Рішення

від 06.12.2020 по справі 911/2603/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2020 р. Справа № 911/2603/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління

до: 1. Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області

2. Приватного підприємства «Золотий берег 07»

3. Головного управління Держгеокадастру у Київській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Міністерства оборони України

про визнання незаконним та скасування розпорядження; визнання недійсними договору оренди землі та додаткової угоди до договору; скасування державної реєстрації

за участю представників

позивача: Сажієнко І.О. в порядку самопредставництва, витяг з наказу № 310-к від 18.11.2016;

відповідача 1: не з`явився;

відповідача 2: Щелков П.С. адвокат, ордер серії АІ № 1072009 від 07.12.2020;

відповідача 3: не з`явився;

третя особа: Сажієнко І.О. предст. за дов. № 220/120/Д від 15.01.2019.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі позивач, Київське КЕУ) з позовом до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (далі відповідач 1, Переяслав-Хмельницька РДА), Приватного підприємства «Золотий берег 07» (далі відповідач 2, ПП «Золотий берег 07») та Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі відповідач 3, ГУ Держгеокадастру у Київській області), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА № 617 від 30.08.2007 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП «Золотий Берег 07»;

- визнати недійсним договір оренди землі від 30.08.2007, укладений між Переяслав-Хмельницькою РДА та ПП «Золотий берег 07», який зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007;

- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 30.08.2007, укладену між Переяслав-Хмельницькою РДА та ПП «Золотий берег 07», яку у відповідності до ст. 210 Цивільного кодексу України було зареєстровано в реєстрі за № 640 (номер правочину 3427566);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0160 та перенести відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0160 до архівного шару Національної кадастрової системи України.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що Київське квартирно-експлуатаційне управління є правонаступником Квартирно-експлуатаційної частини району, якій на підставі Державного акта на право користування землею серії Б № 025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979, була відведена в безоплатне і безстрокове користування для державних потреб земельна ділянка площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Позивач стверджує, що за моніторингом даних Публічної кадастрової карти України виявлено, що в межах зазначеної земельної ділянки площею 515,9 га військового містечка в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 площею 0,95 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб (код КВЦПЗ 10.07.), форма власності державна, вид речового права право оренди земельної ділянки, орендар ПП «Золотий Берег 07» (код ЄДРПОУ 35130245).

За словами позивача, 13.12.2018 по даному факту Київським КЕУ було складено Акт про виявлення самовільного зайняття (неправомірного вилучення) земель оборони.

Стверджуючи про те, що Київське КЕУ, як правонаступник Київської квартирно-експлуатаційної частини району, є постійним користувачем вказаної земельної ділянки загальною площею 515,9 га, позивач посилається на незаконність передачі в оренду спірної земельної ділянки площею 0,95 га за рахунок земельної ділянки площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка, відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого в Книзі державних актів на право користування землею від 13.03.1979 № 1, надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 25.11.2019. На підставі вказаної ухвали залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство оборони України (далі третя особа).

Через канцелярію Господарського суду Київської області 18.11.2019 ПП «Золотий берег 07» подано відзив на позовну заяву від 14.11.2019, в якому відповідач 2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач 2 посилається, зокрема на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом. На думку відповідача 2 позивач знав або принаймні міг дізнатись про передання земельної ділянки в оренду ПП «Золотий берег 07» ще з 10.02.2009 моменту оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19.03.2008 у справі № 2-а-60/2008 за позовом Переяслав-Хмельницької РДА до Переяслав- Хмельницького відділу № 19 Київської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», треті особи: ПП «Дніпровський краєвид 07», ПП «РУМБ -07», ПП «Переяслав-туризм», ПП «Яхт-клуб «Переяслав-Дніпро», ПП «Золотий берег», ТОВ «Колор Дизайн Плюс» про скасування державної реєстрації договорів оренди землі, у тому числі Договору оренди землі від 30.08.2007, укладеного з ПП «Золотий берег 07».

Крім того, як зауважує відповідач 2, у 2012 році з позовом звертався Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Київській області та Переяслав-Хмельницької РДА до ПП «Золотий берег 07» про визнання недійсним договору оренди землі від 30.08.2007 та додаткової угоди від 30.08.2009 до договору оренди, зобов`язання вчинити дії.

Відповідач 2 вважає, що позивач був зобов`язаний здійснювати своєчасний, повний та достовірний контроль за обліком, цільовим використанням та збереженістю земель, які використовують Збройні Сили України.

Заперечення відповідача 2 також мотивовані тим, що позивач не довів належним чином правонаступництва між Київським КЕУ та Київською квартирно-експлуатаційною частиною, що, на думку відповідача 2, свідчить про припинення права користування земельною ділянкою, площею 515,9 га, у зв`язку з припиненням діяльності підприємства-землекористувача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 27 ЗК УРСР від 1990 року.

Також відповідач 2 стверджує, що ПП «Золотий берег 07» набуло право оренди земельної ділянки площею 0,95 га у повній відповідності з діючим на той момент законодавством, на підставі відповідних рішень Переяслав-Хмельницької РДА та належно розробленої документації із землеустрою. Відповідач 2 зауважує, що на момент прийняття розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА та укладення договору оренди земельна ділянка площею 515,9 га не була зареєстрована у Державному реєстрі земель, а право постійного користування нею не було належним чином оформлено та не посвідчувалось жодним належним правовстановлюючим документом, зареєстрованим у Книзі записів реєстрації, що, на думку відповідача 2, унеможливлювало як самого факту існування такої земельної ділянки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, так і суб`єктів прав на неї.

Крім того відповідач 2 вважає, що позивачем не було надано жодних належних доказів накладення земельних ділянок, а його посилання на Викопіювання з плану меж масштабу 1:25 000 Проекту формування території і встановлення меж Стовп`язької сільської ради народних депутатів та населених пунктів: Стовп`яги, Гречаники, Кавказ, Веселе, Комуна та Соснова Переяслав-Хмельницького району Київської області не може вважатись таким доказом, оскільки питання щодо фактичного розташування земельних ділянок на місцевості, їх конфігурації, меж та накладення чи не накладення одна на одну потребує спеціальних знань та може бути досліджено і вирішено лише в рамках проведення судової земельно-технічної експертизи на підставі правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на відповідні земельні ділянки.

Через канцелярію суду 25.11.2019 Київським КЕУ подано відповідь на відзив ПП «Золотий берег 07» від 22.11.2019 № 517/7364.

Так, позивач не погоджується з твердженнями відповідача 2 щодо застосування до спірних правовідносин строку позовної давності. Позивач зауважує, що Київське КЕУ не було учасником жодної з указаних відповідачем 2 судових справ, а тому в силу положень ст. 19 Конституції України та Законів України, не мав встановленого законом обов`язку моніторити чи відслідковувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень на предмет наявності/відсутності судових спорів щодо тієї чи іншої земельної ділянки, яка обліковується за Київським КЕУ, в тому числі й щодо справ № 2-а-60/2008 та № 3/019-12, в якому Київське КЕУ не було залучене в якості сторони чи учасника процесу. Крім того позивач зауважив на те, що спірна земельна ділянка була зареєстрована та з`явилась в Державному земельному кадастрі, а отже й у Публічні кадастровій карті, з моменту її державної реєстрації 02.11.2016, з огляду на що, на думку позивача,встановити порушення прав позивача на спірну земельну ділянку до її реєстрації не було можливим.

Також позивач вважає твердження відповідача щодо не доведення правонаступництва такими, що суперечать положенням законодавства, що діяло в період 1978-2001 роки, в частині необхідних для того нормативно-визначених передумов та підстав для припинення права користування земельними ділянками оборонного відомства. Позивач, зокрема, вважає, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ чи організацій допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, натомість, як зазначено вище, припинення юридичної особи внаслідок реорганізації не припиняє діяльності новоствореного підприємства, до якого перейшли права, в т.ч. право користування земельною ділянкою підприємства, що припинилося.

Через канцелярію суду 25.11.2019 від Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви, за змістом яких третя особа повністю підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Через канцелярію суду 27.11.2019 від ГУ Держгеокадастру у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач 3 вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Заперечення відповідача 3 грунтуються на твердженнях законності дій ГУ Держгеокадастру та відсутності підстав для скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки з обставин, наведених в позовній заяві. Окремо відповідач 3 зауважив на те, що забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями, надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України «Про державний земельний кадастр». Також зазначено, що у державного кадастрового реєстратора відсутня технічна можливість скасувати державну реєстрацію у випадках, не передбачених ст. 24 вказаного Закону та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

Через канцелярію суду 03.12.2019 ПП «Золотий берег 07» подано заперечення на відповідь на відзив.

Через канцелярію суду 02.01.2020 від ПП «Золотий берег 07» надійшли додаткові заперечення на відповідь на відзив.

Через канцелярію суду 09.01.2020 та 13.01.2020 Київським КЕУ подано додаткові письмові пояснення.

Через канцелярію суду 13.01.2020 позивач подав клопотання про призначення земельно-технічної експертизи у справі, на вирішення якої поставити питання: «Чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 на земельну ділянку площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району, яка була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979?».

Через канцелярію суду 20.01.2020 ПП «Золотий берег 07» подано заперечення на додаткові пояснення позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.01.2020 клопотання Київського КЕУ від 13.01.2020 про призначення земельно-технічної експертизи задоволено. Призначено у справі № 911/2603/19 судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 площею 0,95 га, яка надана в оренду Приватному підприємству «Золотий Берег 07» за договором оренди землі від 30.08.2007, на земельну ділянку площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979?; у разі накладення (перетину) земельних ділянок, вказати площу та конфігурацію такого накладення (перетину). Проведення судової експертизи у справі доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Витрати на проведення судової земельно-технічної експертизи покладено на Київське КЕУ. Провадження у справі зупинено на час проведення судової земельно-технічної експертизи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області 28.09.2020 надійшов висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.08.2020 № 5204/20-41 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2020 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 09.11.2020.

Через канцелярію суду 02.11.2020 Київським КЕУ подано додаткові письмові пояснення з урахуванням висновків експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у справі № 911/2603/19, а також за результатами отриманих від відповідача 2 заперечень на додаткові письмові пояснення.

Через канцелярію суду 02.11.2020 Київським КЕУ подано заяву за № 517/6075 про уточнення (доповнення) підстав позову у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160.

З метою вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), підготовче засідання неодноразово відкладалось, строк підготовчого провадження продовжувався на тридцять днів, про що 16.12.2019 судом постановлено ухвалу.

На підставі ухвали суду від 09.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.11.2020.

Через канцелярію суду 16.11.2020 від ПП «Золотий берег 07» надійшли заперечення на додаткові письмові пояснення позивача.

Ухвалою суду від 23.11.2020 розгляд справи по суті відкладено на 07.12.2020.

Через канцелярію суду 07.12.2020 Київським КЕУ подано заяву про розмір судових витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, та їх розподілу у встановленому законодавством порядку.

Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів. Представники учасників справи виступили з заключним словом, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 07.12.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У матеріалах справи міститься Державний акт на право користування землею серії Б № 025630, виданий Київській квартирно-експлуатаційній частині району Української РСР виконавчим комітетом Переяслав-Хмельницької районної (міської) Ради депутатів трудящих у тому, що за вказаним землекористувачем закріплюються в безстрокове і безоплатне користування 515,9 га землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для державних потреб. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 13.03.1979.

Розпорядженням Переяслав-Хмельницької РДА від 27.06.2007 № 436 «Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки ПП «Золотий Берег 07» надано ПП «Золотий берег 07» дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,95 га, розташованої в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, для організації риболовецького стану.

Розпорядженням Переяслав-Хмельницької РДА від 30.08.2007 № 617 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП «Золотий берег 07», за результатами розгляду розробленого ПП «Земля-Плюс» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП «Золотий Берег 07» для організації риболовецького стану в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, зокрема: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП «Золотий берег 07» для організації риболовецького стану в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області; надано ПП «Золотий берег 07» земельну ділянку площею 0,95 га на умовах довгострокової оренди терміном 49 років, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, для організації риболовецького стану, за рахунок земель лісогосподарського призначення.

Між Переяслав-Хмельницькою РДА (орендодавець) та ПП «Золотий берег 07» (орендар) 30.08.2007 укладено договір оренди землі (далі договір оренди), відповідно до п. 1 якого на підставі розпорядження голови Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації від 30.08.2007 за № 617 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП «Золотий берег 07» орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, для організації риболовецького стану (землі лісогосподарського призначення).

Згідно з п. 2 договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,95 га.

Пунктом 4 договору оренди визначено, що його укладено на 49 (сорок дев`ять) років, який набирає чинності з часу державної реєстрації.

Відповідно до п. 10, 11 земельна ділянка передається в оренду для організації риболовецького стану. Цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного використання.

У пункті 20 договору оренди зазначено, що згідно з документацією із землеустрою речові права третіх осіб на орендовану земельну ділянку (обмеження прав на землю) відсутні.

Згідно з п. 35 договору оренди останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.07.2007.

Між сторонами 30.08.2007 складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду відповідно до якого: орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку комерційного призначення для організації риболовецького стану; земельна ділянка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області; в оренду передається земельна ділянка площею 0,95 га.

Між Переяслав-Хмельницькою РДА (орендодавець) та ПП «Золотий берег 07» (орендар) 30.04.2009 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 30.08.2007 (далі додаткова угода до договору оренди) про зміну розміру орендної плати та викладення договору оренди в новій редакції.

Вказану додаткову угоду до договору оренди посвідчено приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М. та зареєстровано в реєстрі за № 640.

Додаткову угоду до договору оренди зареєстровано у Переяслав-Хмельницькому структурному відокремленому підрозділі «Київський обласний реєстраційний центр» Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.04.2009.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів № 7248061 від 30.04.2009 додаткову угоду до договору оренди зареєстровано за № 3427566.

За заявою ПП «Золотий берег 07» від 16.08.2016 ТОВ «Землевпорядкування та кадастр» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для рибогосподарських потреб ПП «Золотий берег 07» на території Стовп`язької сільської ради, Переяслав-Хмельницького району, Київської області.

Управлінням Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області 02.11.2016 відкрито Поземельну книгу 3223387200060270160 (кадастровий номер земельної ділянки).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-3207617872016, сформованого 25.10.2016, Управлінням Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,9500 га з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 (місце розташування: Київська область, Переяслав-Хмельницький р-н, Стовп`язька сільська рада) на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленою 22.09.2016 ТОВ «Землевпорядкування та кадастр»; цільове призначення: для рибогосподарських потреб; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Звертаючись з позовом до суду, позивач стверджує про те, що Київське КЕУ, як правонаступник Київської квартирно-експлуатаційної частини району, є постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 515,9 га на підставі Державного акта на право користування землею серії Б № 025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979.

