Рішення

від 30.01.2024 по справі 686/9557/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/9557/23

Провадження № 2/686/1321/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2024

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В. Д`яковича О.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , з участю третіх особі без самостійних вимог на предмет спору державного нотаріуса Другої Хмельницької державної нотаріальної контори Федорук Світлани Миколаївни, ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним,

встановив:

В квітні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_5 , з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору державного нотаріуса Другої Хмельницької державної нотаріальної контори Федорук С.М., ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним, в обґрунтування якого вказав, що ОСОБА_4 являється сином ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які перебували у шлюбі з 30.04.1972 року, актовий запис №12. 18.10.2002 р. був укладений договір купівлі - продажу, відповідно до якого ОСОБА_8 стала власником квартири АДРЕСА_1 . У відповідності до ст. 69 Сімейного кодексу України чинного на момент укладення договору купівлі - продажу вказана квартира АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , оскільки вказана квартира була придбана у період шлюбу та за сімейні кошти в інтересах сім`ї.

У вказаній вище квартирі АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_4 з 2002 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 .

Оскільки позивач був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 він вважається таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька як спадкоємець першої черги, що складалася з частки квартири АДРЕСА_2 - як спільна сумісна власність подружжя - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Оскільки із спадкоємців залишилася ще мама ОСОБА_4 - ОСОБА_8 та сестра - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважаємо, що ОСОБА_4 прийняв у спадщину 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 .

З початку повномасштабного російського вторгнення на територію України, ОСОБА_4 мобілізувався до військової служби.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_8 .

Після смерті ОСОБА_8 , відповідач повідомила позивача, що квартиру АДРЕСА_1 , їй подарувала ОСОБА_8 .

Вказаний правочин, а саме укладання договору дарування померла ОСОБА_8 вчинила на користь ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_7 у грудні 2021 року.

Після смерті ОСОБА_8 відповідач змінила замки до квартири АДРЕСА_2 і висунула вимогу забрати всі речі, оскільки на даний час вона є єдиним власником квартири АДРЕСА_1 .

Договір даруваннябуло вчиненоміж померлою ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у період6-тимісяців післясмерті ОСОБА_7 -тобто підчас відкритоїспадкової справипісля смерті ОСОБА_7 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з порушенням, оскільки ОСОБА_8 подарувала квартиру АДРЕСА_2 без врахування частки позивача, - тобто розпорядилася фактично спадковим майном Позивача. Вказані дії суттєво порушили його права - як майнові права так і спадкові, оскільки відповідачу фактично на підставі договору дарування було подаровано частку спадщини позивача, у зв`язку з чим просить визнати договір дарування недійсним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідачки адвокат Терлич В.Г. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вказав, що ОСОБА_8 мала право укласти договір щодо відчуження своєї частки у праві власності на квартиру, а тому договір дарування слід визнати недійсним в частині відчуження 1/6 частки квартири.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, повідомлена про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази у сукупності, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували у шлюбі, який зареєстрований 30.04.1972, актовий запис № 12, що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00038786863 від 08.03.2023.

ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2002, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Бушуєвою М.П., зареєстр. в реєстрі за № 2457, набула у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Місце проживання ОСОБА_4 зареєстровано за адресою квартира АДРЕСА_1 , з 21.11.2002, що підтверджується довідкою № З-03-40432 від 17.08.2021.

ОСОБА_7 ,який начас смертіпроживав в квартирі АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 .

На підставі заяви ОСОБА_8 від 03.12.2021 Другою Хмельницькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 254/2021 після смерті ОСОБА_7 .

Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернулись ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

11.12.2021 ОСОБА_8 та ОСОБА_5 уклали договір дарування квартири, який посвідчений державним нотаріусом Федорук С.М., зареєстр. в реєстрі за № 1-532, відповідно до умов якого ОСОБА_8 передала безоплатно у власність, а ОСОБА_5 прийняла в дарунок квартиру АДРЕСА_1 .

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 .

ОСОБА_4 звертаючись до суду із позовом, вказав, що договір дарування підлягає визнанню недійсним, оскільки договір укладено без врахування частки позивача, - тобто ОСОБА_8 розпорядилася фактично спадковим майном позивача.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною п`ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (стаття 1296 ЦК України).

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Спірна квартира набута батьками позивача у власність за час шлюбу, та відповідно мала статус спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 1226 ЦК України визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Згідно ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», роз`яснено, що визнання угоди недійсною може мати місце і після смерті громадянина, який був її учасником. Такі вимоги можуть бути заявлені другою стороною, спадкоємцями померлого, іншими заінтересованими особами.

Судом встановлено, що майно, яке мало статус спільної сумісної власності подружжя, передано за договором дарування, без врахування прав спадкоємців на спадщину, наявність цих обставин свідчить про невідповідність договору дарування актам цивільного законодавства, що є підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно до положень частини першої статті 203, частини першої статті 205 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові від 15 червня 2020 року у справі № 430/1281/14-ц у подібних правовідносинах, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що предмет правочину є іншою правовою категорією, а саме - об`єктом, а не його частиною. Відчуження спільного майна відбувається за згодою співвласників, а відчуження частки - лише за її наявності (після зміни правового режиму спільного майна подружжя зі спільної сумісної на спільну часткову). В такому разі співвласник вправі самостійно розпорядитися своєю часткою, але з додержанням вимог статті 362 ЦК України про переважно право купівлі частки (якщо відчуження частки відбувається на підставі договору купівлі-продажу). Якщо об`єкт належить на праві спільної сумісної власності кільком особам, то право власності кожного із співвласників у спільній сумісній власності поширюється на весь об`єкт, відтак передати у власність можна лише об`єкт в цілому.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, а договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між дарувальником ОСОБА_8 та обдаровуванню ОСОБА_5 , посвідчений 11 грудня 2021 року державним нотаріусом Другої Хмельницької державної нотаріальної контори Федорук С.М., зареєстр. в реєстрі за № 1-532 визнанню недійсним.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 246, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між дарувальником ОСОБА_8 та обдаровуванню ОСОБА_5 , посвідчений 11 грудня 2021 року державним нотаріусом Другої Хмельницької державної нотаріальної контори Федорук С.М., зареєстр. в реєстрі за № 1-532.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач : ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .

Відповідач : ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 .

Третя особа : Державний нотаріус Федорук Світлана Миколаївна, 29025, м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 203.

Третя особа : ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 .

Дата складення повного тексту рішення суду 09.02.2024.

Суддя: