Постанова

від 30.01.2024 по справі 914/3254/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2024 р. Справа №914/3254/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіГалушко Н.А.

суддівКравчук Н.М.Орищин Г.В.

секретар судового засідання Костерева О.А.

за участю представників сторін (за первісним позовом):

від позивача Патько Н.Я.-представник;

від відповідача Турчиняк Я.І.-представник;

розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів б/н від 31.10.2023 (вх.№ ЗАГС 01-05/3372/23 від 31.10.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2023 (повний текст складено 21.09.2023, суддя Сухович Ю.О.)

у справі № 914/3254/21

за позовом Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз, м.Львів

до відповідача Приватного акціонерного товариства Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів, м.Дрогобич Львівської області

про стягнення 307 525,32 грн заборгованості

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів, місто Дрогобич, Львівська область

до відповідача Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз, місто Львів

про стягнення 10 741 503,80 грн вартості недовідпущеного природного газу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Львівгаз звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Приватного акціонерного товариства Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів про стягнення 307 525,32 грн заборгованості за договором розподілу природного газу №0942008331СР016 від 01.01.2016 за період з квітня 2021 по березень 2022 року (284 660,39 грн - основний борг, 14 780,1 грн пеня, 2 510,23 3 % річних, 5 574,60 грн. індекс інфляції) (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог б/н від 08.04.2022 (вх. № 1026/22 від 11.04.2022)) (а.с. 78, т. 2).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором розподілу природного газу № 0942008331СР016 від 01.01.2016 щодо оплати вартості послуг з розподілу природного газу. На думку позивача, враховуючи, що розподіл природного газу - це процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, відмова ПАТ Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів від підписання актів наданих послуг та актів звіряння є безпідставною. Підставою для припинення АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз надання відповідачу послуг з розподілу природного газу за договором №0942008331СР016 від 01.01.2016 є розірвання договору розподілу природного газу. В даному випадку, договір № 0942008331СР016 від 01.01.2016 не розірвано і ПрАТ Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів не подавало письмової заяви про розірвання договору.

ПАТ Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів звернулось до Господарського суду Львівської області із зустрічним позовом до АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз про стягнення 10 741 503,80 грн вартості недовідпущеного природного газу (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог б/н від 03.02.2022 (вх. № 462/22 від 07.02.2022)) (а.с. 17., т. 2).

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що судовими рішеннями у справі № 914/2692/20 встановлено неправомірну відмову АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз у відновленні газопостачання ПрАТ Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів в порядку, передбаченому п.6 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС, а також п.9.2 договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016 №0942008331С3016. Враховуючи вказане та виходячи з приписів пп. 1 п. 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС ПАТ Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів просить відшкодувати збитки, заподіяні АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз у розмірі вартості недовідпущеного природного газу, що становять 10 741 503,80 грн, які розраховувалися шляхом: 496 х 596,92 х 36,28 = 10 741 503,80 грн., де: 496 кількість днів безпідставного припинення газопостачання (з 19.09.2020 по 27.01.2022); 596,92 м3 об`єм середньодобового споживання газу за період з вересня 2019 р. по серпень 2020 р., (за 12 місяців, що передували безпідставному припиненню газопостачання); 36,28 грн ринкова вартість природного газу станом на 17.12.2021.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 у справі №914/3254/21 позовні вимоги Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз по первісному позову задоволено частково та вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів 112,98 грн заборгованості за розподіл природного газу за період з 28.01.2022 по 31.03.2022 та 1,70 грн судового збору.

У частині вимог за первісним позовом про стягнення 307 412,32 грн заборгованості за розподіл природного газу з квітня 2021 по 27.01.2022, а також 14 780,10 грн пені, 2 510,23 грн 3 % річних, 5574,60 грн інфляційних втрат відмовлено.

