Ухвала

від 12.02.2024 по справі 922/2350/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

12 лютого 2024 року м. ХарківСправа № 922/2350/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.

розглянувши скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" вх. №989 від 12.01.2024 на бездіяльність Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

по справі

за позовом ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", правоноступник первісного позивача (стягувача) - Приватне АТ "Медфарком-Центр", м. Київ до Комунальне підприємство охорони здоров`я "Центральна районна аптека № 30" про стягнення коштів за участю представників:

ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" - Грищенко О.М. за довіреністю від 31.08.2023 (в режимі відеоконференції)

Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - не з`явився

Комунальне підприємство охорони здоров`я "Центральна районна аптека № 30" - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Медфарком-Центр" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - КПОЗ ЦРА №30 в якому просить суд з урахуванням заяви (вх. №26383 від 15.08.2017) про уточнення позовних вимог стягнути з відповідача 726663,86 грн. основної заборгованості за договором №32ХАР від 03.01.2017, 71635,68 грн. пені, 56064,25 грн. 20% річних, 25556,24 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.2017 у справі №922/2350/17 (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства охорони здоров`я "Центральна районна аптека №30" на користь Приватного акціонерного товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР 726 663,86 грн. основної заборгованості за договором №32ХАР від 03.01.2017, 71 635,68 грн. пені, 56 064,25 грн. 20% річних, 25 556,24 грн. інфляційних та 13198,80 грн. судового збору.

06.10.2017 на виконання зазначеного рішення було видано наказ.

06.06.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" в якій заявник просить суд замінити стягувача у справі Приватне акціонерне товариство "Медфарком-Центр" на його правонаступника - ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", яке було задоволено ухвалою від 03.07.2023.

12.01.2024 від ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (надалі - стягувач, скаржник) надійшла скарга (вх.№989) на бездіяльність Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №55034769 в якій скаржник просить суд :

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Харківського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №55034769 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року по справі №922/2350/17, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №55034769 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року по справі №922/2350/17 із врахуванням положень Закону України Про виконавче провадження;

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Харківського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МРУ Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №55034769 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року по справі №922/2350/17 із врахуванням норм та положень Закону України Про виконавче провадження.

Розгляд скарги було призначено на 29.01.2024.

У зв`язку з тривалою повітряною тривогою, засідання суду 29.01.2024 перенесено на 12.02.2024.

Від Харківського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МРУ Міністерства юстиції (надалі ВДВС) надійшов відзив на скаргу стягувача та копії матеріалів виконавчого провадження.

В своєму відзиві ВДВС заперечує проти скарги, зазначаючи, що на даний час державним виконавцем з метою фактичного виконання судового наказу вчиняються усі необхідні дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження, Інструкцією з організації примусового виконання рішення та Законами України.

У своєму відзиві, ВДВС, крім іншого, зазначає по наступні дії, які було виконано державним виконавцем:

15.02.2023 року державним виконавцем в електронному вигляді направлено вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю до Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Акціонерне товариство "Універсал Банк", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК", Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", Публічне акціонерне товариство "Банк Восток" з метою отримання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків Комунального підприємства охорони здоров`я "Центральна районна аптека №30".

18.04.2023 року, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про арешт коштів боржника та направлена в електронному вигляді до відповідних банківських установ.

03.08.2023 року державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження.

18.10.2023 року державним виконавцем в електронному вигляді направлено вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю до Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Акціонерне товариство "Універсал Банк", Акціонерне товариство "АЛЬТБАНК", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК", Акціонерне товариство "СЕНС БАНК", "Акціонерне товариство "ТАСкомбанк", Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", Акціонерне товариство "Банк 3/4", Акціонерне товариство "СКАЙ БАНК", Публічне акціонерне товариство "Банк Восток" з метою отримання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків Комунального підприємства охорони здоров`я "Центральна районна аптека №30".

16.01.2024 року та 17.01.2024 року державним виконавцем рекомендованою кореспонденцією направлено виклик керівнику Комунального підприємства охорони здоров`я "Центральна районна аптека №30" відповідно до якої керівника зобов`язано з`явитися до держаного виконавця 25.01.2024 року та одночасно надати пояснення з приводу невиконання судового наказу та відповідний перелік документів вказаний у виклику.

18.01.2024 року державним виконавцем направлено вимогу Харківській районній раді щодо погашення заборгованості за ЗВП №55710399.

19.01.2024 року на депозитний рахунок відділу надійшли грошові кошти у розмірі 20624,74 грн.

22.01.2024 року, керуючись ст. 45, 46 Закону України Про виконавче провадження, державним виконавцем за результатами проведення розподілу стягнутих грошових коштів в рамках ЗВП № 55710399 на реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю КомпаніяНІКО-ТАЙС перераховано грошові кошти в розмірі 8725,09 грн. (платіжна інструкція №1457 від 22.01.2024 року).

23.01.2024 року, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про арешт коштів боржника та направлена на виконання в електронному вигляді до відповідних банківських установ.

Станом на 23.01.2024 року кошти на рахунках боржника відсутні.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником об`єкти нерухомості не зареєстровані.

Відповідно до відповіді МВС зареєстровані за боржником транспортні засоби відсутні.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває на теперішній час.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі господарського суду з міркувань безпеки, та постійними повітряними тривогами, розгляд скарги здійснений судом у межах розумного строку в розумінні положеньГосподарського процесуального кодексу України таКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розглянувши скаргу стягувача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених стягувачем вимог виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.2017 у справі №922/2350/17 (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства охорони здоров`я "Центральна районна аптека №30" на користь Приватного акціонерного товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР 726 663,86 грн. основної заборгованості за договором №32ХАР від 03.01.2017, 71 635,68 грн. пені, 56 064,25 грн. 20% річних, 25 556,24 грн. інфляційних та 13198,80 грн. судового збору.

06.10.2017 на виконання зазначеного рішення було видано наказ.

06.06.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" в якій заявник просить суд замінити стягувача у справі Приватне акціонерне товариство "Медфарком-Центр" на його правонаступника - ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", яке було задоволено ухвалою від 03.07.2023.

Відповідно до Постанови Міжрайонного ВДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області від 08 листопада 2017 року відкрито виконавче провадження №55034769 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року по справі №922/2350/17, виданого на примусове виконання Рішення Господарського суду Харківської області від 18 вересня 2017 року по справі №922/2350/17, про стягнення із Комунального підприємства охорони здоров`я «ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА АПТЕКА №30» на користь Приватного акціонерного товариства «МЕДФАРМКОМ-ЦЕНТР» 726 663,86 грн. основної заборгованості за договором №32ХАР від 03.01.2017, 71 635,68 грн. пені, 56 064,25 грн. 20% річних, 25 556,24 грн. інфляційних та 13 198,80 грн. судового збору.

Відповідно до Постанови Харківського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03 серпня 2023 року, із врахуванням та на виконання Ухвали Господарського суду Харківської області від 03 липня 2023 року по справі №922/2350/17, здійснено заміну сторони виконавчого провадження №55034769 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року по справі №922/2350/17: Приватне акціонерне товариство «МЕДФАРМКОМ-ЦЕНТР» (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 60; ідентифікаційний код 33239630) замінено на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315; код ЄДРПОУ 38039872).

Як вбачається з поданих суду доказів, на сьогодні наказ Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року по справі №922/2350/17, виданий на примусове виконання Рішення Господарського суду Харківської області від 18 вересня 2017 року по справі №922/2350/17, не виконаний.

Згідно статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Повне виконання судового рішення (кінцевий результат) є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, про що неодноразово звертав свою увагу Конституційний Суд України (рішення №18-рп/2012 від 13.12.2012 року, рішення №11-рп/2012 від 25.04.2012 року).

Право на отримання кінцевого результату (повне виконання судового рішення) є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, мас розцінюватися, як складова частина судового розгляду (рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року).

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, № 15729/07, від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено, зокрема та не обмежуючись, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Поряд із цим, відповідно до аналізу положень Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, норми даної Інструкції доповнюють та/або розширюють умови та порядок здійснення заходів примусового виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону

Завданням органів та осіб, котрі здійснюють примусове виконання є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Аналогічні правові висновки викладені в Постановах Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №901/2028/13 та від 14.06.2018 року у справі №922/4575/16.

Виконавчі дії - це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст. 10 названого Закону, а саме: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно чинної редакції статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» перелічені основоположні зобов`язання, котрі мають бути дотримані та застосовані державним виконавцем під час примусового виконання судових рішень.

Так, зокрема, відповідно до частин 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно частиною 2 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження», розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Такі правові висновки викладено, зокрема, у Постановах Верховного Суду від 07.08.2018 року у справі №910/25970/14, від 02.12.2020 року у справі №911/4670/13

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частина 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тобто, згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен періодично, неодноразово та/або систематично проводити перевірки майнового стану Боржника із метою належного виконання рішення суду із врахуванням всього періоду перебування виконавчого документу на примусовому виконанні в органі примусового виконання.

Пунктом 1,4 статі 8 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до пунктів 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

Обов`язковість внесення державним виконавцем відомостей про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до Автоматизованої системи виконавчого провадження передбачена Законом України Про виконавче провадження, Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5.

Як зазначає стягувач у своїй скарзі, відповідно до офіційних та достовірних відомостей, котрі містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за період із 03 серпня 2023 року по 07 січня 2024 року, в силу дії обов`язкових норм Закону України Про виконавче провадження, всіх можливих та необхідних своєчасних, належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій, Харківським ВДВС Харківському районі Харківської області Східного МРУ Міністерства юстиції не вчинялось.

Суд приймає до уваги той факт, що наявність та перелік відкритих за Боржником рахунків було виявлено ще у 2017 року Харківським ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МРУ Міністерства юстиції.

З матеріалів виконавчого провадження, копії яких подані до відзиву на скаргу, встановлено, що до звернення до суду стягувачем зі скаргою ВДВС були здійснені наступні дії:

- 15.02.2023 року державним виконавцем в електронному вигляді направлено вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю до Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк, Акціонерне товариство "Універсал Банк", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК", Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", Публічне акціонерне товариство "Банк Восток" з метою отримання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків Комунального підприємства охорони здоров`я "Центральна районна аптека №30".

- 18.04.2023 року, керуючись статтею 56 Закону України Про виконавче провадження, винесена постанова про арешт коштів боржника та направлена в електронному вигляді до відповідних банківських установ.

- 03.08.2023 року державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження.

- 18.10.2023 року державним виконавцем в електронному вигляді направлено вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю до Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк, Акціонерне товариство "Універсал Банк", Акціонерне товариство "АЛЬТБАНК", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК", Акціонерне товариство "СЕНС БАНК", "Акціонерне товариство "ТАСкомбанк", Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", Акціонерне товариство "Банк 3/4", Акціонерне товариство "СКАЙ БАНК", Публічне акціонерне товариство "Банк Восток" з метою отримання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків Комунального підприємства охорони здоров`я "Центральна районна аптека №30".

До цього останні дії ВДВС вчинялися лише у 2019 році.

Тобто, суд погоджується з доводами скаржника про бездіяльність ВДВС при виконанні наказу суду у справі№922/2350/17 та недотримання вимог ч. 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження".

Частина 3 статті 13 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Натомість, як підтверджують матеріали виконавчого провадження №55034769, платіжні вимоги на списання коштів, після винесення 18.04.2023 постанови про арешт коштів боржника ВДВС із виявлених офіційного зареєстрованих за Боржником поточних рахунків у відповідних банківських установах взагалі не виставлялись.

Підтвердженням та/або спростування бездіяльності державного виконавця Харківського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МРУ Міністерства юстиції щодо вказаного вище порушення можуть слугувати та слугує або повне фактичне виконання рішення суду, або відомості (виписка, довідка, тощо) із обслуговуючих банків Боржника про рух коштів по відповідному рахунку в період із 08 листопада 2017 року по 07 січня 2024 року - чого наразі не вбачається.

Відповідно до частини 1, 2 та 52 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувана.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно

Відтак, в силу бездіяльності ВДВС, рішення суду у даній справі не виконується.

При цьому, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що лише після звернення стягувача до суду зі скаргою, ВДВС були здійснені певні дії у виконавчому провадженні:

16.01.2024 року та 17.01.2024 року державним виконавцем рекомендованою кореспонденцією направлено виклик керівнику Комунального підприємства охорони здоров`я "Центральна районна аптека №30" відповідно до якої керівника зобов`язано з`явитися до держаного виконавця 25.01.2024 року та одночасно надати пояснення з приводу невиконання судового наказу та відповідний перелік документів вказаний у виклику.

18.01.2024 року державним виконавцем направлено вимогу Харківській районній раді щодо погашення заборгованості за ЗВП №55710399.

19.01.2024 року на депозитний рахунок відділу надійшли грошові кошти у розмірі 20624,74 грн.

22.01.2024 року, керуючись ст. 45, 46 Закону України Про виконавче провадження, державним виконавцем за результатами проведення розподілу стягнутих грошових коштів в рамках ЗВП № 55710399 на реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю КомпаніяНІКО-ТАЙС перераховано грошові кошти в розмірі 8725,09 грн. (платіжна інструкція №1457 від 22.01.2024 року).

23.01.2024 року, керуючись статтею 56 Закону України Про виконавче провадження, винесена постанова про арешт коштів боржника та направлена на виконання в електронному вигляді до відповідних банківських установ.

Встановлено, що станом на 23.01.2024 року кошти на рахунках боржника відсутні.

23.01.2024 отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, згідно якої за боржником об`єкти нерухомості не зареєстровані.

11.01.2024 отримано відповідь МВС, що зареєстровані за боржником транспортні засоби відсутні.

Відтак, суд погоджується з доводами стягувача, що ВДВС виконавчі дії в рамках виконавчого провадження №55034769 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/2350/17, здійснюються формально, поверхнево та носять «кабінетний» характер, котрий полягає в тому, що більшість дій здійснюються в межах кабінету робочого місця державного виконавця.

В свою чергу, суд зазначає, що Харківський ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МРУ Міністерства юстиції не був позбавлений як раніше, так і й станом на сьогодні здійснити такі виконавчі заходи в рамках виконавчого провадження №55034769 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року по справі №922/2350/17 (які за період із 03 серпня 2023 року по 07 січня 2014 року не було зроблено) на предмет перевірки та встановлення джерел доходів Боржника як:

здійснювати періодичну перевірку та виявлення рахунків Боржника;

із метою отримання та встановлення інформації про майновий стан боржника, витребувати від обслуговуючого банку Боржника відомостей про рух коштів по рахунку на період із моменту відкриття виконавчого провадження;

надати запит до Банків у яких відкриті рахунки Боржника про наявність та ліміт каси Боржника;

у разі виявлення каси накласти арешт на грошові кошти, які знаходять у касі Боржника;

здійснити аналіз Автоматизованої системи виконавчих проваджень із метою виявлення чи не є Боржник є Стягувачем по виконавчих провадженнях;

у разі виявлення, що Боржник є Стягувачем по виконавчих провадженнях подати вимогу про перерахування коштів в рахунок виконання даних виконавчих провадженнях;

направляти запити до відповідних органів щодо наявності у власності Боржника належного йому рухомого та нерухомого майна: транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об`єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів, які містяться в електронних базах даних державних реєстрів, створених після 01 січня 2012-2013 років, із врахуванням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», тощо, та котрі містяться в архівах паперових баз даних державних реєстрів, котрі функціонували до 2012-2013 років із врахуванням Наказу Міністерства Юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно»

витребувати від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільського (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи у оренді Боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, із метою встановлення факту вирощування культур, їх опису та арешту.

витребувати від ДП «Держреєстри України» відомості щодо наявності та/або відсутності у Базі даних «Реєстр сільськогосподарської техніки» даних щодо тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших сільськогосподарських механізмів, належному Боржнику на праві власності, та при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

витребувати від Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України відомості щодо вжиття протягом 2018-2023 років Боржником та/або іншими уповноваженими особами Боржника дій по відчуженню/продажу належних Боржнику транспортних засобів: тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших сільськогосподарських механізмів;

направити запити до ДП «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» щодо встановлення факту видання Боржником протягом 2018-2023 років довіреностей на ім`я третіх осіб на право користування/розпорядження належним Боржнику майном;

витребувати від Фонду Державного майна України відомостей про те, чи брав участь Боржник участь в приватизації майна;

направити запити до податкових органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування Боржника протягом 2018-2023 років серед платників земельного податку та/або інших зборів, які справляються за користування землею, у відповідності до норм чинного законодавства України;

направити запити до податкового органу з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість Боржника протягом 2018-2023 років;

направити запити до фіскальних (податкових) органів щодо встановлення та підтвердження факту повноцінного внесення (формування) засновниками/учасниками своїх часток (внесків) до статутного капіталу ( фонду) Боржника із врахуванням того факту, що не невнесені внески засновниками є їх заборгованістю перед Боржником;

направити запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про надання копії податкового щоквартального звіту за 2022-2023рік за формою 1-ДФ та/або запиту про надання інформації щодо форми (коди податкових виплат) виплати доходів іншим відповідним суб`єктам щодо оплати за придбані товари, надані послуги та виконанні роботи;

направити запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про надання копії податкового звітності за 2022-2023 рік із метою виявлення формування податку на додану вартість, детальною інформацією щодо податкових контрагентів Боржника згідно виписаних/зареєстрованих останнім податкових накладних на ім`я третіх осіб згідно додатку номер 5 до податкової декларації Боржника з податку на додану вартість;

витребувати від податкових та/або інших компетентних органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування Боржника серед одержувачів державних дотацій у відповідній сфері господарської діяльності за певною державною програмою - фінансування/підтримка господарської діяльності за рахунок держави;

із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, перевіркою та встановленням майнового стану Боржника, направити запити до Державної податкової служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність у Боржника ведення книги обліку розрахункових операцій (книга ОРО)/журналу використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО);

із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, перевіркою та встановленням майнового стану Боржника, направити запити до Державної податкової служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність у Боржника у реєстрі осіб, котрі здійснюють операції з товарами;

із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, перевіркою та встановленням майнового стану Боржника, направити запити до Державної податкової служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність у Боржника у реєстрі осіб, котрим має бути відшкодовано за рахунок державного бюджету суми податку на додану вартість;

направити запити до Державної авіаційної служби України про наявність у власності Боржника належного йому в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, та при його виявлені накласти арешти на виявлене майно;

направити запити до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю, про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію Боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури, та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії;

направити запити до ДЕПАРТАМЕНТУ РОЗВИТКУ СФЕРИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ про наявність за Боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп`ютерних програм, баз даних;

направити запити до структурного підрозділу районного (обласного) підпорядкування - філії «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг» про наявність та/або відсутність Боржника серед власників об`єктів промислової власності;

направити запити до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність Боржника серед власників, які володіють 10% і більше пакетів акцій емітентів, та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії;

направити запити до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність Боржника серед власників великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском пари, трубопроводів пари та гарячої води, та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії;

направити керівнику Боржнику вимоги про з`явлення до органу державної виконавчої служби та надання документів, які підтверджують та/або спростовують можливість виконання виконавчого документу;

вжити заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Боржника;

у разі виявлення ознак ухилення від виконання рішення суду, звернутись до правоохоронних органів із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника Боржника за невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та/або ухилення від його виконання, приховувані майна належному до примусового стягнення в рахунок погашення існуючого боргу;

При цьому висновок щодо «безрезультатності» та/або «неможливості» розшуку майна чи встановлення/з`ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Згідно із п.п. З ч. З ст. 18 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», з метою захисту інтересів стягувана одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну

Відповідно до частин 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини 3-5 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

На сьогодні в державі розроблено та існують цілий ряд та значна кількість інформаційних, відкритих, достовірних та публічний сайтів (порталів), котрі створено/розроблено державними інституціями, а також приватними структурами виключно на базі збору, аналізу та дослідження офіційних державних реєстрів та баз, що, в свою чергу, надають можливість ознайомитись не лише із діяльністю тих чи інших державних органів, а й оцінити сферу діяльності та фінансову/майнову потужність приватного сектору щодо власної господарської діяльності.

Поряд із цим, в додатках до даної скарги надані докази здійснення господарської діяльності за адресами різних нежитлових приміщень, однак в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази встановлення цих даних та здійснення ВДВС дій щодо розшуку майна боржника за цими адресами.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у Постанові від 03 червня 2020 року у справі №464/5990/16-а, основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав. Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Згідно із правовою позицією, яка викладена в пункті 15 Постанови Верховного суду від 13 лютого 2018 року у справі №923/182/13-г, судом зазначено про те, що відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у Постанові від 19 серпня 2019 року у справі №913/438/16, котра визначальним фактором та обставиною належності вжитої/застосованої виконавчої дії визначає не лише її винесення та існування серед матеріалів виконавчого провадження, а й встановлює необхідність її оцінки щодо реальності здійснення - докази скерування запитів до відповідних установ, організацій, співвідношення запитам направлених на адреси відповідних установ/організацій із наявністю відповідей на них, доказів прийняття постанов органу ДВС до виконання банківськими установами, сервісними центрами МВС України, державними реєстраторами речових прав, тощо.

Верховний Суд у Постанові від 16 квітня 2018 року у справі №12/57, зазначив, що відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 05.07.2012 у справі «Глоба проти України», Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-ІІ, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява N 59498/00, п. 34, ECHR 2002-ІІІ, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви, заява №41510/98, п. 27). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84). Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, помилковим є твердження, що особи примусового виконання мають право щодо вжиття або не вжиття заходів примусового виконання. Виконавці мають виключно обов`язок на здійснення та вжиття заходів примусового виконання наказу суду, котрий кореспондується із правом вибору здійснення необхідного заходу такого примусового виконання. Адже, в противному випадку, вибір одного заходу примусового виконання і повна відмові від іншого примусового виконання, не відповідала б та порушувала вказані вище як рішення Європейського Суду, так і рішень Конституційного та Верховного судів.

Згідно із правовою позицією, яка викладена в Постанові Верховного суду від 20 січня 2021 року у справі №619/562/18, судом зазначено про те, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на статтю 129-1 Конституції України.

Враховуючи невиконання наказу Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року по справі №922/2350/17 протягом значного періоду часу можна беззаперечно стверджувати про бездіяльність державного виконавця Харківського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МРУ Міністерства юстиції.

Згідно із правовою позицією, котра викладена зокрема в пункті 23 Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 лютого 2023 року по справі №925/790/17(925/580/20), судом зазначено наступне:

«Також колегія суддів звертає увагу, що здійснення виконавчого провадження здійснюється із дотримання принципів строковості прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій.

Так, відповідно до частини першої - четвертої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на момент відкриття виконавчого провадження), під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

За змістом частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначено Законом України "Про виконавче провадження ", тобто такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, а не разове. При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною восьмою статті 48 зазначеного Закону України, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. У свою чергу, відсутність документального підтвердження належного, повного та систематичного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок як щодо повноти вчинення державним виконавцем усіх, визначених законом дій, так і щодо відсутності відповідного майна у боржника.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату, і такі дії підтверджуються документально та за внесеною до Автоматизованої системи виконавчого провадження інформацією. »

В свою чергу суд зазначає, що здійснення ВДВС деяких незначних формальних дій після того як стягувач вже звернувся до суду зі скаргою не спростовують доводи скарги та наявність бездіяльності держаного виконавця під час виконання рішення суду в цілому.

Бездіяльність, на відміну від дії, має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 73 ГПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч. ч. 1 - 3ст. 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч. 1ст. 76 ГПК Українивизначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 77 (допустимість доказів)ГПК Україниобставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістомст. 79 ГПК Українинаявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Визначенийст. 79 ГПК Українистандарт доказування підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з уведенням у дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньої кількості доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту ст.79 ГПК Українисвідчить, що на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи, викладені ТОВ Компанія Ніко-Тайс у скарзі є обґрунтованими, а з наявних в матеріалах справи дійсно вбачається бездіяльність державного виконавця, при виконанні наказу Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року по справі №922/2350/17.

Відповідно до статті 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до статті 345 Господарського процесуального кодексу України, про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість заявлених стягувачем вимог.

Керуючись ст. 73, 74, 76, 79, 86, 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (вх. №989 від 12.01.2024) на бездіяльність Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №55034769 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року по справі №922/2350/17.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Харківського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №55034769 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року по справі №922/2350/17.

Зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Харківського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МРУ Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №55034769 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року по справі №922/2350/17 із врахуванням норм та положень Закону України Про виконавче провадження.

Повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, у відповідності до статті 345 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення - 12.02.2024.

Ухвала суду може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 12.02.2024.

СуддяС.А. Прохоров

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.