Постанова

від 12.02.2024 по справі 334/6658/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 12.02.2024 Справа № 334/6658/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/6658/23 Головуючий у1інстанції

№ провадження 22-ц/807/336/24 Бредіхін Ю.Ю.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенка Е.А.

Трофимової Д.А.

розглянувши у порядку спрощеногопозовного провадження цивільнусправу заапеляційною скаргою представника Запорізької районної Державної лікарні ветеринарної медицини Пінаєва Віталія Валентиновича на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької районної Державної лікарні ветеринарної медицини про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Запорізької районної Державної лікарні ветеринарної медицини про скасування наказу, посилаючись на те, що 19 грудня 2019 року її прийнято на посаду завідувача лабораторії - лікаря ветеринарної медицини Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи № 2 «Критий ринок». Прийняття її на займану посаду відбулось на підставі наказу № 30 від 19 грудня 2019 року, що, зокрема, підтверджується відповідним записом у трудовій книжці.

Зазначає, що вона належним чином виконувала свої обов`язки на займаній посаді. Жодних нарікань чи то скарг або яких-небудь доган по відношенню до неї за період роботи на займаній посаді не було, що є підтвердженням того, що вона є добросовісним робітником, яка у повному обсязі виконує покладені на неї обов`язки без будь-яких порушень трудового або іншого законодавства у сфері праці.

01 травня 2023 року вона подала заяву про вчинення злочину за ч. 3 ст. 368 КК України, у зв`язку із тим, що нею були виявлені ознаки корупційних правопорушень. Вказану заяву було зареєстровано у ЄРДР за № 42023080000000038. За її твердженням з цього часу вона набула статусу викривача.

Вказує, що після того, як керівництво відповідача дізналось про таку заяву, її вибірково, прикриваючись формально правомірними рішеннями, захотіли позбутися її з місця роботи.

З 09 травня 2023 року по 28 червня 2023 року вона знаходилась на лікарняному.

В зв`язку з тим, що її син потребував домашнього догляду, вона подала відповідачу заяву від 29 червня 2023 року про надання їй відпустки без збереження заробітної плати до досягнення дитиною шестирічного віку.

Наказом № 71/к-тм від 29 червня 2023 року їй було надано відпустку без збереження заробітної плати у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді до досягнення нею шестирічного віку.

Проте, перебуваючи у відпустці, їй на месенджер вайбер прийшло повідомлення, де містилась фотокопія Наказу відповідача № 91-к від 10 травня 2023 року про переміщення в інший структурний підрозділ.

Відповідно до наказу № 91-к від 10 травня 2023 року її переміщено на підставі ч. 2 ст. 32 КЗпП України на посаду завідувача лабораторії лікаря ветеринарної медицини Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи № 4 «Малий ринок» з 16 травня 2023 року. Підставою вказаного наказу є окрім ч. 2 ст. 32 КЗпП України, лист тимчасової непрацездатності № 7821428-2014748653-1.

Зазначає, що з вказаним наказом її офіційно не ознайомлювали під підпис. Також зазначає, що години роботи, які були у неї на посаді завідувача лабораторії лікаря ветеринарної медицини Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи № 2 «Критий ринок» змінились та відрізняються від роботи на посаді завідувача лабораторії лікаря ветеринарної медицини Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи № 4 «Малий ринок».

Окрім того, звертає увагу на те, що вказаний наказ було винесено під час того, як вона знаходилась на лікарняному. Також цей наказ було винесено майже одразу після того, як вона звернулась до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення злочину у відповідача.

Вважає вказаний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Вважає, що до неї, як викривача, були застосовані дискримінаційні заходи, що виявилися у прийнятті формально правомірного рішення (наказ про переміщення), що по своїй суті змінив істотні умови праці, що забороняється законом.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд визнати протиправним та скасувати наказ Запорізької районної Державної лікарні ветеринарної медицини № 91-к від 10 травня 2023 року «Про переміщення в інший структурний підрозділ», поновити її на посаді завідувача лабораторії лікаря ветеринарної медицини Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи № 2 «Критий ринок».

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2023 року, з урахуванням ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2023 року та ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2023 року про виправлення описок, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини №91-к від 10 травня 2023 року «Про переміщення в інший структурний підрозділ» та поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача лабораторії - лікаря ветеринарної медицини Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №2 «Критий ринок».

Стягнуто з Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі представник Запорізької районної Державної лікарні ветеринарної медицини Пінаєв В.В. зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом під час розгляду спірних правовідносин не враховані та не застосовані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду. Залишилось поза увагою, за позивачкою не встановлений та не закріплений правовий статус викривача, а тому на неї не можуть поширюватися гарантії, які встановлені ст. 53-4 Закону України «Про запобігання корупції» та іншими нормами діючого законодавства. Не враховано, що переміщення позивача відбулося у відповідності до вимог КЗпП України, жодних з істотних умов трудового договору позивачки не була порушена. Просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19 грудня 2019 року ОСОБА_1 прийнято на посаду завідувача лабораторії - лікаря ветеринарної медицини Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи № 2 «Критий ринок», що підтверджується наказом № 30 від 19 грудня 2019 року.

01 травня 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про вчинення злочину за ч. 3 ст. 386 КК України, у зв`язку із тим, що нею були виявлені ознаки корупційних правопорушень. Вказану заяву було зареєстровано у ЄРДР за № 42023080000000038.

З 09 травня 2023 року по 28 червня 2023 року ОСОБА_1 знаходилась на лікарняному.

Наказом № 91-к від 10 травня 2023 року ОСОБА_1 переміщено на підставі ч. 2 ст. 32 КЗпП України на посаду завідувача лабораторії лікаря ветеринарної медицини Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи № 4 «Малий ринок» з 16 травня 2023 року. Підставою вказаного наказу зазначено положення ч. 2 ст. 32 КЗпП України, лист тимчасової непрацездатності № 7821428-2014748653-1. ОСОБА_1 із вказаним наказом не ознайомлена.

Наказом № 71/к-тм від 29 червня 2023 року ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді до досягнення нею шестирічного віку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обґрунтованості прийняття наказу про переміщення позивачки.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до частини першої статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених законодавством.

У пункті 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що згідно зі статтею 32 КЗпП України переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника. Переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

Не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці. Однак і переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 6-1471цс17, а також у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2021 року у справі № 607/14453/20 (провадження № 61-10296св21).

Так, представником відповідача ані в під час розгляду справи в суді першої інстанції, а ні апеляційному суду не надано жодних обґрунтованих пояснень та належних доказів наявності виробничої необхідності переведення позивачки до іншої лабораторії. Посилання представника відповідача на той факт, що ОСОБА_1 часто є відсутньою на робочому місці, а саме у Державній лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи № 2 «Критий ринок», не є належним обґрунтуванням її переведення, оскільки є незрозумілим та необґрунтованим як і з якою виробничою необхідністю це пов`язує відповідач. Листок непрацездатності, вказаний у наказі про переведення як підстава для його винесення, також не підтверджує існування виробничої необхідності такого переведення.

Інші докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Запорізькоїрайонної Державноїлікарні ветеринарноїмедицини ПінаєваВіталія Валентиновичазалишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справ, зазначений строк обчисляються з дня складання повного тексту постанови.

Повна постанова складена 12 лютого 2024 року.

Головуючий: В.Ю. Бєлка

Судді: Е.А. Онищенко

Д.А. Трофимова