Постанова

від 06.02.2024 по справі 923/1245/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 923/1245/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

директора ТОВ «Комерційна фірма «РИК» - Сандік А.Б.;

арбітражного керуючого Ляшко О.В.;

Представника АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» - Єрашова І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК»

на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області та ухвалу про відхилення вимог ТОВ «Комерційна фірма «РИК» Господарського суду Одеської області від 20.07.2023

по справі №923/1245/20

за заявою кредитора: Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль»

до боржника: Публічного акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд»

про визнання банкрутом

суддя суду першої інстанції Лепеха Г.А.

місце винесення ухвали: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний текст ухвали складено та підписано: 20.07.2023 року.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.12.2020 (суддя Павленко Н.А.) відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пирожка Є.В.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.12.2020 скасовано та прийнято нове рішення, за яким, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пирожка Є.В.

Із заявою про визнання кредитором до боржника звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» з вимогами в сумі 1 731 470,11 грн., що виникли на підставі договору позики №5 від 25.09.2014, укладеного між ПАТ «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» та ТОВ «Комерційна фірма «РИК» на суму 801 570 грн. основне зобов`язання, 208 408,20 інфляційні витрати, 83 736, 61 3% річних, а також на підставі договору поруки № 07229-С від 26.11.2014 на суму 447 165 грн. основне зобов`язання, 138 621,15 грн. інфляційні витрати, 51 969,15 3% річних.

Також, заявником додано до заяви банківські виписки по рахункам ТОВ «Комерційна фірма «РИК», як доказ погашення заборгованості ПАТ «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» перед ПАТ «Марфін Банк» за договором фінансового лізингу від 31.10.2010 в сумі 447 165 грн. за вказаним договором поруки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 відхилено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» до Публічного акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» в сумі 1 731 470,11 грн.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 20.07.2023, зокрема визнано, що не визнаними до боржника є вимоги є Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» з вимогами в сумі 1 731 470,11 грн.

Місцевим господарським судом при розгляді заяви встановлено, що вимоги ТОВ «Комерційна фірма «РИК» в сумі 637 755,30 грн. не обґрунтовані, оскільки при дослідженні наданої заявником виписки по рахунку, як доказ підтверджуючий вимоги в сумі 447 165 грн., вбачається переведення коштів на рахунок саме ПАТ «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд», а не на рахунок ПАТ «Марфін Банк.

Вимоги в сумі 1 093 714,81 грн. є такими, що заявлені із пропуском строку позовної давності.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить:

1. Скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області про відхилення вимог кредиторів (ТОВ «Комерційна фірма «РИК») від 20.07.2023 у справі № 923/1245/20 повністю і ухвалити нове рішення, яким визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» до Публічного акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» (код ЄДРПОУ 01273243) у загальній сумі 1 731 470,11 грн.;

2. Змінити ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 у справі № 923/1245/20, виключивши з пункту 2 резолютивної частини ухвали словосполучення: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» з вимогами в сумі 1 731 470,11 грн.», та включивши останнє до пункту 1 резолютивної частини ухвали.

Узагальнені доводи апеляційної скарги:

1. Щодо застосування позовної давності, скаржник зазначає, що судом не було застосовано Закон України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набув чинності з 02.04.2020 і підлягав застосуванню у даних правовідносинах.

Через незастосування Закону № 540-ІХ судом першої інстанції не було враховано, що останній день звернення до суду у межах трирічного строку позовної давності за Договором позики № 5 від 25.09.2014 припав на 26.09.2020, тобто - на період після набрання чинності Законом № 540-ІХ , підчас якого діяв карантин.

Отже, трирічний строк позовної давності пред`явлення вимог Скаржника за Договором позики № 5 від 25.09.2014 (початок перебігу позовної давності - 26.09.2017) не пропущений, оскільки на дату звернення до суду з вимогами до боржника у справі про банкрутство (17.05.2021) такий строк є продовженим вищевказаним Законом.

2. Скаржник вважає, що місцевий суд, визнаючи вимоги ТОВ «Комерційна фірма «РИК» в сумі 637 755,30 грн. необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами, не дотримався вимог ч. 2 ст. 86 ГПК України в частині оцінки вірогідності і взаємного зв`язоку доказів у їх сукупності. Так, поза увагою суду залишилася додаткова угода № 9 від 29.07.2016 до Договору фінансового лізингу нерухомого майна № Л-3 від 31.12.2010. У пункті 10 згаданої додаткової угоди рахунок № 29093692683 згадується, як рахунок Лізингодавця (тобто - ПАТ «МАРФІН БАНК»).

Пунктом 5.18 Договору фінансового лізингу нерухомого майна № Л-3 від 31.12.2010 встановлено, що оплата лізингових платежів здійснюється Лізингоотримувачем на рахунок, про реквізити якого Лізингодавець письмово повідомляє Лізингоотримувача.

Таким чином, скаржник перерахувавши кошти на визначений Лізингодавцем рахунок № 29093692683, виконав обов`язок поручителя, додатковим і неспростованим підтвердженням чого є визнання Боржником заявлених до останнього вимог з відшкодування вартості предмета лізингу за Договором фінансового лізингу нерухомого майна № Л-3 від 31.12.2010 у розмірі 637 755,30 грн.

Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.09.2023.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №923/1245/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №923/1245/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма «РИК» на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області та ухвалу про відхилення вимог ТОВ Комерційна фірма РИК Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 по справі №923/1245/20 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

15.09.2023 матеріали справи № 923/1245/20 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» залишено без руху.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали попереднього засідання Господарського суду Одеської області та ухвали про відхилення вимог ТОВ «Комерційна фірма «РИК» Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 у справі №923/1245/20.

Відкрито апеляційне провадження та призначено справу № 923/1245/20 до розгляду на 12.12.2023 о 15:00 год. 16.11.2023 до суду від Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» надійшла заява про закриття провадження у справі.

11.12.2023 до суду апеляційної інстанції від Публічного акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

11.12.2023 до суду надійшло клопотання АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» про витребування доказів, відповідно до якого просить:

-витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» банківські виписки щодо розрахунків з контрагентом ПАТ «Херсонбуд» за період з 25.09.2014 по 14.05.2021 по всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» в банківських установах;

-витребувати у Публічного акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» банківські виписки щодо розрахунків з контрагентом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» за період з 25.09.2014 по 14.05.2021 по всіх рахунках Публічного акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» в банківських установах.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 клопотання Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» - задоволено.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» надати суду банківські виписки щодо розрахунків з контрагентом ПАТ «Херсонбуд» за період з 25.09.2014 по 14.05.2021 по всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» в банківських установах.

Зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» надати суду банківські виписки щодо розрахунків з контрагентом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» за період з 25.09.2014 по 14.05.2021 по всіх рахунках Публічного акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» в банківських установах.

Відкладено розгляд справи №923/1245/20 на 06.02.2024 о 14:00 годині. 02.02.2024 до суду від арбітражного керуючого Ляшко О.В. супровідним листом надав витребувані ухвалою суду документи.

В судовому засіданні 06.02.2024 представник ТОВ «Комерційна фірма «РИК» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив закрити апеляційне провадження.

Арбітражний керуючий Ляшко О.В. заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

Розгляд клопотань:

16.11.2023 до суду від Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» надійшла заява про закриття апеляційного провадження у справі, оскільки скаржник не зареєстрований електронному кабінеті, судовий збір за подання апеляційною скаргою сплачено Сандік Л.В., без зазначення, що вона дії від імені ТОВ КФ «Рик», та відсутністю доказів направлення копії апеляційної скарги арбітражному керуючому Пирожку Є.В.

В судовому засіданні 06.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» про закриття апеляційного провадження (ухвала в протокольній формі), відповідно до наступного:

Щодо відсутності у ТОВ КФ «Рик» електронного кабінету на час подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга надійшла до суду 05.09.2023, а Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX, введено в дію 18.10.2023 тобто після звернення скаржника з даною апеляційною скаргою.

Щодо сплати судового збору іншою особою, відповідно до платіжної інструкції від 25.10.2023 вказано призначення платежу «судовий збір за апеляцією ТОВ «КФ» Рик» у справі №923/1245/20, колегія суддів зазначає Закон України «Про судовий збір» не обмежує право на сплату судового збору іншою особою, якщо вірно вказано призначення платежу.

Щодо відсутності доказів направлення арбітражному керуючому Пирожку Є.В. апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що скаржником вірно направлено копію апеляційної скарги саме арбітражному керуючому Ляшко О.В., оскільки відповідно до постанови Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 ліквідатором Публічного акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» призначено арбітражного керуючого Ляшка О. В., крім того направлення/не направлення копії скарги арбітражному керуючому Пирожку Є.В. ніяким чином не впливає на права та інтереси кредитора - Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль».

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 45 КзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення відповідного оголошення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2020 у справі № 904/3060/19.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2021 здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд».

У встановлений частиною 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк до господарського суду, зокрема звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» з вимогами в сумі 1 731 470,11 грн., що виникли на підставі договору позики №5 від 25.09.2014, укладеного між ПАТ «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» та ТОВ «Комерційна фірма «РИК» на суму 801 570 грн. основне зобов`язання, 208 408,20 інфляційні витрати, 83 736, 61 3% річних, а також на підставі договору поруки № 07229-С від 26.11.2014 на суму 447 165 грн. основне зобов`язання, 138 621,15 грн. інфляційні витрати, 51 969,15 3% річних.

Також, заявником додано до заяви банківські виписки по рахункам ТОВ «Комерційна фірма «РИК», як доказ погашення заборгованості ПАТ «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» перед ПАТ «Марфін Банк» за договором фінансового лізингу від 31.10.2010 в сумі 447 165 грн. за вказаним договором поруки.

Відмовляючи у задоволенні кредиторських вимог, місцевим господарським судом заначено, що вимоги ТОВ «Комерційна фірма «РИК» в сумі 637 755,30 грн. не обґрунтовані, оскільки при дослідженні наданої заявником виписки по рахунку, як доказ підтверджуючий вимоги в сумі 447 165 грн., вбачається переведення коштів на рахунок саме ПАТ «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд», а не на рахунок ПАТ «Марфін Банк. Вимоги в сумі 1 093 714,81 грн. є такими, що заявлені із пропуском строку позовної давності.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 вищезгаданого Кодексу.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

Щодо кредиторських вимог в сумі 1 093 714,81 грн., які виникли на підставі Договору позики N 5 від 25.09.2014.

Між Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» та Публічним акціонерним товариством «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» укладено Договір позики №5 від 25.09.2014.

Відповідно до Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» надав Публічному акціонерному товариству «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» позику у розмірі 801 570,00 грн.

Відповідно до умов Договору, Боржник зобов`язався повернути суму позики у строк не пізніше 25.09.2017.

Як зазначено у договорі позики №5 від 25.09.2014, строк закінчення дії цього договору 25.09.2017.

ТОВ «Комерційна фірма «РИК» звернулось до суду з вимогами до боржника у справі про банкрутство 17.05.2021.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, станом на дату подачі заяви до місцевого суду у Боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» існувала заборгованість за договором позики №5 від 25.09.2014, доказів погашення вказаної заборгованості Боржником не надано.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, кредитором нараховано на суму боргу інфляційні втрати у розмірі 208 408,20 грн. та 3%річних у розмірі 83 736,61 грн.

Колегія суду вважає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» до боржника обґрунтованими підтвердженими належними доказами, та такими, що підлягають визнанню.

Щодо заяви АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» про застосування до вимог ТОВ «Комерційна фірма «РИК» строку позовної давності у відповідності до ст. 256 ЦК України, яка була заявлена в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», на території України запроваджено карантин на період з 12 березня до 3 квітня 2020 року.

У подальшому строк карантину неодноразово продовжувався і діяв до 30 червня 2023 року.

Таким чином, судом першої інстанції не було застосовано пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та не враховано, що останній день звернення до суду у межах трирічного строку позовної давності за Договором позики № 5 від 25.09.2014 припав на 26.09.2020, тобто - на період після набрання чинності Законом № 540-ІХ , підчас якого діяв карантин.

Отже, трирічний строк позовної давності пред`явлення вимог кредитора за Договором позики № 5 від 25.09.2014 (початок перебігу позовної давності - 26.09.2017) не сплив, оскільки на дату звернення до суду з вимогами до боржника у справі про банкрутство (17.05.2021) такий строк є продовженим вищевказаним Законом.

Щодо кредиторських вимог у розмірі 637 755,30 грн.

26.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» (поручитель) та Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк» (кредитор) укладено Договір поруки № 07229-С, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання Боржником - Публічного акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» зобов`язань за Договором фінансового лізингу нерухомого майна №Л-3 від 31.12.2010.

Як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК», у зв`язку з невиконанням Боржником зобов`язань за Договором фінансового лізингу нерухомого майна №Л-3 від 31.12.2010, останній на виконання Договору поруки платіжними дорученнями від: 24.02.2017 №25,31.03.2017 №№42,43, 20.04.2017 №№45,46,47, 21.04.2017 №49,50, 27.04.2017 №51, 05.05.2017 №52 здійсним погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» перед ПАТ «Марфін Банк» з відшкодування вартості предмета лізингу у сумі 447 165,00 грн. Крім того, кредитором нараховано на суму боргу інфляційні втрати у розмірі 138 621,15 грн. та 3%річних у розмірі 51 969,15 грн.

Колегія суду вважає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» до боржника обґрунтованими підтвердженими належними доказами, та такими, що підлягають визнанню.

Щодо заперечень Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» та висновку суду першої інстанції, що при дослідженні наданої заявником виписки по рахунку, як доказ підтверджуючий вимоги в сумі 447 165 грн., вбачається переведення коштів на рахунок саме ПАТ «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд», а не на рахунок ПАТ «Марфін Банк, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 10 додаткової угоди № 9 від 29.07.2016 до Договору фінансового лізингу нерухомого майна № Л-3 від 31.12.2010 рахунок № 29093692683 зазначається, як рахунок Лізингодавця (тобто - ПАТ «МАРФІН БАНК»).

Пунктом 5.18 Договору фінансового лізингу нерухомого майна № Л-3 від 31.12.2010 встановлено, що оплата лізингових платежів здійснюється Лізингоотримувачем на рахунок, про реквізити якого Лізингодавець письмово повідомляє Лізингоотримувача.

Таким чином, Скаржник перерахувавши кошти на визначений Лізингодавцем рахунок № 29093692683, виконав обов`язок поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями статті 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

В силу ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20 вказано, що стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Аналіз змісту ст. 79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Близький за змістом висновок Верховного Суду викладено у постанові від 16.02.2021 у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17. Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Колегією суддів досліджені виписки ПАТ «МТБ Банк», які надані арбітражним керуючим Ляшко О.В. на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023, відповідно до яких підтверджується факт перерахування ТОВ «Комерційна фірма «Рик» на рахунок ПАТ «Херсонбуд» грошових коштів з відшкодування вартості предмету лізингу згідно договору фінансового лізингу нерухомого майна № Л-3 від 31.10.2010 в загальній сумі 447 165,00 грн.

У зазначеному аспекті слід зазначити, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» під час розгляду справи надано суду належні, допустимі та більш вірогідні докази на підтвердження заявлених кредиторських вимог.

Отже, відхилення судом першої інстанції вимог скаржника за Договором фінансового лізингу нерухомого майна № Л-3 від 31.12.2010 у розмірі 637 755,30 грн. є необґрунтованим, а отже вказані вимоги підлягають визнанню.

Таким чином, з урахуванням того, що в даній справі Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» надало суду документи, які підтверджують право вимоги до боржника, у тому числі докази, які надані арбітражним керуючим Ляшко О.В. банківських виписок, колегія суддів дійшла висновку, що кредитором доведено належними і допустимими доказами наявність у боржника заборгованості перед ним у розмірі, заявленого кредитором.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку ухвалу було прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, щодо відмови у визнанні кредиторських вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» до боржника.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 по справі №923/1245/20 скасуванню, з ухваленням нового рішення про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» до Публічного акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» у розмірі 1 731 470,11 грн., у зв`язку з чим ухвала попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 по справі №923/1245/20 підлягає зміни шляхом включення кредиторських вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» в сумі 1 731 470,11 грн.».

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 по справі №923/1245/20 скасувати та ухвалити нове рішення:

«Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» (73003, м. Херсон, вул. Кірова, 24, оф. 805, код ЄДРПОУ 35568365) до Публічного акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд» (73003, м. Херсон, вул. Кірова, 24, код ЄДРПОУ 01273243) у розмірі 1 731 470,11 грн.».

Ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 по справі №923/1245/20 змінити, доповнити пункт 1 ухвали наступного змісту:

«-Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «РИК» вимоги в сумі 1 731 470,11 грн.».

Абзац 5 пункту 2 ухвали попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 по справі №923/1245/20 скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.02.2024.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяК.В. Богатир