Ухвала

від 12.02.2024 по справі 356/108/24

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

Справа № 356/108/24

№ провадження 2-з/356/1/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2024 року Суддя Березанського міського суду Київської області Лялик Р.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Виноградової Владислави Юріївни, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Каримової Неллі Сабировни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алейнікова Миколи Володимировича, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Березанська міська рада Київської області про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з припиненням права власності,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим, що ним подано позов до суду про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з припиненням права власності. Наразі нагально виникла загроза порушення його прав як позивача. Існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у даній справі, оскільки відповідачем вчиняються дії, спрямовані на відчуження спірної квартири.

27.10.2006 року на підставі договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 набув у власність квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 24787 грн. 58 коп. Договір купівлі-продажу вказаної квартири від 27.10.2006 року посвідчений нотаріусом Березанського міського нотаріального округу Київської області Черниш О.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 2225.

27.10.2006 року між «Приватбанк», в особі начальника Березанського відділення «Приватбанк» та позивачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № К3РОGК 15005146 про надання споживчого кредиту на строк з 27.10.2006 року по 27.10.2021 року.

27.10.2006 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № К3РОGК 15005146/1.

Також, 27.10.2006 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між сторонами ОСОБА_1 та «Приватбанком» укладено договір іпотеки № К3РОGК 15005146, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 32, 70 кв.м., житловою площею 14, 50 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 100000, 00 грн.

В 2014 році публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося з позовом до суду до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 19.02.2015 року позов задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки у вигляді квартири змагальною площею 32, 70 кв.м., житловою площею 14, 50 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки. Відмовлено в частині виселення відповідача ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_2 .

На виконання рішення Березанського міського суду Київської області від 19.02.2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Виноградової Владислави Юріївни та зареєструвало за собою право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Відчуження вказаної спірної квартири, належної на праві власності ОСОБА_1 ПАТ КБ «ПриватБанк» відбулося 07.12.2016 року під час дії мораторію на вчинення таких дій згідно ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та без будь-якої згоди ОСОБА_1 на таке відчуження та на реєстрацію права власності на вказану квартиру за ПАТ КБ «ПриватБанк».

Окрім того, у власності позивача ОСОБА_1 з 08.12.2006 року по 01.12.2023 року не знаходилося інше нерухоме майно. Спірна квартира використовувалась ним як постійне місце проживання зі своєю сім`єю.

Відповідач АТ КБ «Приватбанк» з порушенням діючого законодавства провело перереєстрацію належної позивачу квартири на себе, а потім провело її відчуження ОСОБА_2 .

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 19.02.2015 року відмовлено у виселенні ОСОБА_1 та членів його сім`ї із вказаної квартири.

Також ухвалою Березанського міського суду Київської області від 26.01.2022 року у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про виселення відмовлено у відкритті провадження по справі.

Тому в разі скасування судом рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з припиненням права власності за новим власником Пат КБ «Приватбанк» та за ОСОБА_2 , невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду, так як новий власник не позбавлений можливості в черговий раз провести відчуження даної квартири.

Відтак, позивач ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 27.10.2006 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно зареєстрована за ОСОБА_1 . Заборонити будь-яким особам та ОСОБА_2 здійснювати будь-які дії щодо проникнення до квартири, користування, розпорядження, відчуження квартири та намагання виселити його з квартир за адресою: АДРЕСА_2 .

Дослідивши матеріали заяви, суд прийшов до наступного висновку.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Пленум Верховного Суду України в п. 4Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9від 22.12.2006роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Зокрема, заява про забезпечення позову повинна містити причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Тобто, законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову і застосовувати такі заходи у разі, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з припиненням права власності. При цьому, предметом спору в даному випадку є захист права власності позивача на спірне майно.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 27.10.2006 року ОСОБА_1 набув у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка стала предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки, укладеного між банком та позичальником, у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

А тому, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, оскільки спір стосується майна, яке було передано в іпотеку та є житлом позивача та його сім`ї.

Враховуючи обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, зважаючи на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, суд доходить висновку, що заяву ОСОБА_1 необхідно задовольнити в частині заборони відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Підстав для вжиття інших видів забезпечення позову належними та допустимими доказами не доведено, тому заява в частині інших видів забезпечення позову, крім заборони відчуження, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.149, 150 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Заборонити відчуження квартири АДРЕСА_3 .

В решті відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Суддя Р.М. Лялик