Ухвала

від 05.02.2024 по справі 947/8326/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/301/24

Справа № 947/8326/23, 1-кс/947/1050/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 22.01.2024, якою в межах к/п №42021160000000529 від 23.10.2021 стосовно:

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Ширяєве Одеської обл., громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, директора ТОВ «ПРОСТІР-АГРОБУД», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

- підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною ухвалою слідчого судді в межах к/п №42021160000000529 від 23.10.2021 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано стосовно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а саме в період часу з 22 год. до 06 год., за адресою його місця проживання: АДРЕСА_2 строком до 16.03.2024 включно, із покладенням на нього строком до 16.03.2024 включно певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Мотивуючи своє рішення про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя послався на те, що органом досудового розслідування було доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, та наявність в зазначеному к/п ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків в зазначеному провадженні, обґрунтовані підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким, можливістю здійснення впливу на свідків з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження у подальшому, а також можливістю впливати на свідків, яких ще не допитано, проте не було доведено існування інших ризиків, на які міститься посилання у клопотанні про застосування запобіжного заходу, а також неможливості запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування стосовно ОСОБА_7 більш м`якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу, з огляду на характеристику особи підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, офіційно працевлаштований.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її незаконною та необґрунтованою з огляду на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону з огляду на наступні обставини:

- слідчим суддею було залишено поза увагою те, що ОСОБА_7 вчинив незаконні дії шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах, в зазначеному кримінальному провадженні органом досудового розслідування встановлена наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищення схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснення незаконного впливу на свідків, експерта та спеціаліста у провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, обумовлені: тяжкістю покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, максимальне покарання за які передбачено у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3-х років, з конфіскацією майна; тим, що ОСОБА_7 відомі відомості стосовно свідків, наразі не допитано представника Куяльницької сільради ОСОБА_10 та представників ТОВ «Простір-Агробуд» в якості свідків;

- задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою частково, слідчий суддя фактично застосував стосовно підозрюваного ОСОБА_7 зовсім інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби;

- не було враховано слідчим суддею того, що в даному випадку наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Посилаючись на викладені обставини, прокурор ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави в розмірі 235 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти її задоволення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя при постановленні ухвали зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався з огляду на таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

На підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що 17.01.2024 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України (а.с. 76-84), при цьому, санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 7-ми до 12-ти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та з конфіскацією майна.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З огляду на те, що в апеляційній скарзі не порушується питання щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, колегія суддів вважає, що на теперішній час підозра останнього у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, є обґрунтованою та полягає в тому, що останній, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Простір-Агробуд» та являючись в силу вимог ч. 3 ст. 18 КК України службовою особою, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне обернення на користь ТОВ «Простір-Агробуд» бюджетних коштів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом зловживання своїм службовим становищем, у невстановлений органом досудового розслідування час, орієнтовано наприкінці грудня 2021 року, проте не пізніше 29.12.2021, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, всупереч умовам Договору №173 від 07.10.2021 стосовно виконання робіт з капітального ремонту будинку культури в с. Новоселівка Подільського р-ну Одеської обл. по вул. Насінницькій, 3-а, укладеного між Відділом ЖКГББРІ Куяльницької сільради (далі Відділ) та ТОВ «Простір-Агробуд», здійснив внесення неправдивих відомостей до офіційного документа акту примірної форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень-грудень 2021 року від 29.12.2021 щодо обсягів та вартості виконаних ТОВ «Простір-Агробуд» будівельних робіт на загальну суму 703992, 81 грн., в той час як фактично будівельні роботи не виконувались та будівельні матеріали й вироби не використовувались, що, після підписання зазначеного акту директором Відділу ОСОБА_11 , призвело до необґрунтованого перерахування з розрахункового рахунку Відділу на розрахунковий рахунок ТОВ «Простір-Агробуд» грошових коштів в загальному розмірі 703992, 81 грн. за будівельні роботи, які товариством фактично не виконувались, внаслідок чого Відділу завдано майнову шкоду на загальну суму 703 992, 81 грн.

Зазначена підозра не оскаржується сторонами кримінального провадження та підтверджується матеріалами (копіями протоколів слідчих дій), доданими до клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що стороною обвинувачення на даному етапі досудового розслідування була доведена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочинів, проте не доведено існування підстав, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, апеляційний суд, погоджуючись із висновками слідчого судді, зазначає, що в даному провадженні існують ризики переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, а також здійснення незаконного впливу на свідків у провадженні, обумовлені тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, один із яких є особливо тяжким, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі строком від 7-ми до 12-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та з конфіскацією майна; має процесуальну можливість ознайомлюватись із матеріалами кримінального провадження та, як наслідок, анкетними даними свідків, внаслідок чого може здійснювати на них вплив з метою надання необхідних йому показань.

Що стосується заявлених у клопотанні слідчого та зазначених в апеляційній скарзі прокурора ризиків можливого знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що такі твердження є лише припущеннями органу досудового розслідування, не підтверджені відповідними належними доказами, натомість, ОСОБА_7 має місце реєстрації та постійного проживання в Одеській обл., працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи (а.с. 137-138), має міцні соціальні зв`язки, зокрема, одружений (а.с. 149) та має неповнолітніх дітей на утриманні (а.с. 146-147), досудове розслідування кримінального провадження здійснюється з жовтня 2021 року, проте органом досудового розслідування не здобуто доказів перешкоджання підозрюваним його проведенню.

Разом із тим, колегія суддів зауважує на тому, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину не можуть бути єдиною підставою для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, апеляційний суд зауважує на тому, що прокурором не надано жодних доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_7 умов обраного йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з моменту його застосування 22.01.2024, зокрема, останній з`явився до суду для участі в апеляційному розгляді апеляційної скарги прокурора, в якій ставиться питання про погіршення його становища, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що застосований стосовно нього слідчим суддею запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в достатній мірі здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Водночас, зауважуючи на наявності в даному випадку ознак справжнього суспільного інтересу в обґрунтування необхідності застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор в поданій апеляційній скарзі не розкриває, в чому саме полягає такий суспільний інтерес.

Так, у рішенні у справі «Харченко проти України» ЄСПЛ зауважує на тому, що продовження тримання під вартою виправдовується наявністю конкретного суспільного інтересу у встановленні винного в скоєнні особливо тяжкого злочину, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Разом із тим, інтерес у кримінальному переслідуванні існує в кожному кримінальному провадженні, проте він не може як такий виправдати тримання під вартою, оскільки в такому випадку в кожній справі підозрюваного мали б тримати під вартою. Тому ЄСПЛ й каже про конкретний (особливий) інтерес.

Зокрема, у вищезазначеному рішенні ЄСПЛ йдеться мова про те, що в даному випадку суспільний інтерес, а це здоров`я населення держави, превалює над принципом поваги до свободи особистості, внаслідок чого підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому у суду не було.

В даному конкретному випадку ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, пов`язаних із заволодінням майном шляхом зловживання службовим становищем та складанням завідомо неправдивих офіційних документів, на підставі чого колегія суддів констатує, що органом досудового розслідування не доведено ознак справжнього суспільного інтересу, на які він посилається в обґрунтування необхідності застосування стосовно підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність органом досудового розслідування необхідності застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатності застосування стосовно ОСОБА_7 більш м`якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для запобігання вищенаведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас, надаючи оцінку посиланням прокурора на те, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого частково, застосував стосовно підозрюваного ОСОБА_7 зовсім іншим запобіжний захід, суд апеляційної інстанції зауважує на наступному.

Так, дійсно, відповідно до змісту вступної та резолютивної частини ухвали слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 22.01.2024, застосовуючи стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя зазначив про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с. 153).

Разом із тим, у подальшому, ухвалою від 23.01.2024, слідчий суддя за власною ініціативою виправив допущену в резолютивній частині вищезгаданої ухвали описку, виклавши перший абзац в наступній редакції: «У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 відмовити» (а.с. 156).

Повний текст оскаржуваної ухвали не містить вищезгаданої описки та в його резолютивній частині зазначено про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування стосовно ОСОБА_7 тримання під вартою та застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби (а.с. 165).

З урахуванням викладеного, колегія суддів констатує, що слідчим суддею при складанні вступної та резолютивної частини оскаржуваної ухвали від 22.01.2024 було допущено звичайну технічну описку, яка в подальшому була в передбаченому законом порядку виправлена, що жодним чином не впливає на законність та вмотивованість прийнятого судового рішення та не свідчить про допущення слідчим суддею будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Отже, колегія суддів вважає, що слідчий суддя постановив законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення щодо можливості застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, у зв`язку із чим підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора немає.

Керуючись ст.ст. 24, 177-178, 181, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 22.01.2024, якою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, строком до 16.03.2024 включно залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4