Ухвала

від 07.02.2024 по справі 5017/1773/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження по розгляду заяви

"07" лютого 2024 р.Справа № 5017/1773/2012Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Большакова В.А.

дослідивши матеріали справи

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ"

до боржника: Відкритого акціонерного товариства „УКРХЛІББУД" (65029, м. Одеса, провулок Каретний, буд. 18, кв. 14; код ЄДРПОУ 00952982)

про визнання банкрутом

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін та учасників:

від кредиторів: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - Бикова Ю.А.; ДП "Херсонський морський торговельний порт" - Колесник Ю.В. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

ліквідатор банкрута: арбітражний керуючий Дарієнко В.Д.

У судовому засіданні 29.01.2024р. оголошувалась перерва до 07.02.2024р. о 14 год. 40 хв. у відповідності до ст. 216 ГПК України.

Судове засідання 07.02.2024р. проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Встановив:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2012р. (суддя - Ровинський О.Ю.) заяву ТОВ ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі про банкрутство боржника ВАТ „УКРХЛІББУД"; введено процедуру розпорядження майном боржника ВАТ „УКРХДІББУД"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т. 1 а.с. 1-2).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2012р. визнано ТОВ "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" кредитором до ВАТ „УКРХЛІББУД" із грошовими вимогами у розмірі 461 003, 77 грн; розпорядником майна ВАТ „УКРХЛІББУД" призначено арбітражного керуючого Комарова А.В. (т. 1 а.с. 132-134).

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Одеської області від 23.09.2015р. затверджено поданий розпорядником майном боржника реєстр визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів ВАТ „УКРХЛІББУД" (т. 16 а.с. 127-132).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2019р. провадження у справі про банкрутство ВАТ „УКРХЛІББУД" закрито; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2012р.; припинено повноваження розпорядника майна ВАТ „УКРХЛІББУД" арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. (т. 21 а.с. 219-221).

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.11.2019р. про закриття провадження у справі №5017/1773/2012 скасовано, справу передано на розгляд Господарському суду Одеської області (т. 22 а.с. 130-137).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2020р. справу прийнято до свого провадження суддею Грабован Л.І. (т. 23 а.с. 2-3).

Постановою Господарського суду Одеської області від 31.05.2021р. визнано банкрутом ВАТ „УКРХЛІББУД", відкрито відносно ВАТ „УКРХЛІББУД" ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 31.05.2022р., ліквідатором ВАТ „УКРХЛІББУД" призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся із заявою від 10.08.2023р. (вх. №3-480/23 від 11.08.2023р.) про покладення субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на колишнього керівника та акціонера ВАТ „УКРХЛІББУД" ОСОБА_1 ; стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ „УКРХЛІББУД" різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (0 грн.), що становить 5 712 093, 59 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.08.2023р. вищевказану заяву прийнято та призначено до розгляду; залучено ОСОБА_1 в якості учасника справи №5017/1773/2012 про визнання банкрутом ВАТ „УКРХЛІББУД" для розгляду заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.; зобов`язано надати: ОСОБА_1 : відповідь на заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про покладення субсидіарної відповідальності.

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся із уточненою заявою від 01.11.2023р. (вх. №39485/23 від 02.11.2023р.) про покладення субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на колишнього керівника та акціонера ВАТ „УКРХЛІББУД" ОСОБА_1 ; стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ „УКРХЛІББУД" різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (0 грн.), що становить 5 955 842, 29 грн.

ОСОБА_2 (колишня дружина ОСОБА_1 ) звернулася із заявою від 08.01.2024р. (вх. №1275/24 від 11.01.2024р.), в якій повідомляє, що у зв`язку із хворобою ОСОБА_1 вони переїхали на лікування у Німеччина; після тривалого лікування ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Гамбург, Німеччина з доданням підтверджуючих доказів.

Ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Дарієнком В.Д. надані пояснення від 02.02.2024р. (вх. №4442/24 від 02.02.2024р.), в яких повідомлено про відсутність заперечень стосовно закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до субсидіарної відповідальності за доведення ВАТ «Укрхліббуд» до банкрутства на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У судовому засіданні 07.02.2024р. представники кредиторів усно зазначили про відсутність заперечень стосовно пояснень ліквідатора.

Розглянувши матеріали справи, заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. з доданими до неї доказами, заяву ОСОБА_2 , суд встановив:

Згідно Статуту боржника (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів протокол №16 від 07.11.2008р. (т. 9 а.с. 20-33), свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №172198 (т. 9 а.с. 10), довідки АА №223137 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, дата видачі якої 15.03.2010р. (т. 9 а.с. 11), витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого Господарським судом Одеської області (т. 24 а.с. 159-166) ВАТ "Укрхліббуд" знаходиться за адресою: 65029, м. Одеса, пров. Каретний, буд. 18, кв. 14; код ЄДРПОУ 00952982. У переліку засновників (учасників) юридичної особи: загальна кількість акціонерів 98 осіб; кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_1 .

Постановою Господарського суду Одеської області від 31.05.2021р. визнано банкрутом ВАТ „УКРХЛІББУД", відкрито відносно ВАТ „УКРХЛІББУД" ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 31.05.2022р., ліквідатором ВАТ „УКРХЛІББУД" призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, припинити повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута; поставлено керівнику ВАТ „УКРХЛІББУД" гр. ОСОБА_1 протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору арбітражному керуючому Дарієнку В.Д.

