Постанова

від 12.02.2024 по справі 917/1746/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року м. Харків Справа № 917/1746/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий, суддя-доповідачПопков Д.О. судді Стойка О.В., Радіонова О.О. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СДК ГРУП», м. Полтавана рішення господарського суду Полтавської області ухвалене 20.11.2023 у справі №917/1746/23 (суддя Пушко І.І.)за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буровий інструмент», м. Полтавадо Товариства з обмеженою відповідальністю «СДК ГРУП», м. Полтавапро стягнення 159000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Буровий інструмент», м. Полтава (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СДК ГРУП», м. Полтава (далі Відповідач) з вимогами про стягнення 159000,00 грн. попередньої оплати за договором підряду № 120823 від 14.08.2023.

2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.09.2023 відкрито провадження у справі №917/1746/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.11.2023 у справі №917/1746/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Буровий інструмент», м. Полтава про стягнення 159000,00 грн. були задоволені повністю. Також, стягнуто 2684,00грн. судового збору; 8000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

4. Означене рішення суду обґрунтоване тим, що у ТОВ «БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ» як у замовника виникло право на відмову від договору саме в зв`язку з простроченням виконання робіт з боку Відповідача (підрядника), яким не надано доказів того, що він виконав ці роботи та пред`явив їх для прийняття замовнику в строки, встановлені договором.

4.1. Відповідне право на відмову від договору та відмову від прийняття виконання простроченого зобов`язання виникло у ТОВ «БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ» відповідно до ч. 3 ст. 616, ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України та було реалізоване ним як шляхом направлення відповідачу повідомлення від 08.09.2023, так і шляхом фактичної відмови від підписання Акту здачі-приймання робіт від 12.09.2023 №29 на суму 76320,00грн. (заперечення прийняття та підписання акту вих. №01 від 14.09.2023).

4.2. Суд врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20 (з посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №910/17235/20). Згідно з означеною позицією суду відмова замовника від договору підряду є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог ст.1212 Цивільного кодексу України.

4.3. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, здійснивши аналіз доказів, поданих позивачем в обґрунтування витрат на правову допомогу, та враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю даної справи, беручи до уваги, що дана справа є нескладною і розглядалась в спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, місцевий суд дійшов висновку, що заява про витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з Відповідача на користь Позивача в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає сума у розмірі 8000,00грн, що є обґрунтованим розміром цих витрат.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Товариство з обмеженою відповідальністю «СДК ГРУП», м. Полтава, не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.11.2023 у справі №917/1746/23, звернулось з апеляційної скаргою на означене рішення суду, в якій просить його скасувати та прийняте нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Буровий інструмент», м. Полтава та стягнути понесені судові витрати 17026,00грн., а саме: за подання апеляційної скарги у розмірі 4026,00грн., витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 8000,00грн. та витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00грн.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:

6.1. Суд першої інстанції дійшов неправильного висновк,у вказавши, що в матеріалах справи відсутні відомості про відповідь ТОВ «СДК ГРУП» на пропозицію ТОВ «Буровий Інструмент»;

6.2. Місцевий суд неодноразово невірно тлумачить норми права, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права. Судом не було встановлено, які саме документи відповідно до умов укладеного між сторонами у справі договору підряду є належними та допустимими доказами в підтвердження обставин неналежного виконання Підрядником своїх зобов`язань за договором, на які послався позивач у позовній заяві;

6.3. Станом на 09.09.2023 р. договір підряду 120823 від 14.08.23 р. не був припиненим, адже не були припинені зобов`язання за ним, тому підрядник міг продовжувати виконувати обумовлені договором роботи, а замовник повинен був здійснити їх прийняття або надати вмотивовані зауваження відмови від прийняття, повідомити про істотні недоліки і надати розумний строк для їх усунення;

6.4. Місцевим судом не вірно застосовано позицію Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду посилаючись на постанову від 16.09.2022 у справі №913/703/20, оскільки у даній постанові колегія суддів навпаки зазначає, що позивач (замовник), який на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України відмовився від договору, має право вимагати від відповідача (виконавця) відшкодування збитків, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України, на підставі якої позивач звернувся з вимогами до суду. Підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. Сума авансового платежу в розмірі 159 000 грн., що була перерахована ТОВ «Буровий Інструмент» на користь ТОВ «СДК ГРУП», мала бути зменшена на вартість робіт, виконаних ТОВ «СДК ГРУП», згідно Акту приймання-здачі робіт, натомість, суд безпідставно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, тобто стягнув всю суму авансу, а не тільки невикористану частину;

6.5. Основним доказом на підтвердження факту виконання робіт за Договором є саме Акт виконаних робіт № 29 від 12.09.2023 р. При цьому, судом взагалі не надано оцінку даного доказу та не наведено обґрунтованих мотивів, з яких він не був взятий до уваги. Виконані роботи за своїм характером та вартістю відповідають специфікації до договору, яка погоджена і підписана сторонами.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:

