 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6

підозрюваний ОСОБА_5

захисник адвокат ОСОБА_7

у с т а н о в и в:

До Київськогорайонного судум.Харкова надійшлоклопотання, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ст. 336 КК України, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 (з можливістю відвідування найближчого укриття у разі оголошення повітряної загрози), в межах строку досудового розслідування з покладенням на підозрюваного обов`язків.

1. Зміст поданого клопотання

Клопотання обґрунтованотим,що ОСОБА_5 , працюючи лікарем-офтальмологом у КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» та обіймаючи посаду завідувача третього відділення зазначеного закладу охорони здоров`я, будучі службовою особою, вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, а саме складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за наступних обставин.

25.07.2023, приблизно об 11 годині (більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено) до КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР, за направлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.07.2023, звернувся ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження обстеження, у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, в особливий період.

Для проходження обстеження ОСОБА_8 був спрямований працівниками приймального відділення до лікаря-офтальмолога ОСОБА_5 ..

У період проходження зазначеного обстеження, а саме з 25.07.2023 по 27.07.2023, ОСОБА_8 , звернувся з проханням до лікаря-офтальмолога ОСОБА_5 з проханням внести завідомо недостовірні данні щодо стану здоров`я ОСОБА_9 , а саме щодо наявності вад зору, які унеможливлюють його проходження військової служби, на що ОСОБА_5 погодився.

Так, ОСОБА_10 , достовірно знаючи про відсутність захворювань чи вад зору, які б могли стати перешкодою у проходженні служби за призовом під час мобілізації, в особливий період ОСОБА_8 , маючи на меті вчинення дій, щодо сприяння та пособництва ОСОБА_8 в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, діючи з прямим, єдиним умислом, направленим на складання та видачу неправдивих офіційних документів, а саме виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 7943 за формою первинної облікової документації № 027\о затвердженої наказом МОЗ України від 14.02.2012 № 110 (Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 661/20974) та акту дослідження стану здоров`я № 287 за формою, додатку № 10 до Положення про військову-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженої наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800), знаходячись на своєму робочому місці, а саме у робочому кабінеті на другому поверсі КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР за адресою м. Харків, вул. Олеся Гончара, 5, 27.07.2023 (більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено)відобразив у вищевказаній медичній документації завідомо недостовірні данні щодо стану здоров`я ОСОБА_8 , а саме щодо наявності вад зору, які унеможливлюють проходження ОСОБА_8 військової служби. Так, ОСОБА_5 у медичній документації ОСОБА_8 зазначено наступний діагноз: периферійна вітреохориоретинальна дистрофія типу «слід равлика» правого ока; дирчастий розрив сітківки в меридіані 12 годин лівого ока; периферійна вітреохориоретинальна дистрофія обох очей з наявністю «німого» розриву сітківки на лівому оці.

Відповідно висновку судово-медичної експертизи від 13.10.2023 № 09-1429/2023, отриманого під час досудового розслідування, встановлено, що у ОСОБА_8 , відсутня периферійна вітреохориоретинальна дистрофія типу «слід равлика» правого ока; відсутній дирчастий розрив сітківки в меридіані 12 годин лівого ока; відсутня периферійна вітреохориоретинальна дистрофія обох очей з наявністю «німого» розриву сітківки на лівому оці.

Крім того, ОСОБА_5 , працюючи лікарем-офтальмологом у КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л. Гіршмана» та обіймаючи посаду завідувача третього відділення зазначеного закладу охорони здоров`я вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ст. 336 КК України, а саме пособництво в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

01.02.2024 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України, вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ст. 336 КК України.

2. Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити, посилаючись на наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення копотання, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашьного арешту

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті,слідчийсуддя,судзастосовуєвідповідний запобіжнийзахід,зобов`язуєпідозрюваного,обвинуваченогоприбуватиза кожноювимогоюдосуду абодоіншоговизначеного органудержавноївлади,атакожвиконувати одинабокількаобов`язків,необхідністьпокладенняяких буладоведенапрокурором,асаме:(1)прибуватидовизначеної службовоїособиізвстановленою періодичністю;(2)невідлучатисяіз населеногопункту,вякомувін зареєстрований,проживаєчиперебуває,бездозволуслідчого,прокурораабосуду; (3)повідомлятислідчого,прокурорачисуд прозмінусвогомісця проживаннята/абомісцяроботи; (4)утримуватисявідспілкування збудь-якоюособою,визначеноюслідчимсуддею,судом,абоспілкуватисяз неюіздотриманнямумов,визначенихслідчимсуддею,судом; (5)невідвідуватимісця,визначеніслідчимсуддею абосудом; (6)пройтикурслікування віднаркотичноїабоалкогольної залежності; (7)докластизусильдо пошукуроботиабодо навчання; (8)здатиназберігання довідповіднихорганівдержавної владисвійпаспорт(паспорти)длявиїздуза кордон,іншідокументи,щодаютьправо навиїздзУкраїни ів`їздвУкраїну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

3.2. Набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа,якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, щоповідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ст. 336 КК України, складено і підписано 01.02.2024 та вручено останньому 01.02.2024 о 13:55 годині.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетністьостанньої до його вчинення вірогідною та достатньою для обрання відносно неї запобіжного заходу.

Згідно здоводами,викладеними уклопотанні,та документами,наданими напідтвердження цихдоводів,обґрунтованість підозрищодо вчинення ОСОБА_10 інкримінованогозлочину підтверджуєтьсясукупністю зібранихдоказів,зокрема,заявою ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; копією медичної карти стаціонарного хвогого №7943 на ім`я ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; висновком експерта №09-1429/2023; іншими матеріалами досудового розлідування у їх сукупності.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_10 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_10 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_10 конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

3.4. Наявність ризиків

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК.

3.4.1. Ризик переховування від органівдосудового розслідуваннята/абосуду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

3.4.2. Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеногостаттею 615цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В своючергу,частиною11ст.615КПКУкраїнивизначено,щопоказання,отриманіпідчас допитусвідка,у томучисліодночасногодопиту двохчибільшевже допитанихосіб,укримінальномупровадженні,щоздійснюєтьсяв умовахвоєнногостану,можутьбутивикористані якдоказивсуді виключноувипадку,якщохіді результатитакогодопитуфіксувалися задопомогоюдоступнихтехнічних засобіввідеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

3.4.3. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

Слідчий суддя не погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вказаний ризик не доведено ані слідчим у клопотанні, ані прокурором під час судового розгляду. Навпаки, зі змісту клопотання слідує, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягався та не судимий. Оскільки у підозрюваного відсутні ознаки прокримінальної поведінки, слідчий суддя зазначає про відсутність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

(1) вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним ОСОБА_5 злочинів, у разі визнання винуватим у вчиненні яких йому може загрожувати покарання у видіпозбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права ;

(2) міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (має реєстрацію та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні непрацездатну матір та дружину);

(3) наявність постійного місця роботи (лікар-офтальмолог, завідувач третього відділення КНП «Міська клінічна лікарня № 14 ім. проф. Л. Гіршмана» ХМР);

(4) репутацію підозрюваного ОСОБА_5 (має відомчі та державні відзнаки) ;

(5) відсутність судимостей, повідомлень про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень;

3.6. Наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме домашній арешт, оскільки застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливість для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

Таким чином, слідчий суддя вважає достатнім застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягаєу забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 (зможливістю відвідуваннянайближчого укриттяу разіоголошення повітряноїзагрози), у період часу з 23:00 години до 05:00 години, зобов`язавши прибувати за кожною вимогою до суду, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом із цим, слідчий суддя враховує обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк дії такого запобіжного заходу у межах строку досудового розслідування, а саме - по 01.04.2024 (включно).

4. Висновки за результатами розгляду клопотання

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованих злочинів, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло у певний період доби.

Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідуваннявиправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень частини 1 статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень..

Керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 194, 197 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотанняслідчого СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , - задовольнити частково.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у межах строку досудового розслідування по 01.04.2024 (включно), який полягаєу забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 (зможливістю відвідуваннянайближчого укриттяу разіоголошення повітряноїзагрози), у період часу з 23:00 години до 05:00 години, зобов`язавши прибувати за кожною вимогою до суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання

Строк дії ухвали встановитипо 01.04.2024 (включно).

Копію ухвали надіслати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .

Роз`яснити ОСОБА_5 ,щовідповіднодо ч.5ст.181КПКУкраїни працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений і підписаний 09.02.2024.

Слідчий суддя - ОСОБА_1