Постанова

від 07.02.2024 по справі 906/884/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року Справа № 906/884/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 30.11.2023 у справі № 906/884/23 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Олевської міської ради Житомирської області та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

за участю представників сторін:

прокурор - Гарбарук В.А.;

позивачів - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростенської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Олевської міської ради Житомирської області (далі - позивач-1, Міська рада) та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - позивач - 2, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області) звернувся із позовом до Господарського суду Житомирської області про витребування із чужого незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (далі - відповідач, СТОВ "Україна") на користь Олевської об`єднаної територіальної громади в особі Олевської міської ради земельних ділянок з кадастровими номерами: 1824487200:02:000:0010, загальною площею - 4,1957 га; 1824487200:05:000:0192, загальною площею - 0,5668 га; 1824487200:05:000:0194, загальною площею - 3,6541 га; 1824487200:08:000:0260, загальною площею - 0,3437 га; 1824487200:11:000:0164, загальною площею - 3,3558 га; 1824487200:08:000:0261, загальною площею - 2,9738 га; 1824487200:05:000:0173, загальною площею - 1,2097 га; 1824487200:02:000:0009, загальною площею - 1,5034 га; 1824487200:05:000:0200, загальною площею - 0,384 га; 1824487200:04:000:0396, загальною площею - 2,1453 га; 1824487200:05:000:0202, загальною площею - 0,8118 га; 1824487200:04:000:0397, загальною площею - 0,633 га; 1824487200:05:000:0203, загальною площею - 0,9418 га; 1824487200:04:000:0204, загальною площею - 0,7509 га; 1824487200:05:000:0205, загальною площею - 1,4736 га; 1824487200:05:000:0206, загальною площею - 4,5484 га; 1824487200:12:000:0570, загальною площею - 1,7228 га; 11824487200:05:000:0207, загальною площею - 1,7902 га (далі - спірні земельні ділянки).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що підставою для реєстрації за СТОВ "Україна" права власності на земельні ділянки став Державний акт на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-14-03 від 12.02.1997, виданий КСП "Україна" площею 2480,4 га. Із загальної площі (2156,2 га) сільськогосподарських угідь. Згідно вказаного державного акту, прийнято до розподілу на земельні частки (паї) 1365,91 га, а відповідно до довідок Тепеницької сільської ради № 65 від травня 2006 та № 320 від 21.10.2008 по сільській раді набули право на земельну частку пай 615 громадян, вийшли із земельними паями 60 громадян, до розрахунку враховано 556 власників земельних паїв. Із земель, які б залишились не розпайовані або земель, які залишились у спільній власності членів реформованого КСП на території Тепеницької сільської ради не залишилось взагалі. СТОВ "Україна" не є правонаступником КСП "Україна", оскільки реорганізація КСП шляхом перетворення у СТОВ не відбулася, а здійснено реєстрацію нового підприємства СТОВ "Україна". Отже, останнє не набуло статусу землекористувача чи власника спірних земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.11.2023 суд повернувся до стадії підготовчого провадження.

08.11.2023 від СТОВ "Україна" надійшло клопотання про призначення у справі судової земельно - технічної експертизи. На вирішення експерта відповідач просив поставити питання:

- чи знаходяться спірні земельні ділянки (повністю або частково) на землях, які були надані КСП "Україна" в колективну власність та підлягали паюванню (розподілу між членами КСП "Україна") ?;

- чи знаходяться спірні земельні ділянки (повністю або частково) на землях, які були надані КСП "Україна" в колективну власність та відносилися до сільськогосподарських угідь ?;

- чи знаходяться спірні земельні ділянки (повністю або частково) на землях, які були надані КСП "Україна" в колективну власність та право колективної власності на які припинено ? (а. с. 211).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.11.2023 призначено у справі судову земельно - технічну експертизу. На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) чи знаходяться спірні земельні ділянки з кадастровими номерами (згідно резолютивної частини ухвали суду) (повністю або частково) на землях, які були надані КСП "Україна" в колективну власність відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-14-03, та підлягали паюванню (розподілу між членами КСП "Україна") ?

2) чи знаходяться спірні земельні ділянки з кадастровими номерами (згідно резолютивної частини ухвали суду) (повністю або частково) на землях, які були надані КСП "Україна" в колективну власність відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-14-03, та відносилися до сільськогосподарських угідь ?

3) чи знаходяться спірні земельні ділянки з кадастровими номерами (згідно резолютивної частини ухвали суду) (повністю або частково) на землях, які були надані КСП "Україна" в колективну власність відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-14-03, та право колективної власності на які припинено ?

Суд першої інстанції, вирішуючи заявлене відповідачем клопотання, зазначив, що зі змісту позовних вимог вбачається, що спірні земельні ділянки, які мають загальну площу 33,0048 га та перейшли у власність СТОВ "Україна" знаходяться в межах земельної ділянки, яка була надана КСП "Україна" відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-14-03 від 12.02.1997. Разом з тим, із поданих доказів неможливо зрозуміти чи є спірні земельні ділянки частиною земель, які підлягали чи не підлягали паюванню (розподілу між членами КСП "Україна"). З`ясування цієї обставини має значення для справи, для встановлення належного позивача (позивачів), якими можуть бути як позивачі у цій справі так і колишні члени КСП "Україна", що стало підставою для призначення у справі судової експертизи.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 30.11.2023 у справі № 906/884/23, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- у даному випадку відсутня сукупність умов, визначених ч. 1 ст. 99 ГПК України для призначення у справі судової експертизи, натомість представником відповідача не доведено, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, враховуючи предмет та підстави позову, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Виходячи з предмета спору та доказів, наданих в їх сукупності як на підтвердження позовних вимог так і на їх спростування, вбачається, що у матеріалах справи наявні докази, за результатами оцінки яких суд може встановити фактичні обставини справи;

- предметом позову у справі є земельні ділянки, які мають загальну площу 33,0048 га зареєстровані за СТОВ "Україна" на праві приватної власності, знаходяться в межах земельної ділянки, яка була надана КСП "Україна" відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-14-03 від 12.02.1997. Встановлення обставин, на які саме земельні ділянки, в межах державного акта, зареєстровано право приватної власності СТОВ "Україна", як нібито правонаступника КСП, не входить до предмету доказування, оскільки, прокурор доводить, що у відповідача відсутнє право на усі землі, які були передані в межах державного акту у колективну власність, у тому числі, на землі загального користування, землі, які були розпайовані між членами КСП та землі, які були вилучені з розпаювання;

- СТОВ "Україна", заявляючи клопотання про проведення судової експертизи, не навів обставин, які будуть встановлювати чи спростовувати обставини, що входять до предмету доказування у даній справі та є такими, що викликають сумнів і потребують спеціальних знань, тому клопотання не має належного обґрунтування;

- в порушення ч. 3 ст. 234 ГПК України, суд першої інстанції в ухвалі не навів мотиви і норми закону, якими керувався постановляючи ухвалу про необхідність проведення судової земельно - технічної експертизи з метою встановлення належного позивача у цій справі;

- прокурор вказує, що уся площа земель, яка відповідно до вимог, чинного на той час законодавства, підлягала розпаюванню між членами бувшого КСП "Україна" розпайована, інша частина земель передана до земель запасу Тепеницької сільської ради, в тому числі тих, які не підлягають використанню у сільськогосподарському обороті, а КСП як юридична особа припинене. Реєстрація права приватної власності СТОВ "Україна" у період вересня - грудня 2021 на земельні ділянки загальною площею 33,0048 га на території Тепеницького старостинського округу Олевської міської ради (бувшої Тепеницької сільської ради Олевського району Житомирської області) під приводом правонаступництва не скасовує права комунальної власності;

- неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Натомість, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 скаржнику поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали суду; відкрито провадження у справі, зупинено дію ухвали суду на час перегляду її в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 24.01.2024 о 16:00 год.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 відкладено розгляд справи на 07.02.2024 о 14:30 год.

СТОВ "Україна" надіслало до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

В судовому засіданні 07.02.2024 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Інші учасники справи в судові засідання не з`явилися про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, беручи до уваги клопотання відповідача про розгляд справи без участі представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія апеляційного суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора в судовому засіданні, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно з ч. 1, 4, 5 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Статтею 228 ГПК України передбачено право суду зупинити провадження у справі.

Згідно п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Як встановлено апеляційним господарським судом, керівник Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Олевської міської ради Житомирської області та ГУ Держгеокадастру у Житомирській області звернувся із позовом до суду про витребування із незаконного володіння СТОВ "Україна" спірних земельних ділянок.

Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що підставою для реєстрації за СТОВ "Україна" права власності на земельні ділянки став Державний акт на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-14-03 від 12.02.1997, виданий КСП "Україна" площею 2480,4 га. Із загальної площі (2156,2 га) сільськогосподарських угідь, згідно вказаного державного акту, прийнято до розподілу на земельні частки (паї) 1365,91 га, а відповідно до довідок Тепеницької сільської ради № 65 від травня 2006 та № 320 від 21.10.2008 по сільській раді набули право на земельну частку пай 615 громадян, вийшли із земельними паями 60 громадян, до розрахунку враховано 556 власників земельних паїв. Із земель, які б залишились не розпайовані або земель, які залишились у спільній власності членів реформованого КСП на території Тепеницької сільської ради не залишилось взагалі. СТОВ "Україна" не є правонаступником КСП "Україна", оскільки реорганізація КСП шляхом перетворення у СТОВ не відбулася, а здійснено реєстрацію нового підприємства СТОВ "Україна". Отже, останнє не набуло статусу землекористувача чи власника спірних земельних ділянок.

Призначаючи у даній справі судову експертизу, суд першої інстанції зазначив, що спірні земельні ділянки, які мають загальну площу 33,0048 га та перейшли у власність СТОВ "Україна" знаходяться в межах земельної ділянки, яка була надана КСП "Україна" відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-14-03 від 12.02.1997. Разом з тим, із поданих сторонами доказів неможливо встановити чи є спірні земельні ділянки частиною земель, які підлягали чи не підлягали паюванню (розподілу між членами КСП "Україна"), а тому для встановлення вказаних вище обставин необхідні спеціальні знання, що стало підставою для призначення у справі судової експертизи.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції та зазначає, що в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява №61679/00) від 01.06.2006 р., експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/7636/14-ц).

Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п. 2 ч. 2 ст. 73 ГПК України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Водночас предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Тобто, вирішення остаточного переліку питань, які необхідно поставити на вирішення експертизи, належить до компетенції саме суду.

При цьому судова колегія вважає за необхідне зауважити, що виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин.

У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання експерта, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед ним ряд питань, та визначити відповідну експертну установу на власний розсуд.

Апеляційний суд не вправі втручатися у виключну компетенцію суду першої інстанції та надавати йому вказівки щодо збирання чи оцінки доказів, оскільки він наділений власною компетенцією на предмет їх оцінки (переоцінки) за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення, ухваленого по суті спору.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає, що з`ясування визначеного в оскаржуваній ухвалі питань входить до предмету доказування у даній справі, водночас в силу положень ст. 104 ГПК України висновок експерта не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що КСП "Україна" був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-14-03 від 12.02.1997 площею 2480,4 га.

Прокурор у позовні заяві зазначає, що із загальної площі (2156,2 га) сільськогосподарських угідь, згідно вказаного державного акту, прийнято до розподілу на земельні частки (паї) 1365,91 га, а по сільській раді набули право на земельну частку пай 615 громадян, вийшли із земельними паями 60 громадян, до розрахунку враховано 556 власників земельних паїв. Із земель, які б залишились не розпайовані або земель, які залишились у спільній власності членів реформованого КСП на території Тепеницької сільської ради не залишилось взагалі.

В той же час, як встановлено апеляційним судом, СТОВ "Україна" набуло у власність спірні земельні ділянки у загальному розмірі 33,0048 га, які знаходяться в межах земельної ділянки, яка була надана КСП "Україна" відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ-20-14-03 від 12.02.1997.

Отже, враховуючи предмет та підстави заявленого прокурором позову, встановивши обставини того, що спірні земельні ділянки загальною площею 33,0048 га, які перейшли у власність СТОВ "Україна" знаходяться в межах земельної ділянки, яка була надана КСП "Україна" відповідно до державного акту, та із матеріалів справи неможливо встановити обставин того, чи є спірні земельні ділянки частиною земель, які підлягали чи не підлягали паюванню (розподілу між членами КСП "Україна"), суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що для встановлення вказаних вище обставин необхідні спеціальні знання, що є наслідком призначення у справі судової експертизи.

Із врахуванням викладеного, з`ясування визначених в оскаржуваній ухвалі питань входить до предмету доказування у даній справі, а висновки суду першої інстанції про необхідність призначення у справі судової експертизи ґрунтуються на здійсненій ним оцінці доказів із застосуванням права суду (судової дискреції) на прийняття такого рішення.

При цьому суд зазначає, що місцевий господарський суд не скористався правом, наданим йому процесуальним законом (ч. 1 ст. 228 ГПК України) та не зупиняв провадження у справі; розгляд справи продовжується в суді першої інстанції та вказане немає наслідком затягування судового процесу і не призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950.

Такі дії суду не можуть вважатися порушенням норм процесуального права, наслідком якого є скасування відповідного судового акта. Визначених ГПК України підстав для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду про призначення у справі судової експертизи немає.

Доводи прокурора, викладені ним в апеляційній скарзі колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції.

При цьому, судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 р.) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу Господарського суду Житомирської області від 30.11.2023 про призначення судової експертизи у справі № 906/884/23 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури - без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на прокурора згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 30.11.2023 у справі № 906/884/23 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складено 09 лютого 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.