Рішення

від 25.01.2024 по справі 175/4631/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/4631/23

Провадження № 2/175/1151/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"25" січня 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Гула А.Р.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовому засіданнів смт.Слобожанське впорядку спрощеного позовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Фермерського Господарства «СЛАВУТИЧ» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ФГ « СЛАВУТИЧ» про стягнення заборгованості.

Згідно позовних вимог позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачей за період з 21.10.2023 року по 20.08.2023 року розмір нарахованих і не сплачених відсотків за користування позикою у розмірі 95078, 36 грн. за договором процентної позики № 201219, укладеним 20 грудня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та договором поруки, укладеним між позивачем та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ФГ «Славутич» за умовами яких поручитель зобов?язується перед позивачем відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов?язань.

Представник позивача ОСОБА_3 адвокат Ємельяненко Ю.О., у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі, надала пояснення відповідно до позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, лише в частині стягнення заборгованості безпосередньо з нього як боржника. У задоволенні іншої частини позовних вимог просив відмовити, пославшись на сплив строку договору поруки.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Фермерське Господарство«СЛАВУТИЧ»про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв не надавали.

Вислухавши пояснення учасників судового провадження, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, судом встановлено наступне.

20 грудня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір процентної позики № 201219 (а.с. 8, 9).

Згідно умов договору процентної позики позивач надав ОСОБА_2 кошти у сумі 20000 доларів США, строком на 11 місяців, остаточною датою повернення позики є 20.11.2020 року, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом відповідно п. 3.3. Кредитного договору. Отримання вищезазначених коштів підтверджується розпискою (а.с. 16).

Так, строк дії договору кредитної позики № 201219 від 20 грудня 2019 року закінчився 20 листопада 2020 року, але сума позики не повернута в повному обсязі, залишилась сума позики у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) доларів США.

Згідно п. 2.2. Договору позики щомісячний розмір процентів за цим Договором складає 2% від розміру позики.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по справі 175/3389/22 стягнуто солідарно з відповідачів нараховані та несплачені відсотки за користування позикою за період з 20.11.2020 року по 20.10.2022 року.

З?ясовано, що відповідач, на момент повторного звернення позивача до суду, умови договору не виконував, за період з 21.10.2022 року по 20.08.2023 року розмір нарахованих і не сплачених відсотків становить 95078,36гривні (13000 * 2% * 10 міс.) = 2 600 доларів США.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст.509,510 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або Законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. ст.525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

За приписами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою.

Відповідно дост. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Судом встановлено, що від 20 грудня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ФГ «Славутич» укладено договір поруки, згідно умов якого у разі невиконання своїх зобов`язань ОСОБА_2 за основним договором у зазначені строки Договору кредитної позики № 201219 від 20 грудня 2019, поручитель зобов`язується не пізніше трьох банківських днів з моменту повідомлення кредитора про невиконання боржником прийнятих на себе зобов`язань сплатити кредитору відповідну грошову суму (а.с.10-15).

За умовами п. 1.1. кожного з договорів поруки в порядку та на умовах, визначених цими Договорами та чинним в Україні законодавством, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов`язань ОСОБА_2 за Договором процентної позики № 201219 від 20 грудня 2019 року у розмірі 20 000 доларів (двадцять тисяч доларів США).

Відповідно до п. 3.2. основного договору, остаточною датою повернення позики є 20 листопада 2020 року.

17 грудня 2020 року позикодавець направив позичальнику лист-вимогу до договору процентної позики № 201219 від 20 грудня 2019 року про негайне повернення позики у повному обсязі (зворотній бік а.с. 16).

Пунктом 5.2. Договором поруки встановлено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання терміну виконання зобов`язань по поверненню позики боржника за цим Договором не пред`явить позову до поручителя.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Верховного суду України від 20 квітня 2016 р. по справі № 6-2662цс15 встановлено, що строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом до позичальника та поручителів вперше 02.06.2021 року, що підтверджено представником позивача в судовому засіданні під час розгляду справи та вбачається з програми Д3.

Враховуючи те, що позивач звернувся із позовом до суду більше ніж через шість місяців з дня закінчення строку виконання основного зобов`язання (20.11.2020), суд приходить до висновку, що порука є припиненою, а відповідно й поручителі не мають жодних зобов`язань перед позикодавцем.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а саме стягнення суми заборгованості відсотків за користування позикою з ОСОБА_2 та в задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст.4,10,12, 27, 76-80, 83, 95, 128-130, 263-265, 559 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Фермерського Господарства «СЛАВУТИЧ» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) 95078,36 (дев?яносто п?ять тисяч сімдесят вісім гривень 36 коп.) відсотки за користування грошовими коштами.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.01.2024.

Суддя О. М. Білоусова