Постанова

від 08.02.2024 по справі 677/550/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 677/550/20

Провадження № 22-ц/4820/381/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

за участю: прокурора, представника відповідачів Банашко І.Ю.,

розглянув увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу №677/550/20за апеляційноюскаргою першогозаступника керівникаХмельницької обласноїпрокуратури нарішення Красилівськогорайонного судуХмельницької областівід 17листопада 2023року,в складісудді ГладійЛ.М.,у справі за позовом Хмельницької окружної прокуратури в інтересах Красилівської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адреналін плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачівДержавна інспекція архітектури та містобудування України, про скасування державної реєстрації права власності,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 рокузаступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах Красилівської міської ради Хмельницької області звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати державну реєстрацію права приватної власності на торговельно-розважальний центр по АДРЕСА_1 , загальною площею 1602,9 кв.м., за ОСОБА_1 , що зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора Хмельницького бюро технічної інвентаризації Павлюк І.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30014961 від 13.06.2016 року, номер запису про право власності 14931726; скасувати державну реєстрацію права приватної власності на торговельно-розважальний центр по АДРЕСА_1 , загальною площею 1602,9 кв.м., за ОСОБА_2 , що зареєстровано на підставі рішення приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Шлейник М.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №38521309 від 05.12.2017 року, номер запису про право власності 23738674; скасувати державну реєстрацію права приватної власності на торговельно-розважальний центр по АДРЕСА_1 , загальною площею 1602,9 кв.м., заТОВ «Адреналінплюс», що зареєстровано на підставі рішення приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Шлейник М.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, №39042774 від 29.12.2017, номер запису про право власності 24234096.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході здійснення Старокостянтинівською місцевою прокуратурою процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42017241220000010 від 13 квітня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4статті 358 КК України,за фактом використання завідомо підробленого документудекларації про готовність об`єкта до експлуатації встановлено, що у червні 2016 року ОСОБА_1 подала до КП «Хмельницьке бюро технічної інвентаризації» завідомо підроблений документ декларацію про готовність об`єкта до експлуатації серії ХМ №143142680801 від 17 вересня 2014 року, на підставі якої 08 червня 2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на торгівельно-розважальний центр у АДРЕСА_1 , загальною площею 1602,9 кв.м. В подальшому, ОСОБА_1 на підставі договору дарування №1535 від 05 грудня 2017 року відчужила торгівельно-розважальний центр у АДРЕСА_1 , загальною площею 1602,9 кв.м. на користь ОСОБА_2 . Після цього, ОСОБА_2 на підставі рішення засновника №1593 від 26.12.2017, акту приймання-передачі нерухомого майна №1594 від 26.12.2017 відчужив торгівельно-розважальний центр на користь ТОВ «Адреналін плюс». При цьому, згідно з інформацією Державної архітектурно-будівельної інспекції України документи дозвільного чи декларативного характеру про початок виконання будівельних робіт та готовності об`єкта до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 не видавались. Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (засновник ТОВ «Адреналін плюс»), достовірно знаючи про те, що торгівельно-розважальний центр у АДРЕСА_1 , загальною площею 1602,9 кв.м., побудований без отримання документів, що надають право на виконання будівельних робіт, без отримання вихідних даних на проектування щодо об`єкта будівництва, декларація про готовність об`єкта до експлуатації серії ХМ №143142680801 від 17.09.2014 року уповноваженим органом не видавалась, вказаний об`єкт нерухомості в експлуатацію у встановленому законом порядку не здавався, право власності за ОСОБА_1 зареєстроване на підставі недостовірних документів, об`єкт не прийнятий в експлуатацію, у тому числі, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, тому, з метою приховування протиправності набуття права власності, упродовж стислого періоду часу здійснили перереєстрацію права власності на згаданий об`єкт, чим порушено суспільний інтерес на законність у цій сфері (правомірність набуття права власності). Попри те,що органоммісцевого самоврядуванняне надавалисьдозволи щодомістобудівних умові обмеженьзабудови земельноїділянки,самочинний об`єктнерухомості розташованийна територіїКрасилівської об`єднаноїтериторіальної громади,є об`єктомгромадської забудови,який збудованийбез дозволів,позивач самостійнодо судуне звертався,що вказуєна йогобездіяльність.Оскільки,Красилівська міськарада нездійснює захистінтересів державиу спірнихправовідносинах,зметою ефективного захисту порушеного права, відновлення становища, яке існувало до його порушення, прокурор звернувся до суду із вимогами до кожного із суб`єктів, за яким реєструвалось право приватної власності на торгівельно-розважальний центр у АДРЕСА_1 , про скасування державної реєстрації права власності.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Красилівськогорайонного судуХмельницької областівід 17листопада 2023року у позовіХмельницької окружноїпрокуратури вінтересах Красилівськоїміської радиХмельницької областів частиніпозовних вимогдо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що обраний позивачем спосіб захисту прав щодо скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на торгівельно-розважальний центр по АДРЕСА_1 не відповідає способам захисту прав, визначених законодавством, та є неефективним.

Крім того, ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року провадження у справі за позовом Хмельницької окружної прокуратури в інтересах Красилівської міської ради Хмельницької області в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адреналін плюс» про скасування державної реєстрації права власності закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Узагальнення доводів апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано, що в позовній заяві об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою їх виникнення, поданими доказами, а також те, що основною вимогою є вимога до ТОВ «Адреналін Плюс», від задоволення якої належить задоволення інших похідних позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Оскільки порушення відбулось внаслідок державної реєстрації права власності на торгівельно-розважальний центр за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Адреналін Плюс» на підставі недостовірних документів, без прийняття об`єкта в експлуатацію, збудованого на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, заявлені до відповідачів позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна сприятиме відновленню становища, яке існувало до порушення. Таким чином, у спірних правовідносинах задоволення вимог про скасування державної реєстрації права власності на торгівельно-розважальний центр по АДРЕСА_1 відповідає чинному законодавству і саме такий спосіб захисту визначено як ефективний. Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з підстав обрання неналежного способу захисту права є помилковим, оскільки суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 лютого 2023 року у справі №924/592/20. Крім того, вирішуючи спір, суд не дослідив підстав набуття відповідачами права власності на згаданий об`єкт нерухомості, не взяв до уваги інформацію Державної архітектурно-будівельної інспекції України, згідно з якою торгівельно-розважальний центр у АДРЕСА_1 , побудований без дотримання документа, що надає право на виконання будівельних робіт, без отримання вихідних даних на проектування щодо будівництва об`єкта «Будівництво торгівельно-розважального центру у АДРЕСА_1 » та не прийнятий в експлуатацію.

Процесуальні дії апеляційного суду

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 29 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури та ухвалою суду від 29 грудня 2023 року справу призначено до розгляду.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Від Хмельницької окружної прокуратури надійшли пояснення на апеляційну скаргу, у яких представник прокуратури зазначив, що згідно з інформацією Державної архітектурно-будівельної інспекції торгівельно-розважальний центр у АДРЕСА_1 , загальною площею 1602,9 кв.м., побудований без отримання документа, що надає право на виконання будівельних робіт, без отримання вихідних даних на проектування щодо будівництва об`єкта «Будівництво торгівельно-розважального центру у АДРЕСА_1 », а декларація про готовність об`єкта до експлуатації серії ХМ №143142680801 від 17.09.2014 року на вказаний об`єкт нерухомості уповноваженим органом не видалась. Крім того, згідно з даними з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва декларація про готовність об`єкта до експлуатації №143142680801 зареєстрована за об`єктом «Торгово-ресторанний комплекс (ІІ-га черга будівництва кемпінгу з реконструкцією мансардного поверху під житлові приміщення)» в АДРЕСА_2 .

Представник Державноїінспекції архітектури тамістобудування Українинадав письмовіпояснення,в якихзазначив,що відповіднодо листаДержархбудінспекції від10березня 2020року за№40-201-13/1915-20встановлений фактсамочинного будівництваза адресою: АДРЕСА_1 ,без отриманнядокумента,що даєправо навиконання будівельнихробіт.Крім того,в матеріалахсправи згадуєтьсядекларація проготовність об`єктадо експлуатаціїсерії ХМ№143142680801,однак згідноз данимиУправління ДІАМу Хмельницькійобласті вархівній частинівиявлено зареєстровануУправлінням Державноїархітектурно-будівельноїінспекції уХмельницькій областідекларацію проготовність об`єктадо експлуатаціївід 26.09.2019серії ХМ№143142680801на об`єкт«Торгово-рестораннийкомплекс (ІІ-гачерга будівництвакемпінгу зреконструкцією мансардногоповерху піджитлові приміщення); АДРЕСА_2 .Просить розглядсправи проводитибез участіпредставника Державноїінспекції архітектури та містобудування України.

