Ухвала

від 05.02.2024 по справі 911/2603/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" лютого 2024 р. Справа № 911/2603/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши заяву Київського квартирно-експлуатаційного управління від 24.01.2024 №517/346 про заміну боржника у справі

за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління

до: 1. Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області

2. Приватного підприємства Золотий берег 07

3. Головного управління Держгеокадастру у Київській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Міністерства оборони України

про визнання незаконним та скасування розпорядження; визнання недійсними договору оренди землі та додаткової угоди до договору; скасування державної реєстрації,

за участю представників

заявника: Сажієнко І.О. в порядку самопредставництва;

відповідача-1 (боржника) не з`явився;

встановив:

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.12.2020 у справі № 911/2603/19 позов задоволено повністю; визнано незаконним та скасовано розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області № 617 від 30.08.2007 Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП Золотий Берег 07; визнано недійсним договір оренди землі від 30.08.2007, укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством Золотий берег 07, який зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007; визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 30.08.2007, укладену 30.04.2009 між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством Золотий Берег 07, зареєстровану в реєстрі за № 640 (номер правочину 3427566); скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,9500 га з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 та перенести відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 до архівного шару Національної кадастрової системи України; стягнуто з Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління 3201,67 грн судового збору та 6973,44 грн витрат на проведення експертизи; стягнуто з Приватного підприємства Золотий берег 07 на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління 3201,67 грн судового збору та 6973,44 грн витрат на проведення експертизи; стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління 3201,67 грн судового збору та 6973,44 грн витрат на проведення експертизи.

На примусове виконання вказаного рішення Господарський суд Київської області видав 17.03.2021 накази.

Через канцелярію Господарського суду Київської області 29.01.2024 від Київського квартирно-експлуатаційного управління надійшла заява від 24.01.2024 № 517/346 про заміну боржника, у якій заявник просить суд замінити Переяслав-Хмельницьку районну державну адміністрацію Київської області у наказі Господарського суду Київської області №911/2603/19 від 17.03.2021 на його правонаступника Бориспільську районну державну адміністрацію Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2024 призначено до розгляду заяву Київського квартирно-експлуатаційного управління надійшла про заміну сторони виконавчого провадження на 05.02.2024.

Присутній в судовому засіданні представник заявника усно обґрунтував подану заяву, яку просив задовольнити.

Представник відповідача-1 (боржника за наказом про стягнення судового збору та витрат на проведення експертизи) в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Таким чином, розгляд заяви здійснюється без участі боржника.

Розглянувши заяву Київського квартирно-експлуатаційного управління і додані до заяви докази в сукупності з матеріалами справи, судом встановлено наступне.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що обов`язковість виконання рішення є однією із засад здійснення виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2022 у справі № 910/8252/21 зазначив, що для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника. Тобто підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав у матеріальних правовідносинах.

Отже процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу.

Згідно зі статтею 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 07.12.2020 у справі № 911/2603/19 позов задоволено повністю.

На примусове виконання вказаного рішення Господарський суд Київської області видав 17.03.2021 наказ, згідно яким Переяслав-Хмельницька РДА Київської області є боржником, а Київське квартирно-експлуатаційне управління стягувачем.

У поданій Київським квартирно-експлуатаційним управлінням заяві останній зазначає, що 25.12.2023 на його адресу надійшов лист Переяслав-Хмельницького управління Державної казначейської служби України Київської області вих. № 03-10-06/834 від 21.12.2023, в якому повідомлено про відсутність можливості безспірного списання коштів з виконання наказу. Неможливість виконання рішення суду в частині безспірного списання боргу за пред`явленим наказом обумовлена припиненням Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області на підставі рішення про реорганізацію шляхом її приєднання до Бориспільської районної державної адміністрації.

Разом з вказаною відповіддю на адресу Київського квартирно-експлуатаційного управління було повернуто оригінал наказу Господарського суду Київської області від 17.03.2021 у справі № 911/2603/19.

Згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» від 16.12.2020 № 1635-р здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з Додатком 1.

За розпорядженням КМУ від 16.12.2020 № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» вирішено здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих зазначеною постановою, шляхом їх приєднання до районних державних адміністрацій, утворених згідно з абзацом третім цього пункту, згідно з додатком 3 «Перелік районних державних адміністрацій, що реорганізуються шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, утворених як нові юридичні особи публічного права». Так, Додатком 1 до вказаного розпорядження визначено реорганізувати Переяслав-Хмельницьку районну державну адміністрацію шляхом її приєднання до Бориспільської районної державної адміністрації.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.07.2021 до Реєстру було внесено запис 1003581120029000053 про припинення Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області на підставі рішення про реорганізацію.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно із правовими висновками, наведеними у постанові ВП ВС від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. При реорганізації в формі злиття є лише один правонаступник, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Таким чином, до Бориспільської районної державної адміністрації перейшли всі обов`язки боржника - Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області по виконавчому документу у справі №911/2603/19.

Згідно із частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 Господарського процесуального кодексу України)

Оскільки поданими на розгляд матеріалами підтверджено факт процесуального правонаступництва, шляхом припинення юридичної особи - Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації та її приєднання до Бориспільської районної державної адміністрації, подана заява Київського квартирно-експлуатаційного управління про заміну боржника підлягає задоволення повністю.

Керуючись статтями 52, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Задовольнити заяву Київського квартирно-експлуатаційного управління від 24.01.2024 № 517/346 про заміну боржника.

2.Замінити боржника - Переяслав-Хмельницьку районну державну адміністрацію Київської області у наказі Господарського суду Київської області № 911/2603/19 від 17.03.2021 на правонаступника Бориспільську районну державну адміністрацію Київської області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін