Постанова

від 06.02.2024 по справі 904/1270/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 904/1270/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я.- головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А.

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - Малиновської В. Д. (адвокат),

третьої особи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Сармат"

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі

за позовом Криворізької міської ради

до Приватного підприємства "Сармат"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Державного реєстратора Глеюватської сільської ради Криворізького району

про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі № 904/1270/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2024, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

2. 29.01.2024 Приватне підприємство "Сармат" (далі - ПП "Сармат", відповідач, заявник) через систему "Електронний суд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в справі № 904/1270/22, в якій (заяві) відповідач просить розподілити судові витрати шляхом стягнення з Криворізької міської ради (далі - Міськрада, позивач) 27 151,25 грн витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені заявником під час касаційного провадження в цій справі, зокрема, пов`язаних з підготовкою відзиву на касаційну скаргу та участю в судових засіданнях Верховного Суду.

3. Зазначена заява аргументована посиланням на положення статей 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, а також на ту обставину, що Верховним Судом під час ухвалення постанови в цій справі не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені ПП "Сармат" у суді касаційної інстанції, незважаючи на подання відповідного клопотання із зазначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат у сумі 20 000 грн, яке (клопотання) було долучено до поданого 25.12.2023 відзиву на касаційну скаргу Міськради.

4. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження в справі відповідач долучив до заяви такі докази:

1) копію договору про надання правової допомоги від 03.03.2020 № 03/03/20-2 (далі - договір № 03/03/20-2), укладеного між ПП "Сармат" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Глагос" (далі - АО "Глагос", Об`єднання);

2) копію акта здачі-приймання наданих послуг від 24.01.2024 № 1.

Детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом, міститься безпосередньо в заяві про ухвалення додаткового рішення.

5. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2024 призначено заяву ПП "Сармат" про ухвалення додаткового рішення в справі до розгляду в судовому засіданні на 06.02.2024.

6. Колегія суддів, дослідивши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, дійшла висновку про необхідність задоволення зазначеної заяви частково з огляду на таке.

7. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

8. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

9. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

10. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

11. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

12. 25.12.2023, тобто ще до ухвалення Верховним Судом постанови від 23.01.2024 у цій справі, відповідач долучив у поданому відзиві на касаційну скаргу заявив про те, що ним очікувалося понесення витрат на правничу допомогу в зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції у сумі орієнтовно 20 000 грн, отже, заявником дотримано вимоги пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.

13. В разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

14. Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони в разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

15. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (аналогічний правовий висновок викладено в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

16. Верховний Суд установив, що згідно з пунктом договору № 03/03/20-2 Клієнт доручає, а АО "Глагос" приймає на себе зобов`язання щодо представництва інтересів Клієнта з будь-яких питань у правоохоронних та всіх судових органах, перед юридичними та фізичними особами, в тому числі з правом подання (надсилання) претензій щодо стягнення заборгованості, позовних заяв, заяв, скарг, апеляційних та касаційних скарг, представництво інтересів Клієнта у відділах державної виконавчої служби, приватних виконавців та нотаріусів та у відносинах з іншими підприємствами та організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування.

17. У пунктах 3.5- 3.8, 3.10 договору № 03/03/20-2 його сторони погодили, що оплата за надані послуги проводиться відповідно до кількості годин, витрачених Об`єднанням на представництво інтересів Клієнта та виконання поставлених ним завдань перед Об`єднанням. Розмір винагороди (гонорару) за 1 годину надання Об`єднанням послуг (виконання завдань Клієнта) становить 50 (п`ятдесят) доларів США. Оплата за надані послуги здійснюється в гривні за курсом НБУ станом на день виставлення відповідного рахунку шляхом безготівкового розрахунку або готівкою, за домовленістю сторін. Факт надання послуг підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг. Клієнт зобов`язаний здійснити оплату наданих послуг на підставі виставленого рахунку до 10 числа місяця (включно), наступного за звітним.

18. 24.01.2024 між ПП "Сармат" та АО "Глагос" складено акт здачі-приймання наданих послуг № 1, зі змісту якого вбачається надання адвокатами Об`єднання послуг з надання правничої допомоги за договором № 03/03/20-2, а саме: 1) аналіз касаційної скарги та підготовка відзиву на касаційну скаргу Міськради від 17.11.2023, на що витрачено 8 год (вартість послуги - 14 980 грн); 2) підготовка та участь адвоката в судовому засіданні Верховного Суду, яке відбулося 16.01.2024, на що з урахуванням часу очікування початку судового засідання витрачено 2,5 год (вартість послуги - 4681,25 грн); 3) підготовка та участь адвоката в судовому засіданні Верховного Суду, яке відбулося 23.01.2024, на що з урахуванням часу очікування початку судового засідання витрачено 4 год (вартість послуги - 7490 грн).

У пунктах 1, 2 акта здачі-приймання наданих послуг від 24.01.2024 № 1 визначено, що вартість зазначених послуг за період з 21.12.2023 по 23.01.2024 становить 27 151,25 грн, а оплата наданих послуг здійснюється Клієнтом протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання цього акта.

19. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

20. У пунктах 3.45- 3.47 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок:

"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".

21. Наведеним висновком Верховного Суду та наявними в матеріалах справи протоколами судових засідань повністю підтверджуються доводи заявника про необхідність стягнення витрат, пов`язаних з участю адвоката Шаповала Д. В. у двох судових засіданнях Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в цій справі, які відбулися 16.01.2024 і 23.01.2024 та з урахуванням часу очікування початку судового засідання тривали загалом близько 6,5 год.

22. Водночас у пунктах 127- 132, 134, 143- 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 126, 129 ГПК України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) у подібних правовідносинах:

"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті".

23. 06.02.2024 до початку судового засідання позивач через систему "Електронний суд" на підставі частини 5 статті 126 ГПК України звернувся до Верховного Суду з клопотанням про зменшення розміру витрат відповідача на оплату правничої допомоги.

24. Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, позивач наголошує на тому, що справа неодноразово розглядалася у судах різних інстанцій, усі обставини справи були відомі представникам відповідача, правова позиція позивача не змінювалася, а тому не міг бути значним та об`єктивно не міг становити 8 годин як обсяг витраченого часу на підготовку відзиву на касаційну скаргу, так і обсяг іншої юридичної та технічної роботи.

25. Враховуючи зазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, дослідивши докази, надані відповідачем на підтвердження судових витрат - гонорару в формі передбаченої договором № 03/03/20-2 погодинної оплати, зважаючи на незначну складність справи, незначну кількість підготовлених адвокатом Малиновською В. Д. процесуальних документів (один відзив обсягом 9 сторінок, зміст якого схожий зі змістом підготовлених зазначеним адвокатом відзиву на апеляційну скаргу Міськради та додаткових пояснень від 16.10.2023, до свідчить про заявлену до стягнення надмірну вартість послуг з підготовки відзиву на касаційну скаргу в 14 980 грн) і судових засідань (2 засідання), тривалість розгляду справи судом касаційної інстанції, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ПП "Сармат" про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом відшкодування за рахунок позивача 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені відповідачем у суді касаційної інстанції.

26. Оскільки позивач скористався передбаченим частиною 5 статті 126 ГПК України правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на оплату професійної правничої допомоги адвоката, то враховуючи викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 висновки щодо застосування норм статей 126, 129 ГПК України, статті 30 Закону № 5076-VI в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що позивач довів неспівмірність відповідних витрат ПП "Сармат" на загальну суму 12 151,25 грн (у частині заявленої вартості послуг з підготовки відзиву на касаційну скаргу).

27. Отже, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, дослідивши докази, надані заявником на підтвердження зазначених судових витрат, беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, подане позивачем клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ПП "Сармат" про ухвалення додаткового рішення шляхом відшкодування за рахунок Міськради 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені відповідачем у суді касаційної інстанції, що узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, тоді як у решті вимог заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного підприємства "Сармат" про ухвалення додаткового рішення в справі № 904/1270/22 задовольнити частково.

Стягнути з Криворізької міської ради на користь Приватного підприємства "Сармат" 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

В задоволенні решті вимог зазначеної заяви відмовити.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Н. О. Багай

В. А. Зуєв