Ухвала

від 12.02.2024 по справі 299/6205/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 299/6205/21

У Х В А Л А

12.02.2024 року м. Ужгород

Головуючий-суддя Закарпатського апеляційного суду Мацунич М.В., вирішуючи питання про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Собослоя Г.Г. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 вересня 2023 року, ухвалене в справі за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пийтерфолвівської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та ОСОБА_1 , третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання наказу недійсним та витребування земельної ділянки

встановив:

У провадженні Закарпатського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 вересня 2023 року, ухвалене в справі за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пийтерфолвівської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та ОСОБА_1 , третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання наказу недійсним та витребування земельної ділянки .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 листопада 2023 року визначений склад суду: Собослой Г.Г. - суддя-доповідач і склад колегії суддів: Кожух О.А., Джуга С.Д.

02 лютого 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді-доповідача Собослоя Г.Г., яка мотивована тим, що суддя Собослой Г.Г. брав участь у розгляді цієї справи і 20.04.2023 апеляційним судом у складі колегії суддів: головуючої судді Фазикош Г.В. та суддів Собослой Г.Г., Бисага Т.Ю. задоволено апеляційну скаргу Берегівської окружної прокуратури і скасовано ухвалу Виноградівського районного суду від 15.04.2022 та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Тобто, у постанові від 20.04.2023 суддя Собослой Г.Г. висловив правову позицію щодо наявності у Берегівської окружної прокуратури підстав для представництва в суді держави в особі Пийтерфолвівської сільської ради, висловив позицію щодо тверджень місцевого суду про те, що прокурор повинен був визначити підставою для представництва в суді законних інтересів держави відсутність органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, назвавши такі твердження помилковими.

Також вказує, що автоматизований розподіл справи між суддями здійснювався 02.05.2022, 14.06.2022, 04.08.2022, 15.09.2022 та 29.11.2023.

У протоколі автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.08.2022 виключено суддю Собослоя Г.Г. - уже слухав цю справу, тому у протоколах від 15.09.2022 та 29.11.2023 мало бути виключено суддю Собослоя Г.Г. - уже слухав цю справу. Проте з незрозумілих причин 29.11.2023 при черговому розподілі справи головуючим суддею у вказаній справ вкотре визначено суддю Собослоя Г.Г.

Крім того вказує, що суддею Собослой Г.Г. визначено судовий збір у вказаній справі за подання апеляційної скарги в розмірі 22 023,00 грн, що є більшим за визначений Законом України «Про судовий збір», тому вказане оцінюється як створення перешкод у доступі до правосуддя та є порушенням принципу рівності учасників справи перед судом та засад змагальності сторін

З посиланням на вказане вважає, що з цих підстав суддя Собослой Г.Г. підлягає відводу, оскільки є сумніви в його неупередженості при розгляді вказаної справи.

Ухвалою колегії суддів Закарпатського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Собослоя Г.Г. визнано необгрунтованою.

Справу передано на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви про відвід головуючого судді Собослоя Г.Г. у відповідності до ч.1 ст.ЗЗ ЦПК України.

Перевіривши доводи заяви та матеріали цивільної справи, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Собослоя Г.Г. належить відмовити з таких підстав.

Згідно з ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Обставини, що виключають участь судді в розгляді цивільної справи, передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України.

Відповідно до п.4, 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи та є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02, §49, 50, 52, 53) при тлумаченні норми ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р ( ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), якою передбачено право кожного на справедливий суд, зазначена наступна права позиція, яка є джерелом права відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків.

Як на підставу заявленого відводу ОСОБА_1 посилається на те, що суддя-доповідач Собослой Г.Г. вже брав участь у розгляді справи та у постанові від 20.04.2023 вже висловив правову позицію щодо наявності у Берегівської окружної прокуратури підстав для представництва в суді держави в особі Пийтерфолвівської сільської ради, висловив позицію щодо тверджень місцевого суду про те, що прокурор повинен був визначити підставою для представництва в суді законних інтересів держави відсутність органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, назвавши такі твердження помилковими.

Оскільки, ухвала Закарпатського апеляційного суду від 20.04.2023 не оскаржувалася відповідачем в касаційному порядку та є чинною і такою вирішувалося процесуальне питання, а не заявлені позовні вимоги по суті. Зазначена ухвала апеляційного суду не відноситься до тих процесуальних рішень, які є безумовною перешкодою для повторної участі судді в розгляді справи.

Щодо протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, то слід зазначити, що такі були здійснені у відповідності до Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснювалися у відповідності до наявності суддів, які були включені в розподіл.

Після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті і оскарження ОСОБА_1 такого до суду апеляційної інстанції, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 визначено новий склад суду де головуючим є суддя-доповідач Собослой Г.Г.

Тому посилання ОСОБА_1 про неможливість повторної участі у розгляді вказаної справи судді Собослоя Г.Г. є безпідставним з огляду на приписи ч. 1 ст. 37 ЦПК України.

Щодо посилань ОСОБА_1 на невірно визначений розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, то розмір такого чітко визначений Законом України «Про судовий збір» і у відповідності до цього закону суд і вирішує питання щодо розміру стягнення судового збору.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Так у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти» ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Водночас обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не являються підставою для відводу в розумінні вимог статті 36 ЦПК України та зводяться виключно з незгодою останнього з процесуальними рішеннями суду.

З огляду на вищезазначене, наведені заявником аргументи не є підставами для відводу судді-доповідача Собослоя Г.Г. такі ґрунтуються лише на безпідставному припущенні, що свідчить про відсутність законних підстав для відводу від розгляду в даній справі.

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України суддя

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді-доповідача Собослоя Г.Г - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя М.В. Мацунич