Ухвала

від 07.02.2024 по справі 643/1359/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 07.02.2024Справа № 643/1359/20 Провадження № 1-кп/554/564/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«07» лютого 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богодухів, Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, працюючого водієм вантажником Hoffman Umzugsfachspedition GmbH, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави, відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 06.03.2022 року № 2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно останнього.

Клопотання обґрунтованетим,що згіднообвинувального акту,кримінальні правопорушення,передбачені ч.1ст.190,ч.2ст.190КК України,були вчиненіобвинуваченим 29.06.2019та 20.08.2019відповідно.Виходячи зізмісту ч.2ст.12КК України,ч.1ст.49КК Українита санкціїч.1ст.190КК України,строк давностіз днявчинення вказаногокримінальних правопорушеньі додня набраннявироком законноїсили становитьтри роки.Таким чином,з моментувчинення першогоз інкримінованихепізодів минулопонад чотирироки,а тому ОСОБА_3 може бутизвільнений відкримінальної відповідальностіза ч.1ст.190КК Українина підставіч.1ст.49KKУкраїни.В тойже час, в разі звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 190 КК України, виключається ознака «повторності» в ч.2 ст. 190 КК України, що тягне за собою зміну кваліфікації з ч.2 ст. 190 КК України на ч.1 ст. 190 КК України. Враховуючи вимоги ч.1 та ч.4 ст. 32 КК України, а також висновок ОП ВС у постанові від 14 вересня 2020 року (справа №591/4366/18, провадження № 51-1122кмо20), в діях ОСОБА_3 за другим епізодом відсутня ознака повторності, оскільки останнього звільнено від кримінальної відповідальності за раніше вчинений епізод за ч.1 ст. 190 КК України, що впливає на кваліфікацію другого епізоду, який слід правильно кваліфікувати також за ч.1 ст. 190 КК України. В зв`язку в вищевикладеним, захисник обвинуваченого просить звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за перший епізод від 29.06.2019 року, кваліфікований за ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ч.1 ст. 49 КК України, а оскільки другий епізод від 20.08.2019, не утворюватиме ознаку повторності та має бути перекваліфікований на ч. 1 ст. 190 КК України, також звільнити від кримінальної відповідальності і за цей епізод через сплив строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника, просив звільнити його від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження відносно нього.

Від представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 в матеріалах кримінального провадження міститься заява про розгляд кримінального провадження за її відсутності. Крім того, представник потерпілого була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання та про заявлене захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Проте, представник потерпілого в підготовче судове засідання не з?явилась, причини своєї неявки суду не повідомила. Жодних заяв чи клопотань від неї не надходило.

Прокурор не заперечувала проти часткового задоволення клопотання захисника обвинуваченого. Свою позицію обґрунтувала тим що, по епізоду, який кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, строк притягнення до відповідальності дійсно сплив, оскільки вказане правопорушення, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України належить до кримінальних проступків, а згідно п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку минуло три роки. Разом з тим, зазначила, що відсутні підстави для задоволення клопотання в частині звільнення від кримінальної відповідальності по епізоду, кваліфікованому за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, та п.3 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 ч.1 ст. 49 КК України, минуло п`ять років, а отже строк давності притягнення до кримінальної відповідальності по епізоду від 20.09.2019 року, кваліфікованому за ч. 2 ст. 190 КК України, не сплив. Доводи захисника обвинуваченого про відсутність ознаки повторності за другим епізодом, через що він повинен бути кваліфікований за ч. 1 ст. 190 КК України не відповідають вимогам закону, оскільки на час вчинення другого епізоду в діях обвинуваченого вбачалась повторність.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши думку обвинуваченого, прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Відповідно до вимог п.2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: закрити провадження у випадках, встановлення підстав, передбачених п.п. 4-8, 10 частини 1 або частиною 2 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 4 ст. 286 КПК України визначено що, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Часом вчинення кримінального правопорушення визначається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності (ч.3 ст. 4 КК України).

Відповідно до обвинувального акту діяння, передбачене ч.1 ст. 190 КК України, ОСОБА_3 вчинив 29.06.2019 року, а діяння, передбачене ч.2 ст. 190 КК України - 20.08.2019 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 КК України (в редакції закону на час вчинення кримінального правопорушення), залежно від ступеня тяжкості, злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Враховуючи санкцію ч.1 ст. 190 КК України (в редакції закону на час вчинення кримінального правопорушення), з урахуванням вимог ч.2 ст. 12 КК України (в редакції закону на час вчинення кримінального правопорушення) вказаний злочин, залежно від ступеня тяжкості, належав до злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01.07.2020 року, внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 12 КК України.

Так, згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 12 КПК України (в редакції Закону України від 22листопада 2018року), кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Злочини поділяютьсяна нетяжкі,тяжкі таособливо тяжкі.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Враховуючи вимоги ч.1ст.5КК України,мало місцеполіпшення становища ОСОБА_3 порівняно із попередніми редакціями ст. 12 КК України та ч.1 ст. 190 КК України, що були чинними на час скоєння ним кримінального правопорушення, в зв?язку із чим підлягають застосуванню положення ч.1 ст.5 КК щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України, з 01.07.2020 року є кримінальним проступком.

З вимог ч.ч. 1,2 ст. 44 КК України вбачається, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до вимог ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п?ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п?ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином, зі змісту ст. 49 КК України вбачається, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності є обов?язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового розслідування або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину.

З аналізу вимог ст. ст. 12, 49 КК України можна дійти висновку, що ОСОБА_3 може бути звільнений від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України, якщо з дня вчинення ним кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Враховуючи, що кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 190 КК України, було вчинено ОСОБА_3 29.06.2019 року, трирічний строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, сплив 29.06.2022 року, даних щодо того, що ОСОБА_3 ухилявся від досудового розслідування та суду чи вчинив нове кримінальне правопорушення, матеріали кримінального провадження не містять, прокурором на час розгляду клопотання не надано, а отже перебіг давності, з урахуванням вимог ч.ч.2,3 ст. 49 КК України, не зупинявся та не переривався, вказане кримінальне правопорушення не є особливо тяжким злочином проти життя чи здоров`я особи та не є злочином, за яким згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, обмежень, встановлених ч.5 ст. 49 КК України у даному кримінальному провадженні немає, що у своїй сукупності, із зазначеним вище, свідчить про наявність підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 190 КК України.

Суд, відповідно до положень ч.3 ст. 285 КПК України, роз`яснив обвинуваченому суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Також, обвинуваченому роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав та роз`яснив його право на проведення судового провадження у повному обсязі в загальному порядку.

Обвинувачений надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Тож, враховуючи клопотання захисника обвинуваченого та згоду самого обвинуваченого на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, думку прокурора, яка не заперечувала проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 190 КК України, та інші вищевикладені обставини, суд вважає можливим задовольнити клопотання в цій частині.

Що стосується доводів клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 190 КК України, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Частиною 3 ст. 314 КПК України визначено, які рішення має право прийняти суд у підготовчому судовому засіданні.

З урахуванням вимог п.2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття кримінального провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8,10частини першої абочастиною другою статті 284цього Кодексу.

Судом на підставі вказаних вимог закону було прийняторішення прозвільнення ОСОБА_3 від кримінальноївідповідальності зач.1 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження в частині його обвинувачення за ч.1 ст. 190 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Крім того, дійсно, відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 32 КК України, повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку.

Також, у постанові ОП ВС від 14 вересня 202 року по справі №591/4366/18 (провадження №51-1122кмо20), на висновок якої посилається захисник обвинуваченого, зазначено, що єдиною підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою повторності без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи є розгляд першого і наступних однорідних або тотожних злочинів у одному кримінальному провадженні. Тобто у ситуації, коли в одному кримінальному провадженні розглядаються два і більше епізоди вчинення тотожних чи однорідних злочинів. В такому випадку для повторності злочинів не має значення, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин. Однак, у випадку розгляду стосовно цієї особи різних кримінальних проваджень, така обставина має значення, а тому повторність, в такому випадку, має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочин в іншому кримінальному провадженні.

Проте, в даному випадку посилання на вказаний правовий висновок є недоцільним.

Так, відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під чассудового розглядупрокурор можезмінити обвинувачення,висунути додатковеобвинувачення,відмовитися відпідтримання державногообвинувачення,розпочати провадженнящодо юридичноїособи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

З вимогч.ч.1,2ст.338КПК Українивбачається,що з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимогстатті 341цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення.

Таким чином, з аналізу вказаних вимог закону вбачається, що судовий розгляд кримінального провадження проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення чи відмовитися від підтримання державного обвинувачення лише під час судового розгляду. Суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження лише під час ухвалення судового рішення по суті.

Оскільки,з урахуваннямвимог п.2ч.3ст.314,ст.ст.337,338КПК Українина стадіїпідготовчого провадженняпрокурор позбавленийможливості змінитиобвинувачення,а судможливості змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення, а строк, визначений п.3 ч.1 ст. 49 КК України, для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 190 КК України, не сплив, на сьогодні відсутні підстави для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 190 КК України, а тому, у задоволенні клопотання захисника в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 284, 285, 286, 288, 314, 369-372 КПК України, ст. ст. 4, 5, 12, 44, 49 КК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, відповідно ст. 49 КК України.

Продовжити підготовче судове засідання з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Октябрського районного суду

м. Полтави: ОСОБА_1