Ухвала

від 19.04.2024 по справі 463/10140/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/10140/23

Провадження №1-кс/463/2955/24

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

19 квітня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023 про надання тимчасового доступу до документів, -

встановив:

заявник звернувся з клопотанням до слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 (ДПС) ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з можливістю зробити їх копію (фотокопію).

Мотиви та підстави клопотання викладені заявником у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 160 КПК України.

В судовому засіданні представник володільця майна заперечив проти задоволення клопотання.

Захисник в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, викладених у ньому.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали клопотання та докази, додані до такого, приходжу до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що детективами ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 72023000500000071 від 14.09.2023, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

У поданому клопотанні адвокат ОСОБА_5 просить надати захисникам підозрюваної у кримінальному провадженні 72023000500000071 від 14.09.2023 ОСОБА_6 адвокатам ОСОБА_5 , ОСОБА_4 тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 (ДПС) ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з можливістю зробити копію (фотокопію), а саме:

1.1. Листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.03.2023 № 11/4.5/5246-23 (вх. ДПС 22326/5 від 10.03.2023);

1.2. Висновку аналітичного дослідження ІНФОРМАЦІЯ_2 (ДПС) від 10.03.2023 № 156/99-00-08-01-02-20/44233713;

1.3. Супровідного листа, яким Висновок аналітичного дослідження ІНФОРМАЦІЯ_2 (ДПС) від 10.03.2023 № 156/99-00-08-01-02-20/44233713 скеровано на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У свою чергу, з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_5 на запит слідчого судді вбачається, що вищезазначені документи являються частиною матеріалів кримінального провадження та становить таємницю досудового розслідування.

За змістом ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ КПК України з урахуванням особливостей, встановлених розділом ІV КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 5 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Частиною 6 статті 163 КПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Так, спеціальний порядок доступу до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, тобто матеріалів досудового розслідування, врегульований статтями 221 та 290 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Згідно зі ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

З аналізу вищевказаних норм слідчий суддя дійшов висновку, що ними врегульовано порядок доступу до матеріалів досудового розслідування виключно учасників певного кримінального провадження. Інші ж особи, які не є учасниками кримінального провадження, можуть реалізувати своє право на отримання відповідної інформації за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 222 КПК України, а саме з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Таким чином, на стадії досудового розслідування саме прокурор або слідчий є тією особою, яка визначає обсяг відомостей, що становлять таємницю досудового розслідування, і приймає рішення про надання дозволу на розголошення відповідних відомостей, у тому числі на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

При цьому в ч. 1 ст. 36 та в ч. 5 ст. 40 КПК України закріплено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Системний аналіз зазначених норм свідчить, що вирішення питання щодо надання слідчим або прокурором відомостей досудового розслідування або відмова у наданні таких відомостей належить до їхніх дискреційних повноважень та саме вони визначають, які саме відомості та на якій саме стадії досудового розслідування підлягають розголошенню.

Встановлення такого запобіжника щодо доступу до матеріалів досудового розслідування здійснено з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди як інтересам розслідування, так й інтересам учасників кримінального провадження. Адже, передчасне розголошення інформації про докази, їх зміст та сукупність, з одного боку створює ризик знищення або зміни других похідних доказів, які не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, з іншого боку порушує принцип презумпції невинуватості та поваги до гідності особи.

Такий підхід відповідає прецедентній практиці ЄСПЛ. Так, у рішенні від 29.03.2016 у справі «Беда проти Швейцарії» (Bedat v. Switzerland) (Заява № 56925/08) ЄСПЛ підтвердив легітимну мету таємниці досудового розслідування та можливість застосування обмежувальних заходів щодо її розголошення. Суд наголосив, що надання особливого захисту таємниці кримінального слідства є правомірним з огляду на важливість питань, яких торкається кримінальне провадження, як для відправлення правосуддя, так і для права осіб, які перебувають під слідством, на те, щоб їх вважали невинуватими. Суд пояснив, що таємниця слідства спрямована, з одного боку, на захист інтересів кримінального провадження, бо існують ризики змови й небезпека того, що докази можуть бути підроблені чи знищені, та, з іншого боку, інтересів обвинуваченого, особливо з погляду презумпції невинуватості, а в більш загальному плані його особистих стосунків та інтересів.

Враховуючи вищезазначене, оскільки стороною захисту не надано відомостей щодо надання слідчим чи прокурором дозволу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 72023000500000071, саме до якого долучено лист ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.03.2023 № 11/4.5/5246-23 (вх. ДПС 22326/5 від 10.03.2023); Висновок аналітичного дослідження ІНФОРМАЦІЯ_2 (ДПС) від 10.03.2023 № 156/99-00-08-01-02-20/44233713; супровідний лист, яким Висновок аналітичного дослідження ІНФОРМАЦІЯ_2 (ДПС) від 10.03.2023 № 156/99-00-08-01-02-20/44233713 скеровано на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак зазначені матеріали є частиною матеріалів кримінального провадження, й сторона захисту не позбавлена можливості їх отримання в порядку і строк, який визначений КПК України, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 відсутні.

Керуючись вимогами ст.ст. 162, 163, 333, 369-372 КПК України, суд, -

постановив:

у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1