Постанова

від 07.02.2024 по справі 927/791/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2024 р. Справа№ 927/791/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Биховцова О.А.,

від позивача - не з`явився,

від відповідача-1 - Матішинець В.В.,

від відповідача-2 - не з`явився,

від третьої особи - не з`явився,

розглянувши апеляційну скарг

Приватного підприємства "Новгород-сіверська рибоводно-меліоративна станція"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 (повний текст рішення складено 05.10.2023)

у справі №927/791/23 (суддя Белов С.В.)

За позовом Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави

в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області

до: 1. Приватного підприємства "Новгород-сіверська рибоводно-меліоративна станція"

2. Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області

третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор Малодівицької селищної ради Прилуцького району Михайленко Світлана Миколаївна

про скасування записів у реєстрах та усунення перешкод у користуванні землею, -

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного підприємства "Новгород-сіверська рибоводно-меліоративна станція" та Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про:

- визнання незаконним та скасування запису у Поземельній книзі Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909 в розділі: "Відомості про право власності/ право постійного користування внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права, що виникли після 1 січня 2013 року" щодо внесення відомостей про право приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" (код ЄДРПОУ 00709916) постійного користування земельною ділянкою площею 141,8 га, яка знаходиться в с. Мамекине Новгород - Сіверського району Чернігівської області, на підставі рішення Новгород- Сіверської районної ради від 15.08.1995 року та державного акту від 30.08.1995 року серії ІІ-ЧН № 001279;

- усунути перешкоди у здійсненні Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області (код ЄДРПОУ 004061978) права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 141,8 га з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909, розташованої на території Новгород-Сіверського району Чернігівської області, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 67543270 від 10.05.2023 року, щодо реєстрації за приватним підприємством "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" (код ЄДРПОУ 00709916) права постійного користування на земельну ділянку площею 141,8 га з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909, розташованою на території Новгород-Сіверського району Чернігівської області;

- усунути перешкоди у здійсненні Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області (код ЄДРПОУ 004061978) права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 141,8 га з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909, розташованої на території Новгород-Сіверського району Чернігівської області, шляхом зобов`язання приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" (код ЄДРПОУ 004061978) повернути земельну ділянку площею 141,8 га з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909 у розпорядження Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області.

В обґрунтування позову прокурор зазначає, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснено незаконно з огляду на порушення приписів ч. 6 ст. 26 Закону України "Про державний земельний кадастр" відповідно до яких відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо: із заявою звернулася неналежна особа (1); подані документи не відповідають вимогам законодавства (2).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано запис у Поземельній книзі Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909 в розділі: "Відомості про право власності/ право постійного користування внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права, що виникли після 1 січня 2013 року" щодо внесення відомостей про право приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно- меліоративна станція" постійного користування земельною ділянкою площею 141,8 га, яка знаходиться в с. Мамекине Новгород - Сіверського району Чернігівської області, на підставі рішення Новгород-Сіверської районної ради від 15.08.1995 року та державного акту від 30.08.1995 року серії ІІ-ЧН № 001279. Зобов`язано усунути перешкоди у здійсненні Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 141,8 га з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909, розташованою на території Новгород-Сіверського району Чернігівської області, шляхом зобов`язання приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" повернути земельну ділянку площею 141,8 га з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909 у розпорядження Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області. Присуджено до стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь Чернігівської обласної прокуратури 2 684, 00 грн. судового збору та з Приватного підприємства "Новгород-сіверська рибоводно-меліоративна станція" на користь Чернігівської обласної прокуратури 2 684, 00 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" у 2023 році на час виготовлення документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 141,8 га на території Новгород-Сіверського району за межами с. Мамекино не було її належним землекористувачем, відповідно відповідач-1 не міг бути належним замовником технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 20.02.2023 року, виготовленої ФОП Школоберда Я.Ю. на підставі клопотання ПП "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" від 13.02.2023 року, оскільки такими діями порушував положення ст. 26 Закону України "Про землеустрій". Місцевий господарський суд також зазначив, що обраний прокурором спосіб захисту шляхом скасування запису про проведену державну реєстрацію права не відповідає вимогам законодавства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Приватне підприємство "Новгород-сіверська рибоводно-меліоративна станція" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийняте внаслідок неповного з`ясування усіх обставин, що мають істотне значення для справи. Викладені в оскаржуваному рішенні висновки, не відповідають встановленим обставинам справи, а саме рішення прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, істотного порушення норм процесуального права, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Зокрема скаржник вважає, що місцевий господарський суд не врахував доводи відповідача 1 щодо наявності у нього права постійного користування спірною земельною ділянкою, яке ніким не оспорювалось, не скасовувалось і в судовому порядку не припинялось. Скаржник наголошує, що право постійного користування земельною ділянкою площею 141, 8 га перейшло до ПП «Новгород-Сіверське РМС», як правонаступника державного підприємства, ще 17.11.2008 року, тобто з моменту його державної реєстрації, однак не було оформлено у встановленому законом порядку. Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції встановивши, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду, однак при цьому місцевий господарський суд не врахував та не надав належну оцінку позовним вимогам позивача, зокрема чи відновить задоволення таких вимог його порушене право, чи є вони ефективним способом захисту. Що стосується позовної вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію прав та обтяжень, скаржник погоджується з місцевим господарським судом, що такий спосіб захисту не відповідає вимогам законодавства.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді Агрикова О.В., Мальченко А.О.

30.10.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Приватного підприємства "Новгород-сіверська рибоводно-меліоративна станція" надійшли доповнення до апеляційної скарги.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. на довготривалому лікарняному, від 01.11.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів реєстрації електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та подання доказів сплати судового збору у розмірі 4 026 грн. 00 коп.

20.11.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Приватного підприємства "Новгород-сіверська рибоводно-меліоративна станція" надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з доказами реєстрації електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та доакзами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного підприємства "Новгород-сіверська рибоводно-меліоративна станція" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 року, витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/791/23.

06.12.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали справи №927/791/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Новгород-сіверська рибоводно-меліоративна станція" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023, розгляд справи призначено на 07.02.2024 р.

19.12.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

21.12.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, відповідача-2 у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

26.12.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Новгород-сіверська рибоводно-меліоративна станція", відповідача-1 у справі, надійшла відповідь на відзив та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 року клопотання Приватного підприємства "Новгород-сіверська рибоводно-меліоративна станція" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

В судовому засіданні 07.02.2024 року представник відповідача 1 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Прокурор надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представники позивача, відповідача 2 та третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників позивача, відповідача 2 та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Чернігівською обласною прокуратурою при вивченні стану дотримання вимог законодавства при використанні об`єктів водного фонду на території області вивчено обставини законності використання ПП "Новгород- Сіверська рибоводно-меліоративна станція" (ЄДРПОУ 00709916) земельної ділянки за межами населеного пункту с. Мамекине Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Зокрема, Чернігівською обласною прокуратурою установлено, що 23.03.2023 року відділом № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб (код 10.07) комунальної власності з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909 площею 141,8 га, місце розташування: Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, Новгород-Сіверська міська рада (за межами с. Мамекине).

Відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру внесено на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 20.02.2023 року, виготовленої ФОП Школоберда Я.Ю. на замовлення відповідача- 1, яка наявна в матеріалах справи. (т.1, а.с. 25-89).

Крім цього, 23.03.2023 року до розділу 3 Поземельної книги "Земельна ділянка. Право власності, право постійного користування запис про його виникнення" внесено запис №003 стосовно власників (користувачів): найменування власників (користувачів) земельної ділянки - Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція"; форма власності - комунальна власність; відомості про документ, що посвідчує право - Державний акт серія II-ЧН 001279від 30.08.1995, реєстраційний номер 14. (т.1, а.с. 90-104).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (№ НВ-6100177092023, дата формування - 23.03.2023 року) земельна ділянка з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909, площею 141,8 га зареєстрована 23.03.2023 за Приватним підприємством "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" на праві власності; документ, який є підставою для виникнення права - рішення органу місцевого самоврядування Новгород-Сіверська міська рада 15.08.1995 року 5 сесія 22 скликання; документ, що посвідчує право - Державний акт від 30.08.1995 року II- ЧН 001279. (т.1, а.с. 19-21).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (№ НВ-4600351592023, дата формування - 18.04.2023 року) стосовно виду права власності земельної ділянки з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909, площею 141,8 га зареєстрованої 23.03.2023 року за Приватним підприємством "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" зазначено право постійного користування земельною ділянкою; документ, який є підставою для виникнення права - рішення органу місцевого самоврядування Новгород-Сіверська міська рада 15.08.1995 року 5 сесія 22 скликання; документ, що посвідчує право - Державний акт від 30.08.1995 року II-ЧН001279. (т.1, а.с. 22-24).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909, площею 141,8 га 10.05.2023 року державним реєстратором Малодівицької селищної ради Прилуцького району Михайленко С.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 67543270) внесено запис про речове право в якому зазначено (т.1, а.с. 18):

- Відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року: Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14, 30.08.1995 року 00:00:00;

- Документи, подані для державної реєстрації: Державний акт на право постійного користування землею, серія та номер: II-ЧН001279, виданий 30.08.1995, видавник: Новгород-Сіверська районна районна рада народних депутатів Чернігівської обл., оригінал документа втрачено; відомості з ДЗК, серія та номер: 63673785, виданий 10.05.2023 року, видавник : Державний земельний кадастр;

- Вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою;

- Відомості про суб`єкта іншого речового права : Правокористувач: Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція", код ЄДРПОУ 00709916.

В матеріалах справи наявний Державний акт від 30.08.1995 року II-ЧН001279. (т.1, а.с. 36).

Також в матеріалах справи наявні листи Деснянського басейнового управлінні водних ресурсів від 01.05.2023 року № 387/3-1/ДС/25-23 (т.1, а.с. 106), Держводагентства від 08.05.2023 року № 144/ЧГ/21-23 (т.1, а.с. 113-114), Держрибагентства від 10.05.2023 року № 3-6.1.2-9/2667-23 (т.1, а.с. 109) відповідно до яких інформація щодо користувача спірної земельної ділянки водного фонду відсутня, паспорт на об`єкт водного фонду не складався, будь-яка дозвільна документація на здійснення ПП "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" підприємницької діяльності у галузі рибного господарства на вказаному об`єкті не видавалася, звіти з виробництва продукції аквакультури протягом 2010 - 2023 років до Управління Держагентства меліорації та рибного господарства у Чернігівській області від підприємства не надходили (лист від 01.05.2023 року № 1-3-9/373-23, т.1, а.с. 111).

Крім цього з матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2010 року, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2011 року та набрало законної сили у справі №10/134 за позовом Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави, в особі: Новгород -Сіверської районної державної адміністрації, третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Головне управління Держкомзему в Чернігівській області, Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Колективне сільськогосподарське підприємство Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція", до Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" про стягнення шкоди в сумі 86384,70 грн. та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки позов задоволено частково, а саме зобов`язано Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція» повернути власнику у належному стані самовільно зайняту земельну ділянку водного фонду загальною площею 106,0 га, що знаходиться в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області. (т.2, а.с. 36-41).

Також рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.05.2019 року, яке залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 року по справі № 927/22/19 за позовом заступника керівника Менської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивачів: 1. Фонду державного майна України; 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області; 3. Державного агентства рибного господарства України до відповідачів: Державного підприємства «Укрриба» та Приватного підприємства «Гринько» про визнання недійсним договору №23/11 від 01.08.2011 року про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП «Укрриба», який укладений між відповідачами визнано недійсним Договір про передачу права експлуатації гідротехнічних споруд, що перебувають на балансі ДП «Укрриба» № 23/11 від 01 серпня 2011 року, укладений між Державним підприємством «Укрриба» та Приватним підприємством «Гринько». (т.1, а.с. 129-142).

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів приймає до уваги, що у відповідності до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Отже, дослідивши матеріали справи, щодо наявності або відсутності у Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" право постійного користування спірною земельною ділянкою зазначає наступне.

Відповідач 1 стверджує, що Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція» є правонаступником державного підприємства Новгород Сіверській рибоводно меліоративній станції Новгород - Сіверського району Чернігівського області.

Однак, матеріали справи містять Статут Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція» (т.1, а.с. 31-34) відповідно до п. 1.2. якого Підприємство засноване на власності засновників підприємства.

Відповідно до п. 1.5. Статут єдиним засновником підприємства є ОСОБА_1 .

При цьому, відомостей щодо правонаступництва Статут Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція» не містить.

Відповідач 1 наголошував, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція» є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 00709916, за яким раніше було зареєстровано державне підприємство Новгород Сіверській рибоводно меліоративній станції Новгород - Сіверського району Чернігівського області, що, в свою чергу, також указує на обставини правонаступництва.

Колегія суддів, відхиляє зазначені твердження відповідача 1 з наступних підстав.

Так, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є компонентом інфраструктури державної статистики. На його основі органи статистики забезпечують ведення державного обліку та ідентифікацію суб`єктів господарської дальності, однак повноваженнями на проведення реєстраційних дій щодо підприємства не наділені.

Функція органів статистики щодо ведення ЄДР визначена Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 (у новій редакції постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року № 499, далі - Положення про ЄДР).

Відповідно до пункту 6 Положення про ЄДР (в чинній редакції) ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним; у разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код; у разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом; в інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється.

Відповідно до пункту 15 Положення про ЄДР (в редакції станом на день створення відповідача 1) ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування; у разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Отже, відповідно до наведених норм ідентифікаційний код юридичної особи має бути унікальним, а присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається. Водночас помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але така помилка не є підставою правонаступництва.

Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2010 року, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2011 року та набрало законної сили у справі №10/134 за позовом Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави, в особі: Новгород -Сіверської районної державної адміністрації, третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Головне управління Держкомзему в Чернігівській області, Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Колективне сільськогосподарське підприємство Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція", до Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" про стягнення шкоди в сумі 86384,70 грн. та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки позов задоволено частково, а саме зобов`язано Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція» повернути власнику у належному стані самовільно зайняту земельну ділянку водного фонду загальною площею 106,0 га, що знаходиться в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області. (т.2, а.с. 36-41).

Під час розгляду справи №10/134 судами було встановлено наступне:

« 24 травня 1996р. було зареєстровано та видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію ( а.с.123 т.1/2) Новгород Сіверській рибоводно меліоративній станції Новгород- Сіверського району Чернігівського області (код ЄДРПОУ 00709916).

29.04.2003р. Регіональним відділенням Фонду держмайна України в Чернігівській області, з посиланням на Закон України » Про приватизацію державного майна» від 4 березня 1992 року за N 2163-XII ( далі Закон № 2163) та «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі від 10 липня 1996 року за N 290/96-ВР ( далі Закон № 290), видано наказ № 199 про приватизацію Новгород Сіверської рибоводно меліоративної станції Новгород - Сіверського району Чернігівського області шляхом перетворення у колективне сільськогосподарське підприємство ( а.с.121-122 т.1/2).

Відповідно до ст.12 Закону № 290, приватизація майна (рибних господарств рибокомбінатів, рибоводно-меліоративних станцій, нерестово-виросних рибницьких господарств), які спеціалізуються на вирощуванні рибопосадкового матеріалу та товарної риби у ставках, басейнах, лиманах та інших внутрішніх водоймах, здійснюється шляхом перетворення їх у колективні господарства або у відкриті акціонерні товариства на умовах, передбачених статтями 5, 6 і 7 цього Закону. При цьому повинні забезпечуватися технологічна єдність виробництва та цілісність майнових комплексів. Статтею 5 зазначеного Закону передбачено, що приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства за рішенням загальних зборів.

Перетворення Новгород Сіверської рибоводно меліоративної станції в КСП було затверджено загальними зборами працівників 21.04.2003 р. протокол № 1 (а.с.4 реєстраційної справи).

27.06.2003р. Регіональним відділенням Фонду держмайна України в Чернігівській області було затверджено Акт оцінки вартості майна Новгород Сіверської рибоводно меліоративної станції під час приватизації ( а.с.117-120 т.1/2), а 07.07.2003р. затверджено план приватизації ( а.с.107-116 т.1/2), який був погоджений загальними зборами працівників Новгород Сіверської рибоводно меліоративної станції( протокол від 04.07.2003р. а.с.106 т.1/2).

07.08.03р. було зареєстровано статут та проведено державну реєстрацію Колективного сільськогосподарського підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" про що видано відповідне свідоцтво про держреєстрацію ( перереєстрацію) юридичної особи (код ЄДРПОУ 00709916) ( а.с.105 т.1/2).

07.09.2007р. загальними зборами членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" було прийнято рішення про передачу паів КСП Гриньку Роману Васильовичу ( протокол № 6 а.с.82-83 т.1/2) та складені відповідні нотаріально посвідчені заяви та акти прийому передачи паїв (а.с.84-104 т.1/2). 17.11.2008р. було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція"( код ЄДРПОУ 00709916).

За даними ЄДР ( а.с.45-47 т.1/2, а.с.28-31 т.2/2), в державному реєстрі в графі «назва юридичної особи`зазначено: "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція", а в записі «повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності`зазначено: Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція", Інд. код 00709916, дата державної реєстрації юридичної особи 24.05.96р.

Однак при вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.

Державний акт ІІ ЧН № 001279 на право постійного користування землею загальною площею 141,8га ( Т. 1/2, а.с. 8-9), був виданий 30.08.95р. державному підприємству Новгород Сіверській рибоводно меліоративній станції Новгород - Сіверського району Чернігівського області.

Відповідно до вимог ч.2 ст..5 Закону N 2163 приватизації не підлягають об`єкти,що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об`єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення. Загальнодержавне значення мають об`єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема, водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди ( «г»).

Відповідно до вимог цього закону було проведено приватизацію майна Новгород Сіверської рибоводно меліоративної станції. Спірна земельна ділянка не увійшла до складу майна, що підлягає приватизації (статутного фонду колективного сільськогосподарського підприємства , що створюється під час приватизації). Зазначене підтверджується «Актом оцінки вартості майна Новгород Сіверської рибоводно меліоративної станції під час приватизації», затвердженим 27.06.2003р. Регіональним відділенням Фонду держмайна України в Чернігівській області ( а.с.118 т.1/2). Крім того, у «Плані приватизації Новгород Сіверської рибоводно меліоративної станції`затвердженому Регіональним відділенням Фонду держмайна України в Чернігівській області 07.07.2003р. та погодженому загальними зборами працівників Новгород Сіверської рибоводно меліоративної станції( протокол від 04.07.2003р. а.с.106 т.1/2), в розділі У «Рішення комісії щодо приватизації об`єкта зазначено, що державне майно, яке не підлягає приватизації та не включено до статутного фонду підприємства, передати в оренду ( п.3), що відповідає чинному законодавству про приватизацію державного майна, зокрема вимогам ч.2 ст..5 Закону N 2163.

З матеріалів справи вбачається, що Колективне сільськогосподарське підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція", як правонаступник державного підприємства, а потім відповідач, зазначеним правом на оренду спірної земельної ділянки не скористались, в зв`язку із чим спірна земельна ділянка обліковується як землі запасу державної власності, про що свідчить довідка ф. 6-зем в матеріалах справи. (т.2, а.с.32).»

Крім цього, під час розгляду справи № 927/22/19 судами було встановлено, що гідроспоруди, які фактично знаходяться на спірній земельній ділянці, обліковується на балансі ДП "Укрриба".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів зазначає, що преюдиційність - це обов`язковість обставин, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені обставини не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив у законну силу. Cуть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" (заява №48553/99), а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" (заява №28342/95).

Отже, в силу приписів ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу обставина, що спірна земельна ділянка не увійшла до складу майна, що підлягає приватизації (статутного фонду колективного сільськогосподарського підприємства , що створюється під час приватизації) та в подальшому Приватного підприємства "Новгород-сіверська рибоводно-меліоративна станція" встановлено у господарській справі №10/134 не потребує доведенню.

З огляду на викладене вище, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що право постійного користування земельною ділянкою площею 141, 8 га перейшло до ПП «Новгород-Сіверське РМС», як правонаступника державного підприємства, ще 17.11.2008 року, тобто з моменту його державної реєстрації.

Відтак, висновок суду першої інстанції, що Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" у 2023 році на час виготовлення документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 141,8 га на території Новгород-Сіверського району за межами с. Мамекино не було її належним землекористувачем.

За ч. 9 ст. 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 01.01.2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 01.01.2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про землеустрій" замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

- на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених ст. 71-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;

- на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст. 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Положеннями ст.22 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено вимоги до документів, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Зокрема, документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Згідно із ч. 5 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державний земельний кадастр" при відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки (крім відомостей про власників та користувачів земельної ділянки).

Згідно із ч. 6 ст. 26 Закону України "Про державний земельний кадастр" відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо: із заявою звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам законодавства.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, внесення відомостей про зазначену земельну ділянку до Державного земельного кадастру здійснено на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 20.02.2023 року, яку виготовлено на підставі клопотання ПП "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" від 13.02.2023 року. (т.1, зворот а.с. 27).

На підтвердження права користування спірною земельною ділянкою надано витяг з ЄДРПОУ щодо ПП "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" (ЄДРПОУ 00709916) (т.1, а.с. 29), статут (т.1, зворот а.с. 30-34) та копію з архівної копії державного акту на право постійного користування землею від 30.08.1995 року серії ІІ-ЧН№ 001279. (т.1, а.с. 36).

Однак, як вже вище було встановлено, Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" не могло бути належним замовником технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), оскільки спірна земельна ділянка не увійшла до складу майна, що підлягає приватизації, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що запис у Поземельній книзі Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки загальною площею 141, 8 га з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909 в розділі: "Відомості про право власності/ право постійного користування внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права, що виникли після 1 січня 2013 року" щодо внесення відомостей про право приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно- меліоративна станція" (код ЄДРПОУ 00709916) постійного користування земельною ділянкою площею 141,8 га, яка знаходиться в с. Мамекине Новгород - Сіверського району Чернігівської області, на підставі рішення Новгород- Сіверської районної ради від 15.08.1995 року та державного акту від 30.08.1995 року серії ІІ-ЧН № 001279 здійснено з порушенням вимог діючого законодавства.

Відповідно до пунктів 60 та 222 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (надалі - Порядок № 1051) запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру або до суду.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відповідно до ч. 3 вищевказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовну вимогу про визнання незаконним та скасування запису у Поземельній книзі Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909 в розділі: "Відомості про право власності/ право постійного користування внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права, що виникли після 1 січня 2013 року" щодо внесення відомостей про право приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" (код ЄДРПОУ 00709916) постійного користування земельною ділянкою площею 141,8 га, яка знаходиться в с. Мамекине Новгород - Сіверського району Чернігівської області, на підставі рішення Новгород- Сіверської районної ради від 15.08.1995 року та державного акту від 30.08.1995 року серії ІІ-ЧН № 001279.

Крім цього, оскільки місцевим господарським судом встановлено, що Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" (ЄДРПОУ 00709916) у 2023 році на час виготовлення документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 141,8 га на території Новгород-Сіверського району за межами с. Мамекино не було її належним землекористувачем, позовна вимога прокурора про усунення перешкоди у здійсненні Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області (код ЄДРПОУ 004061978) права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 141,8 га з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909, розташованої на території Новгород-Сіверського району Чернігівської області, шляхом зобов`язання приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" (код ЄДРПОУ 004061978) повернути земельну ділянку площею 141,8 га з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909 у розпорядження Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області обґрунтовано задоволена судом першої інстанції.

Щодо визначення прокурором способу захисту у даній справі колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 202 Земельного кодексу України передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає «Порядок ведення Державного земельного кадастру», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі-Порядок).

Пунктом 114 Порядку встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання.

Відповідно до п.51 Порядку, внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.

Пунктом 60 Порядку також визначено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 61 Порядку, скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що позовні вимоги у даній справі стосуються відомостей про наявність у відповідача 1 права постійного користування земельною ділянкою, однак інші відомості (права власності органу місцевого самоврядування, площі, місця знаходження та інш.) щодо спірної земельної ділянки не оскаржуються.

Отже, оскільки по суті, у даній справі вимога про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки не заявлялась, посилання скаржник на п. 114 Порядку є безпідставним.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Відтак, колегія суддів вважає, що рішення у даній справі буде підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до пункту б) частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно з ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, негаторний позов (ст. 391 Цивільного кодексу України) - це вимога власника, який володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження нею. Власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні та вимагає від відповідача припинити протиправні дії щодо свого майна, які не пов`язані із порушенням володіння.

Колегія суддів зазначає, що ознаки негаторного позову є наступними: подається власником або титульним володільцем; стосовно майна, яке перебуває у власника (володільця); інша особа заважає користуванню або розпорядженню цією річчю; для створення таких перешкод немає правових підстав.

Відтак, предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як підставу для негаторного позову названо:

неправомірне перебування майна третіх осіб у виробничих приміщеннях власника і необхідність їх звільнення;

унеможливлення підходів і під`їздів до будинку власника й потреба усунення таких перешкод;

неправомірне зайняття жилих приміщень власника і необхідність виселення громадян;

заборона суборендареві користуватися нежитловим приміщенням після укладення договору суборенди (вимкнення опалення, світла та ін.) ;

створення штучних перешкод у землекористуванні власникам чи орендарям земельних ділянок тощо.

Такий спосіб захисту характеризується наступними ознаками:

Негаторний позов застосовується лише, якщо сторони не перебувають у договірних відносинах;

Власник (титульний володілець), який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні;

Сутністю вимог за негаторним позовом є усунення порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом;

Таке порушення має «неправомірний» характер.

Пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов) є неможливим.

Віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними. При цьому одна з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів. (Постанова ВП ВС від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18).

Як вбачається з матеріалів справи, власником спірної земельної ділянки є Новгород-Сіверська міська рада, водночас право комунальної власності в даному випадку не оспорюється та є зареєстрованим у встановленому законом порядку, а тому витребування її з користування відповідача 1 є неналежним способом захисту.

В той же час, в даному випадку прокурором заявлено вимогу про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власником спірною земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідача 1, як користувача такої земельної ділянки повернути її у розпорядження органу місцевого самоврядування, що є належним способом захисту у спірних правовідносинах.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Господарського суду Чернігівської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Новгород-сіверська рибоводно-меліоративна станція" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 року у справі №927/791/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 року у справі №927/791/23 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/791/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.02.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир