Постанова

від 25.09.2024 по справі 677/550/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 677/550/20

провадження № 61-2835св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - керівник Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Красилівської міської ради Хмельницької області,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа -Державна інспекція архітектури та містобудування України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року у складі судді Гладій Л. М. і постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2024 року у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Гринчука Р. С., Костенка А. М., та касаційну скаргу прокурора на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року і постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року, ухвалених у тому самому складі,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Красилівської міської ради Хмельницької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Адреналін плюс» (далі - ТОВ «Адреналін плюс»), третя особа - Державна інспекція архітектури та містобудування України, про скасування державної реєстрації права власності.

Позовна заява мотивована тим, що у ході здійснення прокурором процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42017241220000010 від 13 квітня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, за фактом використання завідомо підробленого документу - декларації про готовність об`єкта до експлуатації, встановлено, що у червні 2016 року ОСОБА_1 подала до Комунального підприємства (далі - КП) «Хмельницьке бюро технічної інвентаризації» завідомо підроблений документ - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації серії ХМ №143142680801 від 17 вересня 2014 року, на підставі якої 08 червня 2016 року за нею зареєстровано право власності на торгівельно-розважальний центр (далі - ТРЦ) у АДРЕСА_1 , загальною площею 1 602,9 кв. м. У подальшому, ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 05 грудня 2017 року № 1535 відчужила ТРЦ на користь ОСОБА_2 . Після цього, ОСОБА_2 на підставі рішення засновника від 26 грудня 2017 року № 1593, акту приймання-передачі нерухомого майна від 26 грудня 2017 року № 1594 відчужив ТРЦ на користь ТОВ «Адреналін плюс».

При цьому, згідно з інформацією Державної архітектурно-будівельної інспекції України документи дозвільного чи декларативного характеру про початок виконання будівельних робіт та готовності об`єкта до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 не видавались.

Отже, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (засновник ТОВ «Адреналін плюс»), достовірно знаючи про те, що ТРЦ побудований без отримання документів, що надають право на виконання будівельних робіт, без отримання вихідних даних на проектування щодо об`єкта будівництва, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 17 вересня 2014 року серії ХМ № 143142680801 уповноваженим органом не видавалась, вказаний об`єкт нерухомості в експлуатацію у встановленому законом порядку не здавався, право власності за ОСОБА_1 зареєстроване на підставі недостовірних документів, об`єкт не прийнятий в експлуатацію, у тому числі, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, тому, з метою приховування протиправності набуття права власності, упродовж не тривалого періоду часу здійснили перереєстрацію права власності на згаданий об`єкт, чим порушено суспільний інтерес на законність у цій сфері.

Попри те, що органом місцевого самоврядування не надавались дозволи щодо містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, самочинний об`єкт нерухомості, розташований на території Красилівської об`єднаної територіальної громади, є об`єктом громадської забудови, який збудований без дозволів, міська рада самостійно до суду не зверталася, що вказує на її бездіяльність.

Оскільки, Красилівська міська рада не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах, з метою ефективного захисту порушеного права, відновлення становища, яке існувало до його порушення, прокурор звернувся до суду із вимогами до кожного із суб`єктів, за яким реєструвалось право приватної власності на ТРЦ про скасування державної реєстрації права власності.

Ураховуючи наведене, прокурор просив суд:

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності на ТРЦ на АДРЕСА_1 , загальною площею 1 602,9 кв. м, за ОСОБА_1 , що зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора Хмельницького бюро технічної інвентаризації Павлюк І .І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 червня 2016 року № 30014961, номер запису про право власності 14931726;

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності на ТРЦ за ОСОБА_2 , що зареєстровано на підставі рішення приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Шлейник М. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 грудня 2017 року № 38521309, номер запису про право власності 23738674;

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності на ТРЦ за ТОВ «Адреналін плюс», що зареєстровано на підставі рішення приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Шлейник М. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, від 29 грудня 2017 року № 39042774, номер запису про право власності 24234096

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 травня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника Старокостянтинівської місцевої прокуратури - Хмельницьку окружну прокуратуру.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2024 року, провадження у справі за позовом Хмельницької окружної прокуратури в інтересах Красилівської міської ради Хмельницької області в частині позовних вимог до ТОВ «Адреналін плюс» закрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснено, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Хмельницької області.

Судові рішення мотивовано тим, що з огляду на суб`єктний склад сторін, спір в частині вирішення вказаних позовних вимог віднесений до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2024 року, у задоволенні позову Хмельницької окружної прокуратури в інтересах Красилівської міської ради Хмельницької області відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту, який не внесе юридичну визначеність щодо спірного ТРЦ, який є самовільною забудовою. Належними вимогами, які може заявити позивач у цій справі, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно, які прокурором заявлені не були.

Суди послалися на відповідну практику Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2024 року до Верховного Суду, на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2024 року перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу для продовження розгляду до районного суду.

У касаційній скарзі, поданій березні 2024 року до Верховного Суду, на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до районного суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційні скарги

Касаційна скарга на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2024 року мотивована тим, що прокурором було заявлено позовні вимоги до трьох відповідачів, у тому числі двох фізичних осіб, які взаємопов`язані одна з одною, тому вважає помилковими висновки судів про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до юридичної особи ТОВ «Адреналін плюс».

Вказує, що суди неповно з`ясували обставини справи, неповно дослідили та надали правову оцінку наявним у справі доказам, а висновки судів не відповідають принципу правової визначеності.

Зазначає, що суди безпідставно закрили провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що в позовній заяві об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою, а також те, що основною позовною вимогою є вимога до ТОВ «Адреналін плюс», як останнього власника спірного нежитлового приміщення, від задоволення якої залежить задоволення інших позовних вимог, які є похідними, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Вказує, що звернення з позовними вимогами до ТОВ «Адреналін плюс» не буде ефективним способом захисту порушених прав, оскільки призведе до пред`явлення ще одного позову до фізичних осіб.

Касаційна скарга на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про обрання прокурором неефективного способу захисту прав. Вважає, що скасування реєстрації є належним способом захисту в цій справі. Посилається на практику Верховного Суду.

Вказує, що знесення самочинної забудови є крайньою мірою, яка застосовується тільки якщо неможливо усунути порушення прав в інший спосіб, тому ця вимога не була заявлена прокурором.

Зазначає, що оскільки останнім набувачем майна є ТОВ «Адреналін плюс», провадження у справі щодо якого було закрито, то розгляд позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без останнього набувача не забезпечить повного та всебічного розгляду справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2024 року Державна інспекція архітектури та містобудування України подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу прокурора по суті спору, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними та не впливають на правильність вирішення судами першої та апеляційної інстанцій спору, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2024 року й витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою прокурора на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року.

14 травня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням виконавчого комітету Красилівської міської Ради народних депутатів Красилівського району Хмельницької області від 15 квітня 1998 року № 692 «Про будівництво торгівельно-розважального центру по АДРЕСА_1 , та видачу дозволу на проведення проектно-розвідувальних робіт» вирішено: 1. Затвердити акт вибору площадки та дозволити будівництво торгівельного центру по АДРЕСА_2 підприємцю ОСОБА_4 , на земельній ділянці площею 0,10 га; 2. Проектом передбачити проведення комплексного благоустрою прилеглої території та підключення до всіх існуючих мереж; 3. Надати дозвіл на проведення проектно-розвідувальних робіт на зазначеній земельній ділянці для складання проектно-кошторисної документації та здійснення будівництва.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 979056, виданого 28 березня 2007 року Красилівським районним відділом земельних ресурсів Красилівської міської ради власником земельної ділянки площею 0,0973 га по АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 (прізвище до шлюбу - ОСОБА_6 ).

09 квітня 2008 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області Маршалу В. В. надано дозвіл №1 на виконання будівельних робіт, відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за від 29 вересня 2005 року № 981 рішенням Красилівської міської ради.

Згідно з технічним висновком за результатами обстеження стану конструкцій незавершеного будівництва торгового центру по АДРЕСА_1 , проведеного Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», замовником якого є ОСОБА_5 , на підставі технічного обстеження незавершеного будівництвом торгівельного залу по АДРЕСА_1 , а також аналізу конструктивних рішень, експертна установа дійшла висновку про можливість продовження будівництва даного об`єкту.

20 травня 2016 року між Красилівською міською радою в особі міського голови ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (замовник) було укладено договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Красилів. Відповідно до пункту 1 розділу І вказаного договору замовник зобов`язується прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури м. Красилів та перерахувати до спеціального цільового фонду м. Красилів на рахунок, відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, грошові кошти в розмірі 68 065,60 грн, визначеному у Розрахунку величини пайової участі в розвитку інфраструктури м. Красилів (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 12 лютого 2020 року № 200065840), державним реєстратором Хмельницького бюро технічної інвентаризації Павлюк І. І., на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ХМ №143142680801 від 17 вересня 2014 року, 13 червня 2016 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30014961 від 13 червня 2016 року, згідно з яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на торгівельно-розважальний центр по АДРЕСА_1 , загальною площею 1 602,9 кв. м (номер запису про право власності 14931726).

У подальшому, ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 05 грудня 2017 року №1535 відчужила ТРЦ на користь ОСОБА_2 (номер запису про право власності 23738674), що підтверджується інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 лютого 2020 року № 200065840.

Згідно з рішенням засновника від 26 грудня 2017 року №1593, акту прийому передачі нерухомого майна від 26 грудня 2017 року № 1594, ОСОБА_2 відчужив ТРЦ на користь ТОВ «Адреналін плюс» (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 200065840 від 12 лютого 2020 року).

Відповідно до інформації Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10 березня 2020 №40-201-13/1915-20 за результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області Тимчуком А. П. було складено акт від 28 лютого 2020 року про встановлення факту самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно до пункту 9 частини другої Порядку № 553 направлений до Головного управління Національно поліції в Хмельницькій області для встановлення суб`єкта містобудування, який самочинно побудував зазначений об`єкт. Крім того, Красилівська міська рада листом від 25 лютого 2020 року № 727/08-1 ОД повідомила Управління про те, що вихідні дані на проектування ТРЦ не надавались. Також зазначено, що згаданий ТРЦ побудовано без отримання документа, що надає право на виконання будівельних робіт, без отримання вихідних даних на проектування щодо будівництва об`єкта та експлуатується без прийняття в експлуатацію, у тому числі, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/1801/17 (провадження № 14-144цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 та постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц, від 16 липня 2019 року у справі № 520/8970/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 813/2946/17, від 11 серпня 2020 року у справі № 296/5460/17, від 21 лютого 2023 року у справі № 924/592/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційні скарги першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задоволенню не підлягають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.

Щодо позовних вимог до ТОВ «Адреналін плюс»

Статтею 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Спір у цій справі у зазначеній частині є спором про порушення прав та законних інтересів позивача - територіальної громади в особі Красилівської міської ради, з боку юридичної особи - ТОВ «Адреналін плюс».

Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 188 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі у частині позовних вимог до ТОВ «Адреналін плюс» через віднесення таких вимог до юрисдикції господарського суду.

Порушення правил юрисдикції (неналежний склад суду) не є ефективним способом судового захисту (див. п. 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21), постанову від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/1 (провадження № 14-443цс19).

Доводи касаційної скарги з посилання на те, що позовні вимоги були заявлені до кількох відповідачів, у тому числі двох фізичних осіб, а тому провадження у справі в зазначеній частині не підлягало закриттю, є безпідставними, оскільки відповідно до статті 20 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Схожі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 917/375/18 (провадження № 12-12гс19) та в ухвалі від 27 березня 2024 року у справі № 185/9701/21 (провадження № 14-17цс24).

Щодо позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19).

Суди попередніх інстанцій правильно вказали, що предметом позову у цій справі є вимога прокурора скасувати державну реєстрацію права власності на ТРЦ на АДРЕСА_1 , за відповідачами. При цьому, прокурор у позові посилався, що вказаний ТРЦ є самочинним будівництвом, у зв`язку з тим, що він був побудований на підставі підроблених документів та на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Згідно з положеннями статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені статтею 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Частинами третьою та п`ятою статті 376 ЦК України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійсними свідоцтва про право власності, визнання недійсними договорів, які заявлені саме у зв`язку зі здійсненням самочинного будівництва, є неефективними способами захисту (постанови Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі № 521/21538/19, від 02 червня 2021 року у справі № 509/11/17, від 09 листопада 2022 року у справі №2-325/11, від 24 березня 2021 року у справі №200/2192/18, від 21 вересня 2022 року у справі №461/3490/18 та від 30 вересня 2022 року у справі №201/2471/20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23) зроблено висновок, що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Оскільки положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

Врахувавши наведені норми права та правові висновки Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту, який не призведе до відновлення прав, не визначить юридичну долю самочинно побудованого майна, а також змусить звертатися до суду з новим позовом, а належними вимогами, які повинен був заявити позивач а цих обставин, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Посилання касаційної скарги на правові висновки Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду в інших справах не спростовують правильності вирішення судами попередніх інстанцій позову прокурора у цій справі, оскільки не суперечать їх висновкам, а у наведених прокурором справах були встановлені інші фактичні обставини.

Доводи касаційної скарги про те, що знесення самочинної забудови є крайньою мірою, яка застосовується тільки якщо неможливо усунути порушення прав в інший спосіб, тому не була заявлена прокурором, не впливають на правильність оскаржуваних ним судових рішень, а також на необхідність вирішення юридичної долі самочинно побудованого майна та відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, доводи касаційних скарг не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційних скарг висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2024 року, рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець