Ухвала

від 06.02.2024 по справі 913/431/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06 лютого 2024 року м. Харків Справа № 913/431/23

Провадження №15/913/431/23

За заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112)

до Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» (шосе Будівельників, буд. 23-Б, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93412)

про порушення провадження у справі про банкрутство

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Чуєва М.С.

У засіданні брали участь:

від ініціюючого кредитора: адвокат Міньковська А.В. на підставі ордеру від 15.01.2024 серії АІ №1528127 (у режимі відеоконференції);

від боржника: адвокат Головко А.І. на підставі ордеру від 26.12.2023 серії ВІ №1187581;

арбітражний керуючий Бурлаков В.В.: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (далі ТОВ «ФК «Довіра та гарантія») 24.11.2023 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернулось до Господарського суду Луганської області з заявою до боржника Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» (далі ПрАТ «Старобільський молокозавод»), про порушення провадження у справі про банкрутство.

В обґрунтування заяви ініціюючий кредитор зазначив, що за договором про відступлення прав вимоги від 19.05.2017 №19/05/17 право вимоги за кредитним договором від 14.05.2008 №CR 08-241/900, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ЗАТ «Старобільський завод замінника незбираного молока», відступлено на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Ураховуючи, що кредитні зобов`язання ЗАТ «Старобільський завод замінника незбираного молока» були забезпечені нерухомістю, що належить ПП «Фелікс» та ТОВ «Луганська фірма «Силует», ПАТ «ОТП Банк» одночасно з відступленням прав вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» відступив і права за іпотечними договорами від 14.05.2008 №PL 08-340/900 та від 21.09.2011 №PL 11-425/900.

Зазначив, що строк виконання зобов`язань за вищевказаними договорами настав і є всі підстави вважати, що боржник неспроможний виконати свої грошові зобов`язання інакше як через процедуру неплатоспроможності.

Загальна сума грошових вимог становить 6 433 737 грн 12 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту 5 227 516 грн 92 коп., за відсотками 1 206 220 грн 20 коп.

У поданій заяві ініціюючий кредитор запропонував для призначення та виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство боржника кандидатуру арбітражного керуючого Бурлакова Василя Вітіславовича.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників ініціюючого кредитора та боржника, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 заява передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою від 11.12.2023 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» від 24.11.2023 №30268 про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до розгляду; призначено дату проведення підготовчого засідання суду на 16.01.2024.

29.01.2023 через систему «Електронний суд» від ПрАТ «Старобільський молокозавод» надійшов відзив, який зареєстрований відділом документального забезпечення роботи суду 01.01.2024, у якому він зазначив, що боржник не зареєстрував електронний кабінет з наступних причин.

Майновий комплекс та виробничі потужності боржника знаходяться у м. Старобільську Луганської області, тобто на тимчасово окупованій території.

Підприємство є хімічно небезпечним об`єктом, оскільки на його території знаходяться запаси хлору, які використовуються у виробничих процесах.

З посиланням на приписи п.11 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зазначив, що для реєстрації в кабінету необхідний діючий КЕП керівника боржника, однак отримати діючий КЕП керівника підприємства голови правління ПрАТ «Старобільський молокозавод» виявилося неможливим.

Указав, що наразі ідентифікація особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється в один із таких способів: за особистої присутності фізичної особи, фізичної особи -підприємця чи уповноваженого представника юридичної особи за результатами перевірки відомостей (даних) про особу, отриманими у встановленому законодавством порядку з Єдиного державного демографічного реєстру, за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; за ідентифікаційними даними особи, що містяться у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки, раніше сформованого (сформованої) та виданого (виданої) згідно з п.1 або 2 цієї частини, за умови такого сертифіката.

Водночас КЕП керівника боржника та його печатки був сформований 24.10.2020 на 2 роки і закінчився 23.10.2022.

Особистої присутності голови правління підприємства заважає його знаходження у м. Старобільську Луганської області та тимчасова неможливість виїзду з окупованої території.

Обов`язковості пролонгації дії КЕП законодавство не містило, а КЕП керівника став необхідний лише з введенням обов`язковості відкриття кабінету в Електронному суді.

Наразі наглядова рада товариства вживає заходів щодо зміни голови правління, але процедура вимагає багато часу і ускладняється тим, що два із трьох призначених членів наглядової ради теж знаходяться на тимчасово окупованій території Луганської області.