7. Товариством з обмеженою відповідальністю «Буровий інструмент» в межах встановленого строку надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, зазначає:

7.1. той факт, що ТОВ «СДК ГРУП» не відреагував на пропозицію про огляд резервуарів відповідає дійсності. На адресу ТОВ «БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ» не надходило листів із зустрічною пропозицією відповідача погодити дату та час огляду результатів робіт у складі відповідної компетентної комісії, що б підтверджувало наміри Відповідача узгодити фактичний обсяг виконаних робіт;

7.2. суть «пропозиції прибути на місце виконання робіт по договору для ретельного огляду та оформлення неякісно наданих послуг з антикорозійного захисту резервуарів» є зрозуміла та полягає в дотриманні умов Договору №120823 від 14.08.2023р. та встановлення фактичних об`ємів, наданих робіт і їх якість, оскільки відомості, зазначені в акті здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 29 від 12.09.2023р., на думку Позивача, не відповідали фактичним обсягам;

7.3. надані Відповідачем відеоматеріали зроблені без згоди людей, які на них присутні, у тому числі працівників поліції та директора ТОВ «Буровий інструмент» Трембача Т.Г. Також фотографії документально не оформлені належним чином, і, наприклад, як додатки до акту огляду об`єкту проведення робіт по Договору за участю представників Замовника та Підрядника. Хоча на таку процедуру Підрядника було запрошено листом вих. № 01 від 14.09.2023р, який Підрядником було проігноровано. Крім того, дата та місце створення фото- і відео- матеріалів - не відома. Звертаємо увагу суду, що датою створення файлів є 23.10.2023р., що не відповідає даті подій, які відбулися та є приводом розгляду цієї справи;

7.4. стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію дійсності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, проте ТОВ «СДК ГРУП не надав докази визнання недійсним односторонньої відмови від договору Замовником. Таким чином, на думку Позивача, 08.09.2023р. Договір підряду №120823 від 14.08.2023р. був розірваний;

7.5. Позивач вважає, що у ТОВ «БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ» були наявні підстави для відмови від договору відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України в останній день погодженого терміну виконання робіт, оскільки роботи були на початковій стадії і саме тому «не було надано відповідачу розумний строк на усунення недоліків у роботі»;

7.6. також вважає, що застосування ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України у поєднанні із ч. 2 ст. 849цього Кодексу є належним способом захисту прав позивача.

8. Позивач просив стягнути з ТОВ «СДК ГРУП» на користь ТОВ «БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ» 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження таких витрат було надано копію договору про надання правових послуг №2012А від 20.12.2021р. з копією попереднього розрахунку суми судових витрат у апеляційній інстанції, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №501 від 28.12.2006р, ордер на надання правової допомоги, копію рахунку №211523 від 21.12.2023р., копію акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 26.12.2023 р. та копію платіжного доручення №0315 від 22.12.2023р.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

9. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Радіонова О.О.

10. Ухвалою від 15.12.2023 вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №917/1746/23, а ухвалою від 29.12.2023, після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «СДК ГРУП», м. Полтава в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а судова колегія не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням учасників справи. Учасники справи були повідомлені про розгляд означеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином: в електронні кабінеті в системі «Електронний суд» та на зазначені в матеріалах справи поштові адреси учасників справи.

11. 05.01.2023 Відповідачем були подані письмові пояснення відносно поданого Позивачем відзиву, із запереченнями проти його аргументів, наполягаючи на обгрунтованотсі апеляційних вимог.

12. Враховуючи викладене в п.п.9, 10 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Радіонова О.О. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

13. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

14. Як убачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, Між ТОВ «БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ» та ТОВ «СДК ГРУП» був укладений договір № 120823 від 14.08.2023 (далі - Договір) (а.с.14-18).

14.1. У відповідності до пункту 1.1. Договору Підрядник зобов`язується виконати роботи з антикорозійного захисту резервуарів для бурового розчину, далі по тексту «Роботи», а Замовник зобов`язується здійснити оплату відповідно до умов даного договору.

14.2. Відповідно до п.1.2. Договору обсяг характер і вартість робіт, передбачених цим договором, визначаються Специфікацією до Договору, узгодженою сторонами, яка є невід`ємною частиною цього договору.

14.3. Згідно п.1.4 Договору термін виконання робіт становить: 18.08.2023 до 08.09.2023. Терміни можуть бути змінені за згодою сторін.

14.4. Пунктом 2.1.1. Договору погоджено, що Замовник зобов`язується прийняти весь обсяг виконаних Підрядником робіт, за умови їх належного виконання, підписати з останнім акт виконаних робіт, який є невід`ємною частиною даного Договору і провести розрахунок згідно з розділом 3 цього Договору.