В судовому засіданні представник апелянта прокурор Грамчук Т.А. вимоги апеляційної скарги підтримала, просила скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Адреналін плюс» адвокат Банашко І.Ю. проти вимог апеляційної скарги заперечила, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлені, про причини неявки не повідомили.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Мотивувальна частина

Встановлені фактичні обставини справи

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Красилівської міської Ради народних депутатів Красилівського району Хмельницької області №692 від 15 квітня 1998 року «Про будівництво торгівельно-розважального центру по АДРЕСА_1 , та видачу дозволу на проведення проектно-розвідувальних робіт» вирішено: 1. Затвердити акт вибору площадки та дозволити будівництво торгівельного центру по АДРЕСА_3 підприємцю ОСОБА_4 , на земельній ділянці площею 0,10 га; 2. Проектом передбачити проведення комплексного благоустрою прилеглої території та підключення до всіх існуючих мереж; 3. Надати дозвіл на проведення проектно-розвідувальних робіт на зазначеній земельній ділянці для складання проектно-кошторисної документації та здійснення будівництва.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №979056 виданого 28 березня 2007 року Красилівським районним відділом земельних ресурсів Красилівської міської ради власником земельної ділянки площею 0,0973 га по АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 (прізвище до шлюбу ОСОБА_6 ).

09 квітня 2008 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області Маршалу В.В. надано дозвіл №1 на виконання будівельних робіт, відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за №981 від 29 вересня 2005 року рішенням Красилівської міської ради.

Згідно з технічним висновком за результатами обстеження стану конструкцій незавершеного будівництва торгового центру по АДРЕСА_1 , проведеного Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», замовником якого є ОСОБА_5 , на підставі технічного обстеження незавершеного будівництвом торгівельного залу по АДРЕСА_1 , а також аналізу конструктивних рішень, експертна установа дійшла висновку про можливість продовження будівництва даного об`єкту.

20.05.2016 року між Красилівською міською радою в особі міського голови Жовтана Анатолія Івановича та ОСОБА_1 (Замовник) було укладено договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Красилів. Відповідно до пункту 1 розділу І вказаного договору замовник зобов`язується прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури м. Красилів та перерахувати до спеціального цільового фонду м. Красилів на рахунок, відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, грошові кошти в розмірі 68065,60 грн (шістдесят вісім тисяч шістдесят п`ять гривень 60 коп.), визначеному у Розрахунку величини пайової участі в розвитку інфраструктури м. Красилів (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №200065840 від 12 лютого 2020 року), державним реєстратором Хмельницького бюро технічної інвентаризації Павлюк І.І., на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ХМ №143142680801 від 17 вересня 2014 року, 13 червня 2016 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30014961 від 13 червня 2016 року, згідно з яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на торгівельно-розважальний центр по АДРЕСА_1 , загальною площею 1602,9 кв.м. (номер запису про право власності 14931726).

В подальшому, ОСОБА_1 на підставі договору дарування №1535 від 05 грудня 2017 року відчужила торгівельно-розважальний центр по АДРЕСА_1 , загальною площею 1602,9 кв.м., на користь ОСОБА_2 (номер запису про право власності 23738674), що підтверджується інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 200065840 від 12 лютого 2020 року,

Згідно з рішенням засновника №1593 від 26 грудня 2017 року, акту прийому передачі нерухомого майна №1594 від 26 грудня 2017 року, ОСОБА_2 відчужив торгівельно-розважальний центр по АДРЕСА_1 , загальною площею 1602,9 кв.м., на користь ТОВ «Адреналін плюс» (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 200065840 від 12 лютого 2020 року).

Таким чином, на даний момент власником зазначеного вище торгівельно-розважального центру є ТОВ «Адреналін плюс».

Відповідно до інформації Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.03.2020 №40-201-13/1915-20 за результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області Тимчуком А.П. було складено акт від 28.02.2020 про встановлення факту самочинного будівництва за адресою АДРЕСА_1 та відповідно до ч.2 п.9 Порядку №553 направлений до Головного управління Національно поліції в Хмельницькій області для встановлення суб`єкта містобудування, який самочинно побудував зазначений об`єкт. Крім того, Красилівська міська рада листом від 25.02.2020 №727/08-1 ОД повідомила Управління про те, що вихідні дані на проектування торгівельно-розважального центру по АДРЕСА_1 не надавались. Також зазначено, що згаданий торгівельно-розважальний центр побудовано без отримання документа, що надає право на виконання будівельних робіт, без отримання вихідних даних на проектування щодо будівництва об`єкта «Будівництво торгівельно-розважального центру у АДРЕСА_1 » та експлуатується без прийняття в експлуатацію, у тому числі, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту прав щодо скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на торгівельно-розважальний центр по АДРЕСА_1 , не відповідає способам захисту прав, визначених законодавством, та є неефективним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим і таким, що відповідає обставинам справи.

Згідно з частинами першою-другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першоїстатті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефектпо відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі №910/3009/18, від 22.06.2021 року у справі №334/3161/17).

Обрання позивачем неналежного способу захистусвоїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20, від 01 березня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц.

Предметом позову у цій справі є вимога прокурора скасувати державну реєстрацію права власності на торговельно-розважальний центр по АДРЕСА_1 , загальною площею 1602,9 кв.м., за ОСОБА_1 , що зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора Хмельницького бюро технічної інвентаризації №30014961 від 13.06.2016 року, та скасування державної реєстрації права приватної власності на вказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_2 на підставі рішення приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу №38521309 від 05.12.2017 року. При цьому, прокурор у позові посилався, що вказаний торгівельно-розважальний центр є самочинним будівництвом, у зв`язку з тим, що він був побудований на підставі підроблених документів та на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Згідно з положеннямистатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не забороненізаконом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає іззаконуабо незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Можливі способи захисту прав особи власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначеністаттею 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Частинами третьою та п`ятоюстатті 376ЦК України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майноможе бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництвона земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власностіна нерухоме майноза особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництвона його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягаєзнесеннюособою,яка здійснила(здійснює)самочинне будівництво,або заїї рахунок.На вимогувласника (користувача)земельної ділянкисуд можевизнати заним правовласності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеногостаттею 376 ЦК України(тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбаченістаттею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеногостаттею 376 ЦК Українипорядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленомузакономпорядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійсними свідоцтва про право власності, визнання недійсними договорів,які заявлені саме у зв`язку зі здійсненням самочинного будівництва,є неефективними способами захисту (постанови Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі №521/21538/19, від 02 червня 2021 року у справі №509/11/17, від 09 листопада 2022 року у справі №2-325/11, від 24 березня 2021 року у справі №200/2192/18, від 21 вересня 2022 року у справі №461/3490/18 та від 30 вересня 2022 року у справі №201/2471/20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі№916/1174/22 зроблено висновок, що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеногостаттею 376 ЦК Українипорядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Оскільки положеннястатті 376 ЦК Українивиключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

Отже, належними вимогами, які може заявити позивач у даній справі, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Колегія суддів зазначає, що у випадку задоволення однієї із зазначених вище вимог юридична доля самочинно побудованого майна (спірного об`єкта нерухомості) буде вирішена у встановленомузакономпорядку. Разом із цим буде відновлено стан єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Натомість, заявлена позивачем у цій справі вимога про скасування державної реєстрації права власності зазначеного не забезпечує.

Посилання апелянта правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2023 року у справі №924/592/20, колегія суддів відхиляє, оскільки вони стосуються іншого суб`єктного складу та змісту правовідносин, за яких вони виникли.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, який обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав обрання прокурором неефективного способу захисту порушеного права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Висновки суду апеляційної інстанції

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини 1статті 375 ЦПК Україниапеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду постановлене відповідно до норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати

За правилами частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 лютого 2024 року.

Судді: Т.В. Спірідонова

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко