Ухвала

від 08.02.2024 по справі 595/263/24

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/263/24

Провадження № 2/595/153/2024

У Х В А Л А

08.02.2024 місто Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Содомора Р.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Бучацької міської ради про визнання права власності на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Бучацького районного суду Тернопільської області з позовом до Бучацької міської ради про визнання права власності на земельну частку (пай). В обґрунтування позову зазначила, що з 01 березня 1982 року працювала у колгоспі «Прогрес» прийомщицею молока від населення, а згодом у селянській спілці «Зубрець». Із членів колгоспу не виходила, такої заяви не подавала і ніхто із членів колгоспу чи селянської спілки її не виключав. У березні2021року вонадовідалась проте,що маєправо наотримання сертифікатуна правона земельнучастку (пай)як членселянської спілки«Зубрець» ів порядкудосудового врегулюванняспору звернуласядо Бучацькоїміської радиТернопільської областіз проханнямвиділити їйземельну частку(пай)та видатина їїім`я встановленоговзірця сертифікатна правона земельнучастку (пай).Однак їйбуло відмовленоу видачівстановленого взірцясертифікату направо наземельну частку(пай)і порекомендованозвернутися досуду.Вказує, що з моменту укладення з нею ВАТ «Бучацький сирзавод» договору цивільно-правового характеру про виконання роботи зливника молока від населення села Зубрець, вона продовжувала працювати зливником молока селянської спілки «Зубрець», осільки упродовж 1996-1997 років селянська спілка «Зубрець» мала 560 голів ВРХ, із яких 185 дійних корів. Таким чином, запис у її трудовій книжці за № 4 від 31.12.1995 року не відповідає фактичним обставинам справи, бо з роботи зливщиці молока селянської спілки «Зубрець» вона не звільнялася і дійсно працювала в селянській спілці «Зубрець» на час розпаювання землі в 1997 році, що підтверджується архівною довідкою № 901/03-02 від 01.07.2022. На її заяву від 21 квітня 2023 року директор ПАП «Зубрець» вніс виправлення в запис за № 4 у її трудовій книжці, зазначивши «Запис № 4 від 31.12.1995 року вважати недійсним про звільнення з роботи, а була переведена зливщицею молока за сумісництвом». Вважає, що визнання за нею права на земельну частку (пай) може бути встановлено у судовому порядку, оскільки, визначений законом інший порядок неможливий.

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ст.186ЦПК України до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.186ЦПК України судвідмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

09 лютого 2022 року Бучацьким районним судом Тернопільської області винесено рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Квятковський Д.В., до Бучацької міської ради Тернопільської області, Приватного агропромислового підприємства «Зубрець», Чортківської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну частку (пай) відмовлено.

Таким чином, наявне судове рішення, що набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Виключення із переліку відповідачів, одного відповідача, на думку суду не може свідчити про те, що в даному випадку позивачем подано новий позов, відмінний від того, що уже розглядався судом.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю, що вона подана із тих же підстав, що і позовна заява в справі №595/1566/21, оскільки як тоді, так і зараз позивач посилається на те, що вона працювала зливщецею молока с/с «Зубрець», і тому має право на частку пай.

Даним доводам позивача вже давалась оцінка судом і рішення суду набрало законної сили і на даний час не скасовано.

Фактично позивач подачею нового позову хоче довести ті обставини які визнані судом недоведеними у рішенні суду від 09.02.2022, оскільки на їх доведення позивачем здобуто нові докази.

Проте, це суперечитиме як принципу правової визначеності та вимогам ЦПК України.

Таким чином, оскільки рішення суду у справі між тими ж сторонами про такий же предмет(земельну частку пай) і з тих же підстав (право члена колгоспу на земельну частку «пай») набрало законної сили, у відкритті провадження за даним позовом слід відмовити.

Згідно ч.2 ст.186ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала.

До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді (ч.3 ст.186 ЦПК)

Відповідно ч.4 ст.186ЦПК України ухвалупро відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Бучацької міської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) слід відмовити на підставі п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України.

Керуючись ст.186 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Бучацької міської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Р. О. Содомора