Ухвала

від 07.02.2024 по справі 910/10112/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про призначення експертизи

"07" лютого 2024 р. Справа№ 910/10112/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Мельничук О.С.

від прокуратури - Константинова І.В.,

від позивача - Шумінська Ю.Ю.,

від відповідача-1 - Авраменко Ю.М.,

від відповідача-2 - не з`явився,

від третьої особи - Коцюба В.О.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Київської міської прокуратури та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СЕРВІС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 (повний текст рішення складено 16.08.2023)

у справі № 910/10112/22 (суддя Селівон А.М.)

За позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави

в особі Київської міської ради

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СЕРВІС"

2. Акціонерного товариства "К.Енерго"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про скасування державної реєстрації та витребування майна, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О. знаходиться справа №910/10112/22 за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СЕРВІС" та Акціонерного товариства "К.Енерго" про скасування державної реєстрації та витребування майна.

23.01.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СЕРВІС", відповідача-1 у справі, надійшло клопотання про проведення додаткової судової експертизи.

В судове засідання 24.01.2024 року з`явився прокурор у справі, представники позивача та відповідача-1 та третьої особи. Представники відповідача-2 не з`явилися, про дату та час були повідомлені належним чином. Представник відповідача-1 підтримав подане раніше клопотання про призначення додаткової експертизи, просив задовольнити його. Прокурор у справі, представник позивача та представник третьої особи заперечували проти задоволення клопотання про призначення додаткової експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 року оголошено перерву в судовому засіданні до 07.02.2024 р.

07.02.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Київської міської прокуратури, надійшло заперечення на клопотання про проведення додаткової судової експертизи.

В судове засідання 31.01.2024 року з`явився прокурор у справі, представники позивача, відповідача-1 та третьої особи. Представники відповідача-2 не з`явилися, про дату та час були повідомлені належним чином. Представник відповідача-1 підтримав подане раніше клопотання про призначення додаткової експертизи, просив задовольнити його. Прокурор у справі, представник позивача та представник третьої особи заперечували проти задоволення клопотання про призначення додаткової експертизи.

Колегія суддів зазначає, що спір у справі виник у зв`язку з незаконним, на думку прокурора, фактом оформлення права власності на нежитлову будівлю тепломережі №7 та №8 ТЕЦ-5, по вул. Курганівській, 4 у м. Києві. Так, прокуратурою зазначається, що зазначена спірна будівля була реконструйована на замовлення АК «Київенерго», одночасно, відповідач-1 заперечує проти доводів прокуратури та стверджує, що за адресою м. Київ, вул. Курганівська, 4 було проведено повний демонтаж насосної станції та будівництво на її місці нового об`єкту.

Отже, до предмету доказування по даній справі входить питання встановлення чи проводився демонтаж існуючої будівлі тепломережі №7 та №8 ТЕЦ-5, по вул. Курганівській, 4 у м. Києві.

Звертаючись з позовною заявою у даній справі прокурором у якості додатку до позову долучено копію Висновку судової будівельно-технічної експертизи №93/8 від 04.11.2019, проведеної Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України в рамках кримінального провадження №42018101060000064 (т. 1 а. с. 144-167), згідно з яким в результаті будівельно-монтажних робіт, які було проведено у період з березня 1996 року по грудень 1999 року на об?єкті нерухомого майна №116697758000 по вул. Курганівській, 4 в м. Києві (насосна станція №4), внаслідок яких загальна площа нежитлової будівлі літ. «А» збільшена до 2 854, 4 кв. м, фактично було виконано роботи з реконструкції раніше існуючої насосної станції № 4 ТМ №№ 7, 8 ТЕЦ-5 АК «Київенерго».

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що на сторінці 3 висновку №93/8 від 04.11.2019 наданого прокурором (т. 1 а. с. 146) зазначено, що проведення експертизи виконано на підставі наданих для виконання експертизи документів та даних, при цьому, обстеження об`єкту дослідження не виконувалось, відомості щодо його технічних характеристик, а також технічного стану тощо, були отримані експертом за результатами ознайомлення із наданими матеріалами досліджень, а також з відкритих джерел інформації.

У свою чергу, відповідачем-2 при поданні до суду відзиву на позовну заяву долучено до матеріалів справи Експертний висновок, складений ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» від 16.07.2019 (том 3 а. с. 204-216), згідно з яким проектною документацією передбачено повний демонтаж старої насосної станції та нове будівництво будівлі насосної станції № 4.

Як вбачається зі сторінки 3 зазначеного експертного висновку (т. 3 а.с. 206), об`єктом дослідження була проектна документація, що була розроблена ВАТ «Київпроект» на замовлення ДАЕК «Київенерго».

Колегія суддів підкреслює, що зазначені вище висновки одного і того самого об`єкту дослідження (насосної станції №4 по вул. Курганівській, 4 у м. Києві) містять протилежні висновки щодо характеру будівельних робіт, крім того, документи на підставі яких проведені експертизи також різні.

Тобто, колегія суддів підкреслює, що надані прокуратурою та відповідачем-2 до матеріалів справи висновків експертиз є суперечливими та не можуть братись до уваги, оскільки зроблені за різними об`єктами дослідження і в той же час, не дають однозначної відповіді щодо досліджуваного об`єкта насосної станції №4, чи є цей об`єкт новою будівлею або відбулась реконструкція існуючої будівлі.

Наявність у справі різних висновків експертів, наданих сторонами, відповідно до вимог ст. 98, 73 Господарського процесуального кодексу України, положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, обумовлює необхідність усунення такої розбіжності у спосіб призначення у справі судової експертизи.

Разом з тим, висновок експерта є одним із джерел одержання доказів, спростувати який іншими доказами, без проведення інших спеціальних досліджень (додаткової, повторної експертизи, тощо) досить непросто. Висновок експерта є доволі специфічним видом доказів, при його оцінці необхідно враховувати, що на відміну від інших доказів, він з`являться тоді, коли спірні відносини вже виникли, і вирішити їх у добровільному порядку неможливо, а тому саме висновок експерта може виступати тим об`єктивним критерієм, який допоможе встановити фактичні обставини спору. А також вирішити сумніви за наявності суперечливих доказів у справі.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 3 та 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що застосування спеціальних знань виходить за межі компетенції господарського суду, а тому для повного, об`єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення судової експертизи.

При призначенні експертизи судом, експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

У клопотанні відповідачем-1 визначено перелік питань які необхідно поставити для проведення експертизи. Представник відповідача підтримав вказані у клопотанні питання. Однак, колегія суддів дішла висновку про необхідність доповнення питань, які ставляться експерту для повного та об`єктивного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Слід зазначити, що відповідач-1 просив проведення експертизи доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса».

При цьому, визначаючись з експертною установою, яка проводитиме експертизу, господарський суд враховує положення пункту 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 за приписами якої, експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Відтак, проведення експертизи слід доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6), якому необхідно передати для дослідження матеріали господарської справи № 910/10112/22.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що статтею 12 Закону України "Про судову експертизу" встановлені обов`язки судового експерта, відповідно до яких незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний:

1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок;

2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку;

3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Інші обов`язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Згідно із статтею 14 Закону України "Про судову експертизу" судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

Щодо заперечень прокуратури про призначення експертизи колегія суддів вважає зазначити наступне.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному, безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів акцентує, що обов?язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об?єктивності з?ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з?ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв?язками, відносинами і залежностями. Таке з?ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З?ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв?язку доказів у їх сукупності.

Колегія суддів зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов?язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії").

Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані" тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі"ВандеГурк проти Нідерландів").

Якщо подані стороною доводи є вирішальними

для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути"почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов?язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспані" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").

Слід звернути увагу, що проведення судової експертизи у цій справі, на підставі якої судовим експертом буде надано висновок, вважається важливим доказом для розгляду спору, що дає змогу встановити дійсні обставини справи.

Одночасно, колегія суддів попереджає відповідальних осіб Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про те, що у разі невиконання судового рішення без поважних причин, останніх буде притягнуто до відповідальності, згідно з Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Керуючись ст. 99, ст. 100, пунктом 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №910/10112/22 судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).

2. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1) Чи здійснений повний демонтаж старої будівлі зведеної на початку 60-х років минулого століття та введеної в експлуатацію в 1966 році за адресою: м. Київ, вул. Курганівська, 4 та чи відповідають такі будівельні роботи наявній проектній документації щодо об?єкту будівництва за адресою: м. Київ, вул. Курганівська, 4, введеного в експлуатацію 1999 році?

2) Чи здійснено після демонтування старої будівлі зведеної на початку 60-х років минулого століття та введеної в експлуатацію в 1966 році за адресою: м. Київ, вул. Курганівська, 4, нове будівництво будівлі за адресою: м. Київ, вул. Курганівська, 4 та чи відповідають такі будівельні роботи проектній документації?

3) Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) фактично виконаний на об`єкті нерухомого майна №116697758000, номер запису про право власності: 23959814, нежитлова будівля літ. «А», насосна станція №4, загальною площею 2854,4 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Курганівська, 4 (Насосна станція №4)?

3. Для проведення експертизи матеріали справи №910/10112/22 надіслати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, б).

4. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов?язків.

5. Витрати на проведення експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СЕРВІС" (04119, м. Київ, вул. Гарета Джонса, буд. 8, літ. 20Д, код ЄДРПОУ 34456687).

6. Після завершення проведення експертизи висновок та матеріали справи №910/10112/22, а також документи, що підтверджують витрати, пов?язані з проведенням експертизи, направити до Північного апеляційного господарського суду (04116 м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А).

7. Провадження у справі №910/10112/22 зупинити.

8. Копію ухвали надіслати учасникам апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк, передбачені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 09.02.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко