Постанова

від 22.09.2010 по справі 2а-11132/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 вересня 2010 року 14:59 № 2а-11132/10/2670

Окружний адміністратив ний суд міста Києва у складі:г оловуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового з асідання Руденко Н.В.

за участю представників:

позивача - Алешко Т.А., Залуського Ю.Ю., Войціць кого Г.Є., Шенк О.Ю. (загаль на довіреність № 851-ОД від 03.08.2010 р оку та від 15.09.2010 року),

відповідача: Мазнічен ко О.В. (довіреність № 3661/9/10-114 ві д 16.07.2010 року), Тюшкевич С.І. (до віреність від 17.11.2008 р. № 5439/9/10-114)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адмініст ративну справу

за позовом Релігійного управління Ісуса Христа святих останн іх днів в Україні

до Державної податкової інс пекції у Шевченківському рай оні міста Києва

про скасування податкових пов ідомлень-рішень:

№ 0003572304/0 від 17.05.2010 р., № 0003572304/1 від 15.07.2010 р .,

№ 0003582304/0 від 17.05.2010 р., № 0003582304/1 від 15.07.2010 р .,

№ 0003021705/0 від 14.05.2010 р. та № 0003021705/1 від 13.07. 2010 р.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністр ативного суду м. Києва зверну лось Релігійне управління це ркви Ісуса Христа Святих Останніх Днів в України з поз овною заявою до ДПІ у Шевченк івському районі м. Києва про с касування податкових повідо млень - рішень, які прийняті на підставі висновків відпо відача, викладених в Акті пер евірки від 26.04.2010 року за № 940/23-04/21655840 ( далі - Акт перевірки), а саме:

- податкових повідомлень - рішень № 0003572304/0 від 17.05.2010 р. та № 0003572304/1 від 15.07.2010 р. щодо визначення сум и податкового зобов' язання (з урахуванням штрафних (фіна нсових) санкцій) з податку на п рибуток (далі - ППР з податку на прибуток);

- податкових повідомлень - рішень № 0003582304/0 від 17.05.2010 р. та № 0003582304/1 від 15.07.2010 р. щодо визначення сум и податкового зобов' язання (з урахуванням штрафних (фіна нсових) санкцій) з податку на д одану вартість (далі - ППР з П ДВ);

- податкових повідомлень - рішень № 0003021705/0 від 14.05.2010 р. та № 0003021705/1 від 13.07.2010 р. щодо визначення сум и податкового зобов' язання (з урахуванням штрафних (фіна нсових) санкцій) з податку на д оходи фізичних осіб (далі - ППР з податку на доходи ФО).

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те, що відповідач у відповідь на скаргу позивача на вищена ведені податкові повідомлен ня-рішення з літерою «0», подан у 27.05.2010 року, не направив мотиво ваного рішення за результата ми розгляду скарги, рівно як і рішення про продовження стр оку розгляду скарги. У зв' яз ку з цим, на підставі п. 5.2.2. стат ті 5 Закону України «Про поряд ок погашення зобов'язань пла тників податків перед бюджет ами та державними цільовими фондами»(далі - Закон № 2181) поз ивач вважає, що його скарга вв ажається задоволеною на кори сть платника податків, а отже податкові повідомлення-ріше ння з літерою «0»вважаються в ідкликаними та відповідач не мав правових підстав направ ляти позивачу вищенаведені п одаткові повідомлення-рішен ня з літерою «1».

Позивач вважає незаконним и податкові повідомлення-ріш ення з податку на прибуток, ві дповідно до яких, на підставі правил про звичайні ціни, поз ивачу нараховано податкове з обов' язання у розмірі 362 157,00 гр н. за основним платежем та 181 078,0 0 грн. штрафних санкцій та яке ґрунтується на висновках від повідача про те, що позивачем передано в оренду нежитлові приміщення за цінами, нижче з вичайних, з оплатою за оренду за весь період з 05.12.2006 року по 31.11. 2009 року у розмірі 100 гривень з ур ахуванням ПДВ. Позивач вважа є, що відповідач неправильно застосував до даної операці ї правила про звичайні ціни, о скільки: (1) правила про звичай ні ціни не застосовуються до неприбуткових організацій; (2) звичайні ціни розраховані в иходячи з цін на офісні примі щення, а не з цін щодо нежитлов их приміщень; (3) ДП «Держзовні шінформ»не є державним орган ом, що встановлює звичайні ці ни, а його висновок не врахову є стан приміщень, переданих в оренду; (4) правила про застосу вання звичайних цін застосов уються до операцій з пов' яз аними особами, а орендар не є п ов' язаною особою з позиваче м, крім того, для розрахунку зв ичайної ціни у 2007 році відпові дач безпідставно використов ував надані ДП «Держзовнішін форм»ціни за 2008 рік. З цих же пі дстав позивач вважає незакон ним нарахування ПДВ по зазна ченій операції у сумі 289 743,00 г рн., які увійшли до складу д онарахувань за податковими п овідомленнями-рішеннями з ПД В, зазначаючи також, що відпов ідач помилково послався на п .п. 7.3.4. Закону України «Про пода ток на додану вартість»при в изначенні даної операції як фінансового лізингу, оскільки ця операція відпові дає ознакам оперативної орен ди.

Позивач також вважає незак онними вищезгадані податков і повідомлення-рішення з под атку на додану вартість на загальну суму 4 609 214,00 грн., у т ому числі основний платіж у р озмірі 2 304 607, 00 грн. та штрафні са нкції у розмірі 2 304 607, 00 грн., нара ховані у зв' язку з наданням вищезгаданого нежитлового п риміщення в оренду (донарахо вано 289 743,00 грн.) та ліквідацією о сновних фондів у вигляді май нового комплексу за адресою м. Київ, вул. Глибочицька, 5 (дона раховано 2 014 863,60 грн.). Щодо донарахування у зв' язку з л іквідацією основних фондів п озивач вважає, що на момент пр ийняття оскаржуваного рішен ня сплив термін давності, оск ільки демонтаж і розбирання відбулось у 2005 році, ці будівлі були зруйновані внаслідок п ожежі, а отже у відповідача не було підстав для донарахува ння виходячи з виключень, вст ановлених для таких випадків абзацом 2 п. 4.9. Закону України « Про податок на додану вартіс ть». Крім того, позивач вважає , що в даному випадку відповід ач вийшов за межі періоду, яки й міг бути ним перевірений. До того ж, акт інвентаризації, як а проведена відповідачем щод о зазначених основних фондів , на думку позивача, не може бу ти покладений в основу висно вків за Актом перевірки, оскі льки жодним законом відповід ачу не надано повноважень пр оводити інвентаризацію замі сть самого платника податків та ще й за минулий період, а от же цей доказ здобутий незако нним шляхом.

В частині оскарження ППР з п одатку на доходи фізичних осіб (ФО), згідно з якими поз ивачу донараховано 3 439,77 грн. (по даток нарахований за 2009 рік, ал е не перерахований до бюджет у), 4 033, 58 грн. (оплата на користь Т ОВ «Асістанський центр «Ел.А й.Сі Асістанс»за надані меди чні послуги для фізичних осі б) та 2 463,00 грн. (за надані сервісн і послуги в Аеропорту «Борис піль»), позивач вважає ці вимо ги незаконними з наступних п ідстав. Як вказує позивач, пла тежі на користь ТОВ «Асістан ський центр «Ел.Ай.Сі Асістан с»за договором доручення є б лагодійною допомогою, спрямо ваною на лікування платника податків, яка згідно з п. 9.7.4. Зак ону України «Про податок з до ходів фізичних осіб»не підля гає оподаткуванню. Щодо опла ти сервісних послуг в аеропо рту, позивач зазначає, що вони пов' язані з організацією п рибуття та відправлення учас ників візиту провідників Цер кви Ісуса Христа Святих О станніх Днів в Україні та нав чання щодо візової підтримки місіонерської діяльності, б ули оплачені ОСОБА_8 і ОС ОБА_9, про що складено звіти п ро використання коштів, нада них на відрядження або під зв іт, № 998 від 29.05.2009 р та № 778 від 26.04.2007 р. в ідповідно. В той же час, як заз начає позивач, ці особи не бул и споживачами зазначених пос луг.

Відповідач проти позову за перечує з підстав, викладени х в Акті перевірки та запереч еннях від 17.08.2010 року № 4449/9/10-113 та про сить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення про ти позову відповідач мотивує тим, що відповідь на скаргу бу ла надана своєчасно, правила про звичайні ціни щодо опера ції з оренди нежитлового при міщення застосовані відпові дно до законодавства. Відпов ідач також зазначає, що лікві дація належних позивачу буді вель і споруд відбулась на пі дставі самостійного рішення платника податків, а отже ним правомірно нарахований пода ток на додану вартість по заз наченій операції. Щодо нарах ованого податку на доходи фі зичних осіб, відповідач напо лягає на тому, що визначені в а кті перевірки фізичні особи отримали блага, у зв' язку з ч им ним правомірно було визна чено податкові зобов' язанн я з податку на доходи фізични х осіб.

Ухвалою про відкриття пров адження у справі від 05.08.2010 року відповідачу було запропонов ано надати всі матеріали, які були прийняті ним до уваги пр и прийнятті оскаржуваного рі шення, а позивачу - надати до даткові докази в обґрунтуван ня позовних умов, тобто сторо нам створено рівні умови для доведення обґрунтованості п озовних вимог з одного боку, т а оскаржуваних рішень - з ін шого боку. Цією ж ухвалою було призначено попереднє судове засідання на 31.08.2010 року.

Ухвалою суду від 31.08.2010 року пі дготовче провадження було за кінчено та справу призначено до судового розгляду на 22.09.2010 р оку.

Розглянувши подані сторон ами документи і матеріали, за слухавши пояснення представ ника позивача, відповідача з ' ясувавши всі фактичні обст авини, на яких ґрунтується по зов, оцінивши докази, які мают ь значення для розгляду спра ви і вирішення спору по суті, с уд встановив наступне.

Державною податковою інсп екцією у Шевченківському рай оні м. Києва з 31.03.2010 року по 21.04.2010 ро ку проведено планову виїзну перевірку Релігійного Управ ління Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів в Украї ни, код за ЄДРПОУ 21655840 з питань д отримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2 007 року по 31.12.2009 року, валютного т а іншого законодавства за пе ріод з 09.10.1996 року по 31.12.2009 року.

Позивач зареєстрований Ше вченківською районною у м. Ки єві державною адміністраціє ю 30.07.1996 року, номер запису 1 074 120 0000 005 556, ідентифікаційний код юриди чної особи 21655840.

Статут позивача відповідн о до ст. 30 Закону України «Про с вободу совісті та релігійні організації»зареєстровани й Державним комітетом Україн и у справах релігії згідно з п остановою № 6/2 від 30.07.1996 року.

Відповідно до Акту перевір ки, на податковий облік позив ача взято 09.10.1996 року за № 784. Позив ач зареєстрований платником ПДВ відповідно до свідоцтва від 07.05.2004 року № 39061618, присвоєно ін дивідуальний податковий ном ер - 216558426590.

Позивач включений до реєст ру неприбуткових організаці й з присвоєнням ознаки непри бутковості 00013 від 23.09.1998 р. (релігі йні організації).

Актом перевірки встановле но порушення позивачем:

- (1) п.п.7.11.9. п. 7.1. ст. 7 Закону У країни «Про оподаткування пр ибутку підприємств», в резул ьтаті чого позивачем занижен о податок на прибуток всього на суму 362 157 грн. Як зазначено н а сторінках 5, 35 Акту перевірки , вказане заниження відбулос ь внаслідок порушень, виклад ених у п. 3.1.1. Акту перевірки (оре ндні відносини). На підставі А кту перевірки щодо цього пор ушення відповідачем прийнят о вищезгадане податкове пові домлення-рішення від 17.05.2010 р. № 000 3572304/0 (далі - ППР з податку на пр ибуток), яким нараховано пози вачу податкове зобов' язанн я з податку на прибуток у розм ірі 543 235,00 грн., у т.ч. основний пла тіж 362 157,00 грн. та 181 078,00 грн. за штраф ними (фінансовими) санкціями .

- (2) п. 4.9. ст. 4, п.п. 7.3.4. п. 7.3. ст. 7 З акону України «Про податок н а додану вартість», в результ аті чого підприємством заниж ено податок на додану вартіс ть на загальну суму 2 304 607,00 грн. (п . 3.2.1. Акту перевірки). Відповідн о до п. 3.2.1. Акту перевірки, в пору шення п.п. 7.3.4. Закону України «П ро податок на додану вартіст ь»позивачем занижено податк ове зобов' язання з ПДВ на за гальну суму 289 743 грн., яке нарахо вується на отриманий дохід з інших джерел, вищезазначене порушення відображено в п.3.1.1. Акту перевірки (орендні відн осини). Крім того, згідно висно вків Акту, позивачем порушен о п. 4.9. Закону України «Про пода ток на додану вартість», чим з анижено податкове зобов' яз ання у грудні 2009 року на суму 2 01 4 863,60 грн. (ліквідація основних ф ондів за рішенням платника п одатків). На підставі Акту пер евірки щодо цих порушень від повідачем прийнято податков е повідомлення-рішення № 0003582304/0 від 17.05.2010 р. (далі - ППР з ПДВ), в як ому визначено порушення п.п.3.1 .1., п.4.1., 4.9., п.п.6.1.1., п.п.7.4.1. Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість»та нараховано позивач у податкове зобов' язання з податку на додану вартість н а загальну суму 4 609 214,00 грн., у том у числі основний платіж у роз мірі 2 304 607, 00 грн. та штрафні санк ції у розмірі 2 304 607, 00 грн.

(3) п.п. 8.1.2, п/п. «а»п. 19.2. Закон у України «Про податок з дохо дів фізичних осіб», яке поляг ало в тому, що підприємством н е перераховано податок з дох одів фізичних осіб за 2009 рік у с умі 5 396,36 грн. (пункт 3.5.2., п. 3 розділу 4 Акту перевірки); абз. «е»п.п. 4.2. 9., абз. «в»п.п. 17.2., п.п. «а»п. 19.2. Закон у України «Про податок з дохо дів фізичних осіб»- занижено 4 215,00 грн. (1 752 грн. - не оподатков ано дохід ОСОБА_10 з трансп ортування пацієнта та 2 463,00 грн . - не оподатковано дохід О СОБА_8 у вигляді оплати за се рвісні послуги в аеропорту Б ориспіль з організації зустр ічі та проводів); п.п.4.2.1., п.2.1., п.п.7.3. , п.п.17.2., п.п. «а»п. 19.2. Закону Україн и «Про податок з доходів фізи чних осіб»- занижено податко ве зобов' язання по податку на доходи фізичних осіб в сум і 4 033, 58 грн. (оплата ТОВ «Асистан ський центр «Ел.Ай.Сі Асистан с»за медичні послуги). На підс таві Акту перевірки щодо цих порушень, з урахуванням спла ти позивачем п/д. № 4004 від 12.01.2010 рок у у сумі 1 956, 59 грн. із заробітної плати за грудень 2009 року (5 396,36 гр н.-1 956,59 грн. = 3439,77 грн.) та без урахув ання донарахованої суми пода тку з оплати медичних послуг ОСОБА_10 у сумі 1 752,00 грн. (4 215,00 г рн. - 1 752 грн. = 2463,00 грн.), відповідаче м прийнято податкове повідом лення-рішення № 0003021705/0 від 14.05.2010 р., я ким нараховано позивачу пода ткове зобов' язання з податк у на доходи фізичних осіб на з агальну суму 22 929, 51 грн., у тому чи слі за основним платежем 9 936,35 г рн., за штрафними санкціями 12 99 3,16 грн.

27 травня 2010 року позивач пода в до канцелярії відповідача скаргу від 26.05.2010 року, яка зареє стрована відповідачем за № 136, що підтверджується відмітко ю на скарзі, в якій просив скас увати повідомлення рішення № 0003572304/0 від 17.05.2010 р., № 0003582304/0 від 17.05.2010 р., № 0 003021705/0 від 14.05.2010 р.

10.06.2010 року відповідачем ухвал ено рішення № 4166/10/25-026 про залишен ня скарги позивача без розгл яду, яке мотивовано недотрим анням вимог п/п. 5 абзацу 4 пункт у 3 Положення про порядок пода ння та розгляду скарг платни ків податків органами держав ної податкової служби (затве рджене Наказом ДПА України в ід 11.12.1996 року № 29, зареєстровани м в Мінюсті України 18.12.1996 р. за № 7 23/1748), а саме, підпис представник а юридичної особи - платника п одатку на скарзі не скріплен ий печаткою юридичної особи - платника податку.

Зазначене рішення надісла но відповідачем на адресу пр едставника позивача 10.06.2010 року , вказану в вищенаведеній ска рзі, що підтверджується копі єю конверту, повідомленням п ро вручення, які повернуті ор ганом поштового зв' язку від повідачу у зв' язку з її невр ученням представнику позива ча.

Таким чином, відповідачем д отримано положення п.п. 5.2.2. Зак ону України «Про порядок пог ашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам и»щодо строків надіслання ві дповіді на скаргу позивача, а отже підстав вважати, що скар га позивача вважається задов оленою у зв' язку з неотрима нням позивачем рішення відпо відача по скарзі, немає. Та обс тавина, що представник позив ача не отримав рішення відпо відача по скарзі позивача, не спростовує зазначені виснов ки суду, оскільки невручення рішення, яке направлено відп овідачем у встановлений стро к, відбулось з незалежних від податкового органу обставин .

Відповідачем також було ух валено другі податкові повід омлення-рішення щодо зазначе них вище податків з літерою « 1», відповідно - № 0003572304/1 від 15.07.2010 р., № 0003582304/1 від 15.07.2010 р., № 0003021705/1 від 13.07.2010 р.

Вирішуючи спір, суд виходит ь з наступного.

Щодо порушення відповідач ем п.п.7.11.9. п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», стосовно яког о відповідачем прийнято пода ткове повідомлення-рішення в ід 17.05.2010 р. № 0003572304/0 з податку на приб уток на суму 543 235,00 грн., у т.ч. осно вний платіж 362 157,00 грн. та 181 078,00 грн . за штрафними (фінансовими) са нкціями, відповідач обґрунто вує у п. 3.1.1. Акту перевірки (орен дні відносини) наступним.

Згідно договору оренди від 16.10.2009 року, укладеному між пози вачем та корпорацією «Дезерт Інтернешенел Чарітіз»(США) ч ерез Українське представниц тво цієї корпорації (код 21656673), п озивач як власник приміщення по вулиці Терещенківській, 19А в м. Києві, надало корпорації в користування нежитлове при міщення загальною площею 172,6 к в.м. Згідно з п. 2.2. зазначеного д оговору, строк оренди був вст ановлений з урахуванням ст. 631 ЦК України - з 05.12.2006 року по 31.11.2009 року. Вартість оренди за весь період користування складає 100 грн. з урахуванням ПДВ. Суму орендної плати за весь періо д у сумі 100 грн. з ПДВ позивач от римав на свій рахунок 01.12.2009 року . Згідно інформації ДП «Держо внішінформ»загальний рівен ь цін з оренди офісних приміщ ень нерезидентами у централь ній частині м. Києва у 2008 році с кладав від 35 до 50 доларів США, а у 2009 році - від 25 до 40 доларів СШ А. Таким чином, за висновком ві дповідача, середня ціна орен ди за 1 кв. м. у 2007 році склала 43 дол ари США, у 2008 році 43 долари США, а у 2009 році - 33 долари США. Для роз рахунку орендної плати у гри внях поквартально за 2007, 2008, 2009 рі к, відповідач використав сер едній поквартальний курс НБУ долара США до гривні.

Виходячи з цього, відповіда ч в Акті (стор. 6) встановив, що у порушення п. 7.11.9. Закону Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств»позивачем заг алом допущено заниження суми доходу з інших джерел, що підл ягають оподаткуванню, у розм ірі 1 448 711 грн.

Особливості оподаткування неприбуткових організацій в изначено у п. 7.11. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». До цих організ ацій, згідно з п.п. «е»пункту 7.11 .1. цього закону, віднесено рел ігійні організації, зареєстр овані у порядку, передбачено му законом. Як зазначено вище , позивач належить саме до так их організацій, що визнаєтьс я відповідачем. Відповідно д о п.п. 7.11.7. зазначеного закону, ві д оподаткування звільняютьс я доходи неприбуткових орган ізацій, визначених у абзаці "е " підпункту 7.11.1, отримані у вигл яді: коштів або майна, які надх одять безоплатно або у вигля ді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних по жертвувань; будь-яких інших д оходів від надання культових послуг, а також пасивних дохо дів.

Відповідно до п. п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємств», у разі коли неприбуткова орг анізація отримує доход з дже рел, інших ніж визначені відп овідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 ць ого пункту, така неприбутков а організація зобов'язана сп латити податок на прибуток, я кий визначається як сума дох одів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витр ат, пов'язаних із отриманням т аких доходів, але не вище суми таких доходів.

Як вбачається з Акту переві рки та підтверджено відповід ачем під час судового розгля ду справи, відповідач при при йнятті оскаржуваного рішенн я та визначенні оподатковува ного доходу фактично керував ся правилами застосування зв ичайних цін, проте в акті пе ревірки відсутнє нормативно -правове обґрунтування з пос иланням на конкретні норми з акону, на підставі яких діяв в ідповідач, застосовуючи прав ила про звичайні ціни до ро зглядуваної операції з оренд и нежитлового приміщення.

В той же час, відповідно до П орядку оформлення і реалізац ії документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької д іяльності - юридичними особа ми, затвердженого наказом ДП А України від 16.09.2002 N 429 (далі - Пор ядок оформлення перевірок) а кт перевірки повинен містити чіткий викласти зміст поруш ення з посиланням на конкрет ні статті і пункти законодав чих та інших нормативних акт ів, що порушені платником под атків. Відповідач за даним еп ізодом не дотримався цих вим ог.

У пункті 1.20. Закону України « Про оподаткування прибутку п ідприємств», надано визначен ня терміну «звичайна ціна», а також правила її визначення та застосування.

За змістом абзацу 2 підпункт у 1.20.10. цього закону, податковий орган має право застосува ти звичайні ціни для визна чення бази оподаткування у випадках, передбачених зак оном.

Тобто, застосування правил про звичайні ціни залежить в ід вказівки закону про необх ідність їх застосування у пе вних випадках, визначених За коном.

Як вбачається із змісту низ ки положень Закону України « Про оподаткування прибутку п ідприємств»у взаємозв' язк у з розглядуваною операцією з оренди нежитлового приміще ння, правила оподаткування з а звичайними цінами застосов уються, зокрема, у випадках зд ійснення до товарообмінних о перацій, до операцій між пов' язаними особами, операцій фі нансового лізингу, нарахува ння авансового внеску з пода тку на прибуток у разі виплат и дивідендів у формі, відмінн ій від грошової, розподілу лі квідаційної маси (п. 7.1., п. 7.4., абз. 2 п.п. 5.3.9., п.п. 7.9.6., 7.8.2., 7.8.9., 7.11.13 цього Зако ну).

Під час розгляду справи суд ом встановлено, що операція з оренди приміщення не є барте рною, оскільки розрахунки пр оведені у грошовій формі, а от же підстави для застосування звичайних цін відсутні.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем не надан о доказів та не доведено того , що позивач та орендар за вище згаданим договором оренди є пов' язаними особами в розум інні п. 1.26 Закону України "Про о податкування прибутку підпр иємств" (далі також - Закон № 3 34/94-ВР), що виключає застосуванн я правил про звичайні ціни. Ан аліз змісту статуту позивача , Положення Українського пре дставництва «Дезерт Інтерне шенел Чарітіз»та реєстрацій них документів цього предста вництва також не дають підст ав вважати сторін договору о ренди пов' язаними особами. Крім того, відповідно до дові док Міністерства фінансів СШ А, залучених до матеріалів сп рави та легалізованих у вста новленому порядку, контраген т позивача за договором орен ди є релігійною/апостольсько ю організацією, яка звільнен а від оподаткування в США.

З правового аналізу догово ру оренди також вбачається, щ о відносини за ним не відпові дають ознакам операцій фінан сового лізингу та є операціє ю з оперативної оренди, що так ож виключає застосування пра вил про звичайні ціни до розг лядуваної операції.

Відповідач не навів інших п ідстав для застосування прав ил про звичайні ціни до розгл ядуваної операції, цих підст ав не вбачається і з матеріал ів справи.

Крім того, вирішуючи спір за даним епізодом, суд також вра ховує наступне. Відповідно д о пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 вказаного Закон у, якщо цим пунктом не встанов лено інше, звичайною вважаєт ься ціна товарів (робіт, послу г), визначена сторонами догов ору. Якщо не доведено зворотн е, вважається, що така звичайн а ціна відповідає рівню спра ведливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - ц е ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продаве ць бажає передати такі товар и (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутн ості будь-якого примусу, обид ві сторони є взаємно незалеж ними юридично та фактично, во лодіють достатньою інформац ією про такі товари (роботи, по слуги), а також ціни, які склал ися на ринку ідентичних (а за ї х відсутності - однорідних) то варів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 1.20.8 пунк ту 1.20 статті 1 вказаного Закону обов'язок доведення того, що ц іна договору не відповідає р івню звичайної ціни у випа дках, визначених цим Закон ом, покладається на податков ий орган у порядку, встановле ному законом.

Порядок визначення звичай ної ціни товару (робіт, послуг ) регламентований підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону, в м ежах якого податковий орган зобов'язаний діяти при визна ченні рівня звичайних цін.

Цією нормою Закону передба чено, що для визначення звича йної ціни товару (робіт, послу г) використовується інформац ія про укладені на момент про дажу такого товару (роботи, по слуги) договори з ідентичним и (однорідними) товарами (робо тами, послугами) у співставни х умовах.

За змістом цієї норми, викор истовуючи таку інформацію дл я мети оподаткування операці ї з оренди за звичайними ціна ми, податковий орган повинен враховувати співставність у мов оренди, зокрема, стан прим іщень, його призначення, площ у орендованих приміщень, стр ок оренди, забезпеченість пр иміщень відповідною інфраст руктурою, балансову вартість , а також інші об'єктивні умови , що можуть вплинути на ставку оренди.

Суд відзначає, що лише наявн ість сумніву у податкового о ргану щодо низької орендної плати за договором, що розгля дається, ще не є підставою для застосування правил про зви чайні ціни без дотримання ви мог Закону про порядок і визн ачені законом випадки їх зас тосування. Тобто, ці правила м ають застосовуватись у визна чених законом випадках, зокр ема в контексті операцій з оп еративної оренди, виходячи з положень п. 7.1., п. 7.4., абз. 2 п.п. 5.3.9. ст атті 5 цього Закону щодо засто сування звичайних цін, зокре ма, за операціями між пов' яз аними особами, за бартерними операціями, операціями фіна нсового лізингу.

Як зазначено вище та вбачає ться з Акту перевірки (стор 5.), в ідповідач визначає звичайну ставку оренди за операцією з передачі в оренду нежитлово го приміщення відповідачем, виходячи із ставок за оренду офісних приміщень для нерез идентів в центральних района х м. Києва, що по суті в Акті виз начено єдиним критерієм, за я ким відповідач вважає таку с тавку звичайною.

Однак, Акт перевірки не міст ить положень та визначених з аконом підстав для застосува ння правил про звичайні ціни . В Акті перевірки, який є підс тавою для прийняття оскаржув аного рішення, відповідач не довів того, що нежитлові прим іщення, які здані в оренду від повідачем, є ідентичними офі сним приміщенням, зазначеним в інформації, наданій ДП «Дер жзовнішінформ». Відповідач в Акті перевірки не довів, що ці нежитлові приміщення можуть використовуватись як офісні , а також співставності рівня забезпеченості цих приміщен ь інженерною інфраструктуро ю нарівні з офісними приміще ннями для нерезидентів. В Акт і перевірки відсутнє співста влення стану приміщень, розм ірів приміщень, місця розташ ування і призначення, стану г отовності до використання за призначенням, відсутнє спів ставлення балансової вартос ті на момент передачі в оренд у і умови оренди.

При цьому в Акті перевірки н е аргументовано, чому відпов ідач застосував середню став ку за оренду, а не максимальну або мінімальну ставку. Відпо відно до п. 2 розділу II «Порядку оформлення перевірок», не до пускається відображення в ак ті перевірки необґрунтовани х даних, а також суб'єктивних п рипущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказ ів, що в сукупності свідчить п ро необґрунтованість виснов ків відповідача щодо розгляд уваної операції в контексті визначення ставки оренди.

До того ж, як встановлено су дом, розраховуючи орендну пл ату за 2007 рік, відповідач викор истовує середні ставки за ор енду офісних приміщень за 2008 р ік, що не відповідає вимогам п ідпункту 1.20.2 Закону стосовно з астосування відповідних цін , за наявності для цього підст ав, на дату вчинення відповід ної операції.

Таким чином, судом приходит ь до висновку, що механічне за стосування середніх ставок о ренди офісних приміщень для нерезидентів до операції з п ередачі в оренду нежитлового приміщення позивачем, без ур ахування та аналізу якості о рендованого майна та інших в ищенаведених чинників, не ґр унтується на чинному законод австві, що також є підставою д ля скасування оскаржуваного рішення у відповідній части ні за операцією з оренди нежи тлового приміщення.

Відповідачем, при цьому, не прийнято до уваги те, що відпо відно до пп. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону У країни "Про оподаткування пр ибутку підприємств" донараху вання податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначенн я звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування под аткових зобов'язань за непря мими методами, тобто за прави лами пункту 4.3. Закону України «Про порядок погашення зобо в'язань платників податків п еред бюджетами та державними цільовими фондами», що не вра ховано відповідачем за цим е пізодом.

Виходячи з вищенаведеного , суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щод о скасування податкових пові домлень-рішень № 0003572304/0 від 17.05.2010 р . та № 0003572304/1 від 15.07.2010 р. є обґрунтов аними та підлягають задоволе нню в повному обсязі.

Щодо донарахування податк ових зобов' язань з ПДВ.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0003582304/0 в ід 17.05.2010 р. та № 0003582304/1 від 15.07.2010 р. позив ачу визначено податкове зобо в' язання з податку на додан у вартість на загальну суму 4 609 214,00 грн., у тому числі основний платіж 2 304 607, 00 грн. та штрафні са нкції 2 304 607, 00 грн. (п. 3.2.1. Акту перев ірки).

Зокрема, як зазначено у п. 3.2.1. Акту перевірки, в порушення п .п. 7.3.4. Закону України «Про пода ток на додану вартість»позив ачем занижено податкове зобо в' язання на загальну суму 289 743 грн., яке нараховується на отриманий дохід з інших джер ел, а вищезазначене поруше ння відображено в п.3.1.1. Акту пе ревірки.

Тобто, виходячи з вищенавед еного, ПДВ нараховано відпов ідачем на дохід, отриманий ві д здійснення вищевказаної оп ерації з оренди нежитлового приміщення, розрахований від повідачем за правилами звича йних цін.

Проте, пунктом 7.3.4. Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість»(далі також - Закон пр о ПДВ) визначається лише дата виникнення податкових зобов 'язань орендодавця (лізингод авця) для операцій фінанс ової оренди (лізингу), яко ю є дата фактичного переданн я об'єкта фінансової оренди (л ізингу) у користування оренд арю (лізингоотримувачу).

Інших правових підстав при йняття зазначеного рішення в частині оподаткування опера ції з оренди нежитлового при міщення в акті перевірки не в изначено.

В той же час, за змістом п. 1.4. ц ього закону, операції фінанс ового лізингу визначаються я к операції з поставки, до яких не віднесено операції з оперативної оренди, якою є ро зглядувана операція з оренди нежитлового приміщення. Тоб то положення п.п. 7.3.4. закону рег улюють інші правовідносини і не застосовується до розгля дуваної операції.

Оскаржуване рішення прийн ято на підставі п. 7.3.4. Закону пр о ПДВ, однак наявність обстав ин, з якими закон пов' язує мо жливість застосування цієї н орми Закону, відповідачем в п орядку ч. 2 ст. 71 КАС України не д оведено. В Акті перевірки не з азначено підстав застосуван ня п.7.3.4. цього закону до операц ії з оперативної оренди. Отже , нарахування податкових зоб ов' язань з ПДВ за операцію з оренди нежитлового приміщен ня з посиланням на п.7.3.4. є безпі дставним і дана сума податко вих зобов' язань не може вва жатися нарахованою відповід но до закону.

Крім того, відповідно до пол ожень п. 1.18. Закону України «Про податок на додану вартість» , звичайні ціни розуміються та застосовуються за прави лами, визначеними пункто м 1.20 статті 1 Закону України "Пр о оподаткування прибутку під приємств". правомірність зас тосування яких до розглядува ної операції відповідачем не доведено.

Дійшовши висновку про непр авомірність донарахування п одатку на прибуток за правил ами звичайних цін у результа ті визначення оподатковуван ого доходу за операцією, до як ої не застосовуються правила про звичайні ціни (на чому ґру нтуються подальші висновки в ідповідача про визначення по даткових зобов' язань по ПДВ ), суд не вбачає правових підст ав для визначення відповідач ем позивачу податкових зобов ' язань з ПДВ на неправомірн о нарахований дохід за опера цією з оренди нежитлового пр иміщення, у т.ч. числі з тих під став, що відповідач застосов ує до спірних відносин прави ла оподаткування операцій з фінансового лізингу, до якої розглядувана операція не на лежить.

З огляду на вищенаведене, за значені податкові повідомле ння-рішення рішення № 0003582304/0 від 17.05.2010 р. та № 0003582304/1 від 15.07.2010 р. у части ні донарахування 289 743 грн. ПДВ з а основним платежем та визна чених у зв' язку з цим штрафн их (фінансових) санкцій підля гають скасуванню.

Крім того, відповідно до ви щезгаданого податкового пов ідомлення-рішення № 0003582304/0 від 17. 05.2010 р., відповідачем позивачу в изначено податкове зобов' я зання з ПДВ у розмірі 2 014 863,60 грн . за основним платежем за груд ень 2009 р.

Як зазначено в Акті перевір ки (стор. 11, п. 3.2.1), порушено п. 4.9. Зак ону України «Про податок на д одану вартість», чим занижен о податкове зобов' язання у грудні 2009 року на суму 2 014 863,60 грн . за операцією з ліквідації основних фондів за рішенн ям платника податків. На підс таві Акту перевірки щодо цих порушень відповідачем прийн ято податкове повідомлення-р ішення № 0003582304/0 від 17.05.2010 р. з податк у на додану вартість, на загал ьну суму 4 609 214,00 грн., у тому числі основний платіж 2 304 607, 00 грн. та ш трафні санкції 2 304 607, 00 грн., в яко му визначено порушення п.п.3.1.1., п.4.1., 4.9., п.п.6.1.1., п.п.7.4.1. Закону Україн и «Про податок на додану варт ість».

Зазначені висновки та оска ржуване рішення (в частині до нарахування 2 014 863,60 грн.) ґрунтую ться на тому, що за відповідач ем в оборотно-сальдовій відо мості по рахунку 10.3. «Будівлі т а споруди»значиться об' єкт за адресою м. Київ, вул. Глибоч ицька, 5. Станом на 01.01.2007 р. та стан ом на 31.12.2009 р. балансова вартіст ь зазначеного об' єкту склад ає 10 074 318 грн. Згідно оборотно-са льдової відомості по рахунку 15.1. «Капітальне будівництво» за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. капіт альне будівництво зазначено го об' єкту станом на 01.01.2007 р. ст ановить 2 436 688,30 грн., дебетовий об орот за перевіряємий період становить 102 795,11 грн., капітальне будівництво станом на 31.12.2009 р. с тановить 2 539 483,41 грн.

23.04.2010 року працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Ки єва проведена інвентаризаці я за адресою м. Київ, вул. Глибо чицька, 5 та встановлено, що за цією адресою ніяких споруд н емає, будівництво не ведетьс я. Тобто, відсутні будівлі і сп оруди, які рахуються на балан сі позивача, вартістю 10 074 318 грн . та по яких проведено капітал ьне будівництво на суму 2 539 483,41 г рн.

Зазначений комплекс будів ель, загальною площею 2 234,7 кв.м., був придбаний позивачем 26.04.2001 р оку за договором із ЗАТ «Укра їнський промислово-фінансов ий концерн «Славутич».

Відповідно п. 1.1. цього догово ру позивач придбав комплекс споруд загальною площею 2 234,7 к в.м., який складався з нежитлов ого двоповерхового будинку к онтори заводоуправління (861,6 к в.м.), гаражу (298,5 кв.м.), нежитловог о двоповерхового будинку (853,7 к в.м.), будинку бойлерної (138,7 кв.м. ), сміттєзбиральника (18,9 кв.м.), це гляного сараю (63,3 кв.м.).

Станом на 2003 та 2004 рік ці примі щення були зруйновані на 80% та належали до категорії непри датних для нормальної експлу атації, що підтверджується в ідповідними висновками дода ними до позовної заяви, зокре ма висновком Держбуду Україн и в особі Науково-дослідного інституту будівельних конст рукцій від 16.09.2003 року та висновк ом Науково-технічного центру «Стройнаука», який складено за результатами обстеження у 2004 році технічного стану буд івель за адресою м. Київ, вул. Г либочицька, 5 (у порівнянні із станом за 2003 рік), проведеного с півробітниками проектно-кон структорського відділу № 1 пр оектного відділення НДІБК Де ржбуду України.

За першим висновком від 2003 ро ку, знос будівлі дитячого сад очка складає 74%, а гаражу 80% і тех нічний стан цих будівель виз начено як «ветхое»(старе).

У відповідності до других в исновків від 2004 року, знос буді вель і споруд за вищевказано ю адресою складав 80%, а будівлі і споруди створювали загроз у для оточуючих і об' єкти за зазначеною адресою підлягаю ть знесенню. З огляду на це, як зазначає позивач, будівлі за зазначеною вище адресою бул и розібрані підрядним підпри ємством, але не за самостійни м рішенням власника, як вважа є відповідач, а внаслідок обс тавин, які не залежали від вол і власника.

З цією метою позивачем було укладено договір підряду № 538 -776003-75D від 31.03.2005 року з Науково-рест авраційною виробничою фірмо ю «Реставрація», предметом я кого було розбирання/демонта ж конструкцій існуючих будів ель за вищезгаданою адресою. Роботи були виконані та опла чені у травні-липні 2005 року, що підтверджується актами № 1 ві д 11.05.2005 року, № 2 від 31.05.2005 року, № 3 від 15.06.2005 року, № 4 від 19.07.2005 року, які за лучені до матеріалів справи. Відповідно до довідки позив ача від 15.09.2010 року № 880-ОД зазначе ні вище акти проведені в облі ку на дату їх складання. Відпо відач не заперечує вищенавед ене та не спростовує те, що ці операції позивач відобразив у податкових деклараціях за травень - липень 2005 року.

Під час розгляду справи від повідач не надав вказаний ак т інвентаризації до матеріал ів справи, не дивлячись на те, що відповідно до ухвали суду від 05.08.2010 року відповідачу було запропоновано надати всі ма теріали, які були прийняті ни м до уваги при прийнятті оска ржуваного рішення.

Вирішуючи спір в цій частин і суд виходить з наступного.

За змістом пункту 1 статті 9 З акону України "Про бухгалтер ський облік та фінансову зві тність в Україні" підставою д ля бухгалтерського обліку го сподарських операцій є перви нні документи, які фіксують ф акти здійснення господарськ их операцій та складаються п ід час їх здійснення, а якщо це неможливо - безпосередньо пі сля їх закінчення.

Відповідно до статті 10 цьог о ж закону для забезпечення д остовірності даних бухгалте рського обліку та фінансової звітності, підприємства зоб ов'язані проводити інвентари зацію активів і зобов'язань, п ід час якої перевіряються і д окументально підтверджу ються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичніс ть проведення інвентаризаці ї визначаються власником (керівником) підприємств а, крім випадків, коли її прове дення є обов'язковим згідно з законодавством.

Таким чином, право проводит и інвентаризацію належить ви ключно власнику активу.

Згідно з п/п. 15 ч.1. ст. 11 Закону У країни «Про державну податко ву службу в Україні», органи п одаткової служби у випадках, в межах компетенції та у поря дку, встановлених законами У країни, мають, зокрема, право вимагати від керівникі в підприємств, що перевіряют ься в ході планових та позапл анових виїзних перевірок, пр оведення інвентаризацій осн овних фондів, товарно-матері альних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні та ких інвентаризацій або при п роведенні адміністративног о арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до пр оведення таких інвентаризац ій.

Доказів звернення до платн ика податків (позивача) з прив оду проведення інвентаризац ії відповідачем не надано.

Таким чином, відповідач не н аділений повноваженнями про водити інвентаризацію на під приємстві, у зв' язку акт інв ентаризації, на який відпові дач посилається в Акті перев ірки не може вважатися належ ним доказом порушення податк ового законодавства та не мі г прийматися до уваги відпов ідачем при прийнятті оскаржу ваного рішення.

Цей акт інвентаризації, скл адений відповідачем, не може також вважатися первинним д окументом, на підставі якого фіксується факт здійснення певної операції або встановл юється факт порушення податк ового законодавства.

Крім того, перевірка податк ового законодавства проводи лась станом на 31.12.2009 р., акт інвен таризації, як зазначено в Акт і перевірки, складений відпо відачем станом на 23.04.2010 року. То бто, відповідачем фактично з дійснена перевірка дотриман ня податкового законодавств а за період, який ним не переві рявся (за 2010 рік). При цьому, оскі льки орган податкової служби перевіряє дотримання податк ового законодавства станом п о 31.12.2009 р., застосування даних ін вентаризації від 23.04.2010 року ста ном на 31.12.2009 р. є невірним внаслі док спливу часу, станом на яки й слід встановлювати об' єкт ивність облікової інформаці ї, оскільки інформація стано м на 23.04.2010 року не відображає об ' єктивної інформації щодо н аявності/відсутності будіве ль за минулий період.

За наявності правових підс тав для застосування правил оподаткування ліквідації ос новних фондів, відповідні по даткові наслідки могли бути застосовані відповідачем пі д час перевірки відповідних операцій за 2010 рік (у разі виявл ення у встановлений законом спосіб факту ліквідації фонд ів у 2010 році та за наявності пер едбачених законом підстав), а не за період з 01.01.2007 р. до 31.12.2009 року , оскільки акт інвентаризаці ї, за умови його складання сам им підприємством, фіксує ста н або наявність майна на певн у дату і не може фіксувати ста н та наявність майна на минул е. При цьому, саме акт інвентар изації, складений підприємст вом може бути підставою для з мін в податковому обліку в си лу приписів ч.2 ст. 3 Закону Укра їни "Про бухгалтерський облі к та фінансову звітність в Ук раїні", відповідно до якої под аткова звітність ґрунтуєтьс я на даних бухгалтерського о бліку та первинних документі в, складених платником подат ків.

В контексті наведеного суд також відзначає, що відповід но до п. 4.9. Закону України «Про податок на додану вартість», якщо основні виробничі фонд и або невиробничі фонди лікв ідуються за самостійним ріше нням платника податку, така л іквідація розглядається для цілей оподаткування як пост авка таких основних виробнич их фондів або невиробничих ф ондів за звичайними цінами, щ о діють на момент такої поста вки, а для основних фондів 1 гр упи - за звичайними цінами, але не менше їх балансової варто сті.

Однак, абзац 2 цього ж пункту встановлює, що дане правило н е поширюється на випадки, кол и основні виробничі фонди аб о невиробничі фонди ліквідую ться у зв'язку з їх знищенням а бо зруйнуванням внаслідок ді ї обставин непереборної сили , в інших випадках, коли т ака ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли пла тник податку надає органу де ржавної податкової служби ві дповідний документ про знище ння, розібрання або перетвор ення основного фонду іншими способами, внаслідок чого ос новний фонд не може використ овуватися у майбутньому за п ервісним призначенням.

Таким чином, здійснення поз ивачем ліквідації основних ф ондів за власним рішенням не виключає застосування абз. 2 п . 4.9 ст. 4 зазначеного Закону та в ідповідно не тягне за собою в иникнення податкового зобов 'язання з податку на додану ва ртість.

В даному випадку, як встанов лено судом, будівлі за вищеза значеною адресою були розібр ані позивачем за договором з підрядною організацією внас лідок того, що створювали заг розу для оточуючих і підляга ли зносу, що підтверджується вищезгаданими відповідними висновками НДІБК Держбуду, т а роботи щодо чого були викон ані згідно з актами виконани х робіт №№ 1-4, складеними з Наук ово-реставраційною виробнич ою фірмою «Реставрація»за пе ріод травень-липень 2005 року.

Тобто, ліквідація основних фондів фактично відбулась в наслідок обставин, за які поз ивач не відповідає, будівлі п ідлягали зносу як такі, що ств орювали загрозу для оточуючи х, тобто не могли використову ватись за призначенням, що ви ключає застосування до вказа ної операції правил оподатку вання податком на додану вар тість згідно з п. 4.9. Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість».

При цьому, як свідчать матер іали справи, оскільки будівл і за вказаною адресою були ро зібрані у 2005 році та виходячи з приписів п.15.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобо в'язань платників податків п еред бюджетами та державними цільовими фондами», строк ви значення податковою службою податкових зобов' язань за даною операцією (за умови вия влення порушень п. 4.9. Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість») сплив у 2008 році, а от же відповідач не мав правови х підстав нараховувати ПДВ з а даною операцією та ухвалюв ати спірне податкове повідом лення-рішення, у т.ч. у зв' язк у з відсутністю порушень п. 4.9. З акону України «Про податок н а додану вартість».

Виходячи з вищенаведеного в сукупності, податкові пові домлення-рішення № 0003582304/0 від 17.05.2 010 р. та № 0003582304/1 від 15.07.2010 р. в частині нарахування ПДВ за основним платежем у сумі 2 014 863,60 грн. та шт рафних санкцій у відповідній пропорції, не відповідають в ищевказаним вимогам закону і в цій частині також піддягаю ть скасуванню.

З огляду на те, що зазначені податкові повідомлення-ріше ння № 0003582304/0 від 17.05.2010 р. та № 0003582304/1 від 15.07.2010 р. за двома окремими епізо дами з нарахування ПДВ є неза конними, вони підлягають ска суванню в цілому з урахуванн ям штрафних санкцій.

Щодо податкових повідомле нь-рішень № 0003021705/0 від 14.05.2010 р. та № 0003 021705/1 від 13.07.2010 р. з податку на доход и фізичних осіб на загальну с уму 22 929, 51 грн., у тому числі за ос новним платежем 9 936,35 грн., за шт рафними санкціями 12 993,16 грн.

Позивач вважає безпідстав ним це рішення в частині визн ачення податкових зобов' яз ань у розмірі 3 439,77 грн., яке відп овідачем нараховано у зв' яз ку з порушенням п.п. 8.1.2, п/п. «а»п . 19.2. Закону України «Про подато к з доходів фізичних осіб»- пі дприємством не перераховано податок з доходів фізичних о сіб за 2009 рік у сумі 5 396,36 грн. (пунк т 3.5.2., п. 3 розділу 4 Акту перевірк и). Сума податку у розмірі 5 396,36 г рн., яка визначена в Акті перев ірки, в оскаржуваному повідо мленні-рішенні зменшена з ур ахуванням сплати позивачем п /д. № 4004 від 12.01.2010 року податку у су мі 1 956, 59 грн. із заробітної плат и за грудень 2009 року і загалом с кладає 3439,77 грн.

Щодо цієї частини оскаржув аного рішення позивач зазнач ає, що після проведення перев ірки кошти у сумі 3 439,77 гривень б ули сплачені.

На підтвердження наведено го позивачем надано картки р ахунку 64.1.1. станом на грудень 2009 року, де відображена вищезга дана заборгованість, а також картки цього рахунку станом на січень 2010 року та за період з 01.07.2010 року по 22.09.2010 року, які скла дені на підставі первинних д окументів та з яких вбачаєть ся, що після проведення перев ірки позивач сплатив спірну суму податку та мав переплат у з цього податку. Відповідач в судовому засіданні не спро стував наведених обставин. О скаржуване рішення у зазначе ній частині не враховує факт у сплати позивачем 3 439,77 гривен ь, з огляду на що не може вважа тися обґрунтованим у цій час тині та підлягає скасуванню.

В Акті також встановлено по рушення позивачем п.п.4.2.1., п.2.1., п. п.7.3., п.п.17.2., п.п. «а»п. 19.2. Закону Укр аїни «Про податок з доходів ф ізичних осіб»- занижено пода ткове зобов' язання по подат ку на доходи фізичних осіб в с умі 4 033, 58 грн. Висновок податков ого органу ґрунтується на то му, що позивач перерахував на користь на користь ТОВ «Асіс танський центр «Ел.Ай.Сі Асіс танс»платіжними дорученням и № 1166 від 10.05.2007 р., № 1428 від 13.06.2007 року, № 1901 від 04.07.2007 р. грошові кошти для о рганізації надання медичної допомоги фізичним особам (ре зидентам та нерезидентом), пе релік та ідентифікація яких визначені на стор. 18 Акту пере вірки. Зазначені кошти, загал ьною сумою 15 724,95 грн. перерахову вались за вищевказаними плат іжними дорученнями за догово ром № 15/2002 від 15.03.2002 року, після зак інчення строку дії якого був укладений новий договір про обслуговування № 80 від 20.03.2008 р. У п. 1.3. договору № 15/2002 від 15.03.2002 р. заз начено, що позивач доручає за значеному товариству, а оста ннє від імені та за рахунок по зивача здійснюватиме оплату послуг, наданих медичними за кладами.

Вирішуючи спір в цій частин і, суд виходить з наступного.

Відповідно до п/п. «а»п. 17.2. Зак ону України «Про податок з до ходів фізичних осіб» особою, відповідальною за нарахуван ня, утримання та сплату (перер ахування) до бюджету податку з інших доходів (ніж у п. 17.1.), в ко нтексті спірних взаємовідно син, є: для оподатковуваних до ходів з джерелом їх походжен ня з України - податковий аген т.

Відповідно до п. 1.15. цього ж за кону, податковий агент - юриди чна особа (її філія, відділенн я, інший відокремлений підро зділ) або фізична особа чи пре дставництво нерезидента - юр идичної особи, які незалежно від їх організаційно-правов ого статусу та способу опода ткування іншими податками зо бов'язані нараховувати, утри мувати та сплачувати цей под аток до бюджету від імені та з а рахунок платника податку, в ести податковий облік та под авати податкову звітність по датковим органам відповідно до закону, а також нести відпо відальність за порушення нор м цього Закону.

Відповідно до п/п. 8.1.1. цього за кону, податковий агент, який н араховує (виплачує) оподатко вуваний дохід на користь пла тника податку, утримує подат ок від суми такого доходу за й ого рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у в ідповідних пунктах статті 7 ц ього Закону.

Таким чином, умовою для покл адання на позивача обов' язк у з утримання податку є встан овлення факту сплати доходу на користь фізичної особи.

Однак, в даному випадку пози вач безпосередньо фізичним о собам дохід не виплачував, ме дичні або інші послуги фізич ним особам не надавав, а отже п ідстав для покладання на ньо го обов' язку з нарахування і сплати податку в цій частин і немає.

При цьому, відповідач не дов ів, що кошти, перераховані ТОВ «Асістанський центр «Ел.Ай.С і Асістанс», не відповідають ознакам цільової благодійно ї допомоги, визначеній у п.п. 9.7. 4. вищенаведеного закону, яка н адається резидентами - юриди чними або фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) зак ладу охорони здоров'я для ком пенсації вартості платних по слуг з лікування платника по датку і не підлягає включенн ю до оподатковуваного доходу .

Виходячи з вищенаведеного , податкові повідомлення-ріш ення № 0003021705/0 від 14.05.2010 р. та № 0003021705/1 ві д 13.07.2010 р. в частині визначення п одаткових зобов' язань у роз мірі 4 033, 58 грн. є незаконними і п ідлягають скасуванню.

В Акті перевірки (стор. 18) від повідачем також встановлено порушення позивачем абз. «е» п.п. 4.2.9., абз. «в»п.п. 17.2., п.п. «а»п. 19.2. З акону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внас лідок чого занижено податок на суму 4 215,00 грн. (1 752 грн. - не опо датковано дохід ОСОБА_10 з транспортування пацієнта та 2 463,00 грн. - не оподатковано дох ід ОСОБА_8 у вигляді оплат и за сервісні послуги в аероп орту Бориспіль (організація зустрічі та проводів).

В оскаржуваних рішеннях за значена сума податку зменшен а на 1 752 грн. (щодо доходів ОСО БА_10.) і включена в оскаржува не рішення у розмірі 2 463 грн.

Дана сума податку розрахов ана, виходячи з вартості нада них сервісних послуг в аероп орту Бориспіль під час візит у провідників Церкви, як дохі д ОСОБА_8 (керівник позива ча на той час) у сумі 6 600 грн. - ч ек про оплату від 27.05.2009 р., у сумі 7700 грн. - чек про оплату від 29.05.200 9 р., щодо використання яких ск ладено звіт про використання коштів одержаних на відрядж ення або під звіт № 998 від 29.05.2009 ро ку, а також сума 2 120 грн., що є сер вісними послугами аеропорту під час навчання щодо візово ї підтримки місіонерської ді яльності, які були оплачені ОСОБА_11 згідно чеку від 25.04.2007 р . та щодо використання яких ск ладено звіт про використання коштів, одержаних під звіт № 778 від 26.04.2009 р.

При цьому, не дивлячись на т е, що в останньому випадку під звітною особою є саме ОСОБА _11, відповідач розраховує по даток на дохід гр. ОСОБА_8, а отже його рішення за цим епіз одом ґрунтується на недостов ірній інформації, що вже само по собі є підставою для скасу вання рішення в цій частині.

Вирішуючи спір в цій частин і, суд виходить з того, що відп овідно до п/п. 4.3.2. Закону Україн и «Про податок з доходів фізи чних осіб»суми коштів, отрим аних платником податку на ві дрядження або під звіт, з урах уванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону, не включаються до складу загального місячн ого або річного оподатковува ного доходу.

В даному випадку, щодо викор истання вищезгаданих сум, ск ладено вищевказані звіти про використання коштів одержан их на відрядження або під зві т, які складені у встановлені п.п. 9.10.2. згаданого закону триде нний строк. Відповідач не дов ів, що отримані кошти є доходо м вищезгаданих фізичних осіб , а отже податкові повідомлен ня-рішення № 0003021705/0 від 14.05.2010 р. та № 0003021705/1 від 13.07.2010 р. в частині визнач ення податкових зобов' язан ь у розмірі 2 463 грн. за основним платежем та у пропорційній ч астині щодо штрафних санкцій , підлягає скасування.

За таких обставин податков і повідомлення-рішення № 0003021705/0 від 14.05.2010 р. та № 0003021705/1 від 13.07.2010 р. під лягають скасуванню в цілому.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Консти туції України, органи держав ної влади та органи місцевог о самоврядування, їх посадов і особи зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодекс у адміністративного судочин ства України кожна сторона п овинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог и та заперечення, крім випадк ів, встановлених статтею 72 цьо го Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України п ередбачено, що в адміністрат ивних справах про протиправн ість рішень, дій чи бездіяльн ості суб'єкта владних повнов ажень обов'язок щодо доказув ання правомірності свого ріш ення, дії чи бездіяльності по кладається на відповідача, я кщо він заперечує проти адмі ністративного позову.

В даному випадку, відповіда ч не довів законності та обґр унтованості оскаржуваних рі шень, виходячи з чого суд прих одить до висновку про задово лення позову повністю.

Стаття 94 КАС України передб ачає, що судове рішення ухвал ене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноваж ень, суд присуджує всі здійсн ені нею документально підтве рджені судові витрати з Держ авного бюджету України.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-7 1, 158-163, 167 Кодексу адміністративн ого судочинства України, Окр ужний адміністративний суд м іста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити пов ністю.

Скасувати податкові повід омлення-рішення Державної по даткової інспекції у Шевченк івському районі міста Києва:

№ 0003572304/0 від 17.05.2010 р., № 0003572304/1 від 15.07.2010 р .,

№ 0003582304/0 від 17.05.2010 р., № 0003582304/1 від 15.07.2010 р .,

№ 0003021705/0 від 14.05.2010 р., № 0003021705/1 від 13.07.2010 р .

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь Реліг ійного Управління Церкви І суса Христа Святих Останні х Днів в Україні (01004, м. Київ, вул . Терещенківська, 19-А, код з ЄДРП ОУ 21655840) 10,20 гривень (десять гриве нь 20 копійок) відшкодування сп лаченого судового збору.

Постанова набирає законно ї сили в строк і порядку, перед бачені статтею 254 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни.

Постанова може бути о скаржена за правилами, встан овленими ст. ст. 185-187 КАС України .

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанов и складено та підписано 27 вере сня 2010 року.