Отже, вважає, що відсутність у боржника кабінету в системі «Електронний суд» є наслідком форс-мажорних обставин.

Зазначив, що договір підписаний зі сторони боржника Кириловим Олегом Дмитровичем на підставі довіреності від 10.06.2015, проте ініціюючим кредитором указаної довіреності до матеріалів справи не надано, тому заявником не доведено наявність у вказаної особи повноважень діяти від імені ПрАТ «Старобільський молокозавод» та підписувати договір від 18.06.2015 №15 про зміну кредитного договору.

У тексті договору від 19.05.2017 №19/05/17 про відступлення права вимоги з додатком №4, копія якого міститься у справі, не йдеться про відступлення прав за зміну договору про надання кредитної лінії від 14.05.2008 №CR 08-241/900 та/або про відступлення права вимоги саме з боржника.

Указав, що на платіжному дорученні від 19.05.2017 №2369929 на суму 1 399 626 грн 14 коп. відсутні докази його виконання підпис відповідального виконавця банку та відбиток штампу банку.

Зазначив, що ініціюючим кредитором не надано платіжних документів, які б підтверджували факт надання позики боржнику.

Не надано розрахунку нарахування відсотків за користування кредитом.

Також указав, що в провадженні Господарського суду Луганської області перебувала справа №21/118б за заявою Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до боржника Закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока».

У межах справи про банкрутство АТ «ОТП Банк» звернувся до боржника з конкурсними вимогами у сумі 36 856 597 грн 72 коп., з яких: 10 002 032 грн 01 коп. заборгованість за кредитним договором №CR 08-241/900, 9 877 970 грн 15 коп. заборгованість за кредитним договором №CR 08-123/900, 6 412 653 грн 80 коп. заборгованість за кредитним договором №CR 08-124/900, 4 887 971 грн 11 коп. заборгованість за кредитним договором №CR 08-239/900, 5 675 649 грн 65 коп. заборгованість за кредитним договором №CR 08-240/900, 85 грн 00 коп. витрати по сплаті державного мита, 236 грн 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 10.08.2011 уточнені вимоги АТ «ОТП Банк» у сумі 10 083 287 грн 67 коп., з них: 10 000 000 грн 00 коп. заборгованість за кредитом, 83 287 грн 67 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 06.12.2010 включно.

Ухвалою від 22.08.2011 затверджений реєстр вимог конкурсних кредиторів у справі №21/118б, до якого включені указані вимоги АТ «ОТП Банк» у сумі 10 083 287 грн 67 коп. та віднесені до 4 черги.

Ухвалою від 15.08.2012 затверджена укладена між кредиторами та боржником мирова угода, яка відносно АТ «ОТП Банк» передбачала відстрочення та розстрочення сплати заборгованості у період з 21.02.2013 по 21.09.2019 по затвердженому графіку.

Крім того, до заявлених вимог просив застосувати позовну давність.

Суд уважає підставними причини нереєстрації боржником електронного кабінету в системі «Електронний суд» та бере до уваги наданий ПрАТ «Старобільський молокозавод» відзив.

05.01.2024 через систему «Електронний суд» від ГУ ДПС у Луганській області надійшло клопотання від 05.01.2023, яке зареєстроване відділом документального забезпечення роботи суду 08.01.2024, у якому воно на виконання вимог ухвали суду від 11.12.2023 повідомило, що станом на 05.01.2023 загальна заборгованість ПрАТ «Старобільський молокозавод» зі сплати податків та зборів складає 1 766 792 грн 50 коп. Останню декларацію подано 21.02.2022 з податку на додану вартість за період січень 2022 року.

Також надало відомості про банківські рахунки ПрАТ «Старобільський молокозавод».

Ухвалою від 16.01.2024 оголошено перерву в підготовчому засіданні на 06.02.2024.

У судове засідання 06.02.2024 арбітражний керуючий Бурлаков В.В. не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник ініціюючого кредитора брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

28.01.2024 через систему «Електронний суд» від арбітражного керуючого Бурлакова В.В. надійшло клопотання від 28.01.2024, яке зареєстроване відділом документального забезпечення роботи суду 29.01.2024, у якому він просить суд розглядати справу без його участі за наявними матеріалами.

30.01.2024 через систему «Електронний суд» від ПрАТ «Старобільський молокозавод» надійшли додаткові пояснення, у яких боржник зазначив, що у зв`язку з бойовими діями, які почалися у м. Старобільську Луганської області 24.02.2022, вивезти документи фінансово-господарської діяльності підприємства не вдалося.

Унаслідок бойових дій документи, обладнання тощо, які знаходились у приміщенні бухгалтерії та заводуправління знищено.

Старобільська міська територіальна громада включена до переліку територій, на яких ведуться бойові дії та тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Указав, що бухгалтерську звітність за попередні роки подати неможливо у зв`язку з її знищенням.

Зазначив, що єдиний майновий комплекс боржника, який складається з нерухомого майна, земельної ділянки, якою боржник користується на праві постійного користування знаходяться у м. Старобільську по вул. Старотаганрогська, буд.11/буд.46, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.10.2006, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.10.2006, державним актом на право постійного користування землею від 06.01.1994, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 28.12.2023.

Просив застосувати приписи абз.1, 9 п.16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ та відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Старобільський молокозавод».

05.02.2024 через систему «Електронний суд» від ініціюючого кредитора надійшли додаткові пояснення, які зареєстровані відділом документального забезпечення роботи суду 06.02.2024, у яких він з посиланням на приписи п.7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Господарського кодексу України зазначив, що ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» не пропущено встановлений трирічний строк позовної давності у зв`язку із його перериванням.

Указав, що боржником не доведено, що невиконання зобов`язань за кредитним договором сталося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, оскільки таке невиконання триває з 2010 року, а тому відсутні підстави для застосування п.16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.

Дослідивши надані ініціюючим кредитором та боржником документи, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.2 КУзПБ встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абз.5 ст.1 КУзПБ грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Частиною 3 ст.39 КУзПБ передбачено, що якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Частиною 2 ст.8 КУзПБ передбачено, що право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Вимоги ініціюючого кредитора підтверджуються наступним.

14.05.2008 між ЗАТ «ОТП Банк» як банком та ЗАТ «Старобільський завод замінника незбираного молока» як позичальником укладений договір про надання кредитної лінії №CR 08-241/900, за умовами якого банк надає позичальнику кредитну лінію, в рамках якої банк надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник приймає, зобов`язується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов`язання, встановлені у цьому договорі (п.1.1 договору).

Згідно з пп.1.1.2 п.1.1 договору кожного разу при наданні позичальником банку кредитної заявки, банк перераховує заборгованість позичальника перед банком за цим договором, використовуючи для цього валютний курс НБУ на дати надання кожної кредитної заявки та/або дати надання кожного траншу. При цьому, у випадку, якщо за результатами такого перерахування загальна сума заборгованості позичальника (як тієї, що вже існує на момент перерахування, так і тієї, що може виникнути при прийнятті банком виконання отриманої від позичальника кредитної заявки) перед банком за цим договором перевищить доступну суму кредиту та/або ліміт фінансування, банк має право не приймати до виконання таку кредитну заявку.

У п.1.3 договору сторони визначили момент виникнення права позичальника на отримання кредиту та передбачили умови для цього.

Також міститься застереження, що виконання умов п.1.3 (з підпунктами) цього договору має бути підтверджено документацією, яка може вимагатися банком. Вся документація, що надається банку відповідно до п.1.3 (з підпунктами) цього договору має бути надана в останній дійсній редакції. Встановлені в п.1.3 (з підпунктами) цього договору умови вважаються виконаними, якщо документи, що надані на підставі п.1.3 (з підпунктами) цього договору, і правовідносини, що виникають на підставі таких документів, не змінюються та не припиняються протягом строку дії цього договору без попередньої письмової згоди банку. Банк має право не вимагати виконання будь-якої умови п.1.3 (з підпунктами) цього договору, в тому числі щодо передачі в заставу (іпотеку) банку всіх видів предмета застави, що перелічені в п.1.3 (з підпунктами) цього договору, до отримання кредиту, виключно на свій розсуд.

У п.1.4 договору сторони визначили умови плати за кредит, тобто розмір процентів за користування кредитом.

Відповідно до п.1.6 договору позичальник зобов`язаний виконати боргові зобов`язання в повному обсязі в строк не пізніше 25.03.2013 включно.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і залишатиметься чинним до моменту виконання кожною із сторін своїх зобов`язань за цим договором у повному обсязі, та такий день вважатиметься днем припинення цього договору (п.8.2 договору).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, завданої у результаті виведення банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» не надано суду доказів видачі ПрАТ «Старобільський молокозавод» кредитних коштів за договором кредитної лінії від 14.05.2008№CR 08-241/900 (платіжних доручень, банківських виписок тощо).

Заявником не надано доказів виконання ПрАТ «Старобільський молокозавод» умов п.1.3 договору кредитної лінії від 14.05.2008 №CR 08-241/900 та, як наслідок, виникнення у позичальника права на отримання кредиту, як і не надано кредитних заявок на отримання кредиту, подача яких передбачена пп.1.7.1 п.1.7 указаного договору.

До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» надано договір від 18.06.2015 №15 про зміну договору про надання кредитної лінії від 14.05.2008 №CR 08-241/900.

Як убачається з указаного договору сторонами вносились зміни до договору кредитної лінії від 14.05.2008 №CR 08-241/900, зокрема п.1.1.4 основного договору викладено в новій редакції та у вигляді графіку визначені у вигляді графіку період терміну дії договору та розмір ліміту фінансування у відповідний період терміну дії договору, а п.1.6.1 договору викладено в новій редакції та у вигляді графіку визначений строк, до якого позичальником має бути здійснене погашення (зменшення) заборгованості перед банком за кредитом, і сума, що має бути сплачена (повернута) позичальником банку в рахунок погашення (зменшення) заборгованості перед банком за кредитом у відповідний строк.

Водночас суд зауважує, що у первинній редакції договору про надання кредитної лінії від 14.05.2008 №CR 08-241/900 п.1.1.4 був відсутній, а у п.1.6 визначений інший, ніж у п.1.6.1 договору строк кредитування.

Отже, є обґрунтовані підстави вважати, що між сторонами кредитного договору у період після 14.05.2008 і до 18.06.2015 (моменту укладення договору №15 про зміну умов кредитного договору) укладалися інші договори про зміну умов такого кредитного договору (1, 2, 3 …14).

Водночас ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» указані обставини не викладені та не надані докази на їх підтвердження, що не дозволяє суду встановити дійсні остаточні умови договору про надання кредитної лінії від 14.05.2008 №CR 08-241/900, зокрема щодо строку кредитування, суми кредиту, розміру процентів тощо.

У заяві ініціюючий кредитор зазначив, що на момент звернення з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство строк виконання зобов`язань за кредитним договором настав і сума заборгованості за тілом кредиту складає 5 227 516 грн 92 коп., за відсотками за користування кредитом 1 206 220 грн 20 коп.

Суд бере до уваги, що в провадженні Господарського суду Луганської області перебувала справа №21/118б за заявою Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до боржника Закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока».

У межах справи про банкрутство АТ «ОТП Банк» звернувся до боржника з конкурсними вимогами у сумі 36 856 597 грн 72 коп., з яких: 10 002 032 грн 01 коп. заборгованість за кредитним договором №CR 08-241/900, 9 877 970 грн 15 коп. заборгованість за кредитним договором №CR 08-123/900, 6 412 653 грн 80 коп. заборгованість за кредитним договором №CR 08-124/900, 4 887 971 грн 11 коп. заборгованість за кредитним договором №CR 08-239/900, 5 675 649 грн 65 коп. заборгованість за кредитним договором №CR 08-240/900, 85 грн 00 коп. витрати по сплаті державного мита, 236 грн 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 10.08.2011 уточнені вимоги АТ «ОТП Банк» у сумі 10 083 287 грн 67 коп., з них: 10 000 000 грн 00 коп. заборгованість за кредитом, 83 287 грн 67 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 06.12.2010 включно.

Ухвалою від 22.08.2011 затверджений реєстр вимог конкурсних кредиторів у справі №21/118б, до якого включені указані вимоги АТ «ОТП Банк» у сумі 10 083 287 грн 67 коп. та віднесені до 4 черги.

Ухвалою від 15.08.2012 затверджена укладена між кредиторами та боржником мирова угода, яка відносно АТ «ОТП Банк» передбачала відстрочення та розстрочення сплати заборгованості у період з 21.02.2013 по 21.09.2019 по узгодженому сторонами графіку.

Отже сторони, уклавши зазначену мирову угоду, змінили строки виконання боржником зобов`язань за договором про надання кредитної лінії від 14.05.2008 №CR 08-241/900 у частині сплати заборгованості у сумі 10 002 032 грн 01 коп.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» не доведено належними доказами обставин, коли саме настав строк виконання зобов`язань за кредитним договором, період виникнення заборгованості за кредитом та відсотками за користування ним.

Суд бере до уваги, що ініціюючим кредитором взагалі не надано розрахунку розміру заборгованості за кредитом та відсотками за користування ним з зазначенням періоду виникнення, дат початку та закінчення нарахування, розміру процентної ставки, яка застосовувалась ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» при розрахунку відсотків, що позбавляє суд можливості встановити обґрунтованість заявлених ініціюючим кредитором вимог та надати їм належну правову оцінку.

Також суд зауважує, що боржник просить до заявлених ініціюючим кредитором вимог застосувати позовну давність, проте з огляду на відсутність розрахунку розміру таких вимог суд не може перевірити строки виконання зобов`язань та застосувати або відмовити у задоволення відповідної заяви боржника.

З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2042/20).

У разі наявності обґрунтованих заперечень боржника відсутні підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство з огляду на існування спору про право.

Відсутність спору про право в розрізі процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язань, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури зобов`язання, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.

Також відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.12.2022 у справі №910/862/22 поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може спостерігатися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.02.2021 у справі №904/3251/20 законодавство не містить переліку критеріїв для висновку про існування спору про право, який може бути виражений як в процесуальній формі - підтверджуватися судовими актами, так і в матеріально-правовій формі - підтверджуватися юридичними фактами.

Стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. Так, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

За таких обставин, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

На підставі викладеного суд наголошує, що правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі.

З`ясовуючи питання щодо безспірності вимог заявника, суд має встановити чи існує спір, який не був предметом судового розгляду, між ініціюючим кредитором та боржником щодо вимог, які є підставою для звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство саме на час підготовчого засідання (тобто до відкриття провадження у справі).

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що заявлені ініціюючим кредитором вимоги не є безспірними.

Відносно переходу прав вимоги від ПАТ «ОТП Банк» до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» за договором про надання кредитної лінії від 14.05.2008 №CR 08-241/900 відповідно до договору про відступлення права вимоги від 19.05.2017 №19/05/17 суд зазначає наступне.

Як уже зазначалось, 19.05.2017 між ПАТ «ОТП Банк», що є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк», як первісним кредитором та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» як новим кредитором укладений договір про відступлення права вимоги №19/05/17 (далі договір №19/05/17), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає у повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить первісному кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі боржників, наведеному у додатку 1 до цього договору, та які укладені між первісним кредитором та боржниками, а саме: первісний кредитор передає новому кредитору право вимоги виконання боржниками боргових зобов`язань за кредитними договорами в розмірах, визначених в реєстрі боржників (згідно додатку 1 до цього договору), за суму, встановлену в п.3 цього договору (п.2.1 договору №19/05/17).

Згідно з п.2.5 договору №19/05/17 права вимоги за кредитними договорами переходять до нового кредитора з моменту виконання зобов`язання щодо перерахування всіх платежів, визначених п.3 цього договору.

У п.3.1 договору №19/05/17 сторони домовились, що вартість права вимоги та сума, за яку здійснюється відступлення прав вимоги згідно цього договору зазначена в актах приймання-передачі реєстру боржників (додаток 4 до цього договору).

Відповідно до п.3.2 договору №19/05/17 новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору суму, вказану в п.3.1 цього договору, до 15-00 години дня в день підписання актів приймання-передачі реєстру боржників шляхом перерахування коштів на рахунок первісного кредитора за наступними реквізитами: м. Київ, вул. Жилянська, 43, т/р: 37394090900000, МФО 300528, ідентифікаційний код 21685166, свідоцтво платника ПДВ №100234906, ІПН 21685162652, отримувач: АТ «ОТП Банк», призначення платежу: «Оплата згідно договору про відступлення права вимоги від 19.05.2017 №19/05/17».

Після здійснення оплати, передбаченої розділом 3 цього договору первісний кредитор повинен передати новому кредитору кредитні документи, а також інші документи, які засвідчують права, що відступаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за актом прийому-передачі кредитних документів (додаток 3 до цього договору) протягом 10 банківських днів з дати внесення оплати. Розкриття банківської таємниці у зв`язку з передачею кредитного портфелю та, зокрема, кредитних договорів новому кредитору вважається дозволеним розкриттям банківської таємниці та не є порушенням чинного законодавства України (п.4.1 договору №19/05/17).

Стаття 512 ЦК України передбачає випадки, в яких відбувається заміна кредитора у зобов`язанні, тобто в матеріальному правовідношенні, при цьому, за змістом даної статті, правонаступництво та передання своїх прав кредитором іншій особі за правочином є окремими самостійними підставами заміни кредитора у зобов`язанні, що відрізняються як за умовами виникнення, так і їх оформленням та правовими наслідками; заміна боржника в зобов`язанні також є можливою як на підставі правочину (ст.520 ЦК України), так і в силу спеціальних приписів закону (ст.ст.104-109 ЦК України).

Приписами ст.514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним визначенням, правонаступництво це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.

Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника.

Суд зауважує, що з огляду на умови укладеного договору про відступлення права вимоги №19/05/17, зокрема, п.2.1, п.2.3, п.3.1, п.3.2 зазначеного договору, слід встановити перелік кредитних договорів, право вимоги за якими відступається новому кредитору (зокрема за кредитним договором від 14.05.2008 №CR 08-241/900, дату відступлення права вимоги, якою є дата виконання зобов`язання щодо перерахування суми відступлення прав, а також з`ясувати чи передавалися первісним кредитором новому кредитні документи, а також інші документи, які засвідчують права, що відступаються.

У відповідності до умов п.2.1 договору №19/05/17 перелік кредитних договорів, право вимоги за яким відступається первісним кредитором новому кредитору має міститись у реєстрі боржників, наведеному у додатку 1 до цього договору.

Водночас відповідного додатку 1 до договору №19/05/17 суду не надано, але надано копію витягу з додатку 1 до договору про відступлення права вимоги №19/05/17 (а.с.49), у якому міститься посилання тільки на кредитний договір від 14.05.2008 №CR 08-239/900.

Відтак, указана копія витягу з додатку №1 до договору №19/05/17 не доводить обставин, що ПАТ «ОТП Банк» передані ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» права вимоги за кредитним договором від 14.05.2008 №CR 08-241/900.

На підтвердження обставин виконання умов п.3.1 договору №19/05/17 ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» надано копію акту від 19.05.2017 №1 приймання-передачі реєстру боржників (додаток 4 до договору №19/05/17), у якому зазначено, що первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв згідно з вимогами п.2.1 договору про відступлення права вимоги від 19.05.2017 №19/05/17 реєстр боржників, зазначений у додатку 1 до цього договору.

Також у акті вказано: кількість боржників 155, кількість кредитних договорів 161, загальна сума заборгованості 109 947 671 грн 15 коп., вартість відступлення прав вимоги за кредитними договорами 1 399 626 грн 14 коп.

На підтвердження факту виконання умов п.3.2 договору №19/05/17 ініціюючим кредитором надано копію платіжного доручення від 19.05.2017 №2369929.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється Цивільним кодексом України, законом і банківськими правилами (ч.4 ст.1088 ЦК України).

Законом України від 05.04.2001 №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зокрема, визначено загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, а також встановлено відповідальність суб`єктів переказу.

Відповідно до п.1.30 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

За платіжним дорученням банк зобов`язується переказати з рахунку платника певну грошову суму на рахунок отримувача у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ст.1089 ЦК України).

Главою 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі Інструкція), яка затверджена постановою Правління Національного Банку України від 21.01.2004 №22 та була чинна на момент оформлення платіжного доручення від 19.05.2017 №2369929, передбачені загальні правила документообігу.

Так, п.2.14 Інструкції встановлено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті «Дата виконання», має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Водночас, у поданій копії платіжного доручення №2369929 відсутні підпис відповідального виконавця та відбиток штампа відповідного банку, який прийняв до виконання вказане платіжне доручення.

Указане викликає у суду, на що також звернув увагу боржник, обґрунтовані сумніви щодо прийняття вказаного платіжного доручення до виконання банком і здійснення відповідної операції з перерахування грошових коштів ПАТ «ОТП Банк».

Інших доказів на підтвердження здійснення платежу (банківських виписок по рахунку тощо), ініціюючим кредитором суду не надано.

Отже указана копія платіжного доручення не може вважатися належним доказом виконання ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» зобов`язань, передбачених п.3.2 договору про відступлення права вимоги з оплати суми, за яку здійснюється відступлення прав вимоги.

Крім того, ініціюючим кредитором не надано суду доказів виконання умов п.4.1 договору №19/05/17 та відповідного акту прийому-передачі кредитних документів (додаток 3 до вказаного договору).

Як зазначив Верховний Суд у своїх постановах від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20, використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Підсумовуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що у ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» відсутнє право на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Старобільський молокозавод», оскільки ініціюючим кредитором не доведено факту переходу права вимоги за кредитним договором від 14.05.2008 №CR 08-241/900 від ПАТ «ОТП Банк».

Згідно з ч.6 ст.39 КУзПБ суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, або якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, норми ч.6 ст.39 КУзПБ, як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як необґрунтованість вимог ініціюючого кредитора. Але протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та загалом суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності.

У разі необґрунтованості/непідтвердження вимог ініціюючого кредитора господарський суд має відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство з посиланням на норму ч.6 ст.39 КУзПБ, яка відповідно до концепції недостатньої якості закону є найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин.

Відтак, законодавець покладає на заявника необхідність доведення обставин, що зумовлюють відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, і відсутність спору про право.

Також суд зазначає наступне. Абзацами 1, 9 п.16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ передбачено установити, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 08.11.2023 №3429-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 06.11.2023 №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Як зазначив боржник, єдиний майновий комплекс підприємства, який складається з нерухомого майна, земельної ділянки, якою він користується на праві постійного користування, інші засоби виробництва знаходяться за адресою: вул. Старотаганрогська, буд.111, буд.46, м. Старобільськ Луганської області.

Указане підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.10.2006, виданим Виконавчим комітетом Старобільської міської ради, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28.12.2023 №360453964, державним актом на право постійного користування землею від 06.01.1994 серії ЛГ №117010006.

Доказів на спростування вказаних обставин ініціюючим кредитором суду не надано, як і не надано доказів перебування іншого належного боржнику майна на підконтрольній території України.

Суд наголошує, що на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника увесь цілісний майновий комплекс ПрАТ «Старобільський молокозавод» перебуває на окупованій території і господарська діяльність останнім не здійснюється, що, безумовно, впливає на можливість виконання боржником будь-яких зобов`язань, зокрема і перед ініціюючим кредитором.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області з 28.02.2022 і по теперішній час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.10.2023 у справі №913/101/23 у вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника пріоритетним (порівняно з питанням щодо обґрунтованості заявлених Кредитором грошових вимог до Боржника та визначення їх розміру) є дотримання законодавчих обмежень/заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, які є чинними на дату розгляду та вирішення судом відповідного питання.

У цьому висновку щодо застосування наведених положень пункту п.16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ Суд виходить з того, що попри набрання чинності лише з 29.07.2023 внесених в КУзПБ відповідних змін (пункт 8.15), положення цього пункту мають ретроспективну дію, поширюючись на всі передбачені цією нормою правовідносини та випадки стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тобто норма пункту п.16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення№ КУзПБ є окремим застереженням стосовно порядку та календарного періоду застосування цієї норми щодо поширення цієї норми на правовідносини в часі.

А тому заборона за пунктом п.16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення№ КУзПБ поширюється і на ті правовідносини та випадки, що мали місце до набрання чинності з 29.07.2023 відповідною нормою, оскільки передбачені цією нормою обставини/події (початку збройної агресії проти України, перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до визначеного законом переліку тощо), як причини, за яких вимоги кредитора (кредиторів) не могли бути задоволені боржником, мали місце до моменту врегулювання цих правовідносин відповідним законом з 29.07.2023.

Отже, суд погоджується з доводами боржника, що факт перебування єдиного майнового комплексу боржника ПрАТ «Старобільський молокозавод» на тимчасово окупованій території Луганської області, у відповідності до приписів п.16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ є тим обмеженням, за наявності якого відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Старобільський молокозавод» неможливе.

З огляду на встановлені вище обставини, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Старобільський молокозавод» за заявою ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Керуючись ст.ст.1, 2, 8, 39, п.16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, ст.ст.232 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі про банкрутство боржника Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» (шосе Будівельників, буд. 23-Б, м. Старобільськ Луганської області, 93412, ідентифікаційний код 00444837) за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» від 24.11.2023 №30268 відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її постановлення 06.02.2024 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 12.02.2024.

Суд доводить до відома учасників судового процесу, що вони можуть отримувати інформацію у справі, що розглядається за офіційною вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - https://court.gov.ua/fair/

Суддя Сергій СМОЛА