14.5. Відповідно до п. 2.1.2. Договору у разі виявлення допущених у роботі відступів від Договору або інших недоліків заявити про них Підрядникові у терміни 5 (п`ять) календарних днів. У разі виявлення недоліків у прихованих роботах, з моменту виявлення впродовж 2 двох) календарних днів.

14.6. Відповідно до п. 2.1.4. Договору здійснювати технологічний контроль за відповідністю якості та обсягів робіт.

14.7. Згідно п.2.2.3. Договору підрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені Специфікацією, згідно з технологією виконання до таких видів робіт.

14.8. Згідно з п. 3.2. Договору розрахунки за виконані роботи проводяться в 2 етапи:

1) Попередня оплата 50 % вартості робіт зазначених в Специфікації, до початку робіт.

2) Остаточний розрахунок впродовж 5-ти банківських днів після завершення виконання робіт, прийняття робіт Замовником та підписання акту виконаних робіт.

14.9. Відповідно до п. 3.3. Договору у разі зміни Замовником обсягу робіт в бік збільшення або зменшення вартість і терміни виконання робіт за договором переглядаються, що оформляється додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною Договору.

14.10. Пунктом 3.4. Договору передбачено, що у разі невиконання Замовником зобов`язань, відповідно до п.п.1 п.3.2. розділу 3 цього Договору (авансовий платіж), термін початку робіт зміщується відповідно до терміну оплати.

14.11. Згідно п.5.5. Договору у разі припинення робіт за ініціативою Замовника, оплата за виконані роботи здійснюється, відповідно до фактичних обсягів, на підставі наданого Підрядником акту виконаних робіт.

14.12. Пункт 9.1. Договору визначає, що зміни та доповнення до даного Договору будуть дійсні тільки в тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані повноважними представниками сторін. Всі додаткові угоди, а також додатки до Договору є його невід`ємними частинами.

14.13. Пунктом 9.3. Договору сторонами погоджено, що за умови розірвання Договору достроково, оплаті підлягає фактично виконаний обсяг робіт та понесені Підрядником затрати.

14.14. Згідно п.9.5. цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання зобов`язань за цим Договором.

15. Специфікацією № 1 від 14.08.2023 сторони погодили наступні види робіт: піскоструменева очистка об`ємом 750 кв.м, ґрунтування металоконструкцій об`ємом 750 кв.м, фарбування металоконструкцій об`ємом 750 кв.м, транспортні витрати. Всього на загальну суму 318 000,00 грн. (а.с.19).

16. 15.08.2023 ТОВ «СДК ГРУП» виставило ТОВ «БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ» рахунок на оплату № 12 від 15.08.2023 на суму авансу в розмірі 159 000,00 грн.(а.с.20).

17. На підставі зазначеного рахунку, виконуючи вимоги підпункту 1 пункту 3.2. Договору, ТОВ «БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ» 16.08.2023 року перерахувало аванс в розмірі 159 000,00грн на рахунок ТОВ «СДК ГРУП», що підтверджується платіжною інструкцією № 0162 від 16.08.2023 та визнається Відповідачем (а.с.21).

18. 12.09.2023 Позивач отримав лист від Відповідача за вих. № 28/23 від 12.09.2023 з пропозицією підписати акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 29 від 12.09.2023 до договору № 120823 від 14.08.2023 (а.с.24).

19. Позивачем було надіслано Повідомленням про відмову від договору за вих.№01 від 08.09.2023, в якому зазначив, що якість виконаних робіт незадовільна і ці недоліки не можуть бути виправлені та звернувся з вимогою про відшкодування збитків у вигляді перерахованого раніше авансу в сумі 159000,00грн. (а.с.22)

20. Відповідно до акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 29 від 12.09.2023 до договору № 120823 від 14.08.2023, складеного та підписаного Відповідачем, станом на 08.09.2023 підрядником було виконано 24% від загального об`єму робіт на загальну суму 63600,00 грн (без ПДВ) (а.с.25). З матеріалів справи вбачається, що вказаний акт Замовником підписаний не був.

20.1. Позивач надіслав лист вих. № 01 від 14.09.2023 на адресу ТОВ «СДК ГРУП» із запереченнями у прийнятті робіт та підписанні акту № 29 від 12.09.2023. У даному листі було повідомлено, що замовник не може прийняти обсяги нібито виконаної роботи Підрядником, оскільки відсутні документи, що підтверджують обсяг фактично виконаних робіт, а саме детальний розрахунок площі (в квадратних метрах) робіт в розрізі елементів обладнання.

20.2. Замовник також вказав на відсутність розрахунку обсягу відшкодування транспортних витрат, які поніс Підрядник. Зазаначив про недоліки виконання вигляді: застосування всередині резервуара "болгарки", яка не є піскострумневим обладнанням і не відповідає умовам договору; працівники Підрядника за собою не прибирали територію вчасно, деякі ділянки були зачищені і не могли бути пофарбовані, так як знаходились під шаром піску; Пофарбована поверхня з налиплим в фарбу піском також підлягає усуненню. Наголосив, що фактично роботи Підрядником не були виконані взагалі та запропонував повернути лише перераховані раніше кошти в сумі 159000,00грн.

20.3. Цим листом Відповідачу було запропоновано прибути на місце виконання робіт по договору для ретельного огляду та оформлення неякісно наданих послуг з антикорозійного захисту резервуарів, попередньо погодивши дату та час. В матеріалах справи відсутні відомості про відповідь ТОВ «СДК ГРУП» на дану пропозицію (а.с.27,28), проте вказаний лист був надісланий Замовником поштою 14.09.2023, а вже 19.09.2023 він звернувся до суду із цим позовом.

21. Апеляційним судом встановлено, що Відповідач підтверджує факт укладання між ТОВ «СДК ГРУП» та ТОВ «БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ» Договору №1208 від 14.08.2023 на виконання робіт з антикорозійного захисту резервуарів для бурого розчину.

22. Заперечуючи проти позову Відповідач зазначив, що Замовником був наданий матеріал «ГРУНТ-ЕМАЛЬ Алкідна антикорозійна «ЗВ1» ТМ «КНIMREZERV PRO», який передбачає стандартні вимоги до підготовки поверхні.

Також вказав, що 04.09.2023 було розпочато роботи з піскострумневого очищення внутрішньої частини резервуару, проте роботи не буди завершені у зв`язку з обмеження доступу на територію виконання робіт з боку Замовника 09.09.2023.

Відповідачем було надані інші первинні документи бухгалтерського обліку, що на його думку підтверджують факт виконання ним робіт згідно Договору, понесені ним витрати, та використання попередньої оплати виключно на придбання матеріалів та оплату робіт для об`єкту Замовника.

23. Відтак, враховуючи нездійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «СДК ГРУП», м. Полтава на підставі Договору №120823 від 14.08.2023 підрядні роботи ТОВ «БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ» звернулось до господарського суду з позовними вимогами до останнього про повернення попередньої оплати у розмірі 159000,00грн.

24. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини з підряду та кондикції.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

25. Суть апеляційного перегляду викладеного в оскарженому рішенні висновку суду про правомірність позовних вимог про стягнення здійсненої замовником у межах підрядних відносин всієї суми попередньої оплати як кондикційного зобов`язання після дострокового розірвання договору підряду Замовником (відмови від договору) через допущені Підрядником порушення полягає в оцінки заперечень останнього проти законності та обґрунтованості цього стягнення.

26. Аналіз змісту доводів Скаржника щодо визначених ним підстав для скасування переглядуваного рішення дозволяє звести позицію Відповідача до наступних ключових аргументів: невідповідність вказівки суду про відсутність відповіді Підрядника на пропозицію Замовника у листі №01 від 14.09.2023 (1); неправильне тлумачення норм права щодо обов`язків Замовника з прийняття робіт від Підрядника та невизначеність доказів неналежного виконання останнім своїх зобов`язань за договором (2); безпідставність висновку про припинення договору підряду станом на 09.09.2023 (3); неналежність застосування у спірних правовідносинах ст.1212 Цивільного кодексу України з урахуванням спеціальних приписів ч.2 ст.849 цього Кодексу, а також безпідставне стягнення усього сплаченого авансу без урахування фактично використаної частини, визначеної актом №29 від 12.09.2023, від підписання якого Замовник відмовився за відсутністю вмотивованих зауважень (4); безпідставне відхилення належних доказів понесених Підрядником витрат за договором у вигляді наданих до справи первинних документів (5).

27. Оскільки загальними обов`язковими умовами для задоволення будь-якого позову є доведення Позивачем та встановлення судом такої сукупності елементів, як наявність/приналежність Позивачеві захищуваного суб`єктивного права або інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права чи інтересу з боку Відповідача та належність (адекватність порушенню та відповідність вимогам закону) обраного способу судового захисту, остільки колегія апеляційного суду, зважаючи на обсяг оскарження рішення, має його оцінити з точки зору відповідності означених трьом складовим елементам крізь приведені у п.28 цієї постанови аргументи Апелянта.

28. Наразі, позовні вимоги полягали у доведенні існування у Відповідача кондикційного зобов`язання у розмірі стягуваної суми і саме із такою правовою кваліфікацією за ст.1212 Цивільного кодексу України погодився місцевий суд.

28.1. Кондикція є застосовна за умов (у сукупності): втрата майна потерпілим(а), набуття чи збереження такого майна набувачем-відповідачем (б) та відсутність або відпадіння правових підстав для такого набуття чи збереження (в) ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

28.2. У світлі приписів ст.190,192 та ч.2 ст.1214 Цивільного кодексу України кондикція є застосовною і до грошей (як у розглядуваному випадку).

28.3. За висновком судової колегії положення Глави 83 Цивільного кодексу України містять субсидіарні правові приписи, що застосовуються у разі відсутності регламентації іншими нормами, які виступають як спеціальні правові підстави відносно кондикціних приписів.

29. За змістом аргументу (4), наведеного у п.26 цієї постанови, Апелянт серед іншого, відтворює тезу власного відзиву про принципову незастосовність ст.1212 Цивільного кодексу України до розглядуваних правовідносин, враховуючи, що ч.2 ст.849 цього Кодексу визначає можливість саме стягнення збитків. Апеляційний суд вважає таке запропоноване альтернативне/взаємовиключне тлумачення способів захисту помилковим:

29.1. Насамперед, слід відмітити власну непослідовність Апелянта, адже використаний ним довод про можливість повернення саме невикористаної частини (а не всього авансу) у світлі наведеної місцевим судом релевантної правової позиції Верховного Суду (постанова від 16.09.2022 у справі №910/17235/20) підтверджує саме застосовність кондикції відносно авансу, сплаченого у припиненому у подальшому зобов`язанні.

29.2. Враховуючи визначення збитків за ст.22 Цивільного кодексу України та ст.ст.224,225 Господарського кодексу України, останні є хронологічно-послідовним наслідком для потерпілої сторони від допущеного порушення її контрагента у зобов`язанні, тоді як кваліфікуючою ознакою кондикції не є порушення та вина (обов`язкові елементи для стягнення збитків) - ч.2 ст.1212 Цивільного кодексу України. У цьому випадку мова взагалі йде про здійснений Позивачем платіж на користь Відповідача у рахунок виконання своїх грошових зобов`язань за договором. Тобто витрати обумовлені/викликані правомірною поведінкою самого Замовника, а не порушенням Підрядника, якого (порушення) навіть не могло на той момент відбутися, адже вирати є попередньою оплатою (п.3.2. договору), яка мала передувати роботі Підрядника (п.3.4.договору).

29.3. Таким чином, дійсно одна й та ж сума витрат не може кваліфікуватися довільно як кондикційний платіж чи як збитки, однак це не заперечує ймовірності виникнення у підрядних відносинах підстав у Замовника для стягнення і збитків, і безпідставно набутих коштів, які випливають/ґрунтуються на різних фактах і не можуть ототожнюватися.

29.4. Втім, хоча за змістом повідомлення №01 від 08.09.2023 (а.с.22) сплачений аванс був визначений у якості збитків, за змістом позову така вимога не заявлялась, судом не розглядались і у світлі викладених у п.29.2 цієї постанови міркувань цілком правомірно не була застосована у розглядуваному випадку.

30. Повертаючись до визначених у п.28.1. цієї постанови умов застосованості кондикційних вимог, колегія апеляційного суду відмічає, що матеріалами справи підтверджено (а.с. 20,21) і Апелянтом не заперечується наявність умов (а) і (б) отримання Відповідачем (збільшення його майна) коштів в сумі 159000,00грн. саме від (за рахунок) Позивача (зменшення його майна), що зумовлює необхідність сконцентрувати увагу саме щодо умови (в), зважаючи, зокрема, і аргумент (3) апеляційної скарги.

30.1. Положення п.1.4. договору чітко визначили кінцевий строк виконання робіт -08.09.2023, який не був змінений угодою сторін до його спливу навіть з урахуванням згадуваних Відповідачем обставин «підвищення вимог до ступеню очищення металу», які хоча й не були чітко визначені у розглядуваному контексті за умовами договору, але за змістом листа №28123 від 12.09.2023 (а.с.24) та визнаних обставин у відзиві на позов (а.с. 61) були відомі Підряднику з самого початку виконання робіт (мали розпочатися не пізніше 17.08.2023).

30.2. Матеріали справи не містять доказів ініціації Підрядником змін у порядку п.9.1. та 1.4. і 3.3. договору відповідно щодо тривалості строку виконання робіт та/або розміру оплати після з`ясування вимог щодо якості (глибини очищення), але до спливу первісно визначеного строку 08.09.2023, що зумовлює правомірність легітимних очікувань Замовника відносно дотримання такого параметру належного строку виконання.

30.3. Наразі, як вбачається з матеріалів справи та визнається Відповідачем (навіть за змістом представленого акту здачі-приймання робіт №29 - а.с. 85), на момент останнього дня строку виконання робіт за умовами договору такі роботи не були у значному обсягу виконаними. «Виправдання» причин такого невиконання не колегієї відхиляються у світлі застосування принципу «заборони суперечливої поведінки» як складового добросовісності та розумності п.6 ч.1 ст.3 та ч.5 ст.12 Цивільного кодексу України.

30.4. Подібне зволікання Підрядника з виконанням обсягу робіт в останній день строку їх завершення зумовлює правомірність реалізації Замовником передбаченого ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України права, опосередкованого чітко зрозумілим у цьому контексті волевиявленням у повідомленні №01 від 08.09.2023 (а.с. 22), яка (реалізація) згідно ч.3 ст.615 цього Кодексу мало наслідком дострокове припинення підрядного зобов`язання. Тому доводи Відповідача щодо неможливості завершення виконання робіт через недопущення з 09.09.2023 на будівельний майданчик до уваги не приймаються, адже не впливають на факт наявності належних підстав та відповідної реалізації Замовником права на дострокове одностороннє розірвання договору через порушення з боку Підрядника.

30.5. Зважаючи на викладене, колегія апеляційного суду констатує наявність передбаченої обов`язкової умови для застосування кондикційного способу захисту подальше відпадіння правової підстави для збереження Підрядником отриманого авансу в обсязі, що відповідає невиконаним роботам, які вже і не можуть бути виконані у підрядних відносинах через їх дострокове, але правомірне припинення Замовником.

31. Висновки судової колегії, наведені у п.п. 29 і 30 цієї постанови, а також той факт, що кошти авансу (попередньої оплати) повернуті Відповідачем не були, дозволяють констатувати як наявність суб`єктивного права у Замовника на отримання коштів на момент подання цього позову, так і порушення цього права Відповідачем та належність обраного способу судового захисту. Втім, означеного не достатньо у розглядуваному випадку для визначення обсягу належних до повернення (стягнення) сум кондикційного зобов`язання, підстав для автоматичного ототожнення яких із сумою здійсненої попередньої оплати у договірних відносинах діюче законодавство не містить.

31.1. Загальне правило ч.4 ст.653 Цивільного кодексу України, застосоване у розглядуваному випадку за аналогією (адже одностороння відмова від договору як односторонній правочин цілком тотожній за своїми правоприпиняючими наслідками розірвання договору), зумовлює неможливість вимагати сторонами повернення того, що було виконано ними за зобов`язанням до моменту його припинення, якщо іншого не встановлено договором або законом.

31.2. «Іншого» не встановлено договором підряду, навпаки, п.9.3. передбачає необхідність оплати фактично виконаних до моменту розірвання робіт, що зумовлює висновок про збереження Підрядником попри таке розірвання права (правовової підстави) на кошти оплати, що відповідають обсягу (вартості) фактично виконаних робіт.

31.3. Положення п.3 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України також не може вважатися підставою для автоматичного ототожнення всієї суми здійсненої попередньої оплати за припинення у подальшому договором підряду, адже законодавець вказує про можливість повернення лише виконаного однією стороною тобто випадку, коли цьому виконанню не відповідало (було відсутнє) зустрічне еквівалентне надання (виконання) іншої сторони:

- за змістом ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України у розглядуваних підрядних відносинах виконанню грошового зобов`язання Замовника з оплати роботи як зустрічне у розумінні ст.538 цього Кодексу відповідає еквівалентне майнове надання з боку Підрядника у вигляді результатів виконання роботи;

- лише «перевищення» обсягу здійсненої попередньої оплати Замовника зустрічного обсягу виконаних робіт (у їх вартісному вимірі) на момент легітимного припинення договірних правовідносин і становить суму кондикційного зобов`язання.

- інший підхід був би не сумісний як із принципом справедливості (ст.3. Цивільного кодексу України), так і з відплатною природою підрядних відносин (ст.ст.843, 854 цього Кодексу), оскільки «примусово» перетворив би виконання робіт (навіть часткове) у безоплатне або безпідставно ототожнив кондикційні зобов`язання із відповідальністю підрядника за підстави, через які договір було припинено, у вигляді безоплатності виконаних робіт, що покладаються на нього окрім збитків за змістом ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України.

31.4. Означений підхід колегії апеляційного суду цілком узгоджується із згадуваною у переглядуваному рішенні, але фактично не застосованою місцевим судом правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.09.2022 у справі №913/703/20, яка передбачає необхідність з`ясування/встановлення саме невикористаної частини сплаченого авансу тобто встановлення обсягу і вартості фактично виконаних робіт. Від з`ясування цього обов`язкового параметру обсягу захищуваного суб`єктивного права, як правильно відмічає Скаржник, суд першої інстанції безпідставно ухилився:

- сам по собі факт не підписання Замовником складеного Підрядником акту приймання-передачі, за умов, коли за матеріалами справи виконання робіт як таких Замовником не заперечувалось та визнавалось (інакше, як можливо було заперечувати проти акту з підстав неналежної якості та недоведених обсягів), згідно слушних зауважень Апелянта у відповідності до ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України вимагає дослідження та оцінки обґрунтованості заперечень Замовника проти такого акту (а.с. 26-28);

- твердження суду про необхідність подання для такої оцінки Підрядником зустрічного (або окремого) позову не відповідає принципу процесуальної економії, свідчить про безпідставне ототожнення компенсації витрат Підрядника і обсягу (вартості) виконаних ним робіт та закладає підстави істотного утруднення ймовірного справедливого вирішення такого спору, адже повернення усієї суми внесеної попередньої оплати у межах цього провадження за необхідністю передбачає, що ніякого зустрічного надання (виконання) з боку Підрядника здійснено не було;

- маючи обов`язком для визначення належного розміру стягуваної суми зі сплаченого авансу встановити, яку частину було використано, тобто, скільки «припадає» на виконаний обсяг робіт, суд не може допускати неповноти вирішення спору шляхом «перенесення» питання про параметри кількості кондикційного права Позивача і обов`язку Відповідача у якесь інше провадження;

- своєю чергою, оскільки витрати Підрядника на виконання робіт є складовою (елементом собівартості) ціни виконання робіт, остільки у розглядуваному випадку обсяг витраченого авансу має визначатися саме обсягом і вартістю виконаних станом на 08.09.2023 робіт, адже мова не йде про витрати Підрядника, понесені через дострокове розірвання (збитки не заявлялись, а саме припинення правовідносин з боку Замовника є правомірним).

32. Щодо вартості фактично виконаних Підрядником робіт.

32.1. Насамперед, колегія апеляційного суд погоджується із тезою Скаржника про хибність висновку про те, що грошове зобов`язання Замовника існує лише у випадку виконання усього обсягу визначених договором робіт у строк розмір оплати має відповідати обсягу виконаного.

32.2. Аналіз заперечень №01 від 14.09.2023 Замовника (а.с.26-28) проти складеного Підрядником акту №29 від 12.09.2023 (а він фіксує обсяг робіт, що були за версією Підрядника виконані саме на момент припинення договору, оскільки після цього роботи не здійснювались) зумовлює висновок про їх (заперечень) необґрунтованість:

- об`єкт обробки перебував у розпорядженні Замовника, а тому застереження щодо відсутності документів відносно розрахунку оброблених площ обладнання є неспроможним приймаючи роботи, суть яких опосередковує наочні зміни поверхні обладнання, а Замовник згідно п.2.1.4 договору здійснював технологічний контроль за відповідністю якості та обсягів робіт, а отже не мав ніяких перешкод у підрахунку оброблених площ обладнання та наведення власного розрахунку;

- матеріали справи містять детальний розрахунок площ (а.с.91), який узгоджується із відомостями акту приймання-передачі та не був спростований Замовником у перебігу розгляду справи, при тому що очевидно логічна послідовність замовлених робіт «очистка-ґрунтування-фарбування» дозволяє з точки зору принципу розумності і добросовісності очікувати на спроможність перевірки Замовником обсягів і можливості ним своєчасно висловити конкретні зауваження із вказівкою іншої версії (розарухунку) обробленої площі, чого здійснено не було;

- зауваження щодо якості робіт мали бути Замовником у світлі приписів п.п.2.1.2. -2.1.4. договору підряду висловлені у перебігу здійснення таких робіт і до 13.09.2023 (останній день 5-ти денного строку висловлювання вимог щодо якості, якщо навіть припускати що всі такі недоліки мали місце і були допущені в останній день підрядних відносин 08.04.2023) здійснені не були;

- приписи ч.4 ст.853 Цивільного кодексу України у разі виникнення між сторонами розбіжностей щодо якості виконаних робіт передбачають необхідність проведення незалежної експертизи, ініціація якої, зважаючи на положення ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України мала бути здійснена Замовником. Невиконання ним такого обов`язку у досудовому, позасудовому чи судовому форматі (адже ст.101 цього Кодексу передбачає можливість самостійного замовлення учасником справи експертизи для подання до суду) у світлі ч.4. ст.13 Господарського процесуального кодексу України покладає саме на Позивача негативні наслідки у вигляді недоведеності відповідних заперечень щодо підписання складеного Підрядником акту приймання-передачі;

- як правильно відмічає Відповідач, у розглядуваному випадку заявлені позовні вимоги взагалі не опосередковують реалізації Замовником прав, визначених ст.858 Цивільного кодексу України, пов`язаних з усуненням недоліків виконаної роботи;

- зауваження Замовника щодо кількості задіяних Підрядником працівників, забезпечення їх спеціальним захистом чи іншим обладнанням, сміття на будівельному майданчику тощо безпосередньо не впливають на визначення обсягів фактично виконаних на момент дострокового припинення правовідносин робіт.

32.3. За відсутності належного обґрунтування і доказово доведення висловлених Замовником зауважень щодо визначеного обсягу виконаних робіт, колегія апеляційного суду вважає, що сплачений аванс був використаний Підрядником у сумі 76320грн., яка не може бути стягнута з останнього на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

33. З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд, беручи до уваги несумісні з його висновками викладені у відзиві Позивача на апеляційну скаргу заперечення (а.с. 197-206), вважає за можливе її часткове задоволення скасування переглядуваного рішення в частині стягнення 76320грн. із прийняттям нового у цій частині про відмову у задоволені позову щодо стягнення такої суми. Наразі, стягнення решти 82680грн. (159000-76320) колегія вважає правомірним і обґрунтованим, адже доводи апеляційної скарги не спростовують існування обов`язку Підрядника з повернення вказаної суми невикористаного авансу, привласнення якого б не відповідно фактично здійсненого обсягу робіт, вказаного самим Підрядником.

33.1. Такий результат апеляційного перегляду зумовлює перерозподіл витрат зі сплати судового збору за подання позову і розподіл витрат зі сплати судового збору за подання позову і розподіл витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги між сторонами пропорційно визначеним підсумковим розміром стягуваної суми:

- відповідно, на рахунок Позивача має бути віднесено 1288,92грн. сплаченого ним судового збору за подання позову, тоді як Відповідач має компенсувати йому 1395,68грн;

- своєю чергою, за підсумками апеляційного перегляду Позивач має компенсувати 1932,48грн. сплаченого Відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги, а решта збору (2093,52грн.) відноситься на рахунок Відповідача;

33.2. Аналогічний підхід щодо пропорційного розподілу і перерозподілу має бути запроваджений і щодо обґрунтованих витрат сторін на професійну правничу допомогу, понесених ними у суді першої та апеляційної інстанції:

- як було правильно визначено місцевим судом і сторонами не заперечувалось, належним і обґрунтованим розміром таких витрат Позивача є сума 8000грн.

- аналогічний розмір був визначений Відповідачем у відзиві на позов (при цьому, сторони використовують однакову вартість години обслуговування адвокати, що усуває вирішення проблеми еквівалентності вартості таких витрат), але оскільки передбачав проведення 2 годин засідань які не призначались, розподілятись має сума 6000грн. (решта визнається не пов`язаними із справою);

- правничу допомогу на стадії апеляційного перегляду кожна із сторін оцінила, обґрунтувала та довела наданими доказами фактичних витрат у 5000грн., що відповідає характеру спору та обсягу складових процесуальних документів;

- таким чином, з 13000грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених Позивачем і належним до розподілу за підсумками розгляду справи у двох інстанціях, Відповідач має компенсувати 6760грн., тоді як решта (6240грн.) таких витрат відноситься на рахунок Позивача;

- своєю чергою, з 11000грн. витрат за професійну правничу допомогу Відповідача, належних до розподілу, Позивач має компенсувати 5280грн., а решта (5720грн.) таких витрат відноситься на рахунок апелянта.

33.3. Положення ч.11 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість «зарахування» судом належних до сплати одна одній стороні судових витрат, з урахуванням чого:

- Позивач має сплати Відповідачеві різницю за судовим збором у сумі 536,80грн.;

- Відповідач має сплатити Позивачеві різницю за професійну правничу допомогу у сумі 1480грн.;

- оскільки таке «зарахування» можливе незалежно від виду судових витрат, передбачених ст.123 Господарського процесуального кодексу України, остільки для спрощення підсумкових розрахунків між сторонами на Відповідача покладається обов`язок зі сплати 943,20грн. (1480-536,80) судових витрат на користь Позивача, з якими і має стягуватися 82680грн. належних до задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СДК ГРУП», м. Полтава на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.11.2023 у справі №917/1746/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 20.11.2023 у справі №917/1746/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Буровий інструмент», м. Полтава про стягнення 76320,00грн., та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог, у зв`язку з чим викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Буровий інструмент» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СДК ГРУП» задольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СДК ГРУП» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37531379, адреса: вул. Котляревського, 22 б, кім. 411, м. Полтава, 36014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буровий інструмент» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40946031, юридична адреса: вул. В.Тирнівська, 36, корп. 2, кв.51, м. Полтава, 36040; поштова адреса: вул. Київське Шосе, 74, м. Полтава, 36040) 82680,00грн. боргу та 943,20грн. судових витрат.»

3. В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 20.11.2023 у справі №917/1746/23 залишити без змін.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка

Суддя О.О. Радіонова