Вирок

від 12.02.2024 по справі 242/3853/21

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.02.2024 242/3853/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Добропілля об`єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12021053500000353 від 19.06.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Селидове, Донецької області, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Селидівського міського суду Донецької області від 13.01.2017 року за ч. 3 ст. 297 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 19.11.2017 року скасовано звільнення від відбуття покарання та направлено для відбуття покарання у виді позбавлення волі; ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 29.04.2021, звільненого умовно-достроково 07.05.2021 на 8 місяців 12 днів, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України,-

в с т а н о в и в:

19 червня 2021 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 та не встановленою під час досудового розслідування жінкою на ім`я ОСОБА_7 , за адресою АДРЕСА_2 розпивали спиртні напої. Приблизно о 09 години 00 хвилин, цього ж дня, точного часу не встановлено ОСОБА_6 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, пішов до свого автомобіля марки «Део Ланос» державний номер НОМЕР_1 , який був припаркованим на стоянці біля кафе «Кактус», що розташоване за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Солона, 114, з метою відпочинку. Через деякий час до вказаного автомобілю підійшов ОСОБА_5 , який також сів до салону вказаного автомобілю на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_5 помітив в салоні вказаного автомобілю чоловічу шкіряну сумку чорного кольору, яка належить ОСОБА_6 , та у нього виник умисел спрямований на таємне викрадення вказаної чоловічої сумки. Далі, реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_6 , ОСОБА_5 скориставшись тим, що поблизу крім нього нікого не має, а ОСОБА_6 спить та за його діями не спостерігає, таємно, умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з корисливою метою викрав чоловічу шкіряну сумку чорного кольору, в якій знаходився мобільний телефон торгової марки «Xiaomi» моделі «Mi 8 Lite (M1808D2TG)», 4/64 Gb, чорного кольору вартістю 1692,33 гривень, у чохлі накладці для мобільного телефону торгової марки «Xiaomi» моделі «Mi 8 Lite», чорного кольору вартістю 70,20 гривень, а також грошові кошти у сумі 150 гривень і одразу з місця вчинення кримінального правопорушення пішов, в подальшому обернувши викрадене у власне користування, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1912 гривні 53 копійки.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Крім того, під час дії воєнного стану на території України (введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, який продовжено Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, 18 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023), а саме 19 липня 2022 року приблизно о 22 години 05 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись біля магазину «LAFFAR», який розташований за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії невідомі оточуючим, таємно, умисно, повторно, з корисливою метою, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в умовах воєнного стану, викрав пластиковий бак для сміття торгової марки «Iplast» ємністю 660 літрів, вартістю 4030,13 гривень, який належить ТОВ «Лафар Рітейл», та штовхаючи за допомогою прикріплених до нього коліс повіз до себе додому за адресою мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , розпорядившись, у подальшому викраденим майном на власний розсуд, чим ТОВ «Лафар Рітейл» заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 4030,13 гривень.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та в умовах воєнного стану, тобто за ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 під час дії воєнного стану на території України, в середині грудня 2022 року в вечірній час доби, точного часу судом не встанолено, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою вчинення крадіжки чужого майна прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_8 .

Достовірно знаючи, що в указаному домоволодінні ніхто не проживає, ОСОБА_5 впевнившись у відсутності сторонніх осіб, переліз через паркан домоволодіння з бокової сторони, тим самим проник на територію двору, де пройшов до будинку та підійшов до пластикового вікна ванної кімнати.

Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони невідомі оточуючим, за допомогою цегли, яку знайшов поблизу будинку на землі, розбив скло вказаного вікна та проник до середини будинку, звідки умисно, таємно, повторно, з корисливою метою, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, переслідуючи мету власного збагачення, в період дії воєнного стану із кімнати № 1 з лівої сторони від входу в приміщення, за допомогою власної сили, руками зірвав зі стіни газовий котел марки «Vela compact» моделі «Nova Florida CEAL 24AF», вартістю 14475 гривень 20 копійок та з місця вчинення кримінального правопорушення із викраденим майном зник, розпорядивсь викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 14475 гривень 20 копійок.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, тобто за ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, 22 лютого 2023 року в вечірній час доби, більш точного часу судом не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проходив біля будинку АДРЕСА_4 , де його увагу привернуло вищезазначене домоволодіння, яке належить ОСОБА_9 , та на даний час в якому ніхто не проживає. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна із зазначеного домоволодіння.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 з метою вчинення крадіжки, користуючись відсутністю суцільної огорожі домоволодіння, обійшов його з правої сторони та через зарості чагарнику та дерев, які межують з територією зазначеного будинку, шляхом вільного доступу проник на територію домоволодіння. Знаходячись на території заднього двору впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони невідомі оточуючим, ОСОБА_5 діючи умисно, таємно, повторно, з корисливою метою, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, переслідуючи мету власного збагачення, в період дії воєнного стану, із даху споруди літнього душу, за допомогою власної сили, руками демонтував пластиковий бак для душу (плоский) ємністю 100 літрів, БД-100, вартістю 735 гривень, який належить доньці ОСОБА_9 ОСОБА_10 та з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду у розмірі 735 гривень.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Також, 28 лютого 2023 року, приблизно о 16 годині 55 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився в приміщенні станції технічного обслуговування ФОП « ОСОБА_11 », розташованій за адресою: АДРЕСА_5 , де побачив біля виходу із приміщення коробку герметику прокладок сірий ТМ «Gasket Maker Grey (Silscon Gascet) 85 гр. SCT 9913», в непорушеній заводській упаковці. В цей час у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення зазначеного товару.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 впевнившись, що поряд з ним нікого не має, за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони невідомі оточуючим, умисно, таємно, повторно, маючи корисливий мотив та переслідуючи мету незаконного збагачення, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в період дії воєнного стану викрав герметик прокладок сірий ТМ «Gasket Maker Grey (Silscon Gascet) 85 гр. SCT 9913», 12 штук, вартістю 87 гривень 69 копійок за штуку, загальною вартістю 1052 гривні 28 копійок, який знаходився в заводській коробці, та почав класти його під одягнену на ньому куртку. В цей час дії ОСОБА_5 побачив відвідувач СТО ОСОБА_12 , який став робити ОСОБА_5 зауваження та вимагав припинити його дії. Останній розуміючи, що його злочинні дії стали відомі ОСОБА_12 , надалі діючи відкрито, умисно, з корисливою метою, в умовах воєнного стану, не реагуючи на раніше зроблені йому зауваження та вимоги, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, вибіг з приміщення станції технічного обслуговування ФОП « ОСОБА_11 » та намагався втекти із викраденим майном, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, а саме тому, що він був затриманий ОСОБА_12 .

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

Між прокурором Селидівського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальних провадженнях № 12021053500000353 від 19.06.2021, №120220525000000168 від 20.07.2022, №12023052500000019 від 18.01.2023, за письмовою згодою потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та представників потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з іншого боку, за участі захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,08 лютого 2024 укладено угоду про визнання винуватості, в якій сторони зазначили формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини.

Угода про визнання винуватості укладена за ініціативою обвинуваченого.

Сторони домовились, що кваліфікація дій ОСОБА_5 , як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України є правильною.

ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, за обставин, викладених в обвинувальних актах, і зобов`язалися беззастережно визнати свою винуватість в ході судового розгляду.

Крім того,сторони узгодилипокарання ОСОБА_5 за частиною1статті 185КК Україниу видіобмеження воліна строкдва роки,за частиною4статті 185КК Україниу видіпозбавлення воліна строкп`ять років,за частиною2статті 15частиною 4статті 186КК України,ч.3ст.68КК Україниу видіпозбавлення воліна строкшість роківвісім місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк шість років вісім місяців. У відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом частково складання покарання, призначеного цим вироком, та невідбутої частини покарання, призначеного вироком Селидівського міського суду Донецької області від 13.01.2017 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_5 було роз`яснено його права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення угоди та її затвердження, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просилазатвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

Суду пояснив,що вінрозуміє сутьвисунутих обвинуваченьта обставинивчинення кримінальнихправопорушень,в якихйогообвинувачують таякі вінне оспорюєі незаперечує своєївини.Наполягав назатвердженні угодипро визнаннявинуватості від 08 лютого 2024 року, зазначивши, що він є ініціатором укладення угоди, про добровільний характер її укладення з його боку та відсутність стороннього тиску на нього щодо укладення угоди.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченим узгоджене покарання.

Вислухавши сторін угоди, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до правил ст.468,п. 1ч.4ст.469КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 185 КК України є кримінальним проступком, а злочини, передбачені ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, відносяться до тяжких злочинів, відповідно ст. 12 КК України.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , представники потерпілих ТОВ «Лафар Рітейл» та ОСОБА_8 ОСОБА_14 та адвокат ОСОБА_16 у кримінальному провадженні надали прокурору письмові згоди на укладення угоди про визнання винуватості.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Суд, в порядку ст. 474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, яке буде до нього застосовано, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає вимогам ст.ст. 50, 65, 68 70, 71 КК України, санкціям ч. 1 ст. 185, ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України. При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_5 на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не працює, за місцем мешкання охарактеризований посередньо, не одружений, утриманців не має, раніше судимий, повністю визнав свою вину.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_5 є вчинення ним кримінальних правопорушень, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, дійшов висновку пронаявність всіхправових підстав для затвердження даної угоди та ухвалення обвинувального вироку.

До ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід тримання під вартою, який слід залишити до набрання вироком законної сили.

Відповідно до протоколу від 20.03.2023 ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали Селидівського міського суду Донецької від 20.03.2023.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України ОСОБА_5 слід зарахувати у строк відбуття покарання попереднє ув`язнення із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавленню волі.

Цивільний позов не заявлено.

З обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати на залучення експертів Донецького НДЕКЦМВС України, ЄДРПОУ 25574914 (висновки №СЕ-19/105-21/5055-ТВ від 12.07.2021 1029,72 грн.; №СЕ-19/105-22/2753-ТВ від 28.07.2022- 755, 12 грн., №СЕ-19/105-23/407-Д від 02.02.2023 1321, 46 грн.; №СЕ-19/105-23/511-Д від 24.02.2023 1699,02 грн).

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08лютого 2024року між прокурором Селидівського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 , у об`єднаному кримінальному провадженні №12021053500000353 від 19.06.2021 року.

ОСОБА_5 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання:

-за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк два роки;

-за частиною 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років;

-за частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 186 КК України, ч. 3 ст. 68 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років вісім місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк шість років вісім місяців.

На підставі ч. 1 ст.71КК України до покарання призначеного даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 13.01.2017 та остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 20березня 2023 року, з дня його затримання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк призначеного покарання, строк попереднього ув`язнення з 20 березня 2023 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку - один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів у розмірі 1029 (одна тисяча двадцять дев`ять)грн. 72 коп. (№СЕ-19/105-21/5055-ТВ від 12.07.2021, Донецький НДЕКЦ МВС України, ЄДРПОУ 25574914); 755 (сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 12 коп. (№СЕ-19/105-22/2753-ТВ від 28.07.2022, Донецький НДЕКЦ МВС України, ЄДРПОУ 25574914); 1321 (одна тисяча триста двадцять один) грн. 46 коп. (№СЕ-19/105-23/407-Д від 02.02.2023, Донецький НДЕКЦ МВС України, ЄДРПОУ 25574914); 1699 (одна тисяча шістсот дев`яносто дев`ять) грн. 02 коп. (№СЕ-19/105-23/511-Д від 24.02.2023, Донецький НДЕКЦ МВС України, ЄДРПОУ 25574914), а всього 4805 (чотири тисячі вісімсот п`ять) гривень 32 коп.

Речові докази: DVD-R диск «VIDEX C004-0314-3291», DVD-R диск «VIDEX» 4,7 Gb, 120 min, CD-R диск із відеозаписом з камери відеоспостереження магазину «Лафар», лазерний оптичний диск з відеозаписом камер відеоспостережень СТО «Шилець», зберігати у матеріалах кримінального провадження; чорну чоловічу сумку (барсетку), блютуз гарнітуру (навушник), мобільний телефон чорного кольору марки «Xiaomi MI 8 Lite» модель М1808D2TG, паспорт ОСОБА_6 , дві банківські картки: Приватбанк та А-Банк, бонусну карту АЗС «Паралель», п`ять візитних карток, які повернуті ОСОБА_6 , залишити останньому я законному володільцю; пластиковий бак торгової марки «Iplast», 660 л синього кольору, який повернутий ТОВ «Лафар Рітейл», залишити останньому; бак для душу 100 л, який повернуто ОСОБА_10 , залишити останній як законному володільцю; 12 одиниць силіконвого герметику «MANNOL» 9913, повернути ОСОБА_13 .

Роз`яснити сторонам угоди, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка подається з підстав, передбаченихст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку, негайно після проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, направити потерпілим.

Головуючий суддя ОСОБА_1