Підставою для звернення з даним позовом до суду, зі слів позивача, є факт незаконної передачі в оренду земельної ділянки площею 0,95 га за рахунок земельної ділянки площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого в Книзі державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979, надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині району (правонаступником якої є Київське КЕУ) для державних потреб.

Позивач вказує на те, що Міністерством оборони України, як органом, уповноваженим здійснювати управління землями оборони, не приймалось будь-яких рішень щодо надання згоди на припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою. З боку Київського КЕУ, як безпосереднього землекористувача, заява про припинення права користування земельною ділянкою не направлялось до органу виконавчої влади як до власника, відповідні рішення уповноважених органів про припинення права користування не приймалось.

Отже позивач вважає, що оскільки Київське КЕУ використовує вказані земельні ділянки на законних правових підставах, дані земельні ділянки у нього у встановленому законом порядку не вилучались, згоди на таке вилучення Міністр оборони України не давав, зміна цільового призначання земельних ділянок у встановленому законом порядку не проводилась, а відтак рішення відповідачів щодо прийняття оскаржуваного розпорядження та укладання оскаржуваних правочинів є такими, що суперечить вимогам законодавства.

Заперечуючи проти позову, ПП «Золотий берег 07» вказував, зокрема, на те, що Київське КЕУ (код ЄДРПОУ 22991617) не може вважатись правонаступником Київської квартирно-експлуатаційної частини району Української PCP, оскільки його було зареєстровано як новостворену юридичну особу лише 05.06.2001 без вказівки у ЄДР на жодну юридичну особу, яка є його правопопередником, що підтверджується відповідними відомостями ЄДР.

Також відповідач вважає, що надані позивачем документи, не можуть вважатись достатніми, належними і допустимими доказами факту правонаступництва з Київської квартирно-експлуатаційної частини району Української PCP.

Отже, як зазначає відповідач 2, враховуючи відсутність належних доказів правонаступництва між позивачем та Київською квартирно-експлуатаційною частиною району Української PCP, можна дійти висновку про припинення права користування земельною ділянкою площею 515,9 га у зв`язку з припиненням діяльності підприємства-землекористувача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу УРСР 1990 року.

Щодо правонаступництва Київського КЕУ.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Земельного кодексу Української РСР (в редакції, чинній на час видачі Державного акта серії Б № 025630) земля надається в безстрокове або тимчасове користування. Безстроковим (постійним) визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку.

Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР (ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу Української РСР (в редакції, чинній на час видачі Державного акта серії Б № 025630).

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу Української РСР (в редакції, чинній на час видачі Державного акта серії Б № 025630) приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Судом установлено, що Державний акт серії Б № 025630 на право користування землею, зареєстрований за № 1 13.03.1979 в Книзі записів державних актів на право користування землею, видано Київській квартирно-експлуатаційній частині району на право безстрокового і безоплатного користування 515,9 га землі в межах згідно з планом землекористування для державних потреб.

Відповідно до Директиви Генерального Штабу Збройних Сил України від 12.04.1994 № 115/1/3440 та наказу Центрального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 162 від 24.06.1994, зокрема, розформовано Київську квартирно-експлуатаційну частину району (індекс 07872039) та сформовано Квартирно-експлуатаційний відділ /міста Києва/ (індекс частини 07872039), який вирішено розмістити на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району і підпорядкувати Центральному квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України.

У матеріалах справи наявна копія Ліквідаційного акта Київської квартирно-експлуатаційної частини району, складеного комісією, призначеною наказом начальника ЦКЕУ Міністерства оборони України № 162 від 24.06.1994, та затвердженого начальником ЦКЕУ Міністерства оборони України. У пункті 6 «Казармено-житловий фонд та земельні ділянки» вказаного Акта, зокрема, зазначено, що весь казармено-житловий фонд та земельні ділянки передані КЕВ м. Києва у складі: 2934 будівлі у 123 військових містечках на 125 земельних ділянках загальною площею 3510,39 га.

Суд зазначає, що станом на момент розформування Київської квартирно-експлуатаційної частини району сфера застосування інституту правонаступництва у цивільних правовідносинах не обмежувалася реорганізацією юридичної особи. Відповідно до чинної на той час ч. 1 ст. 4 Цивільного кодексу Української РСР цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.

Зокрема, згідно ч. 4 ст. 223 Цивільного кодексу Української РСР передбачалося, що Законодавством Союзу РСР або Української РСР виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи може бути покладено на іншу юридичну особу.

Слід зазначити, що порядок створення військового господарства при формуванні та ліквідація його при розформуванні військової частини (з`єднання) станом на 1994 рік було врегульовано наказом Міністра оборони СРСР від 22.02.1977 № 105 «Про введення в дію Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил СРСР».

У главі Х зазначеного Положення, зокрема, визначено таке:

- військова частина (з`єднання) розформовується на підставі директиви (наказу) відповідного командування, у якій вказується: строк розформування; час закриття поточного рахунку та закінчення ревізування військової частини (з`єднання); порядок передачі особового складу, озброєння, техніки та інших матеріальних засобів частини (з`єднання); порядок передачі казармено-житлового фонду, комунальних споруд, земельних ділянок та квартирного майна; порядок здавання справ і документів, що підлягають зберіганню, та порядок знищення справ і документів на місці; порядок знищення печаток і штампів; строки подачі акта ліквідаційної комісії;

- для контролю за дотриманням встановленого порядку розформування і точним виконанням директиви (наказу) вищого командира (командуючого), а також для надання допомоги командиру частини (з`єднання) при ліквідації військового господарства наказом вищого командира (командуючого) призначається ліквідаційна комісія;

- ліквідаційна комісія по закінченні розформування військової частини (з`єднання), складає за встановленою формою ліквідаційний акт. У ліквідаційному акті окремими розділами зазначається: куди і в якому складі (кількості) передано особовий склад (солдати, матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани, офіцери, робітники і службовці); куди, в якій кількості та в якому стані передані озброєння, бойова техніка, майно та інші матеріальні засоби, а також казармено-житловий фонд, комунальні споруди, земельні ділянки, квартирне майно і обладнання, секретне діловодство, документи обліку.

Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов`язує перехід майнових прав та обов`язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу. Отже у разі виникнення питань, пов`язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину. Аналогічна правова позиція викладена у роз`ясненнях Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/334 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств».

Таким чином, враховуючи: формування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району, зі збереженням індексу частини (07872039), що свідчить про переформування (перетворення) Київської квартирно-експлуатаційної частини району у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва; відображення в Ліквідаційному акті окремим розділом: куди і в якому складі (кількості) передано особовий склад; куди, в якій кількості та в якому стані передані озброєння, бойова техніка, майно та інші матеріальні засоби, а також казармено-житловий фонд, комунальні споруди, земельні ділянки, квартирне майно і обладнання тощо, відповідно до вимог спеціального нормативного акта станом на 1994 рік наказом Міністра оборони СРСР від 22.02.1977 № 105 «Про введення в дію Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил СРСР», суд вважає, що припинення Київської квартирно-експлуатаційної частини району жодним чином не свідчить про припинення права постійного користування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва, до якого передані усі майнові права та активи для подальшого здійснення подальшої господарської діяльності.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що Директива Генерального Штабу Збройних Сил України від 12.04.1994 № 115/1/3440, наказ Центрального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 162 від 24.06.1994, а також Ліквідаційний акт Київської квартирно-експлуатаційної частини району слугують достатньою підставою для переходу права на майно та інші матеріальні засоби Київської квартирно-експлуатаційної частини району Української РСР в порядку правонаступництва до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва.

У подальшому, згідно з Директивою Міністра оборони України від 27.01.2001 № 115/1/050 та наказу начальника квартирно-експлуатаційного управління (м. Київ) від 25.01.2001 № 20 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва переформовано у Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) та переведено на новий штат № 41/051-51(01).

На підставі Директиви Міністра оборони України № 115/1/0120 від 27.03.2001 та наказу Київського квартирно-експлуатаційного управління від 10.04.2001 № 72 Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) перейменоване в Київське квартирно-експлуатаційне управління.

За інформацією у листі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 02.11.2018 № 10-10-0.223-16776/2-18, згідно Державної статистичної звітності «Про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях у Переяслав-Хмельницькому районі» (форма 6-зем) станом на 01.01.2016 загальна площа земельної ділянки, що рахується в користуванні Київської КЕУ (військова частина А 0473) на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області становить 515,0 га земель, номер рядка 6.1. «Міністерство оборони», шифр рядка 76, графа 22 514,0 га лісових земель, графа 34 1,0 га забудованих земель.

Враховуючи викладене в сукупності, судом встановлено факт перебування у постійному безоплатному користуванні земельною ділянкою загальною площею 515,9 га Київського КЕУ на підставі Держаного акта на право користування землею серії Б № 025630 від 13.03.1979.

Щодо доводів ПП «Золотий берег 07» про неможливість встановлення факту накладення земельної ділянки площею 0,95 га на земельну ділянку 515,9 га.

Так, з метою встановлення наявності чи відсутності факту накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 площею 0,95 га, яка надана в оренду ПП «Золотий Берег 07» за договором оренди землі від 30.08.2007, на земельну ділянку площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району, яка була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині для державних потреб відповідно до Державного акта на право користування землею серії Б № 025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979, ухвалою суду від 22.01.2020 призначено відповідну судову земельно-технічну експертизу.

За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок від 11.08.2020 за № 5204/20-41.

У висновках судовим експертом надано відповіді на запитання, поставлені судовому експерту для вирішення:

- земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 площею 0,9504 га, яка перебуває в оренді ПП «Золотий берег 07», повністю накладається на земельну ділянку площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області і була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині, для державних потреб відповідно до державного акту на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979 (пункт 1 висновків);

- площа накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160, площею 0,9504 га, яка перебуває в оренді ПП «Золотий берег 07», на земельну ділянку площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області і була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині, для державних потреб відповідно до державного акту на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979, становить 0,9504 га. Конфігурація накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 площею 0,9504 га, яка перебуває в оренді ПП «Золотий берег 07», на земельну ділянку площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області і була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині, для державних потреб відповідно до державного акту на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979, наближена до паралелограма.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 ГПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Статтею 104 ГПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Частиною першою статтею 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на те, що наданий експертом висновок є повним та обґрунтованим, містить відповіді на поставлені питання, які необхідна для повного, всебічного та обґрунтованого розгляду справи, та в якому висвітлені обставини, які не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, з підстав відсутності у суду спеціальних знань, суд приймає до розгляду висновок експертизи як доказ в розумінні ст. 76, 77, 91 ГПК України.

Приналежність та правовий статус спірної земельної ділянки.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності або право користування на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Законом України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними. Тобто на даний час є дійсним Державний акт на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979.

Як установлено судом, станом на день прийняття Переяслав-Хмельницькою РДА оскаржуваного розпорядження від 30.08.2007 № 617, землекористувачем земельної ділянки площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області і була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині, для державних потреб відповідно до державного акту на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979, є Київське КЕУ.

Слід також зазначити, що згідно з довідкою від 08.10.2008 № 320/58, виданою Управлінням земельних ресурсів у Переяслав-Хмельницькому районі, у користуванні Міноборони на території району (Стовп`язька сільська рада) знаходиться земельна ділянка загальною площею 515,0 га.

За приписами ст. 77 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Правові засади і порядок використання земель оборони визначаються Законом України «Про використання земель оборони».

Стаття 1 Закону України «Про використання земель оборони» визначає землі оборони як такі, що надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі військові частини).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Збройні сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.

Згідно з ч. 5 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України наділений повноваженням здійснювати управління державної власності відповідно до закону.

Дана норма Конституції України кореспондується із ст.1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності». Відповідно до зазначеної статті Закону управління об`єктами державної власності здійснення Кабінетом міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Приписами ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у збройних силах України» Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном, в тому числі закріплює військове майно за військовими частинами ( у разі їх формування, переформування ), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до наведених норм вбачається, що власником земель оборони є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, який наділений суб`єктивним правом розпоряджатися зазначеними землями на правах власника, а Міністерству оборони України дані землі передано в управління та користування відповідно до цілей визначених у відповідних нормах законодавства.

Враховуючи статут спірної земельної ділянки, правовідносини, які виникли, регулюються, в тому числі спеціальними нормативно-правовими актами у сфері регулювання порядку використання земель оборони.

Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженим наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997, передбачено певну процедуру вилучення (відмови від користування землею), наданою для потреб Збройних Сил України, за відсутністю потреби у подальшому використанні, та передачі цієї землі місцевим органам влади.

Так, згідно з п. 44, 45 за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Водночас частинами 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Під час розгляду даної справи судом установлено, що земельна ділянка площею 0,95 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області належала до земель оборони, а згода Міністром оборони України або іншою особою за його дорученням на припинення права постійного користування цією земельною ділянкою не надавалася. З боку Київського КЕУ, як безпосереднього землекористувача на підставі Державного акта на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого в Книзі державних актів на право користування землею від 13.03.1979 за № 1, заява про припинення права користування земельною ділянкою не направлялась до органу виконавчої влади як до власника, відповідні рішення уповноважених органів про припинення права користування не приймались.

Відповідно до приписів ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

За приписами ст. 124, 125 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України).

Згідно з п. 2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що розпорядження від 30.08.2007 № 617 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП «Золотий берег 07» було видано Переяслав-Хмельницької РДА з перевищенням власних повноважень, без дотримання положень Земельного кодексу України, за відсутності законної добровільної відмови землекористувача від спірної земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА № 617 від 30.08.2007 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП «Золотий Берег 07» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 30.08.2007 та додаткової угоди від 30.04.2009 до договору оренди землі від 30.08.2007, укладених між Переяслав-Хмельницькою РДА та ПП «Золотий Берег 07».

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент укладення спірних правочинів) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент укладення спірних правочинів).

Відповідно до ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом береться до уваги, що спірний договір оренди землі від 30.08.2007 укладений на підставі розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА від 30.08.2007 № 617, яке, як установлено судом є незаконним, оскільки прийняте з порушенням вимог чинного на той момент законодавства.

Отже договір оренди землі від 30.08.2007, укладений між Переяслав-Хмельницькою РДА та ПП «Золотий Берег 07» підлягає визнанню недійсним.

Водночас також підлягає визнанню недійсною додаткова угода від 30.04.2009 до договору оренди землі від 30.08.2007, згідно з якою вносилися зміни щодо розміру орендної плати та договір оренди викладено в новій редакції.

Стосовно позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,9500 га з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 та зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 та перенести відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 до архівного шару Національної кадастрової системи України, суд зазначає таке.

Державним актом на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979, Київській квартирно-експлуатаційній частині району (правонаступником якої є Київське КЕУ) посвідчено право безстрокового і безоплатного користування земельною ділянкою площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Як вже було зазначено, згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності або право користування на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Отже земельна ділянка, право на яку посвідчено Державним актом серії Б № 025630, як об`єкт цивільних прав сформована у 1979 році, тобто раніше ніж земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 площею 0,9504 га, яка була надана в оренду ПП «Золотий берег 07».

Наявним у матеріалах справи висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи надано висновок від 11.08.2020 за № 5204/20-41, підтверджено факт накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 площею 0,9504 га, яка перебуває в оренді ПП «Золотий берег 07», на земельну ділянку площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області і була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині району, для державних потреб відповідно до державного акту на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979, площа накладення становить 0,9504 га.

Позивач вважає, що в даному випадку є законодавчо встановлені підстави та чітко визначений спосіб для поновлення свого права користування належною йому на праві постійного користування землею та усунення перешкод, які виникли у зв`язку накладенням на вказану земельну ділянку площею 515,9 га площі сформованої земельної ділянкою, право оренди на яку набуто відповідачем 2 в незаконний спосіб, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160.

Статтею 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі статтею 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Державна реєстрація земельної ділянки внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр»).

Державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, що розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Згідно зі статтею 3 цього Закону Державний земельний кадастр базується на принципі об`єктивності, достовірності та повноти його відомостей (ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр»).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державний земельний кадастр» ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення) (частина восьма вказаної норми).

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі Порядок).

Згідно з пунктом 12 Порядку, відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відповідно пункту 60 Порядку запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Статтею 79-1 Земельного кодексу України унормовано, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Крім того, частина десята статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачає, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Оскільки судом встановлено факт постійного користування земельною ділянкою площею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, позивачем на підставі Державного акту 1979 року, а також установлено факт накладення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 на земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні позивача, вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,9500 га з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 і зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 та перенести відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 до архівного шару Національної кадастрової системи України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо застосування позовної давності.

ПП «Золотий берег 07» у відзиві та у заявах по суті справи вказувало на те, що окремою підставою для відмови у задоволенні позову є наслідки спливу позовної давності, про застосування якої ним було заявлено.

ПП «Золотий берег 07», зокрема, вказувало на те, що позивач знав або міг дізнатись про передачу спірної земельної ділянки в оренду ПП «Золотий берег 07» ще з 10.09.2009, тобто з моменту оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19.03.2008 у справі № 2-а-60/2008, або постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 у справі № 3/019-12-38/7073-2012, оскільки, як вказує відповідач 2, у вказаних справах досліджувались обставини правомірності укладення договору оренди землі 30.08.2007 та додаткової угоди до цього договору, які є предметом спору у даній справі № 911/2603/19.

Крім того ПП «Золотий берег 07», посилаючись на пункти 1.1.-1.3. Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 № 483, за змістом яких, зокрема передбачено, що облік земель повинен бути своєчасним, повним, достовірним і точним; облік земель в органах квартирно-експлуатаційної служби ведеться, серед іншого з метою своєчасного забезпечення відповідних посадових осіб, відповідних рад, в адміністративних межах яких знаходиться землекористувач, даними про наявність, рух і якісний стан земель, контролю за збереженістю, законністю, доцільністю і ефективністю використання земель, зазначає, що позивач був зобов`язаний здійснювати своєчасний, повний та достовірний контроль за обліком, цільовим використанням та збереженістю земель, які використовують Збройні Сили України. Адже у разі виконання позивачем наведених норм, останній з інформації Державного земельного кадастру та Державного реєстру земель міг би своєчасно виявити факт свого порушеного права користування спірною земельною ділянкою.

Наведене, на його думку відповідача 2, безумовно свідчить про те, що у разі постійного моніторингу позивачем за належними йому на праві користування земельними ділянками, останній своєчасно міг довідатись про порушення своїх прав.

Твердження позивача про те, що останній міг дізнатися про порушення своїх прав з моменту реєстрації за ПП «Золотий берег 07» земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, тобто не раніше 02.11.2016, на переконання відповідача 2, є безпідставними, оскільки до моменту реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі така була зареєстрована у Державному реєстрі земель (Книзі записів реєстрації), про що свідчать відповідні відмітки про реєстрацію та лист Держгеокадастру № 10-10-0.223-16776/2-18 від 02.11.2018.

Досліджуючи питання пропуску позивачем строку позовної давності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 253 цього ж Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Відповідності до приписів ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому, у випадку пред`явлення позову особою, право якої порушене, відлік позовної давності обчислюється з моменту коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Судом відхиляються доводи відповідача 2 стосовно можливості Київського КЕУ дізнатись про порушення його права шляхом ознайомлення з судовими рішеннями за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 2-а-60/2008 та у справі № 3/019-12-38/7073-2012, оскільки Київське КЕУ не було учасником жодної з указаних відповідачем 2 судових справ та не мало встановленого законом обов`язку відслідковувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень на предмет наявності чи відсутності судових спорів щодо тієї чи іншої земельної ділянки, яка обліковується за Київським КЕУ.

Водночас судом враховано, що згідно з ч. 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно з п. 196 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, на офіційному веб-сайті Держгеокадастру за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема, про: межі адміністративно-територіальних одиниць; кадастрові номери земельних ділянок; межі земельних ділянок; цільове призначення земельних ділянок; розподіл земель між власниками, користувачами (форма власності, вид речового права); суб`єкта права власності на земельну ділянку; суб`єкта речового права на земельну ділянку; державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельної ділянки, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельною ділянкою; дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію.

Оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держгеокадастру здійснюється автоматизовано з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.

Як підтверджується наявним у матеріалах справи Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-3207617872016 від 02.11.2016, державна реєстрація земельної ділянки із кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 здійснена 02.11.2016.

Отже, у зв`язку з реєстрацією земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 02.11.2016, та враховуючи те, що відомості про її реєстрацію у Державному земельному кадастрі та, відповідно, її відображення у Публічній кадастровій карті, з`явились саме 02.11.2016, то саме з цієї дати позивач міг довідатись про наявність зареєстрованого права оренди відповідачем 2 на підставі оспорюваного договору оренди, а отже й про порушення свого права.

Таким чином, за висновками суду, перебіг строку позовної давності у даній справі розпочався з 03.11.2016, тобто з дня наступного за днем, коли відповідач 2 здійснив реєстрацію земельної ділянки, а позивач, зі свого боку, саме з цієї дати міг дізнатися про порушення своїх прав.

Київське КЕУ звернулось до господарського суду за захистом свого порушеного права з даним позовом 18.10.2019 (дата на конверті, у якому позовну заяву надіслано до суду), тобто в межах трирічного строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що заява відповідача про застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог задоволенню не підлягає, а порушене право позивача підлягає судовому захисту, з огляду на що позов Київського КЕУ підлягає задоволенню повністю.

З урахуванням наведеного суд також зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно п. 2 ч. 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеної норми процесуального закону, витрати позивача, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, у зв`язку з задоволенням позову покладаються на відповідачів у повному обсязі порівну по 3201,67 грн.

Крім того Київським КЕУ було понесено витрати у зв`язку з проведенням земельно-технічної експертизи, обов`язок зі сплати яких було покладено на позивача на підставі ухвали суду від 22.01.2020.

Судом установлено, що Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз виставлено позивачу рахунок № 521 від 20.02.2020 на суму 20920,32 грн за проведення експертизи № 5204/20-41.

Платіжним дорученням № 572 від 18.09.2020 позивачем сплачено 20920,32 грн за проведення судової експертизи у даній справі.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Таким чином витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, які понесено позивачем в сумі 20920,32 грн покладаються на відповідачів порівну по 6973,44 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, буд. 53; код ЄДРПОУ 24219983) № 617 від 30.08.2007 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП «Золотий Берег 07».

3. Визнати недійсним договір оренди землі від 30.08.2007, укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, буд. 53; код ЄДРПОУ 24219983) та Приватним підприємством «Золотий берег 07» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21; код ЄДРПОУ 35130245), який зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007.

4. Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 30.08.2007, укладену 30.04.2009 між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, буд. 53; код ЄДРПОУ 24219983) та Приватним підприємством «Золотий Берег 07» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21; код ЄДРПОУ 35130245), зареєстровану в реєстрі за № 640 (номер правочину 3427566).

5. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,9500 га з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160.

6. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14; код ЄДРПОУ 39817550) скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 та перенести відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0160 до архівного шару Національної кадастрової системи України.

7. Стягнути з Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, буд. 53; код ЄДРПОУ 24219983) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 30; код ЄДРПОУ 22991617) 3201 (три тисячі двісті одну) грн 67 коп. судового збору та 6973 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн 44 коп. витрат на проведення експертизи.

8. Стягнути з Приватного підприємства «Золотий берег 07» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21; код ЄДРПОУ 35130245) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 30; код ЄДРПОУ 22991617) 3201 (три тисячі двісті одну) грн 67 коп. судового збору та 6973 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн 44 коп. витрат на проведення експертизи.

9. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14; код ЄДРПОУ 39817550) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 30; код ЄДРПОУ 22991617) 3201 (три тисячі двісті одну) грн 67 коп. судового збору та 6973 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн 44 коп. витрат на проведення експертизи.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.02.2021.

Суддя О.В. Щоткін