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся із заявою від 10.08.2023р. (вх. №3-480/23 від 11.08.2023р.) та із уточненою заявою від 01.11.2023р. (вх. №39485/23 від 02.11.2023р.) про покладення субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на колишнього керівника та акціонера ВАТ „УКРХЛІББУД" ОСОБА_1 ; стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ „УКРХЛІББУД" різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (0 грн.), що становить 5 955 842, 29 грн.

В матеріалах справи наявне на німецькій мові свідоцтво про смерть №552/2023, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане свідоцтво видано на території Федеративної Республіки Німеччини, засвідчене нотаріусом, скріплене печаткою та містить апостиль, який датований 25.04.2023р.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу та інше.

Ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Тлумачення положень частини другої статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Консульська легалізація документів та/або проставлення апостилю - це процес підтвердження походження документів. Як апостиль, так і легалізація підтверджують справжність підпису особи, що засвідчила документ.

Апостиль ставиться для використання документів в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, яка була прийнята в 1961р., згода на обов`язковість якої надана Законом України від 10.01.2002р. "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" та вступила в силу в Україні в 2003р.

Згідно із ст. 1 Гаазької конвенції, ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Ст. 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Згідно з положеннями Конвенції, документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції.

Відповідно до ст. 4 Конвенції передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.

Таким чином, для цілей прийняття документа, складеного відповідно до Конвенції та звільнення його від процедури консульської легалізації, він повинен містити апостиль або бути скріпленим з апостилем.

Оформлення документів для їх можливого використання як за кордоном так і на території України є проставлення апостиля, запровадженого Гаазькою Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, до якої приєдналися більше ніж 90 країн, у тому числі Німеччина.

Оскільки, України та Німеччина є учасниками Гаазької Конвенції «Про скасування легалізації документів» від 05.10.1961р., між державами скасована обов`язкова легалізація документів у відповідному міністерстві чи консульській установі. Легалізація документів піддається спрощеній процедурі, шляхом проставлення апостилю.

Приймаючи до уваги положення Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961р., та зазначає, що свідоцтво про смерть ОСОБА_1 з врахуванням наявності на ньому належним чином оформленого апостилю, є легалізованим у встановленому порядку, отже також вважається дійсним.

Будь-яких сумнівів у дійсності такого свідоцтва у суду не виникло.

П. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Смерть фізичної особи як підстава для процесуального правонаступництва має універсальний характер. У тих випадках, коли матеріальні правовідносини тісно пов`язані з особою суб`єкта, правонаступництва матеріального, а відтак, і процесуального не може бути.

За загальним визначенням правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.

Для процесуального правонаступництва правове значення має факт настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги щодо такої сторони (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №904/805/18).

Ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Дарієнком В.Д. заявлено вимогу про покладення субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на колишнього керівника та акціонера ВАТ „УКРХЛІББУД" ОСОБА_1 ; стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ „УКРХЛІББУД" різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (0 грн.), що становить 5 955 842, 29 грн.

Оскільки предметом поданої заяви є покладення субсидіарної відповідальності, суб`єктами якої є засновники (учасники, акціонери) та керівники боржника, за незадоволення вимог кредиторів на колишнього керівника та акціонера ВАТ „УКРХЛІББУД" ОСОБА_1 , який помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, відтак, вказані правовідносини не допускають правонаступництво.

Приймаючи до уваги викладене, відсутність даних щодо правонаступників ОСОБА_1 суд, враховуючи приписи п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України, вбачає підстави для закриття провадження по розгляду заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від 01.11.2023р. (вх. №39485/23 від 02.11.2023р.) про покладення субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на колишнього керівника та акціонера ВАТ „УКРХЛІББУД" ОСОБА_1 ; стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ „УКРХЛІББУД" різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (0 грн.), що становить 5 955 842, 29 грн.

Згідно ч.4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по розгляду заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від 01.11.2023р. (вх. №39485/23 від 02.11.2023р.) про покладення субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на колишнього керівника та акціонера ВАТ „УКРХЛІББУД" ОСОБА_1 ; стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ „УКРХЛІББУД" різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (0 грн.), що становить 5 955 842, 29 грн.

Ухвала набирає законної сили 07 лютого 2024р. та відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повну ухвалу складено та підписано 12 лютого 2024р.

Копію ухвали надіслати на електронну адресу арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області (upr@od.pfu.gov.ua), ДП „Херсонський морський торгівельний порт" (office@seaport.kherson.ua), Головному управлінню ДПС в Одеській області (od.official@tax.gov.ua), КП "Теплопостачання міста Одеси" (office@teplo.od.ua), ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (advokat.kk.2018@gmail.com; z.t.p.lawyer@gmail.com), ПрАТ „Українська гірничо-металургійна компанія" (ugmk@ugmk.kiev.ua; ugmk@ugmk.od.ua), ДП "Миколаївський морський торговельний порт" (nmtp@portnikolaev.com), Приватному спеціалізованому монтажно-налагоджувальному підприємству „Газкотлоспецмонтажналадка" (smnp@ukr.net), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Копію ухвали надіслати: ТДВ "ЧОРНОМОРГІДРОБУД" (65026, м. Одеса, пл. Катерининська 7-А).

Суддя Л.І. Грабован