Ухвала

від 13.02.2024 по справі 175/664/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/664/24

Провадження № 2/175/127/24

УХВАЛА

"13" лютого 2024 р. смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Журавель Т.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Новоолександрівська сільська об`єднана територіальна громада, Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину житлового будинку та земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи Новоолександрівська сільська об`єднана територіальна громада, Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину житлового будинку та земельної ділянки.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви позивачем усунуті не були.

09.02.2024 року позивач надіслав на адресу суду заяву, в якій просить вирішити питання щодо попереднього встановлення судового збору за подачу позовної заяви, з огляду на неможливість самостійно визначити ціну позову та вирішити питання про звільнення позивача від сплати судового збору або про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши подану заяву, суддя виходить з наступного.

Позивач звернувся до суду з двома майновими вимогами, а саме: визнати за ним право власності на частину житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 та визнати право власності на частину земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221486200:11:012:0056.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

У позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна. Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. При цьому суддя звертає увагу на те, що тягар доказування вартості майна несе позивач.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними встатті 9цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно достатті 12цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна:положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

В порушення вказаних вимог закону в позовній заяві та доданих до неї документах відсутній документ про грошову оцінку або вартість житлового будинку та земельної ділянки, право власності на частину яких позивач просить визнати, на момент звернення до суду, що в свою чергу унеможливлює визначення судом розміру судового збору, належного до сплати відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином вимога позивача щодо попереднього встановлення судового збору задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про звільнення від сплати судового збору, суддя звертає увагу на наступне.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що його середньомісячний дохід за 2022 рік складав 7607 грн 25 коп., а наразі він працює на двох роботах, проте його заробітна плата становить 6700 грн. Крім того, як на підставу звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати позивач посилається на те, що йому необхідно харчуватися та купувати ліки, а також утримувати своє житло та сплачувати щомісячні платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначені підстави, за яких суд може своєю ухвалою за клопотанням позивача відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а саме: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачамиє: а)військовослужбовці; б)батьки,якімаютьдитину вікомдочотирнадцяти роківабо дитинуз інвалідністю,якщоіншийз батьківухиляєтьсявідсплати аліментів; в)одинокі матері(батьки),якімаютьдитину вікомдочотирнадцяти роківабо дитинуз інвалідністю; г)членималозабезпеченої чибагатодітної сім`ї; ґ)особа,яка дієв інтересахмалолітніхчинеповнолітніх осібтаосіб,які визнанісудом недієздатнимичидієздатністьяких обмежена;або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті.

Суддя звертає увагу на те, що позовна заява подана у 2024 році, при цьому позивачем додані довідки про доходи за 2022 рік.

Також суддя критично ставиться до наданої виписки по картці від 01.12.2023 року за період з 01.01.2022 рік по 31.12.2022 рік, оскільки це не є належним доказом на підтвердження того, що саме позивач здійснює ці платежі. Крім того, період здійснення платежів також за 2022 рік.

Жодних інших доказів на підтвердження підстав для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, позивачем не надано, у зв`язку з чим суддя доходить висновку, що у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору та про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду оцінку (висновок про вартість) нерухомого майна, дійсну на день подачі позову, сплатити судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»та надати до суду документ, що підтверджує його оплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З урахуванням вищенаведеного, суддя вважає за можливе продовжити позивачу процесуальний строк для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,185,258-261 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У заволенні заяви ОСОБА_1 про вирішення питання щодо попереднього встановлення судового збору - відмовити.

У заволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судовго збору - відмовити.

У заволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судовго збору - відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків на п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Т. С. Журавель