Ухвала

від 12.02.2024 по справі 463/10140/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/10140/23

Провадження №1-кс/463/1349/24

У Х В А Л А

12 лютого 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023, -

встановив:

заявник звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023, з підстав та мотивів викладених у такому.

У судове засідання власник майна не прибув, про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, його неприбуття не перешкоджає розгляду зазначеного клопотання.

Прокурор на адресу суду направив заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Крім того, на адресу суду направив заперечення. Просив у задоволенні клопотання про скасування арешту майна відмовити з підстав, викладених у запереченнях.

Вивчивши матеріали клопотання, оглянувши матеріали справи № 463/10140/23 (провадження №1-кс/463/8714/23, провадження № 11-сс/811/1545/23), слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз вищевказаного положення КПК України свідчить про те, що підставою для скасування арешту майна є необґрутованість його накладення або відсутність подальшої необхідності в його застосуванні.

Частина 1 ст. 96-1 КК України, передбачає, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується на підставі:

1) обвинувального вироку суду;

2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру;

4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

Згідно із ч. 3 ст. 96-1 КК України, у випадках, коли об`єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту, вона може бути застосована на підставі:

1) ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності;

2) ухвали суду, постановленої в порядку частини дев`ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.

Слідчим суддею встановлено, що детективами територіального управління БЕБ у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 72023000500000071 від 14.09.2023, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 14.07.2023 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України. ОСОБА_4 17.07.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

Крім того, слідчим суддею було встановлено факт передачі у власність близьким та довіреним особам майна підозрюваної, яке у подальшому нібито обтяжено зобов`язаннями перед іншою близькою особою підозрюваної, що свідчить про умисне вжиття ОСОБА_4 заходів до відчуження у безоплатний спосіб належного їй майна, з метою унеможливлення відшкодування завданих кримінальними правопорушеннями збитків за його рахунок, а також про набуття нею такого майна у власність за рахунок коштів отриманих від вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, тобто внаслідок вчинення злочину та вжиття заходів з метою його легалізації.

Враховуючи наведене вище, з метою збереження майна та з метою забезпечення можливої спеціальної його конфіскації, унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, слідчий суддя 22.11.2023 року постановив ухвалу про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_7 із встановленням заборони його відчуження та розпорядження, а саме:

-гараж (машиномісце в підземному паркінгу) за адресою: АДРЕСА_1 ;

-гараж (машиномісце в підземному паркінгу) за адресою: АДРЕСА_2 ;

-нежиле приміщення № 43 (в літ. А), за адресою: АДРЕСА_3 ;

- приміщення №10-7 та приміщення 10-6, за адресою: АДРЕСА_4 .

Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_8 із встановленням заборони його відчуження та розпорядження, а саме:

- нежилі приміщення з № 1 по № 9 (групи приміщень №42) (в літ. А), за адресою: АДРЕСА_5 ;

- приміщення №10-10 та приміщення 10-3, за адресою: АДРЕСА_4 .

Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 із встановленням заборони його відчуження та розпорядження, а саме: приміщення АДРЕСА_6 .

Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_3 із встановленням заборони його відчуження та розпорядження, а саме:

- приміщення №10-8 за адресою: АДРЕСА_4 ;

- приміщення 10-2 за адресою: АДРЕСА_4 .

Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_4 із встановленням заборони відчуження та розпорядження нерухоме майно, а саме:

- приміщення №10-5 за адресою: АДРЕСА_4 ;

- приміщення 10-1 за адресою: АДРЕСА_4 .

Оглянувши матеріали справи № 463/10140/23 провадження № 11-сс/811/1545/23, слідчим суддею також встановлено, що до Львівського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2023 року про накладення арешту на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14 вересня 2023 року.

Водночас, адвокат ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , власники майна ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_3 відмовилися від поданих ними апеляційних скарг, інші особи, що приймають участь у апеляційному розгляді апеляційні скарги не подавали, а тому ухвалою Львівського апеляційного суду від 04 січня 2024 року, апеляційне провадження було закрите.

Так, з поданого клопотання про арешт майна нових обставин, які б підтверджували відступіть необхідності арешту майна останнім не зазначено.

Враховуючи, що вказане майно може бути конфісковано в порядку ст. 96-1 КК України, а відтак з метою збереження зазначеного вище майна та з метою забезпечення можливої спеціальної його конфіскації, унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого клопотання, оскільки заявником не доведено відсутності подальшої необхідності у застосуванні арешту зазначеного майна.

Керуючись ст.174 КПК України, -

постановив:

у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023 - відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1