Позовні вимоги ПАТ Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів за зустрічним позовом задоволено частково та вирішено стягнути з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз 5172383,43 грн вартості недовідпущеного природного газу за період з 19.09.2020 по 27.01.2022 та 77585,75 грн судового збору. У частині зустрічного позову про стягнення 5 569 120,37 грн вартості недовідпущеного природного газу відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 в задоволенні апеляційної скарги АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз відмовлено, апеляційну скаргу ПАТ Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів задоволено, рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 скасовано в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено, в решті рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2022 касаційну скаргу АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 у справі № 914/3254/21 задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 914/3254/21 скасовано в частині відмови у задоволенні вимог первісного позову про стягнення 284 547,41 грн заборгованості за послуги з розподілу природнього газу з квітня 2021 року по 27.01.2022, 14 780, 10 грн пені, 5 574,60 грн інфляційних витрат, 3 % річних у сумі 2 510,23 грн в частині задоволення зустрічного позову про стягнення 10 741 503,80 грн вартості недовідпущеного природного газу.

Справу № 914/3254/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у постанові від 27.09.2022 зазначив таке.

Передчасним є висновок судів попередніх інстанцій про доведеність позивачем за зустрічним позовом належними і допустимими доказами обставин безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу) відповідачу в спірний період (з 19.09.2020 по 27.01.2022) та подальшої безпідставної відмови Оператора у відновленні газопостачання (розподілу природного газу) для Приватного акціонерного товариства Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів, що виключає можливість цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта товариства, а відтак зумовлює відмову в задоволенні вимог первісного позову про стягнення 307 412,32 грн заборгованості за послуги розподілу природного газу з квітня 2021 року по 27.01.2022 (з урахуванням нарахованих пені, інфляційних втрат і 3 % річних) та водночас свідчить про обґрунтованість вимог зустрічного позову про стягнення з АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз збитків у розмірі вартості недовідпущеного природного газу за вказаний спірний період, оскільки протиправність поведінки АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз, яка полягає в неправомірній відмові відновити газопостачання (розподіл природного газу) товариству упродовж всього спірного періоду, встановлено чинними судовими рішеннями в справі № 914/2692/20 (між тими самими сторонами) і така неправомірна відмова є тотожною безпідставному припиненню газопостачання, оскільки підстава, на якій відбулося правомірне припинення газопостачання, відпала.

Верховний Суд погодився з твердженням скаржника (АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз) про відсутність на теперішній час висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми абзацу 1 пункту 9 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020).

Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій фактично ухилилися від самостійного достеменного встановлення істотних обставин щодо моменту механічного від`єднання об`єктів споживача від газорозподільної системи, тоді як Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Львівгаз пред`явлено первісний позов про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з квітня 2021 року по березень 2022 року, що охоплює період до моменту механічного від`єднання споживача (з квітня 2021 року по 19.10.2021).

Верховний Суд вважає передчасною відмову судів в задоволенні вимог первісного позову про стягнення 14 780,10 грн пені, 5 574,60 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 2 510,23 грн, нарахованих на суму заборгованості за послуги з розподілу природного газу, оскільки зазначені вимоги мають похідний характер від вимоги про стягнення 284 547,41 грн основного боргу.

Крім того, така відмова судів мотивована виключно недолученням АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз до заяви про збільшення розміру позовних вимог будь-якого розрахунку стягуваних сум, що позбавляє можливості перевірити правильність здійсненого нарахування, а також самостійно визначити періоди для такого нарахування, проте за змістом положень пункту 3 частини 3 статті 162 і частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України сама по собі відсутність обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, може бути підставою для залишення позовної заяви (в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог) без руху, але не є підставою для відмови в позові.

Щодо вимог зустрічного позову Верховний Суд погодився з твердженням скаржника про відсутність на теперішній час висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020). Також погодився з тим, що висновок судів щодо наявності підстав для задоволення зустрічного позову ґрунтується передусім на помилковому ототожненні судами термінів безпідставне припинення газопостачання та безпідставна відмова у відновленні газопостачання, які в часовому вимірі об`єктивно не можуть співпадати, оскільки, по-перше, Кодекс ГРС чітко розмежовує поняття припинення газопостачання та відновлення газопостачання, яке було до того припинено.

Верховний Суд зазначив, що вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про доведеність безпідставного припинення Оператором газопостачання на об`єкті Товариства в період з 19.09.2020 по 27.01.2022 з одночасним посиланням на норму частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено правило визнання преюдиціальними обставин, встановлених рішенням суду в іншій господарській, цивільній або адміністративній справі, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Верховний Суд звернув увагу на те, що в порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України суди попередніх інстанцій ухилилися від самостійного достовірного дослідження тих істотних обставин, чи передувало неправомірній відмові у відновленні газопостачання (розподілу природного газу) на об`єктах споживача безпідставне припинення газопостачання Товариства 04.09.2020 шляхом опломбування або механічного від?єднання об`єкта споживача від газорозподільної мережі, як наслідок, не спростували належним чином доводів скаржника про те, що газопостачання на об`єкт ПАТ Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів було припинено правомірно на підставі підпункту 3 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020), а саме в зв`язку з поданням Товариством 11.08.2020 письмової заяви про припинення газопостачання з причин зупинки виробництва.

Верховний Суд зазначив про те, що передчасно посилаючись на опломбування 04.09.2020 вузла обліку на об`єкті товариства та зумовлене цим припинення газопостачання на об`єкті ПрАТ Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів як на обставину, що встановлена на підставі долученого до справи акта контрольного огляду вузла обліку від 04.09.2020, яким також нібито фіксується перелік всього газоспоживаючого обладнання на такому об`єкті, суди не врахували, що насправді матеріали справи не містять такого акта, тобто суд надав оцінку доказу, відсутньому в справі, який сторонами в межах розгляду цієї справи не подавався, що є грубим порушенням вимог частини 3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Також Верховний Суд зробив сформулював правові висновки щодо застосування положень абзацу 1 пункту 9 глави 6 та абзаців 1, 2 пункту 4, абзацу 1 пункту 5 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) та зазначив, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від`єднання об`єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача".

А також, щодо застосування норм підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI та пункту 6 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020), зокрема зазначив, що обов`язок відшкодування споживачу збитків у виді вартості або об`єму недовідпущеного природного газу, що обчислюється, виходячи з середньодобового споживання за попередні 12 місяців (норма застосовується щодо споживачів, що не є побутовими) з урахуванням періоду безпідставного припинення газопостачання виникає в Оператора ГРМ саме у разі безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу) споживачу, а не в разі подальшої безпідставної (неправомірної) відмови у відновленні газопостачання (розподілу природного газу), що сталася внаслідок попереднього правомірного припинення газопостачання (розподілу природного газу) з підстав, передбачених пунктом 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.09.2023 у справі №914/3254/21 первісний позов задоволено. Стягнуто з ПАТ Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів на користь АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз 284 547,41 грн заборгованості за розподіл природного газу, 14 780, 10 грн пені, 5 574,60 грн інфляційних витрат, 2 510,23 грн 3 % річних та 4 611,85 грн судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи, зокрема, долученими до позову копіями актів наданих послуг з розподілу природного газу за період квітень 2021 року по березень 2022 року підтверджується належне виконання АТ Львівгаз своїх договірних зобов`язань. Надані послуги мають бути оплачені.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду у постанові від 27.09.2022 у цій справі, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу, у тому числі шляхом механічного від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи, не впливає на здійснення Оператором ГРМ нарахувань за послуги розподілу природного газу.

Оскільки Верховний Суд скасував рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 в частині відмови в задоволенні вимог первісного позову про стягнення 284 547,41 грн заборгованості, оскільки в сумі 112,98 грн заборгованості за розподіл природного газу за період з 28.01.2022 по 31.03.2022 рішення та постанова не оскаржувались, відтак до стягнення з відповідача за первісним позовом підлягає 284 547,41 грн заборгованості за розподіл природного газу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

ПАТ Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2023 у справі №914/3254/21 в частині задоволення первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є необгрунтованим, ухваленим за неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, з порушенням вимог процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скаржник зазначає, що стягнена оскаржуваним рішенням з ПрАТ «ДЗУБМ», як із споживача, сума заборгованості за розподіл природного газу стосується періоду з квітня 2021 року по березень 2022 року. Несплата відповідних послуг мала місце у зв`язку з винними діями AT «Львівгаз», які полягали в тому, що ним, як Оператором ГРМ, неправомірно відмовлено у відновленні газопостачання, що мало наслідком безпідставне припинення розподілу природного газу на об`єкті споживача за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 73, що встановлено в межах справи № 914/2692/20, рішення в якій набрало законної сили.

На думку скаржника, формулювання, вжиті у п. 50 постанови Верховного Суду у даній справі та висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, сформовані без врахування встановлених рішенням суду у справі № 914/2692/20, що набрало законної сили, обставин неправомірності відмови Оператора ГРМ у відновленні газопостачання на об`єкті ПрАТ «ДЗУБМ» за договором розподілу природного газу, відтак відсутності підстави стягнення заборгованості за таким договором у взаємозв`язку з положеннями частини 3 ст. 538 ЦК України, за якими у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Скаржник вважає, що сам факт незаконної відмови Оператора ГРМ у відновленні газопостачання на об`єкті ПрАТ «ДЗУБМ» зумовлює відсутність обов`язку споживача здійснювати оплату послуг розподілу природного газу, отже у даному випадку обставина підключення (при встановленні пломб) чи непідключення (механічного від`єднання) цього об`єкта до газорозподільної мережі жодним чином не впливає на такий обов`язок споживача. В даній справі має місце інший випадок звільнення споживача від оплати, прямо передбачений відповідною нормою в ред. від 26.05.2021, а саме - абзацом 4 пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, за яким, якщо припинення або обмеження розподілу природного газу здійснюється за ініціативи Оператора ГРМ у випадках, передбачених пунктом 3.17 глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, нарахування вартості послуги за договором розподілу природного газу не здійснюється. При цьому місячна вартість послуг розподілу зменшується з урахуванням кількості днів припинення (обмеження) розподілу природного газу. Таке припинення (обмеження) та відновлення розподілу природного газу споживачу здійснюється за рахунок Оператора ГРМ.

Оскільки, у даній справі Акціонерним товариством «Львівгаз», як Оператором ГРМ, у вересні 2020 р. неправомірно відмовлено у відновленні газопостачання на об`єкті ПрАТ «ДЗУБМ» за заявою споживача № 68 від 14.09.2020, яка отримана першим 16.09.2020 (ці обставини підтверджуються судовими рішеннями у справі № 914/2692/20), відтак з 19.09.2020 (згідно з приписами п. 6 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС відновлення здійснюється протягом двох робочих днів після письмового звернення споживача) мало місце безпідставне припинення газопостачання, тобто за ініціативи Оператора ГРМ шляхом тривалої зупинки (понад 3 доби) газової установки, що в силу приписів абз. 1 п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС є підставою нездійснення нарахування вартості послуги за договором розподілу природного газу, а отже, свідчить про безпідставність первісних позовних вимог про стягнення вартості відповідних послуг за період з 19.09.2020 по 28.01.2022.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.

19.01.2024, на виконання вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 позивачем надано суду розрахунки штрафних санкцій: 3% річних, пені та інфляційних втрат.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 справу №914/3254/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Кравчук Н.М., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2023 у справі №914/3254/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів б/н від 31.10.2023 (вх.№ ЗАГС 01-05/3372/23 від 31.10.2023) на рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2023 у справі №914/3254/21, призначено розгляд справи №914/3254/21 на 05.12.2023.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 та 16.01.2023 оголошено перерви в судовому засіданні до 23.01.2024.

23.01.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку із відпусткою головуючого судді.

Ухвалою від 24.01.2024 призначено судове засідання у справі на 30.01.2024.

Сторони в судовому засіданні виклали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи.

01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством "Львівгаз", правонаступником якого є АТ "ОГС "Львівгаз" (Оператор ГРМ), та ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" (споживач) укладено договір № 0942008331СР016 на розподіл природного газу шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Відповідно до умов пунктів 1.4, 2.1, 2.2, 6.6, 8.3 договору послуга з розподілу природного газу послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача. Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти.

Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. У разі безпідставного припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачу або підтвердження факту невідповідності якості та/або величини тиску природного газу на межі балансової належності об`єкта споживача Оператор ГРМ відшкодовує споживачу вартість недоотриманого природного газу та/або здійснює перерахунок наданих послуг за цим договором відповідно до вимог Кодексу ГРС.

11.06.2021 АТ "ОГС "Львівгаз" направило на адресу ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" акти звіряння взаємних розрахунків за період з січня по травень 2021 року та акти наданих послуг за квітень-травень 2021 року за договором розподілу 01.01.2016.

Вказані акти відповідач отримав 16.06.2021, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.

21.07.2021 позивач направив на адресу відповідача акти звіряння взаємних розрахунків за період з січня по червень 2021 року та акт наданих послуг за червень 2021 року.

Зазначені акти відповідач отримав 23.07.2021, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.

16.09.2021 оператор направив на адресу товариства акти звіряння взаємних розрахунків за період з січня по серпень 2021 року, акти наданих послуг за липень 2021 року та акти наданих послуг за серпень 2021 року.

Вказані акти відповідач отримав 18.09.2021, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.

Окрім того, як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог, позивач за первісним позовом також надав відповідачу за первісним позовом послуги за період з вересня 2021 по березень 2022 року, які ним не оплачені, у зв`язку з чим у відповідача виникла додаткова заборгованість за розподіл природного газу в розмірі 126 604, 20 грн.

На підтвердження надання послуг до заяви долучено копії актів наданих послуг за відповідний період. Зазначені акти направлені засобами поштового зв`язку відповідачу разом із листом вих. № 5266-0322 від 31.03.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 31.03.2022, однак підписані не були.

У серпні 2020 року на підставі листа ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" від 11.08.2020 № 62, в якому повідомлялося про призупинення виробничого процесу, представниками АТ "ОГС "Львівгаз" оформлено заявку та накладено пломби на вузол обліку газу на об`єкті Споживача за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 73, підстава "зупинка виробництва", наслідком чого стало припинення постачання природного газу на цей об`єкт.

Долучений до справи акт контрольного огляду вузла обліку від 04.09.2020 засвідчує здійснене пломбування, тобто припинення газопостачання на об`єкті ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів", а також фіксує перелік всього газоспоживаючого обладнання на такому об`єкті.

Після цього ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" листом від 14.09.2020 № 68, який АТ "ОГС "Львівгаз" отримало 16.09.2020, а в подальшому заявою (зверненням) від 06.10.2020 № 70 вимагало від Оператора негайно відновити газопостачання на зазначений об`єкт, чого не було вчинено.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.02.2021 у справі № 914/2692/20 (між тими самими сторонами), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 та постановою Верховного Суду від 14.12.2021, позов ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" задоволено повністю. Зобов`язано АТ "ОГС "Львівгаз" відновити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкті ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів, розташованому за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 73.

Вказаними судовими рішеннями встановлено неправомірність відмови АТ "ОГС "Львівгаз" у відновленні газопостачання на об`єкті ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів", а відтак, порушення права Товариства на забезпечення Оператором цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Товариству (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів порушення ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" вимог Кодексу ГРС та договору № 0942008331СР016, адже представниками АТ "ОГС"Львівгаз" не було складено на об`єкті споживача акта про порушення відповідно до пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу ГРС.

ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" листом від 24.06.2021 № 24, який АТ "ОГС "Львівгаз" отримало 01.07.2021, вимагав від Оператора виконати судові рішення у справі № 914/2692/20 та здійснити перерахунок наданих послуг, зокрема припинити здійснення нарахувань за послуги з розподілу природного газу, а існуючу переплату, вже здійснену за 6 місяців (жовтень 2020 року березень 2021 року) незаконного позбавлення газопостачання, зарахувати в рахунок майбутніх платежів після відновлення розподілу природного газу.

Проте, цей лист позивач залишив без відповіді.

Також, товариство зазначило, що 20.10.2021 працівниками АТ"ОГС "Львівгаз" здійснено механічне від`єднання газових мереж ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" від газорозподільної системи на об`єкті газопостачання за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 73, у зв`язку з чим листом від 19.11.2021 № 38 відповідач звернувся до позивача з вимогою виконати судові рішення у справі № 914/2692/20 та надати інформацію про правові підстави такого від`єднання Споживача.

Відповіді на вказаний лист товариство не отримало, але 28.01.2022 газопостачання на об`єкті споживача було відновлено, що оформлено нарядом-допуском № 12 про відновлення подачі газу з 28.01.2022 та не заперечується сторонами.

Вищенаведені обставин стали підставою для звернення АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз до Господарського суду Львівської області із первісним позовом до Приватного акціонерного товариства Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів про стягнення 307 525,32 грн заборгованості за договором розподілу природного газу №0942008331СР016 від 01.01.2016 за період з квітня 2021 по березень 2022 року (284 660,39 грн - основний борг, 14 780,1 грн пеня, 2 510,23 3 % річних, 5 574,60 грн. індекс інфляції) (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог б/н від 08.04.2022 (вх. № 1026/22 від 11.04.2022).

А також, Приватне акціонерне товариство Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів, враховуючи вищенаведене, та виходячи з приписів пп. 1 п. 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС просить відшкодувати збитки, заподіяні Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Львівгаз у розмірі вартості недовідпущеного природного газу, що становить 1 848 231,46 грн, які обчислювались шляхом множення періоду безпідставного припинення газопостачання на об`єкті ПрАТ (454 дні - з 19.09.2020 по 16.12.2021) на визначені з актів приймання-передачі природного газу до договору постачання природного газу показники об`єму середньодобового споживання газу товариством за попередні 12 місяців (з вересня 2019 по серпень 2020) та на середню вартість 1-го м3 газу за попередні 12 місяців.

Відповідно до прийнятої судом заяви про збільшення зустрічних позовних вимог ПАТ Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів (позивач за зустрічним позовом) просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 10 741 503,80 грн вартості недовідпущеного природного газу, використовуючи при обчисленні збитків, що є предметом спору, ринкову ціну природного газу, що існувала на день пред`явлення зустрічного позову, тобто станом на 17.12.2021, якою є 36 282,33 грн./тис. куб. м або 36,28 грн. за 1 м3 згідно з даними про середньозважені ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі станом на 17.12.2021 та 114 240,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Спір у справі виник щодо виконання умов договору постачання природного газу.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України Про ринок природного газу, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 Про затвердження Типового договору розподілу природного газу.

Як вбачається із матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами виникли правовідносини щодо послуг з розподілу природного газу на підставі укладеного договору на розподіл природного газу №0942008331СР016 від 01.01.2016, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), відповідно до умов якого, Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до статті 1 Закону України Про ринок природного газу, суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Пунктом 17 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу визначено, що оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України Про ринок природного газу оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (Кодексу ГРС) договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРС, суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРС для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу) в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРС передбачено, що для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Згідно з пунктом 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

Отже з моменту укладення між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, Оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

Як зазначив суд першої інстанції, послуга з розподілу природного газу не обмежується обов`язками оператора ГРМ щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об`єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ.

Відповідно до положень пунктів 1, 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об`єктом (об`єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу першого цього пункту). Така інформація може бути надана споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах, тощо.

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ, знаючи, що об`єкт споживача підключено до газорозподільної системи, підтримує належний тиск у системі з урахування замовленої потужності приєднаних об`єктів споживача. Дані послуги є монопольними роботами Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз, як оператора ГРМ у зоні ліцензованої діяльності - території Львівської області.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що позивачем за первісним позовом надано відповідачу за первісним позовом послуги з розподілу природного газу за період з квітня 2021 року по березень 2022 року, про що складено наступні акти:

№ЛВЯ81045908 від 30.04.2021 на суму 31611,24 грн;

№ЛВЯ8105379 від 31.05.2021 на суму 31611,24 грн;

№ЛВЯ81070298 від 30.06.2021 на суму 31611,26 грн;

№ ЛВЯ81082057 від 31.07.2021 на суму 31611,24 грн;

№ЛВЯ81095192 від 31.08.2021 на суму 31611,24 грн;

№ЛВЯ81106244 від 30.09.2021 на суму 31611,24 грн;

№ ЛВЯ81120497 від 31.10.2021 на суму 31611,24 грн;

№ ЛВЯ81133526 від 30.11.2021 на суму 31611,24 грн;

№ ЛВЯ81144278 від 31.12.2021 на суму 31611,24 грн;

№ЛВЯ82004608 від 31.01.2022 на суму 31611,24 грн;

№ЛВЯ82021840 від 28.02.2022 на суму 31611,24 грн;

№ЛВЯ82025946 від 31.03.2022 на суму 31611,24 грн.

Всього за цей період надано послуги на загальну суму 284 660,39 грн.

Зазначені акти направлені засобами поштового зв`язку відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (роздруківками з офіційного сайту Укрпошти), однак підписані останнім не були.

У відповідності до положення абзацу 3 п.10 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРМ, Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг.

Відповідно до абзацу 1 п. 6.6 договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Однак, всупереч вимогам положень кодексу ГРМ та договору, відповідач акти не підписав та не надав аргументованої відмови від їх підписання. Непідписання відповідачем актів не може свідчити про те, що послуга з розподілу газу йому не надавалась.

11.08.2020 Приватне акціонерне товариство Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів звернулося до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз із заявою про припинення газопостачання на його газоспоживаючий об`єкт за адресою: місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, 73 через зупинку виробництва.

На підставі даної заяви Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Львівгаз було правомірно припинено газопостачання, що узгоджується з пп.3 п. 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС.

Так, відповідно до абз. 1 п. 9 Глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Окрім того, відповідно до п. 5 Глави 7 Розділу VІ Кодексу ГРС при несанкціонованому відновленні газоспоживання (розподілу природного газу), відмові представникам Оператора ГРМ в доступі до об`єкта споживача для припинення газопостачання (розподілу природного газу), у тому числі для локалізації чи ліквідації аварійної ситуації, а також після закінчення (розірвання) договору розподілу природного газу Оператор ГРМ може здійснити припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи.

На вищевказану обставину також звернула увагу Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у листі від 12.07.2021, зазначивши, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу, у тому числі шляхом механічного від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи, не впливає на здійснення Оператором ГРМ нарахувань за послуги розподілу природного газу, крім випадку розірвання договору розподілу природного газу.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що згаданий пункт не ставить в залежність фактичне постачання газу споживачу з оплатою послуг розподілу такого газу, отже, відповідач міг не здійснювати такої оплати лише у випадку розірвання договору розподілу природного газу. Проте, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження розірвання укладеного між позивачем та відповідачем договору розподілу природного газу, що в свою чергу свідчить про правомірність та обґрунтованість нарахування позивачем відповідачу вартості наданих послуг з розподілу природного газу за спірний період.

За змістом пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору.

З огляду на викладене, судом першої інстанції встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази розірвання спірного договору.

В п.50 постанови Верховного Суду від 27.09.2022 у даній справі зазначено про те, що враховуючи фактичні обставини справи та зважаючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень абзацу 1 пункту 9 глави 6 та абзаців 1, 2 пункту 4, абзацу 1 пункту 5 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає за необхідне в контексті комплексного застосування зазначених правових норм до спірних правовідносин розподілу природного газу сформулювати такий правовий висновок: Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від?єднання об`єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що до стягнення за первісним позовом підлягає заборгованість за розподіл природного газу за період з дня виникнення боргу до дня механічного (фізичного) від`єднання Приватного акціонерного товариства Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів від газорозподільної мережі.

20.10.2021 Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Львівгаз здійснено механічне від`єднання газових мереж Приватного акціонерного товариства Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів від газорозподільної системи.

Аналізуючи вищенаведене, враховуючи правовий висновок Верховного Суду у постанові від 27.09.2022 у цій справі, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу, у тому числі шляхом механічного від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи, не впливає на здійснення Оператором ГРМ нарахувань за послуги розподілу природного газу.

Враховуючи висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у даній справі судова колегія зазначає, що в період фактичного від`єднання з 20.10.2021 (дати механічного від`єднання газових мереж споживача) до 27.01.2022 (з 28.01.2022 газопостачання на об`єкті споживача було відновлено) у відповідача був відсутній обов`язок щодо сплати вартості наданих послуг з розподілу природного газу.

Відтак, матеріалами справи, зокрема, долученими до позову копіями актів наданих послуг з розподілу природного газу за період з квітня 2021 року по 19.10.2021 та з 28.01.2022 по березень 2022 року підтверджується належне виконання АТ Львівгаз своїх договірних зобов`язань.

Судова колегія, здійснивши перерахунок заявлених Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Львівгаз позовних вимог, прийшла до висновку, що до стягнення підлягає заборгованість в сумі 209 081,47 грн основного боргу за період з квітня 2021 року по 19.10.2021 (з врахуванням постанови Верховного Суду від 27.09.2022 у даній справі щодо залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області суду від 24.05.2022 в частині стягнення 112,98 грн заборгованості за розподіл природного газу за період з 28.01.2022 по 31.03.2022).

Щодо нарахованих позивачем за первісним позовом сум пені, річних та інфляційних суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Порядок оплати визначено в абзаці 1 п. 6.6 договору, згідно якого остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом 14 780, 10 грн пені, 5574,60 грн інфляційних витрат, 3 % річних у сумі 2 510,23 грн.

Судова колегія, здійснивши з врахуванням суми основного боргу, яка підлягає до стягнення та періоду виникнення основної заборгованості, перерахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат встановила, що до стягнення підлягають 10 386,54грн пені, 1 830,12 грн 3% річних, 2 997,72 грн інфляційних втрат .

Щодо заявлених позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення 10 741 503,80 грн вартості недовідпущеного природного газу (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог б/н від 03.02.2022 (вх. № 462/22 від 07.02.2022) судова колегія зазначає, що у цій частині рішення суду скаржником не оскаржується.

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судовою колегією не встановлено порушення норм права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду в цій частині.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до ч.1 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на описані вище встановлені обставини, Західний апеляційний господарський суд вважає, що рішення суду підлягає скасуванню частково в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів 83 116,49 грн, з яких: 75 465,94грн основного боргу, 4 393,56грн пені, 680,11грн три відсотки річних та 2 576,88грн інфляційних втрат, в цій частині у задоволенні первісного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 283, 284 ГПК України

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів б/н від 31.10.2023 (вх.№ ЗАГС 01-05/3372/23 від 31.10.2023) задоволити частково.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2023 у справі №914/3254/21 частково скасувати в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів 83 116,49 грн, з яких: 75 465,94грн основного боргу, 4 393,56грн пені, 680,11грн три відсотки річних та 2 576,88грн інфляційних втрат.

3.В цій частині в позові відмовити.

4.В решті рішення суду залишити без змін.

5.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз 209 081,47 грн основного боргу, 10 386,54 грн пені, 1 830,12 грн 3% річних, 2 997,72 грн інфляційних втрат, 3 364,44грн судового зборгу за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз на користь Приватного акціонерного товариства Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів 1 871, 12грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Місцевому господарському суду видати накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12.02.2024.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

СуддяКравчук Н.М.

Суддя Орищин Г.В.