Рішення

від 01.02.2024 по справі 754/1529/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/228/24

Справа №754/1529/22

РІШЕННЯ

Іменем України

01 лютого 2024 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Української міської ради Обухівського району Київської області про усунення перешкод у користуванні майном,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

01 лютого 2022 року ОСОБА_1 , через представника - адвоката Андрощука Юрія Петровича, звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні майном, в якому просить суд усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_4 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування зазначеною квартирою і мають бути зняті з реєстрації місця проживання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 03.05.2018 ОСОБА_1 є власником нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 . У квартирі, крім позивача, зареєстрована колишня дружина позивача - ОСОБА_4 разом з малолітньою дочкою - ОСОБА_3 .

Відповідно до рішення Деснянського суду від 754/4234/17 шлюб позивача та відповідача було розірвано. Судовим рішенням встановлено, що дочка буде проживати разом з матір`ю. Жодних правових підстав для проживання та реєстрації у вищевказаному житловому приміщенні у відповідача немає. Ані вона, ані дочка фактично не мешкають там протягом більше одного року.

Такі дії відповідача створюють перешкоди у здійсненні права власності позивача, зокрема, він несе тягар сплати надмірних сум за комунальні послуги, а також не може розпорядитися своїм майном. З огляду на те, що відповідач добровільно відмовляється знятися з місця реєстрації, позивач за цим позовом вимушений просити суд про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом зняття з місця реєстрації.

Додаткові пояснення сторони позивача

У додаткових поясненнях представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги і не брати до уваги висновок Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської РДА у м. Києві, вказуючи не те, що у висновку зазначено, що у своїх поясненнях, наданих до Служби, відповідачка не заперечує проти задоволення позовних вимог, тобто фактично визнає позов. Також з цих пояснень випливає, що відповідачі дійсно не мешкають за адресою реєстрації протягом тривалого часу. Інститут реєстрації місця проживання не створює будь-яких прав особи на проживання за певною адресою. Він лише фіксує факт, що особа мешкає за даною адресою.

Представник позивача вказує, що з інформації, яка отримана Службою, матір мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначена квартира належить відповідачці ОСОБА_5 , тому інтереси дитини жодним чином не порушуються - вона мешкає разом з матір`ю у належній їй квартирі, як це передбачене договором про місце проживання дитини.

Рух справи

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19.04.2022 вказану позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Представником позивача, адвокатом Андрощуком Ю.П., подано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16.05.2022 продовжено строк на усунення недоліків.

Представником позивача усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, визначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

03.11.2022 представником позивача подано заяву, в якій він повідомляє про зміну прізвища відповідачки.

07.11.2022 від Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації надійшов висновок щодо розв`язання спору про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування зазначеною квартирою АДРЕСА_4 від 05.12.2022.

07.02.2023 від ОСОБА_2 на електронну пошту суду надійшла заява про визнання позову.

15.02.2023 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 21.02.2023 залучено до участі у справі № 754/1529/22 Службу у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Зобов`язано позивача ОСОБА_1 надіслати/вручити Службі у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради копію позовної заяви разом з додатками. Відповідно до ст. 19 Сімейного кодексу України зобов`язано Службу у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради надати висновок щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо визнання такою, що втратила право користування квартирою дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Андрощука Юрія Петровича про витребування доказів задоволено. Витребувано від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби відомості про перетинання державного кордону України за період з 17.03.2021 по дату надання відповіді громадян України: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

10.03.2023 від Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради надійшов лист, в якому повідомляється про те, що м. Українка не відноситься до Обухівської міської територіальної громади.

10.03.2023 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби надійшла запитувана судом інформація.

29.03.2023 до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява ОСОБА_2 на електронну пошту суду надійшла заява про визнання позову.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 30.03.2023 клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Андрощука Юрія Петровича задоволено. Залучено до участі у справі № 754/1529/22 орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Української міської ради Обухівського району Київської області як третю особу у справі, виключено зі складу учасників справи службу у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради. Зобов`язано позивача ОСОБА_1 надіслати/вручити органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Української міської ради Обухівського району Київської області копію позовної заяви разом з додатками. Відповідно до ст. 19 Сімейного кодексу України зобов`язано орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Української міської ради Обухівського району Київської області надати висновок щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо визнання такою, що втратила право користування квартирою дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.05.2023 представником позивача подано клопотання про долучення доказів.

23.05.2023 від виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області надійшов лист про неможливість надання висновку щодо розв`язання спору.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28.09.2023 відповідно до ст. 19 Сімейного кодексу України повторно зобов`язано орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Української міської ради Обухівського району Київської області надати висновок щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо визнання такою, що втратила право користування квартирою дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Української міської ради Обухівського району Київської області надати інформацію. Витребувано від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби відомості про перетин державного кордону України за період з 17.03.2021 по дату надання відповіді громадян України: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Витребувано від Управління гуманітарного розвитку Української міської ради відомості, чи відвідує ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заклад освіти на території міста Українка Обухівського району Київської області, якщо відвідувала раніше, то зазначити в який період.

26.10.2023 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби надійшла запитувана судом інформація.

17.11.2023 від виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області надійшла запитувана судом інформація.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

01.02.2024 від виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

У судове засідання 01.02.2024 учасники справи в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані обставини та приписи процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, які повідомлені належним чином.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою учасників у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 зазначено, що у передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи; з урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а саме 1/3 частки квартири на підставі договору дарування 1/3 квартири від 22.11.2004, посвідченого державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Щербенко О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 9-35, 1/3 частки квартири на підставі договору про поділ спадкового майна від 03.05.2018, посвідченого державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Щербенко О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 9-259, та 1/3 частки квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.05.2018, посвідченого державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Щербенко О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 9-290 (а.с. 15-19).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 07.12.2012 перебували в шлюбі, який розірвано рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 29.05.2017 у справі №754/4234/17 (а.с. 10, 11).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають малолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В квартирі за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано три особи, ОСОБА_1 з 06.07.2004, ОСОБА_2 з 20.07.2013 та ОСОБА_3 з 25.01.2019.

Відповідно до п. 1.3 договору між батьками відносно здійснення батьківських прав і визначення місця проживання дитини, посвідченого приватним нотаріусом Київською міського нотаріального округу Ручкою І.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 234, місцем проживання дитини ( ОСОБА_3 ) батьки визначили місце проживання матері ( ОСОБА_2 ) (а.с. 7, 8).

Відповідно до інформації, наданої Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Службі у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не навчається в жодному закладі освіти Деснянського району міста Києва.

Мати дитини, ОСОБА_2 , надала до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації пояснення, з яких вбачається, що вона просить задовольнити позов і дає згоду на зняття їх з донькою з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки вони з донькою проживають за іншою адресою: АДРЕСА_3 . На даний момент мати з дитиною перебувають у Федеративній Республіці Німеччині (а.с. 77-79).

З інформаційної довідки № 322012895 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.02.2023 вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 належить ОСОБА_5 з 17.02.2021 (а.с. 93).

Відповідно до інформації, наданої Управлінням гуманітарного розвитку Української міської ради, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зарахована на навчання до Академічного ліцею № 2 Української міської ради Обухівського району Київської області 27 травня 2021 року. Після 24 лютого 2022 року дитина навчалася дистанційно та закінчила 3-В клас Академічного ліцею № 2 Української міської ради Обухівського району Київської області. За заявою матері дитини, ОСОБА_6 , від 29 серпня 2022 року, дитина навчається у Федеративній Республіці Німеччина, у зв`язку із чим 01 вересня 2022 року учениця ОСОБА_3 вибула з Академічного ліцею № 2 Української міської ради Обухівського району Київської області без особової справи (а.с 127, на звороті).

Працівниками служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області було декілька раз відвідано адресу, де зареєстрована громадянка ОСОБА_2 , але за адресою нікого не виявлено, сусіди ніякої додаткової інформації не надали (а.с. 130).

Згідно з інформацією, наданою Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби відомостей, щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період з 17.03.2021 по 24.10.2023 в базі даних не виявлено (а.с. 173).

Водночас в матеріалах справи міститься копія європейської карти медичного страхування на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 128).

Сторони визнають, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю - ОСОБА_2 перебуває у Федеративній Республіці Німеччина. Однак встановити, з якого часу вона перебуває поза межами території України, на підставі наданих сторонами та витребуваними судом доказів неможливо.

Позивач вказує, що відповідачі не проживають за адресою: АДРЕСА_2 понад один рік.

Щодо вимог до ОСОБА_2

Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 383 Цивільного кодексу України та статтею 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Відповідно до статті 156 Житлового кодексу України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

За нормою ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 24 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» - орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Пунктом 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 визначено, що зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі - рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується).

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

У зв`язку із цим, відповідно до статті 16 ЦК України вимоги про зняття особи з реєстрації за місцем проживання можливе лише при вирішенні спору про житлові права.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2020 року у справі № 336/1773/17.

Позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в якій зареєстровані його колишня дружинина - ОСОБА_2 та малолітня дочка - ОСОБА_3 .

ОСОБА_5 подано заяву про визнання позову.

Частинами першою, четвертою та п`ятою статті 206 ЦПК України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

У цій справі суд приймає визнання позову ОСОБА_5 в частині вимог заявлених до неї, оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв`язку з чим поданий позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Європейський суд з прав людини вказує, що «втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла». Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, не здійснюється згідно із законом та не може розглядатись як необхідне в демократичному суспільстві.

Відповідно до частин першої, другої, третьої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

За змістом частини другої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Малолітня дитина не може самостійно обирати місце свого проживання, а тому факт її не проживання у спірному житлі не є безумовною підставою для позбавлення її права користування ним. Маючи право проживати за зареєстрованим місцем проживання, за місцем проживання будь-кого з батьків, дитина може реалізувати його лише при досягненні повноліття, оскільки в силу свого віку малолітня дитина не має достатнього обсягу цивільної дієздатності самостійно визначати місце свого проживання. Позбавлення дитини права користування житлом не відповідає інтересам дитини.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19 травня 2021 року у справі № 759/19579/17.

Відповідно до витягу з протоколу № 4 засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області від 12.04.2023 відповідно до пункту 72 Порядку провадження органами опіки та піклування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 надати висновок щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо визнання такою, що втратила право користування квартирою дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органом опіки та піклування виконавчого комітету Української міської ради не можливо, оскільки дитина знаходиться за межами України.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування № 102/02/38-4166 від 05.12.2022 діючи виключно в найкращих інтересах дитини, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, вважає, що задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 , є порушенням житлових прав малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд зауважує, що визначення сторонами місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_5 , як і наявність у ОСОБА_5 житла, що належить їй на праві власності, не позбавляє дитину права користування майном, що належить її батьку - ОСОБА_1 на праві власності.

У силу свого віку малолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має достатнього обсягу цивільної дієздатності, та не може самостійно визначати місце свого проживання, у зв`язку з чим визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 , є порушенням її прав та інтересів.

З огляду на зазначене, суд не приймає визнання позову ОСОБА_5 , як законного представника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в силу положень ч. 5 ст. 206 ЦПК України, оскільки таке визнання суперечить інтересам дитини. Тому, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог ОСОБА_1 до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про усунення перешкод у користуванні майном слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 206, 258, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Української міської ради Обухівського району Київської області про усунення перешкод у користуванні майном задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_2 із зняттям її з реєстрації за вказаною адресою.

У частині позовних вимог ОСОБА_1 до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про усунення перешкод у користуванні майном відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37501695, місцезнаходження: м. Київ, пр. Маяковського, буд. 21-Г.

Третя особа: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Української міської ради Обухівського району Київської області, код ЄДРПОУ 24884653, місцезнаходження: Київська область, Обухівський район, м. Українка, пл. Т. Шевченка, 1.

Повний текст рішення складено та підписано 12.02.2024.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК